Рішення № 139109412, 20.08.2026, Звягельський міськрайонний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області)

РІШЕННЯ

Іменем України

Справа № 285/3592/26

провадження у справі № 2/0285/2437/26

20 серпня 2026 року м. Звягель

Звягельський міськрайонний суд Житомирської області в складі:

головуючої судді Васильчук Л. Й.,

за участі секретаря судового засідання Букши О. В.,

розглянувши цивільну справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Кредит-Капітал, в інтересах якого діє Усенко Михайло Ігорович

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача через систему Електронний суд звернувся до суду з позовом про стягнення із відповідача ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Кредит-Капітал (далі - Товариство) заборгованість за кредитним договором №1205702 від 28.12.2019 (далі Кредитний договір) у розмірі 39395,82 грн. та судові витрати.

Позов обґрунтовувався тим, що 28.12.2019 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №1205702, відповідно до умов якого відповідачу було надано грошові кошти у сумі 12000 грн. ТОВ «Мілоан» свої зобов`язання виконало у повному обсязі. Зазначає, що позивач набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги по відношенню до осіб, визначених у реєстрі боржників включно з правом вимоги і за Кредитним договором, відповідно до договору відступлення прав вимоги 55-МЛ від 10.12.2020. Сума заборгованості відповідача становить 39395,82 грн, з якої: 11400 грн заборгованість за тілом кредиту; 21995,82 грн заборгованість за процентами, заборгованість по штрафах/пені 6000 грн. З метою захисту та поновлення порушених прав Товариство звернулось до суду з даним позовом.

Ухвалою від 17.06.2026 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення сторін та витребувано докази в АТ КБ «Приват Банк».

24.06.2026 представником відповідача подано відзив на позовну заяву, у якій просила позовні вимоги Товариства задовольнити частково та стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства заборгованість у розмірі 10292,4 грн. В обґрунтування посилається на те, що відсотки нараховані поза межами строку кредитування (30 днів), є несправедливими, надмірними та порушують права споживача. Загальний розмір заборгованості повинен становити 12036 грн., що включає в себе: 12000 грн. тіло кредиту та 36 грн. відсотки за кредитом. Крім цього, згідно з наданим розрахунком заборгованості, відповідачка здійснила погашення заборгованості у загальному розмірі 1743,60 грн. Враховуючи вищевикладене, загальний розмір заборгованості повинен становити 10292,40 грн. Крім того, в матеріалах справи не міститься жодного пояснення з приводу нарахування штрафів/пені. Разом з тим, розмір витрат на правову допомогу у розмірі 8000 грн. не відповідає критеріям співмірності, реальності та розумності розміру, а отже є значно завищений.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 28.12.2019 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №1205702, відповідно до умов якого: сума кредиту 12000 грн.; строк кредиту 30 днів з 28.12.2019; дата повернення кредиту - 27.01.2020; проценти за користування кредитом: 0,01?% від залишку кредиту (фіксована ставка); стандартна процентна ставка - 2,5%.

Договір укладено в електронній формі та підписано відповідачем одноразовим ідентифікатором s89676.

ТОВ Мілоансвої зобов`язання перед відповідачем виконало та надало ОСОБА_1 кредит в сумі 12000 грн., згідно платіжного доручення №13070644 від 28.12.2019.

З наданої на запит суду інформації АТ КБ «Приват Банк» повідомило, що на ім`я ОСОБА_1 в банку було емітовано карту № НОМЕР_1 на яку було зараховано грошові кошти в сумі 12000 грн. 28.12.2019, що підтверджується випискою по рахунку.

З відомості про щоденні нарахування та погашення, наданих ТОВ «Мілоан» слідує, що кредит надано у розмірі 12000 грн 28.12.2019, нараховано проценти за період із 29.12.2019 по 17.04.2020.

10.12.2020 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги №55-МЛ, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» передає (відступає) ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» за плату, а новий кредитор приймає належні кредиторові права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаними у реєстрі боржників.

Відповідно до витягу із реєстру боржників до договору відступлення прав вимог №55-МЛ від 10.12.2020 до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором на суму 39395,82 грн, з яких: сума заборгованості за тілом кредиту 11400 грн., сума заборгованості за відсотками 21995,82 грн; заборгованість по штрафах/пені 6000 грн.

Відповідно до виписки з особового рахунку за Кредитним договором, наданим позивачем слідує, що Товариством не нараховувались проценти та інші платежі з дня відступлення права вимоги.

З претензії від 01.04.2026, яка була направлена на адресу ОСОБА_1 , вбачається, що останню було повідомлено про відступлення права вимоги за Кредитним договором та негайно погасити заборгованість у сумі 39395,82 грн. на рахунок ТОВ «ФК «Кредит-Капітал».

Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

За змістом статей 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (частина 1статті 634 ЦК України).

Частиною 1 статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

У силу статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

На підставі частини 1статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (стаття 1046 ЦК України).

У наданих позивачем документах міститься відмітка про те, що підпис позичальника накладений в електронному вигляді шляхом одноразового ідентифікатора, який було направлено номер мобільного телефону вказаного відповідачем при укладенні договору, що підтверджується довідкою, наданою ТОВ «Мілоан».

Відповідно до пункту 5 частини 1статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

У статті 11 цього Закону передбачено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (стаття 12 вказаного Закону у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно з частинами 1 і 2 статті 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

За змістом частини 1статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

У частині другій статті 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з частиною першою статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Щодо твердження представника відповідача про нарахування відсотків поза межами строку кредитування.

Відповідно до п.2.2.3 Кредитного договору якщо визначена (0,01%) процентна ставка є нижчою від стандартної (базової) процентної ставки, то у випадку невиконання позичальником умов договору щодо своєчасного повернення кредиту та сплати всіх платежів, проценти за користування кредитом з дня наступного за днем, визначеним п.1.4 (27.01.2020) продовжують нараховуватись за базовою процентною ставкою (2,5% в день) протягом 60 днів, після чого нарахування процентів може бути зупинене або припинено Товариством в односторонньому порядку.

Пунктом 2.3 Кредитного договору передбачено пролонгацію, зокрема для продовження строку користування кредитом позичальник має сплатити комісію за продовження кредиту та певну частку заборгованості по кредиту. Можливі строки продовження кредиту: на 3 дні - 5%, на 7 днів - 10%, на 15 днів - 20%.

З відомості про щоденні нарахування та погашення, наданих ТОВ «Мілоан» слідує, що за період із 29.12.2019 по 27.01.2020 (30 днів) нараховано процентів на суму кредиту 12000 грн. 0,01% в день, тобто 1,2 грн., а всього 36 грн. За період з 28.01.2020 по 14.02.2020 нараховано процентів за ставкою 2,5%, тобто 300 грн. в день та станом на 14.02.2020 (18 днів) становили 5400 грн. 14.02.2020 ОСОБА_1 оплатила суму заборгованості у розмірі 1743,6 грн., які було розподілено наступним чином: 600 грн - сплата тіла кредиту; 543,6 грн - сплата процентів по кредиту; 600 грн. - сплата комісії за управління та обслуговування кредиту. Таким чином, відбулася прорлонгація кредиту строком на 3 дні та станом на 14.02.2020 розмір заборгованості склав: 11400 грн. (12000 - 600) - тіло кредиту; 4892,4 грн.(36+5400-543,6) - проценти. Враховуючи пролонгацію кредиту на 3 дні нарахування процентів 0,01% на суму кредиту 11400 грн. здійснювалось за період з 15.02.2020 по 17.02.2020, тобто по 1,4 грн., що становить 4,2 грн. та було нараховано відсотки за період з 18.02.2020 по 17.04.2020 (60 днів) за базовою процентною ставкою 2,5 в день, тобто по 285 грн., що становить 17100 грн. Таким чином, розмір заборгованості становить: 11400 грн. - тіло кредиту; 21995,82 грн. - відсотки.

Враховуючи викладене судом встановлено, що відповідачем частково погашалась сума кредиту, у зв`язку із чим відбувалася пролонгація кредитного договору, відповідно до п.2.3.1 Кредитного договору та було нараховано проценти, відповідно до п.2.2.3 Кредитного договору.

Щодо нарахування пені.

Відповідно до умов п.4.1 Кредитного договору у разі прострочення позичальником зобов`язань повернення кредиту та/або сплати процентів за його користування позичальник, починаючи з дня наступного за днем спливу терміну (дати), вказаного в п.1.4 цього договору (27.01.2020) з урахуванням угод про продовження строку користування/повернення кредиту та оновлених графіків розрахунків, зобов`язаний сплатити на користь товариства пеню у розмірі 2% від суми невиконаного грошового зобов`язання, за кожен день прострочення, але в будь-якому випадку не більше 50% від загальної суми кредиту, одержаного позичальником за цим договором.

Таким чином, первісним кредитором нараховано суму пені/штрафу у розмірі 6000 грн., що відповідає умовам договору.

Отже, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства підлягають задоволенню.

Згідно з п.6 ч.1 ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені та документально підтверджені судові витрати.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, серед іншого, належать і витрати на професійну правничу допомогу.

Судом встановлено, що позивачем заявлено до стягнення з відповідача на його користь 8000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до вимог ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Як передбачено ч.4 та ч.5 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до п.2 ч.3 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Предметом спору в даній справі є стягнення заборгованості за кредитним договором.

На теперішній час судова практика розгляду даної категорії справ є поширеною. Її вивчення, аналіз обставин справи та складання процесуальних документів, на думку суду, за наявності звичайної професійної підготовки в галузі права, об`єктивно не вимагає витрачання значного часу та зусиль адвоката.

Враховуючи фактично надані послуги адвоката зі складання позовної заяви, суд визнає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 гривень.

Решта частина виплати позивача у даній справі на користь адвоката в сумі 3000 грн. є необґрунтованою, отже - не підлягає відшкодуванню.

На підставі вище викладеного, суд приходить до висновку про часткове відшкодування витрат на забезпечення професійної правничої допомоги.

Враховуючи задоволення позовних вимог, із відповідача на користь Товариства підлягають стягненню 2662,4 грн судового збору за подання позовної заяви.

Ураховуючи викладене, керуючись статтями 12, 13, 81, 141, 258, 259, 265, 279, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Кредит-Капітал (код ЄДРПОУ 35234236, адреса: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корп. 28, IBAN: НОМЕР_3 в АТ "Креді Агріколь Банк", МФО 300614 ) заборгованість за кредитним договором №1205702 від 28.12.2019 у розмірі 39395,82 грн. (тридцять дев`ять тисяч триста дев`яносто п`ять гривень 82 коп.), з яких: заборгованість за тілом кредиту - 11400 грн. грн., за відсотками 21995,82 грн., за пенею - 6000 грн.; судовий збір у розмірі 2662,4 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 коп.) та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 грн (п`ять тисяч гривень).

Судове рішення може бути оскаржене безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на нього протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення або з дня його складення, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи (ст.ст.352, 354 ЦПК України).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну його частини або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо її не було подано; у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після апеляційного перегляду (ст.273 ЦПК України).

Головуючий суддя Л. Й. Васильчук