Ухвала суду № 139109198, 20.08.2026, Нововолинський міський суд Волинської області

Справа № 165/2401/26

Провадження № 1-кп/165/433/26

НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2026 року м. Нововолинськ

Нововолинський міський суд Волинської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

потерпілого ОСОБА_4 ,

представника потерпілого ОСОБА_5 ,

потерпілого ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_7 ,

захисника обвинуваченого ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Нововолинськ обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18.04.2026 року за №12026030520000189, за обвинуваченням

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Турійськ Волинської області, громадянина України, одруженого, працюючого водієм ФОП ОСОБА_9 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,

встановив:

В провадженні Нововолинського міського суду Волинської області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.

ОСОБА_7 обвинувачується в тому, що 17.04.2026 року близько 18 години 30 хвилин, керуючи автомобілем марки «MERCEDES-BENZ» моделі «C 220», р.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись по автодорозі Р-15 «Ковель-Жовква» по вул. Луцькій м. Нововолинськ Володимирського р-ну Волинської області в напрямку м. Володимир, неподалік повороту на вул. Панасівська, всупереч вимогам п.п. 2.3. б), 10.1, 14.2 в), 34.1 (1.1) Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 року (зі змінами та доповненнями), проявив безпечність та неуважність, не врахував дорожню обстановку, перед зміною напрямку руху не переконався, ще це буде безпечним і не створить небезпеки іншим учасникам руху, здійснюючи обгін попутного транспортного засобу, не переконався в тому, що смуга зустрічного руху, на яку він буде виїжджати, вільна від транспортних засобів на достатній для обгону відстані, перетнув горизонтальну розмітку 1.1. (вузька суцільна лінія), яку перетинати забороняється, виїхав на зустрічну смугу руху, де допустив зіткнення з автомобілем марки «NISSAN» моделі «X-TRAIL», р.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_4 , який рухався на зустріч по своїй смузі руху.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля марки «NISSAN» моделі «X-TRAIL», р.н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно висновку експерта №59 від 26.05.2026 року Нововолинського відділення Володимирського районного відділу СМЕ ДСУ «Волинське обласне бюро судово-медичної експертизи» МОЗ України, отримав тілесні ушкодження у вигляді: гематоми в ділянці надбрівної дуги, яка за ступенем тяжкості відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень (пункт 2.3.5 «Правил визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень»), закритого перелому лівої ліктьової кістки в нижній третині зі зміщенням, закритого перелому ліктьового паростка правої ліктьової кістки, закритого травматичного вивиху обох кісток правого передпліччя, які за ступенем тяжкості відносяться до категорії середньої ступені тяжкості по признаку тривалості розладу здоров`я (пункт 2.2.2 «Правил визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень»).

Також в результаті дорожньо-транспортної пригоди водій автомобіля марки «NISSAN» моделі «X-TRAIL», р.н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , згідно висновку експерта №68 від 26.06.2026 року Нововолинського відділення Володимирського районного відділу СМЕ ДСУ «Волинське обласне бюро судово-медичної експертизи» МОЗ України, отримав тілесні ушкодження у вигляді: вертикального розриву корінця переднього рогу латерального меніска, горизонтального та радіального розриву заднього рогу та проміжної частини медіального меніска лівого колінного суглобу, які за ступенем тяжкості відносяться до категорії середньої ступені тяжкості по признаку тривалості розладу здоров`я (пункт 2.2.2 «Правил визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень»).

В прямому причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди і наслідками, що настали, перебуває грубе порушення водієм ОСОБА_7 вимог п.п. 2.3. б), 10.1, 14.2 в), 34.1 (1.1) Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 (зі змінами та доповненнями), а саме:

п. 2.3 б) для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

п. 10.1 перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху;

п. 14.2 в) перед початком обгону водій повинен переконатися в тому, що смуга зустрічного руху, на яку він буде виїжджати, вільна від транспортних засобів на достатній для обгону відстані;

п. 34.1 (1.1) Горизонтальна розмітка (вузька суцільна лінія) поділяє транспортні потоки протилежних напрямків (осьова розмітка) на дорогах з двома чи трьома (2 + 1) смугами руху в обох напрямках, позначає межі смуг руху у попутному напрямку (розділювальна розмітка), позначає межі проїзної частини, на які в`їзд заборонено (напрямні острівці та острівці безпеки); розділяє пішохідний і велосипедний рух на суміжних пішохідних та велосипедних доріжках, позначених знаком 4.18; розділяє смуги на велосипедних доріжках з двостороннім рухом у разі наближення до велосипедного переїзду, позначеного розміткою 1.15.

Таким чином, ОСОБА_7 обвинувачується в тому, що своїми необережними діями, які виразилися у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілим середньої тяжкості тілесні ушкодження, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 286 КК України.

Під час підготовчого судового засідання захисником обвинуваченого адвокатом ОСОБА_8 заявлено та в подальшому підтримано письмове клопотання про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України та закриття кримінального провадження. Посилаючись на те, що обвинувачений ОСОБА_7 вперше притягується до кримінальної відповідальності, вчинив нетяжкий злочин, не перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, а також примирився з потерпілими ОСОБА_6 та ОСОБА_4 , вибачився перед ними, відшкодував завдані потерпілим збитки та усунув заподіяну їм шкоду, щиро розкаявся у вчиненому, захисник просив задовольнити клопотання, звільнити обвинуваченого ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України, у зв`язку з примиренням винного з потерпілими, та закрити кримінальне провадження.

Обвинувачений ОСОБА_7 беззаперечно визнав себе винним у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення та підтвердив фактичні обставини справи. У вчиненому щиро розкаявся, просив вибачення у потерпілих та відшкодував матеріальну та моральну шкоду, завдану потерпілим.

Прокурор не заперечував проти звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 286 КК України та закриття провадження, вважав, що наявні підстави, визначені ст. 46 КК України для звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності. Крім того, просив вирішити питання про наявні у кримінальному провадженні речові докази відповідно до ст. 100 КПК України, а також скасувати арешт, накладений на тимчасово вилучене майно, вирішити питання про стягнення з обвинуваченого процесуальних витрат на залучення експертів.

Потерпілі ОСОБА_4 та ОСОБА_6 пояснили, що їм зрозумілі підстави та наслідки звільнення особи від кримінальної відповідальності, просили звільнити ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 286 КК України, підтвердивши досягнення примирення з обвинуваченим, усунення обвинуваченим завданої ним шкоди та відшкодування збитків.

Представник потерпілого ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні підтвердила обставини, викладені у заяві потерпілого, та не заперечувала щодо звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України та закриття кримінального провадження, пояснивши суду, що потерпілий дійсно досяг примирення з обвинуваченим, останній відшкодував потерпілому завдані ним збитки.

Заслухавши пояснення обвинуваченого, з`ясувавши думку учасників провадження та дослідивши матеріали кримінального провадженні №12026030520000189, суд прийшов до висновку про можливість звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 286 КК України на підставі ст. 46 КК України та закриття кримінального провадження з наступних підстав.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 5-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу.

Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Статтею 285 ч. 1 КПК України передбачено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

У відповідності до ч. 1, ч. 2 ст. 286 КПК України звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом.

За змістом ст. 44 КК України, особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюються виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.

Статтею 46 КК України визначено, що особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.

В силу вимог ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 286 КК України відноситься до категорії нетяжких злочинів, за який передбачене найсуворіше покарання у виді обмеження волі до трьох років.

Відповідно до ч. 3 ст. 288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Згідно ст. 286 КПК України звільнення особи від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом. Частиною четвертою даної статті передбачено, що якщо під час здійснення судового провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №12 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», за наявності передбачених ст. 46 КК України підстав звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов`язковим.

Позицію щодо примирення з обвинуваченим ОСОБА_7 потерпілі виклали у письмових заявах, долучених до клопотання сторони захисту та надісланих до суду, а також підтвердили безпосередньо в судовому засіданні, заявивши, що обвинувачений добровільно відшкодував завдану їм шкоду, а тому жодних претензій до нього вони не мають.

Приймаючи до уваги, що обвинувачений ОСОБА_7 раніше не судимий та до кримінальної відповідальності не притягувався, вчинив кримінальне правопорушення, що, згідно ст. 12 КК України, відноситься до категорії нетяжкого злочину, він вчинений з необережності, без обтяжуючих обставин, вину визнав у повному обсязі та щиро розкаявся у вчиненому, завдана ним шкода потерпілим повністю відшкодована, потерпілі просять звільнити обвинуваченого від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 286 КК України у зв`язку з їх примиренням, про що заявили безпосередньо в підготовчому судовому засіданні, суд вважає за можливе, у відповідності до ст. 46 КК України та п. 1 ч. 2 ст. 284, ч. 3 ст. 288 КПК України, звільнити ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 286 КК України, а кримінальне провадження закрити.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Відповідно до ч. 1 ст. 100 КПК України, речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу.

Згідно із ч. 9 ст. 100 КПК України, питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили. У разі закриття кримінального провадження слідчим або прокурором питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів вирішується ухвалою суду на підставі відповідного клопотання, яке розглядається згідно із статтями 171-174 цього Кодексу. При цьому гроші, цінності та інше майно, які підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та/або зберегли на собі його сліди, конфіскуються, крім випадків, коли власник (законний володілець) не знав і не міг знати про їх незаконне використання. У такому разі зазначені гроші, цінності та інше майно повертаються власнику (законному володільцю (п. 1 ч. 9 ст. 100 КПК України).

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає за необхідне скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Нововолинського міського суду Волинської області від 27.04.2026 року у справі №165/1428/26 на тимчасово вилучене під час огляду місця події 17.04.2026 року майно, а саме: на автомобіль марки «MERCEDES-BENZ» моделі «C 220», р.н.з. НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_7 , та автомобіль марки «NISSAN» моделі «X-TRAIL», р.н.з. НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_4 , та які поміщені для зберігання на спецмайданчик тимчасово вилучених транспортних засобів ГУНП у Волинській області, що за адресою: вул. Перемоги, сел. Іваничі, Володимирський р-н, Волинська обл. (кадастровий номер 0721155100:00:016:0200).

Суд, відповідно до ст. 100 КПК України, вирішує питання щодо визнаних постановами слідчого СВ ВП № 1 (м. Нововолинськ) Володимирського РВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_10 від 18.04.2026 року та від 19.05.2026 року речових доказів та вважає за необхідне речові докази, а саме: автомобіль марки «MERCEDES-BENZ» моделі «C 220», р.н.з. НОМЕР_1 та автомобіль марки «NISSAN» моделі «X-TRAIL», р.н.з. НОМЕР_2 , повернути їх власникам за належністю; медичну карту стаціонарного хворого №4262191 на ім`я ОСОБА_6 , повернути за належністю до КНП «Нововолинська центральна міська лікарня».

Цивільний позов по справі не заявлено.

Вирішуючи питання щодо розподілу процесуальних витрат, пов`язаних із залученням експертів, суд відповідно до ч. 2 ст. 124, ч. 1 ст. 126 КПК України та правових позицій Верховного Суду дійшов наступного висновку.

Частиною 2 ст. 124 КПК України передбачено, що у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Разом з тим, відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові від 17.06.2020 у справі №598/1781/17 (провадження №13-47кс20) питання розподілу процесуальних витрат може вирішуватися не тільки у формі обвинувального вироку суду, а й ухвали.

За змістом ст. 126 Кримінального процесуального кодексу України суд вирішує питання щодо процесуальних витрат у вироку суду або ухвалою.

Отже, суд повинен вирішити питання про розподіл процесуальних витрат, а також долю речових доказів у будь-якому рішенні, яким завершується розгляд кримінального провадження по суті.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові ККС Верховного Суду від 01.02.2024 у справі №930/497/23, а також у постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 02.12.2024 справа №686/1699/20 (провадження №51-2680кмо23), у разі згоди особи на завершення кримінального провадження у зазначеній формі (ст. 46 КК України), без використання своїх прав на доведення своєї невинуватості у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, всі процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов`язані з розслідуванням кримінального провадження, повинна відшкодувати саме вона.

З урахуванням зазначеного, суд дійшов переконання про необхідність стягнення з ОСОБА_7 процесуальних витрат. Документально підтверджені витрати на залучення експертів Волинського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України для проведення інженерно-транспортної експертизи (висновок експерта №СЕ-19/103-26/5433-ІТ від 02.06.2026 року), складають 7 701,76 грн. та підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Керуючись ст.ст. 100, 124, 126, 284-286, 288, 314, 372 КПК України, на підставі ст. 46 КК України, суд,

постановив:

Клопотання захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_8 про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження задовольнити.

Звільнити ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, на підставі ст. 46 КК України, у зв`язку з примиренням винного з потерпілими.

Кримінальне провадження №12026030520000189 від 18.04.2026 року за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Нововолинського міського суду Волинської області від 27.04.2026 року у справі №165/1428/26 на тимчасово вилучене майно, а саме: автомобіль марки «MERCEDES-BENZ» моделі «C 220», р.н.з. НОМЕР_1 та автомобіль марки «NISSAN» моделі «X-TRAIL», р.н.з. НОМЕР_2 .

Речові докази у справі:

транспортний засіб марки «MERCEDES-BENZ» моделі «C 220», р.н.з. НОМЕР_1 , повернути за належністю власнику ОСОБА_7 ;

транспортний засіб марки «NISSAN» моделі «X-TRAIL», р.н.з. НОМЕР_2 , повернути за належністю власнику ОСОБА_4 ;

медичну карту стаціонарного хворого №4262191 на ім`я ОСОБА_6 , повернути за належністю до КНП «Нововолинська центральна міська лікарня».

Стягнути з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ), на користь держави витрати на проведення судової експертизи №СЕ-19/103-26/5433-ІТ від 02.06.2026 року в сумі 7 701 (сім тисяч сімсот одна) гривня 76 копійок.

Витрати на проведення судової експертизи погашаються за реквізитами: стягувач платежу: держава; код доходів: 24060300; отримувач платежу: ГУК у Волин.обл/м. Луцьк/24060300; рахунок отримувача: UA888999980313030115000003550; код отримувача (ЄДРПОУ): 38009371, банк: Казначейство України (ЕАП).

Ухвала суду може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Нововолинський міський суд Волинської області протягом семи днів з дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий суддя ОСОБА_1