Вирок № 139109381, 20.08.2026, Малинський районний суд Житомирської області

Справа № 283/3073/23

Провадження №1-кп/283/38/2026

В И Р О К

І м е н е м У к р а ї н и

20 серпня 2026 року м. Малин

Малинський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченої ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

потерпілої ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Малинського районного суду Житомирської області кримінальне провадження по обвинуваченню:

ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки та жительки АДРЕСА_1 , з професійно-технічною освітою, працюючої на посаді контрольного майстра відділу технічного контролю державного підприємства «Черкаський автомобільний ремонтний завод», одруженої, несудимої, має на утриманні малолітню дитину,

за частиною 2 статті 286 КК України,-

встановив:

ОСОБА_4 06.08.2023 року близько 11 години 45 хвилин керувала технічно справним автомобілем марки «Mazda-СХ7» реєстраційний номер НОМЕР_1 та рухалася на ньому разом із пасажиром - неповнолітньою дочкою ОСОБА_7 по проїзній частині автодороги сполученням «Київ-Ковель-Ягодин» у напрямку міста Київ.

У вказаний день та час водій ОСОБА_4 , рухаючись в районі розташування 89 км. + 500 м. вказаної автодороги, наближаючись до перехрестя із другорядною автодорогою до села Новоселиця Коростенського району Житомирської області, виявила попереду автомобіль марки «ИЖ-2125» реєстраційний номер НОМЕР_2 , на якому у попутному напрямку рухався та розпочав виконувати маневр лівого повороту до села Новоселиця Коростенського району Житомирської області ОСОБА_8 .

Водій ОСОБА_4 в порушення пункту 12.3 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 року, не вжила негайних заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, а коли водій автомобіля марки «ИЖ-2125» реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_8 залишив смугу руху у напрямку міста Київ та знаходився на смузі для руху зустрічного транспорту, ОСОБА_4 змінила напрямок руху ліворуч, виїхавши на зустрічну смугу руху, що призвело до зіткнення зазначених транспортних засобів.

В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди водій автомобіля марки «ИЖ-2125» реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_8 отримав тілесні ушкодження, у вигляді: закритих переломів лівої ключиці, 2-10 ребер зліва по підлопатковій лінії, ушкодження лівої легені, забою легень, органів середостіння, синців лівої сторони тулубу, переломів лівої гомілки, підвивиху лівої стопи, які мають ознаки тяжкого ступеню тяжкості. Від даних тілесних ушкоджень ОСОБА_8 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 о 08 годині 05 хвилин в реанімаційному відділенні КНП «Малинська міська лікарня» Малинської міської ради.

Причиною смерті ОСОБА_8 є поліорганна недостатність, яка розвинулася на фоні закритої тупої травми грудної клітки з переломами ребер, ключиці, забою легень, середостіння важкого ступеню, гемопневмотораксу, що зумовило зупинку функцій серцевої діяльності, дихання та центральної нервової системи.

Порушення водієм ОСОБА_4 вимог пункту 12.3 Правил дорожнього руху України знаходяться у прямому причинному зв`язку із створенням аварійної обстановки, виникненням даної дорожньо-транспортної події та її наслідками.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення визнала та показала, що вона 06.08.2023 року з донькою ОСОБА_7 на автомобілі «Mazda-СХ7» виїхала з міста Коростень в місто Черкаси. Машина була обладнана системою круїз контролю. У зв?язку з цим, для економії пального, обвинувачена виставила швидкість 90 км/год. і весь час рухалась з цією швидкістю. Доїжджаючи до села Новоселиця, в її полі зору з`явився автомобіль «Москвич», який був припаркований на правій смузі руху. Ця смуга передбачена для руху прямо та для повороту праворуч. Не дивлячись на це «Москвич» з правої смуги для руху виїхав на її ліву смугу, щоб повернути ліворуч. Обвинувачена почала різко гальмувати і її автомобіль виїхав на зустрічну смугу та зіткнувся з автомобілем «Москвич».

Кається, але просить врахувати, що водій автомобіля «Москвич» також порушив пункти 10.1, 10.4. Правил дорожнього руху, не впевнившись в тому що він не створює небезпеку іншим учасникам руху на цій ділянці дороги.

Крім особистого зізнання вина ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення підтверджується і іншими доказами, а саме:

- Показаннями потерпілої ОСОБА_6 , яка показала, що 06.08.2023 року після 11 години вона, її син ОСОБА_9 та чоловік ОСОБА_8 , який був за кермом, їхали автомобілем по автодорозі Коростень-Київ та зупинились біля обочини, щоб вивантажити товар для торгівлі. Потерпіла та син вийшли з автомобіля, вивантажили товар та залишились на обочині. Чоловік включив лівий поворот та поїхав на ліву смугу для повороту ліворуч до села Новоселиця. Однак під час здійснення повороту в його автомобіль на зустрічній смузі врізався автомобіль «Mazda». Від отриманих травм чоловік загинув.

- Показаннями свідка ОСОБА_9 , який показав, що він, його мати ОСОБА_6 та батько ОСОБА_8 , який був за кермом автомобіля, виїхали на трасу біля села Новоселиця, щоб продати ягоди та гриби. Біля перехрестя батько висадив їх з автомобіля і, включивши лівий покажчик повороту, поїхав до села Новоселиця. Через деякий час почув удар і побачив, що в автомобіль батька врізався автомобіль «Mazda». Після удару автомобілі знаходились на зустрічній смузі. Що відбувалось до удару не бачив, оскільки розкладав товар.

- Показаннями свідка ОСОБА_7 , яка показала, що 06.08.2023 року вона з матір`ю на автомобілі «Mazda» їхали з міста Коростень в місто Черкаси зі швидкістю 90 км/год. З правої сторони біля узбіччя стояв автомобіль, який почав різко повертати ліворуч перед автомобілем «Mazda». У зв?язку з цим сталося зіткнення між передньою правою частиною автомобіля «Mazda» та лівою частиною автомобіля, який виїхав з правої сторони.

- Показаннями свідка ОСОБА_10 , який показав, що 06.08.2023 року він вирішив вийти та трасу, щоб придбати чорницю. Коли вийшов до перехрестя, то побачив автомобіль «Москвич», який стояв на правій смузі руху за метрів 30 від перехрестя. Автомобіль «Москвич» почав рух до перехрестя по правій смузі, а через деякий час переїхав на ліву смугу, щоб повернули ліворуч. Однак під час повороту на зустрічній смузі в нього врізався автомобіль «Mazda». З початку руху автомобіля «Москвич» до моменту зіткнення з автомобілем «Mazda» пройшло приблизно 5-7 секунд.

- Протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 06 серпня 2023 року із схемою та ілюстративною таблицею (Т.1, а.с. 96-118). Відповідно до даного протоколу дорожньо-транспортна пригода сталася на 89 км. + 500 м. автодороги «Київ-Ковель-Ягодин» на перехресті з дорогою, яка веде до села Новоселиця Коростенського району Житомирської області.

На даній ділянці дороги відбулося зіткнення автомобіля «Mazda-СХ7» реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_4 , та автомобіля «ИЖ-2125» реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_8 .

Дана ділянка дороги містить по дві смуги для руху в кожному напрямку. З правих смуг для руху дозволений рух прямо і направо, а з лівих смуг для руху дозволений рух прямо і наліво.

Після зіткнення автомобілі знаходились на смугах для руху в напрямку міста Коростень. Передня частина автомобіля «ИЖ-2125» реєстраційний номер НОМЕР_2 повернута в напрямку руху до села Новоселиця Коростенського району Житомирської області, а передня частина автомобіля «Mazda-СХ7» реєстраційний номер НОМЕР_1 повернута в напрямку руху до міста Київ.

Від заднього правого колеса автомобіля «Mazda-СХ7» реєстраційний номер НОМЕР_1 простягається слід гальмування довжиною 4,7 м. Також від заднього лівого колеса автомобіля «ИЖ-2125» реєстраційний номер НОМЕР_2 простягається слід юзу довжиною 3,3 м.

Позаду автомобіля «Mazda-СХ7» реєстраційний номер НОМЕР_1 на лівій смузі руху в напрямку міста Коростень розташований осип пластику та скла.

- Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу згідно якого автомобіль «Mazda-СХ7» реєстраційний номер НОМЕР_1 належить обвинуваченій ОСОБА_4 (Т.1, а.с. 120).

- Посвідченням водія відповідно до якого ОСОБА_4 має право керування транспортними засобами категорії «В» (Т.1, а.с. 119).

- Висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного, чи іншого сп?яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (Т.1, а.с. 122). Відповідно до даного висновку у обвинуваченої ОСОБА_4 ознак сп`яніння не виявлено.

- Протоколом огляду місця події від 03.09.2023 року, згідно якого проводився огляд приміщення Малинського міжрайонного відділення судово-медичної експертизи (Т.1, а.с. 132-138). Під час огляду приміщення було виявлено труп ОСОБА_8 . На трупі наявне тілесне ушкодження у вигляді синця, який починається від лівої частини стегна лівої ноги та закінчується в області ребер під лівою рукою.

- Висновком експерта з судово-медичної експертизи № 62 від 18.10.2023 року (Т.1, а.с. 140-142). Відповідно до цього висновку смерть ОСОБА_8 настала внаслідок поліорганної недостатності, яка розвинулася на фоні закритої тупої травми грудної клітки з переломами ребер, ключиці, забою легень, середостіння важкого ступеню, гемопневмотораксу, що зумовило зупинку функцій серцевої діяльності, дихання, центральної нервової системи.

Смерть його настала ІНФОРМАЦІЯ_2 о 8 годині 05 хвилин в стаціонарі КНП «Малинська міська лікарня».

При судово-медичному дослідженні трупа виявлено тілесні ушкодження у вигляді закритих переломів лівої ключиці, 2-10 ребер зліва по підлопатковій лінії, ушкодження лівої легені, забою легень, органів середостіння, синців лівої сторони тулубу, переломів лівої гомілки, підвивиху лівої стопи, які мають ознаки тяжкого ступеню тяжкості, могли виникнути від дії тупих твердих предметів із значною силою прикладання, майже одномоментно, і знаходяться в прямому причинному зв?язку зі смертю.

Потерпілий в момент отримання тілесних ушкоджень, відносно до травмуючого об`єкту, міг перебувати лівою стороною тіла.

У потерпілого малося захворювання атеросклеротично-серцево-судинна хвороба, яка могла бути фоновим станом, але не є безпосередньою причиною смерті.

- Листом Житомирського обласного центру з гідрометеорології № 996-03-16/1-690 від 05.09.2023 року (Т.1, а.с. 144).

Відповідно до даного листа за спостереженнями метеостанції Коростень, яка найближче розташована до села Новоселиця Коростенського району Житомирської області, погодні умови 06.08.2023 року о 12 годині були такими:

безхмарно;

вітер північно-східний, середня швидкість 5 м/с, максимальна 10 м/с;

температура повітря 31,60 тепла;

відносна вологість повітря 45%;

метеорологічна дальність видимості 20 км.

- Протоколом проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_10 від 02.10.2023 року (Т.1, а.с. 152-165). Під час слідчого експерименту свідок розповів та показав, що 06.08.2023 року близько 11 години 45 хвилин автомобіль «ИЖ-2125» зупинився на правій смузі руху в напрямку міста Київ неподалік перехрестя з дорогою, яка веде до села Новоселиця. З автомобіля вийшли пасажири і водій розпочав рух прямо, включивши лівий покажчик повороту. Продовживши рух, водій автомобіля «ИЖ-2125» виїхав на ліву смугу руху та почав повертати ліворуч в напрямку села Новоселиця Коростенського району Житомирської області. Однак, коли автомобіль виїхав на ліву смугу, яка призначена для руху в напрямку міста Ковель, в нього врізався автомобіль «Mazda», який рухався в напрямку міста Київ.

Під час слідчого експерименту було встановлено, що з моменту виїзду автомобіля «ИЖ-2125» на ліву смугу, яка призначена для руху в напрямку міста Київ, до моменту зіткнення з автомобілем «Mazda», автомобіль «ИЖ-2125» подолав відстань 29,4 метра. Цю відстань автомобіль «ИЖ-2125» подолав за 7,0 - 7,3 секунди.

- Протоколом проведення слідчого експерименту за участю потерпілої ОСОБА_6 від 02.10.2023 року (Т.1, а.с. 166-172). Під час слідчого експерименту потерпіла розповіла та показала, що 06.08.2023 року близько 11 години 45 хвилин її чоловік ОСОБА_8 , керуючи автомобілем «ИЖ-2125», зупинився на правій смузі руху в напрямку міста Київ неподалік перехрестя з дорогою, яка веде до села Новоселиця. Вона вийшла з автомобіля і чоловік поїхав до перехрестя, маючи намір повернути наліво до села Новоселиця Коростенського району Житомирської області. Однак на перехресті він зіткнувся з автомобілем «Mazda».

Під час слідчого експерименту було встановлено, що автомобіль «ИЖ-2125» під керуванням ОСОБА_8 зупинявся на правій смузі руху в напрямку міста Київ на відстані 28 метрів до початку перехрестя.

- Висновком експерта з експертизи технічного стану транспортного засобу № СЕ-19/106-23/10344-ІТ від 23.08.2023 року (Т.1, а.с. 184-190). Згідно даного висновку на момент дорожньо-транспортної пригоди гальмівна система, рульове керування та ходова частина автомобіля марки «Mazda-СХ7» реєстраційний номер НОМЕР_1 знаходились в технічно працездатному стані. В процесі дослідження технічного стану гальмівної системи, рульового керування та ходової частини автомобіля марки «Mazda-СХ7» реєстраційний номер НОМЕР_1 не встановлено яких-небудь характерних ознак раптової відмови або технічних несправностей систем, вузлів, агрегатів і деталей, що впливають на безпеку дорожнього руху, які могли знаходитись в причинному зв?язку із створенням аварійної обстановки та виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди.

- Висновком експерта з експертизи технічного стану транспортного засобу № СЕ-19/106-23/10343-ІТ від 15.09.2023 року (Т.1, а.с. 192-198). Згідно даного висновку на момент дорожньо-транспортної пригоди гальмівна система автомобіля «ИЖ-2125» реєстраційний номер НОМЕР_2 знаходилась в технічно працездатному стані.

На момент дорожньо-транспортної пригоди рульове керування автомобіля «ИЖ-2125» реєстраційний номер НОМЕР_2 не відповідало вимогам п. 31.4.2 (а) Правил дорожнього руху та знаходилось в технічно працездатному стані.

На момент дорожньо-транспортної пригоди ходова частина автомобіля «ИЖ-2125» реєстраційний номер НОМЕР_2 не відповідало вимогам п. 31.4.5 (г) Правил дорожнього руху та знаходилась в технічно працездатному стані.

В процесі дослідження технічного стану гальмівної системи, рульового керування та ходової частини автомобіля «ИЖ-2125» реєстраційний номер НОМЕР_2 не встановлено яких-небудь характерних ознак раптової відмови або технічних несправностей систем, вузлів, агрегатів і деталей, що впливають на безпеку дорожнього руху, які могли знаходитись в причинному зв?язку із створенням аварійної обстановки та виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди.

- Висновком експерта з транспортно-трасологічної експертизи № СЕ-19/106-23/10345-ІТ від 18.09.2023 року (Т.1, а.с. 200-209). Під час проведення експертизи було встановлено, що первинний контакт досліджуваних транспортних засобів відбувся між передньою частиною автомобіля «Mazda-СХ7» реєстраційний номер НОМЕР_1 (кришка капоту, переднє праве крило, передній бампер, підсилювач переднього бамперу) з лівою частиною автомобіля «ИЖ-2125» реєстраційний номер НОМЕР_2 (переднє ліве крило, передні ліві двері, задні ліві двері, лівий поріг).

В момент первинного контакту кут між повздовжніми вісями автомобіля «Mazda-СХ7» реєстраційний номер НОМЕР_1 та автомобіля «ИЖ-2125» реєстраційний номер НОМЕР_2 визначається рівним 74±50.

З технічної точки зору, місце зіткнення транспортних засобів розташоване в межах перехрестя автодороги «Київ-Ковель» та під?їзної дороги до села Новоселиця в поперечному напрямі в лівій смузі руху в напрямку міста Коростень в межах сліду гальмування автомобіля «Mazda-СХ7» та у повздовжньому напрямі на деякій відстані перед початком утворення слідів осипу пластику та скла (позначений на схемі під № 6).

- Висновком експерта з експертизи обставин і механізму дорожньо-транспортної пригоди № СЕ-19/106-23/14025-ІТ від 14.11.2023 року (Т.1, а.с. 211-216). Під час проведення експертизи було встановлено, що з технічної точки зору покази свідка ОСОБА_10 відносно розташування місця зіткнення та розташування транспортних засобів на момент дорожньо-транспортної пригоди не суперечать слідовій інформації, що міститься в протоколі огляду місця дорожньо-транспортної пригоди.

З технічної точки зору, в умовах даної пригоди (при заданих вихідних даних) - водій автомобіля «Mazda-СХ7» реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_4 мала технічну можливість запобігти зіткненню з автомобілем «ИЖ-2125» реєстраційний номер НОМЕР_2 шляхом своєчасного застосування гальмування для зупинки автомобіля з метою уникнення наїзду.

Технічна можливість уникнути зіткнення з автомобілем «ИЖ-2125» реєстраційний номер НОМЕР_2 шляхом застосування маневру об?їзду з моменту виникнення небезпеки для руху у даному випадку не визначалась, тому що застосувати маневр об?їзду для запобігання дорожньо-транспортної пригоди можна рекомендувати лише для об?їзду нерухомої перешкоди, а якщо виникає небезпека для руху, то у відповідності до пункту 12.3 Правил дорожнього руху, необхідно застосувати гальмування, бо рухома перешкода, у будь-який момент часу може змінити напрямок і темп свого руху, або зупинитись.

У даній дорожній обстановці водієві автомобіля «Mazda-СХ7» реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_4 необхідно було діяти відповідно до вимог пункту 12.3 Правил дорожнього руху.

В умовах місця пригоди, при заданих вихідних даних, дії водія автомобіля «Mazda-СХ7» реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_4 не відповідали вимогам пункту 12.3 Правил дорожнього руху.

В наведеній дорожній обстановці, водію автомобіля «ИЖ-2125» реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_9 необхідно було діяти у відповідності до вимог пунктів 10.1, 10.4. Правил дорожнього руху. Оцінка відповідності дій водія вимогам пунктів 10.1, 10.4. Правил дорожнього руху не потребує спеціальних технічних знань, та носить суто правовий характер і може бути надана органами слідства чи судом самостійно.

З технічної точки зору, в даній дорожній обстановці, при заданих вихідних даних, в причинному зв?язку з виникненням аварійної обстановки та подальшому розвитку даної дорожньо-транспортної пригоди - є невідповідність дій водія автомобіля «Mazda-СХ7» реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_4 вимогам пункту 12.3 Правил дорожнього руху.

Під час проведення 07.10.2023 року слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_7 остання показала (Т.1, а.с. 235-246), що в той час як автомобіль «ИЖ-2125» реєстраційний номер НОМЕР_2 з правої смуги руху почав виїжджати на ліву смугу руху, по якій рухався автомобіль «Mazda-СХ7» реєстраційний номер НОМЕР_1 , то відстань між автомобілями становила 21 метр. Зіткнення автомобілів відбулося на смузі руху автомобіля «Mazda-СХ7». До моменту зіткнення автомобіль «ИЖ-2125» реєстраційний номер НОМЕР_2 подолав відстань 6,3 метра.

Також 07.10.2023 року проводився слідчий експеримент за участю обвинуваченої ОСОБА_4 (Т.2, а.с. 6-12). Під час слідчого експерименту ОСОБА_4 показала, що в той час як автомобіль «ИЖ-2125» реєстраційний номер НОМЕР_2 з правої смуги руху почав виїжджати на ліву смугу руху, по якій рухався автомобіль «Mazda-СХ7» реєстраційний номер НОМЕР_1 , то відстань між автомобілями становила 25,9 метра. Зіткнення автомобілів відбулося на смузі руху автомобіля «Mazda-СХ7». До моменту зіткнення автомобіль «ИЖ-2125» реєстраційний номер НОМЕР_2 подолав відстань 6,5 метра.

Однак показання свідка ОСОБА_7 та обвинуваченої ОСОБА_4 стосовно розташування місця зіткнення та розташування транспортних засобів на момент дорожньо-транспортної пригоди експерт у вищевказаному висновку з експертизи обставин і механізму дорожньо-транспортної пригоди № СЕ-19/106-23/14025-ІТ від 14.11.2023 року визнав неґрунтовними.

- Протоколом проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_10 від 18.03.2025 року (Т.2, а.с. 47-52). Під час слідчого експерименту свідок підтвердив, що 06.08.2023 року близько 11 години 45 хвилин автомобіль «ИЖ-2125» розпочав свій рух з правої смуги, яка призначена для руху в напрямку міста Київ. Після цього він перестроївся на ліву смугу та почав повертати в напрямку села Новоселиця Коростенського району Житомирської області. Однак, коли автомобіль виїхав на ліву смугу, яка призначена для руху в напрямку міста Ковель, в нього врізався автомобіль «Mazda», який рухався в напрямку міста Київ.

Під час слідчого експерименту було встановлено, що з моменту виїзду автомобіля «ИЖ-2125» на ліву смугу, яка призначена для руху в напрямку міста Київ, до моменту зіткнення з автомобілем «Mazda», автомобіль «ИЖ-2125» подолав відстань 20,45 метра. Цю відстань автомобіль «ИЖ-2125» подолав за 6,4 - 6,64 секунди.

Не дивлячись на те, що час руху автомобіля «ИЖ-2125» до моменту зіткнення зменшився, у порівнянні з показаннями свідка, які він давав під час проведення слідчого експерименту 02.10.2023 року, суд вважає, що обвинувачена ОСОБА_4 і в даному випадку мала можливість уникнути зіткнення транспортних засобів шляхом застосування гальмування, оскільки згідно висновку експерта з експертизи обставин і механізму дорожньо-транспортної пригоди № СЕ-19/106-23/14025-ІТ від 14.11.2023 року (Т.1, а.с. 211-216), для зупинки автомобіля «Mazda» достатньо часу від 4,9 секунди до 5,1 секунди.

Аналізуючи досліджені докази в їх сукупності, суд визнає, що вина ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення доведена і кваліфікує її дії за частиною 2 статті 286 КК України за ознаками порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.

Призначаючи обвинуваченій вид і міру покарання суд, відповідно до статті 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винної та обставини, що пом`якшують і обтяжують її покарання.

Кримінальне правопорушення, яке вчинила ОСОБА_4 , є тяжким злочином, за місцем проживання та роботи обвинувачена характеризується позитивно.

Обставиною, яка відповідно до статті 66 КК України пом`якшує покарання ОСОБА_4 , суд визнає щире каяття.

Обставин, які відповідно до статті 67 КК України обтяжують покарання ОСОБА_4 , судом не встановлено.

Суд не враховує як обтяжуючу обставину «вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку», яка зазначена в обвинувальному акті, оскільки ОСОБА_4 не могла усвідомлювати, що за кермом автомобіля, з яким вона зіткнулась, перебувала особа похилого віку.

Враховуючи викладене, суд вважає за доцільне призначити ОСОБА_4 покарання, передбачене санкцією частини 2 статті 286 КК України, у виді позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами.

Дане покарання буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченої і попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Також суд враховує наявність в діях ОСОБА_9 порушень вимог пунктів 10.1, 10.4. Правил дорожнього руху, оскільки, як встановлено судом, він перед перестроюванням з правої смуги руху в ліву не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, а також перед поворотом ліворуч завчасно не зайняв відповідне крайнє положення на проїзній частині, призначеній для руху в цьому напрямку. Таким чином ОСОБА_9 своїми діями призвів до того, що ОСОБА_4 вимушена була негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу.

Враховуючи пом`якшуючу обставину, особу ОСОБА_4 , перебування на її утриманні малолітньої дитини та наявність в діях ОСОБА_9 порушень Правил дорожнього руху, які також сприяли виникненню аварійної обстановки, суд вважає за можливе звільнити ОСОБА_4 від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням на підставі статті 75 Кримінального кодексу України і покладає на неї певні обов`язки, передбачені статтею 76 Кримінального кодексу України.

Потерпіла ОСОБА_6 звернулась в суд з позовом до обвинуваченої ОСОБА_4 в якому просить стягнути з обвинуваченої (Т.1, а.с. 47-48):

- матеріальну шкоду в розмірі 16845 гривень, яка складається з витрат на поховання чоловіка ОСОБА_9 ;

- моральну шкоду в розмірі 300000 гривень, яка завдана смертю чоловіка ОСОБА_9 .

Обвинувачена ОСОБА_4 позов не визнала, пояснивши, що вона застрахувала свою цивільно-правову відповідальність в Приватному акціонерному товаристві «ПРОСТО-страхування» з метою забезпечення відшкодування шкоди, яка могла бути заподіяна життю, здоров?ю та майну потерпілих осіб внаслідок дорожньо-транспортної пригоди за участю належного їй автомобіля «Mazda-СХ7» реєстраційний номер НОМЕР_1 . Вважає, що завдану потерпілій шкоду повинна відшкодувати страхова організація.

У зв?язку з цим, за клопотанням захисника, до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача (обвинуваченої ОСОБА_4 ) було залучено Приватне акціонерне товариство «ПРОСТО-страхування» (Т.1, а.с. 74), яке змінило свою назву на Приватне акціонерне товариство «ПРОСТО» (Т.1, а.с. 81).

Суд, розглянувши позов ОСОБА_6 в межах заявлених позовних вимог та дослідивши надані докази, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Даним вироком суду встановлено, що за участю автомобіля «Mazda-СХ7» реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_4 , та за участю автомобіля «ИЖ-2125» реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_8 , сталася дорожньо-транспортна пригода. Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_8 , який є чоловіком потерпілої ОСОБА_6 , помер.

Вищевказана дорожньо-транспортна пригода виникла в результаті взаємодії джерел підвищеної небезпеки, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Згідно з ч. 2, 5 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

В даному випадку смерть ОСОБА_8 настала внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки.

Відповідно до ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме:

1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою;

2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується;

3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Оскільки смерть ОСОБА_8 настала з вини ОСОБА_4 , то вона повинна нести відповідальність за завдану нею шкоду.

Відповідно до ч. 2 ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім`єю.

Також згідно ч. 1 ст. 1201 ЦК України особа, яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобов`язана відшкодувати особі, яка зробила необхідні витрати на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника, ці витрати.

Однак ОСОБА_4 застрахувала свою цивільну відповідальність у Приватному акціонерному товаристві «ПРОСТО», що підтверджується полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АР/3657052 (Т.1, а.с. 69). Згідно цього полісу та ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», в редакції, яка діяла на час виникнення дорожньо-транспортної пригоди, розмір страхової суми за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 160000 гривень; за шкоду заподіяну життю і здоров?ю - 320000 гривень; франшиза - частина збитків, яка завдана пошкодженням майна, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування, відсутня.

Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Таким чином ОСОБА_4 повинна відшкодувати потерпілій ОСОБА_6 витрати на поховання ОСОБА_8 , а також моральну шкоду, завдану його смертю, в розмірі, що перевищує розмір відповідальності страховика.

Такі правові висновки викладені у постановах КЦС у складі Верховного Суду: від 27 березня 2019 року у справі № 754/1108/15-ц (провадження № 61-20780св18); від 26 червня 2019 року у справі № 287/463/15-ц (провадження № 61-15930св18); від 26 червня 2019 року у справі № 712/7242/16-ц та інших постановах.

Згідно наданої потерпілою накладної вона витратила на поховання ОСОБА_8 16845 гривень (Т.1, а.с. 52). Відповідно до пункту 27.4. статті 27 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (МТСБУ) здійснює відшкодування особі, яка здійснила витрати на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника, за умови надання страховику (МТСБУ) документів, що підтверджують такі витрати, та пред`явлення оригіналу свідоцтва про смерть. Загальний розмір такого відшкодування стосовно одного померлого не може перевищувати 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.

Страховий випадок настав 06.08.2023 року. Станом на цей день ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» мінімальна місячна заробітна плата була встановлена у розмірі 6700 гривень. 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі становить 80400 гривень (12 х 6700 гривень).

Заявлена потерпілою вимога про стягнення витрат на поховання в розмірі 16845 гривень знаходиться в межах розміру відповідальності страховика, а тому суд відмовляє ОСОБА_6 у стягненні цих витрат з ОСОБА_4 .

Вирішуючи позов ОСОБА_6 в частині стягнення моральної шкоди завданої смертю чоловіка ОСОБА_8 , суд вважає, що смерть чоловіка заподіяла потерпілій моральні страждання.

Оцінюючи завдану потерпілій моральну шкоду, суд також враховує роз`яснення Пленуму Верховного Суду України в постанові № 4 від 31.03.1995 року „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" і бере до уваги характер та обсяг душевних страждань, яких зазнала позивач, а також характер немайнових втрат.

Враховуючи всі вищевказані обставини та виходячи з засад розумності і справедливості, суд вважає, що визначений потерпілою розмір моральної шкоди 300000 гривень є необхідним і достатнім для компенсації її немайнових втрат.

Відповідно до пункту 27.3. статті 27 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (у випадках, передбачених підпунктами "г" і "ґ" пункту 41.1 та підпунктом "в" пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами.

Як зазначав суд, страховий випадок настав 06.08.2023 року. Станом на цей день ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» мінімальна місячна заробітна плата була встановлена у розмірі 6700 гривень. 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі становить 80400 гривень (12 х 6700 гривень).

Потерпілою заявлена вимога про стягнення моральної шкоди завданої смертю чоловіка в розмірі 300000 гривень. Дана вимога перевищує розмір відповідальності страховика на 219600 гривень.

За таких обставин суд стягує з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 моральну шкоду завдану смертю чоловіка в розмірі 219600 гривень.

В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_4 суд відмовляє.

Також прокурор звернувся в суд з позовом в інтересах держави в особі Малинської міської ради до ОСОБА_4 в якому просить стягнути з обвинуваченої на користь Малинської міської ради витрати Комунального некомерційного підприємства «Малинська міська лікарня» Малинської міської ради на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення ОСОБА_8 в розмірі 24243 гривні 24 копійки.

Свої вимоги прокурор обґрунтував тим, що у зв?язку з отриманням тілесних ушкоджень внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_8 перебував на стаціонарному лікуванні в Комунальному некомерційному підприємстві «Малинська міська лікарня» Малинської міської ради 28 ліжко-днів. Вартість його лікування становить 24243 гривні 24 копійки. Оскільки ОСОБА_4 винна у вчиненні кримінального правопорушення внаслідок якого ОСОБА_8 були заподіяні тілесні ушкодження, то вона повинна відшкодувати витрати закладу охорони здоров`я на лікування ОСОБА_8 .

ОСОБА_4 позов прокурора не визнала. Також вважає, що витрати на лікування ОСОБА_8 повинна відшкодувати страхова організація.

Розглянувши позов прокурора, суд вважає, що він підлягає повному задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено даним вироком суду ОСОБА_4 винна у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України внаслідок якого ОСОБА_8 були спричинені тяжкі тілесні ушкодження.

Як видно із довідки № 1454 від 25.09.2023 року та розрахунку вартості 1 ліжко-дня, які видані Комунальним некомерційним підприємством «Малинська міська лікарня» Малинської міської ради (Т.1, а.с. 17-18), ОСОБА_8 перебував на стаціонарному лікуванні 28 ліжко-днів. Загальна вартість його лікування становила 24243 гривні 24 копійки.

За роз`ясненнями п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 07.07.1995 року із змінами та доповненнями «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат» питання про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого вирішується згідно з Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до вiдповiдного бюджету i їх використання, затвердженим постановою Кабінету Мiнiстрiв України N545 від 16 липня 1993 року. Зазначеним Порядком передбачено, що сума коштів, яка підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров`я, в якому перебував на лiкуваннi потерпілий, з урахуванням кількості ліжко-днів, проведених ним у стаціонарi, та щоденної вартості його лікування. До справи має бути приєднана довідка - розрахунок бухгалтерії цього закладу із записом про вартість одного ліжко-дня та загальну суму фактичних витрат на лікування потерпілого.

Відповідно до змісту ч. 1 ст. 1206 ЦК України особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, зобов`язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього кримінального правопорушення, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.

Відповідальність за відшкодування витрат на лікування особи, яка потерпіла від кримінального правопорушення, може покладатися на засуджених та відшкодуванню підлягають витрати на стаціонарне лікування.

Відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення можливе лише тоді, коли є причинний зв`язок між діями чи бездіяльністю винної особи та перебуванням потерпілого на такому лікуванні.

Тобто, законодавець покладає обов`язок відшкодувати кошти, витрачені закладом охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення, саме на особу, яка вчинила кримінальне правопорушення та у відповідному порядку визнана винною у вчиненні кримінального правопорушення.

Пунктом 4 Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнення з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, затвердженого постановою КМУ від 16.07.1993 р. № 545, закріплено, що стягнені в установленому порядку кошти, залежно від джерела фінансування закладу охорони здоров`я, в якому перебував на стаціонарному лікуванні потерпілий, зараховуються до відповідного бюджету.

Таким чином судом встановлено, що внаслідок протиправних винних дій обвинуваченої ОСОБА_8 були заподіяні тілесні ушкодження і у зв?язку з цим він лікувався в Комунальному некомерційному підприємстві «Малинська міська лікарня» Малинської міської ради. Також судом встановлено, що на лікування ОСОБА_8 . Комунальне некомерційне підприємство «Малинська міська лікарня» Малинської міської ради обґрунтовано витратило 24243 гривні 24 копійки.

Оскільки Комунальне некомерційне підприємство «Малинська міська лікарня» Малинської міської ради засноване Малинською міською радою і фінансується за кошти місцевого бюджету, то суд стягує з ОСОБА_4 на користь Малинської міської ради витрати Комунального некомерційного підприємства «Малинська міська лікарня» Малинської міської ради на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення ОСОБА_8 в розмірі 24243 гривні 24 копійки.

З обвинуваченої підлягають стягненню на користь держави витрати на проведення експертиз в розмірі 7648 гривень.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Малинського районного суду Житомирської області від 08.08.2023 року на автомобіль «Mazda-СХ7» реєстраційний номер НОМЕР_1 , скасований ухвалою слідчого судді Малинського районного суду Житомирської області від 16.10.2023 року в частині заборони користування транспортним засобом, а автомобіль повернутий власнику ОСОБА_4 .

За таких обставин суд скасовує арешт, накладений ухвалою слідчого судді Малинського районного суду Житомирської області від 08.08.2023 року на автомобіль «Mazda-СХ7» реєстраційний номер НОМЕР_1 , в частині заборони відчуження та розпорядження транспортним засобом.

Також суд скасовує арешт, накладений ухвалою слідчого судді Малинського районного суду Житомирської області від 08.08.2023 року на автомобіль «Москвич» («ИЖ-2125») реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Речові докази:

- автомобіль «Mazda-СХ7» реєстраційний номер НОМЕР_1 залишити обвинуваченій ОСОБА_4 ;

- автомобіль «Москвич» («ИЖ-2125») реєстраційний номер НОМЕР_2 повернути потерпілій ОСОБА_6 ;

- DVD-R диски з відеозаписами зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Керуючись ст. ст. 365, 369, 370, 374 Кримінального процесуального кодексу України,-

ухвалив:

Визнати винною ОСОБА_4 у вчиненні злочину передбаченого частиною 2 статті 286 Кримінального кодексу України та призначити їй покарання у виді 3 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2 роки.

На підставі статті 75 Кримінального кодексу України звільнити ОСОБА_4 від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши іспитовий строк 2 роки.

Згідно частини 1 статті 76 Кримінального кодексу України встановити ОСОБА_4 наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати на проведення експертиз в розмірі 7648 гривень.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Малинського районного суду Житомирської області від 08.08.2023 року на автомобіль «Mazda-СХ7» реєстраційний номер НОМЕР_1 , в частині заборони відчуження та розпорядження транспортним засобом.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Малинського районного суду Житомирської області від 08.08.2023 року на автомобіль «Москвич» («ИЖ-2125») реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Речові докази:

- автомобіль «Mazda-СХ7» реєстраційний номер НОМЕР_1 залишити обвинуваченій ОСОБА_4 ;

- автомобіль «Москвич» («ИЖ-2125») реєстраційний номер НОМЕР_2 повернути потерпілій ОСОБА_6 ;

- DVD-R диски з відеозаписами зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Цивільний позов ОСОБА_6 до ОСОБА_4 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 моральну шкоду завдану смертю чоловіка в розмірі 219600 гривень.

В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_6 до ОСОБА_4 відмовити.

Позов прокурора в інтересах держави в особі Малинської міської ради до ОСОБА_4 задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Малинської міської ради витрати Комунального некомерційного підприємства «Малинська міська лікарня» Малинської міської ради на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення ОСОБА_8 в розмірі 24243 гривні 24 копійки.

На вирок може бути подана апеляція до Житомирського апеляційного суду через Малинський районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя: ОСОБА_1