Рішення № 139108544, 20.08.2026, Ямпільський районний суд Сумської області

Справа № 592/2926/26

Провадження №2/590/218/26

РІШЕННЯ

іменем України

13 серпня 2026 року с-ще Ямпіль

Ямпільський районний суд Сумської області в складі:

головуючого судді Деркача І.М.,

за участю секретаря судового засідання Демешко Н.П.,

за участю: позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 (зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування): АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування): АДРЕСА_2 ), третя особа: Служба у справах дітей Сумської міської ради (орган опіки та піклування Сумської міської ради) (код ЄДРПОУ 34743343, адреса місцезнаходження: вул. Харківська, буд. 35, м. Суми, 40034) про визначення місця проживання дітей,

установив:

Стислий виклад позиції позивача та відповідача.

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить визначити місце проживання дітей: сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом із батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за його місцем проживання: АДРЕСА_3 .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що з 11.06.2010 року до 13.02.2026 року позивач перебував у зареєстрованому шлюбі з відповідачкою. Від спільного шлюбу вони мають двох дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . 13 лютого 2026 року рішенням Ковпаківського районного суду м.Суми №592/484/26 шлюб між ними розірвано.

З липня 2025 року відповідачка залишила сім`ю та фактично припинила будь-яку участь у вихованні та утриманні дітей. Протягом тривалого часу після свого від`їзду вона не спілкувалася з синами, не цікавилася їхнім станом здоров`я, навчанням та побутом. З серпня 2025 року відповідачка повідомила позивача про те, що проживає у м. Львові, виїжджає за кордон і до м. Суми не повернеться.

Позивач вказує, що саме він з моменту фактичного розпаду сім`ї одноосібно здійснює виховання та утримання дітей. Він забезпечує їх належними житловими умовами у трикімнатній квартирі, де кожен із синів має окрему кімнату з усім необхідним для проживання та навчання. Позивач також бере активну участь в організації їхнього навчального процесу та позашкільного розвитку, зокрема є тренером обох синів із шахів. ОСОБА_5 є кандидатом у майстри спорту, а ОСОБА_6 має І-й спортивний розряд з шахів.

З огляду на викладене, позивач просить суд визначити місце проживання обох неповнолітніх синів разом з ним, а судові витрати покласти на відповідачку.

Відповідачка ОСОБА_2 подала до суду відзив на позовну заяву. По суті заявлених вимог відповідачка позов визнала повністю та не заперечувала проти його задоволення, зазначивши, що вважає за можливе визначити місце проживання синів, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , разом з їхнім батьком позивачем ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_3 , оскільки, на її думку, батько дітей у змозі самостійно виростити та виховати синів як достойних членів суспільства.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 04.03.2026 вказану цивільну справу передано за підсудністю на розгляд Ямпільського районного суду Сумської області (а.с. 25).

Ухвалою судді від 01 квітня 2026 року Ямпільського районного суду Сумської області прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі, справу постановлено розглядати у порядку загального позовного провадження (а.с. 32).

06.08.2026 року від позивача ОСОБА_1 надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, в якому він просив долучити документ Шосткинського відділу державної виконавчої служби, до якого раніше не мав доступу і який надійшов до нього 23 липня 2026 року в системі «Електронний суд», яким встановлено, що ОСОБА_2 сплатила судовий збір на користь держави згідно судового наказу № 592/2924/26, виданого 27.02.2026 Ковпаківським районним судом, про стягнення аліментів на її користь на утримання неповнолітніх дітей на користь ОСОБА_1 , а також долучити зазначений судовий наказ. На обґрунтування клопотання позивач зазначив, що наявність цих документів підтверджує факт проживання дітей з ним, оскільки аліменти стягуються з того з батьків, хто проживає окремо від дітей, а відтак зазначені документи можуть слугувати доказом того, що діти проживають з позивачем (а.с.72-77). Суд задовольнив клопотання про долучення доказів.

В судовому засіданні позивач свої позовні вимоги підтримав, просив задовольнити з підстав зазначених у позовній заяві. Також зазначив, що всі питання, що пов`язані з вихованням, розвитком та навчанням дітей вирішуються тільки батьком. Визначення місця проживання дітей з ним допоможе реалізовувати ним різні звернення в тому числі до державних органів без згоди матері. Повідомив, що на даний час із виконавчим документом про стягнення з відповідачки аліментів у примусовому порядку не звертався та в змозі самостійно забезпечити потреби дітей.

Відповідачка не з`явилася в судове засідання, просила суд провести підготовче судове засідання та розгляд справи по суті за її відсутності у зв`язку з обставинами воєнного стану та проживанням на значній відстані від с-ща Ямпіль, розглянути справу за наявними у ній письмовими доказами та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник третьої особи не з`явився, представник третьої особи надав клопотання про розгляд справи без його участі.

Фактичні обставини, встановлені судом

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_5 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорта громадянина України серія НОМЕР_1 , виданого Ковпаківським РВСМУ УМВС України в Сумській області. Місцем реєстрації позивача є АДРЕСА_3 (а.с.15)

Відповідно до рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 13 лютого 2026 року у справі № 592/484/26, судом встановлено, що 11 червня 2010 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було зареєстровано шлюб. Від шлюбу сторони мають спільних неповнолітніх дітей. У зв`язку з тим, що спільне життя між сторонами не склалося та шлюбні відносини фактично припинилися, суд задовольнив позов про розірвання шлюбу (а.с.17-19).

Від спільного шлюбу у сторін є двоє неповнолітніх синів. Так, відповідно до свідоцтва про народження серія НОМЕР_2 , ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с.6). Відповідно до свідоцтва про народження серія НОМЕР_3 , ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_7 (а.с.7). В обох свідоцтвах батьком зазначено ОСОБА_1 , матір`ю - ОСОБА_2 .

З моменту реєстрації шлюбу і до теперішнього часу сім`я проживала за адресою: АДРЕСА_3 . Зазначена квартира є трикімнатною, загальною площею 64,26 кв. м, та належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло від 15 вересня 1998 року (а.с.8).

Відповідно до інформації на запит № 96/37585 про склад зареєстрованих у житловому приміщенні осіб від 21 січня 2026 року, за адресою АДРЕСА_3 зареєстровані: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - усього 5 осіб (а.с.5).

Відповідно до характеристики з Сумської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №18 Сумської міської ради на ОСОБА_3 , учня 9-Б класу, він навчається з першого класу, зарекомендував себе як старанний, дисциплінований, працелюбний учень, досягнув високого рівня в навчальних досягненнях, активно займається шахами, є кандидатом у майстри спорту, неодноразовий чемпіон області серед дорослих. Батько ОСОБА_1 є тренером сина з шахів, приділяє належну увагу його вихованню, є для нього беззаперечним авторитетом, знаходиться на постійному зв`язку з класним керівником, приймає участь у всіх процесах, пов`язаних з організацією навчання (а.с.10).

Відповідно до характеристики з Сумської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №18 Сумської міської ради на ОСОБА_4 , учня 7-А класу, він також навчається з першого класу, зарекомендував себе як старанний, дисциплінований, комунікабельний учень, має навчальні досягнення високого рівня, активно займається шахами, має І-й розряд, є неодноразовим чемпіоном області у різних шахових контролях серед юнаків, віце-чемпіон області класичні шахи серед дорослих, нагороджений дипломами,грамотами, медалями, кубками. Батько є тренером ОСОБА_6 , приділяє належну увагу його вихованню син, знаходиться на постійному зв`язку з класним керівником по телефону, приймає участь у всіх процесах, пов`язаних з організацією навчання (а.с.11).

Судом досліджено табелі навчальних досягнень обох синів сторін. Відповідно до табеля навчальних досягнень ОСОБА_3 , учня 9-Б класу комунальної установи Сумська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 18 Сумської міської ради, останній має високий рівень навчальних досягнень (а.с.12). Відповідно до табеля навчальних досягнень ОСОБА_4 , учня 7-А класу тієї ж школи, він також демонструє високий рівень навчальних досягнень (а.с.13-14).

Судовим наказом Ковпаківського районного суду м. Суми від 27.02.2026 по справі № 592/2924/26 стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) боржника, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, починаючи з 23.02.2026 і до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Судовий наказ набрав законної сили 27.02.2026.

Відповідно до висновку Управління «Служба у справах дітей» Сумської міської ради від 18.06.2026 № 957/27.1-27, наданого суду на виконання функцій органу опіки та піклування, спеціалістом Управління 12.06.2026 було досліджено умови проживання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_3 , встановлено, що квартира належить позивачу ОСОБА_1 та його батькам, у ній діти проживають разом з батьком, забезпечені окремими кімнатами, необхідними побутовими умовами, шкільним приладдям, харчуванням та одягом; обидва навчаються у КУ Сумської ЗОШ № 18 СМР, мають високий рівень навчальних досягнень та займаються шахами, здобуваючи призові місця. Під час бесіди діти висловили бажання проживати разом з батьком, з матір`ю тривалий час не підтримують спілкування та сильно на неї ображені у зв`язку з тим, що вона їх покинула. Батько повідомив, що працює тренером з шахів у ГО «Федерація шахів у Сумській області», має стабільний дохід, і після розлучення з відповідачкою діти залишилися проживати з ним на його повному утриманні; відповідачка аліменти не сплачує, участі у вихованні дітей не бере, контакту з ними не підтримує та їхнім життям не цікавиться. У телефонній розмові зі спеціалістом Управління 08.06.2026 відповідачка ОСОБА_2 повідомила, що проживає у м. Львові в орендованій квартирі разом зі своїм співмешканцем, з колишнім чоловіком жодних зв`язків не підтримує, з дітьми не спілкувалася більше року, та не заперечує проти проживання синів разом з батьком, пояснюючи це тим, що він виховує гідних громадян України. За результатами вивчення обставин справи та документів Управління дійшло висновку, що вихованням, розвитком і матеріальним утриманням дітей займається виключно батько, соціальний контакт дітей з матір`ю втрачено, вона не піклується про їхнє здоров`я, не цікавиться успіхами в навчанні та не забезпечує потреб дітей матеріально. З огляду на викладене, враховуючи інтереси дітей, їхню прихильність до батька та відсутність заперечень матері, Управління «Служба у справах дітей» Сумської міської ради не заперечує проти визначення місця проживання дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 разом з батьком, ОСОБА_1 (а.с.59-60).

Норми права, які застосовує суд, мотиви їх застосування.

Згідно з частинами 2, 8, 9 статті 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Відповідно до ст. 150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної освіти, готувати її до самостійного життя. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї.

Згідно частини першої та другої ст. 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно зі ст. 9 Конвенції держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

За ч. ч. 2 та 3 ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Згідно зі ст. 160 СК України місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.

Відповідно до 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення. Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

Відповідно до частин п`ятої, шостої статті 19 СК України орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Відповідно до ч.2, 3 ст.29 ЦК України, фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом. Місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна.

Частиною 1 ст.13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з п. 3 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

За загальними правилами доказування, визначеними статями 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Зверненню до суду з позовом про визначення місця проживання дитини має передувати спір між батьками дитини щодо місця її проживання. При цьому той з батьків, хто звертається до суду з таким позовом має довести, що дійсно батьки не можуть досягнути згоди щодо місця проживання дитини і з цього приводу між ними існує спір.

У постанові Верховного Суду від 27 січня 2021 року у справі № 727/3856/18 зазначено, що саме лише висловлене дитиною бажання проживати з одним із батьків не може бути безумовною підставою для визначення місця проживання суд повинен ґрунтовно дослідити та оцінити всі обставини справи в сукупності.

У постанові Верховного Суду від 15 січня 2025 року у справі № 755/15383/23 та постанові від 10 липня 2024 року у справі № 127/16211/23 сформульовано послідовну правову позицію: якщо батьки, які проживають окремо, дійшли згоди щодо того, з ким проживатиме дитина, і інший з батьків не заперечує проти фактичного проживання дитини з позивачем, відсутні правові підстави для задоволення позову про визначення місця проживання дитини, оскільки права позивача не є порушеними, невизнаними чи оспорюваними. Фактичне проживання дитини з одним із батьків та відсутність заперечень з боку іншого не свідчать про порушення прав і не є підставою для звернення до суду.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на момент розгляду справи досяг 15-річного віку.

Відповідно до частини третьої статті 160 Сімейного кодексу України, якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою. Отже, з досягненням чотирнадцятирічного віку ОСОБА_3 набув самостійного права визначати своє місце проживання.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 фактично проживає разом із батьком, при цьому відповідачка не заперечує проти такого місця проживання сина та подала до суду відзив де позов визнала. Разом із тим, з огляду на досягнення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 чотирнадцятирічного віку питання щодо визначення його місця проживання не може бути вирішене судом за вимогою одного з батьків, оскільки відповідно до частини третьої статті 160 СК України таке місце проживання визначається самою дитиною.

Таким чином, щодо ОСОБА_3 між сторонами фактично відсутній спір, а заявлена позивачем вимога про визначення місця проживання дитини разом із ним не підлягає задоволенню, оскільки не спрямована на захист порушеного, невизнаного або оспорюваного права позивача.

Такий підхід узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними, зокрема, у постанові від 15 січня 2025 року у справі № 755/15383/23 (провадження № 61-14116св24), відповідно до яких наявність згоди між батьками щодо місця проживання дитини свідчить про відсутність порушеного, невизнаного або оспореного права позивача та є самостійною підставою для відмови у позові. Аналогічний підхід викладено у постанові Верховного Суду від 10 липня 2024 року у справі № 127/16211/23 (провадження № 61-1964св24), де зазначено, що фактичне проживання дитини з батьком та відсутність заперечень матері щодо такого місця проживання не свідчать про порушення прав батька та наявність підстав для звернення до суду з відповідним позовом.

Щодо позовної вимоги про визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_4 суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Отже, необхідною передумовою судового розгляду спору про визначення місця проживання малолітньої дитини є наявність між батьками спору з цього питання.

Судом досліджено висновок Управління «Служба у справах дітей» Сумської міської ради від 18.06.2026 № 957/27.1-27, наданий на виконання функцій органу опіки та піклування, відповідно до якого орган опіки та піклування визнав за доцільне визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_4 разом із батьком.

Зазначений висновок мотивований тим, що дитина фактично постійно проживає разом із батьком, який займається її вихованням та утриманням, працює, має стабільний дохід та можливість забезпечувати належні умови для фізичного, духовного та розумового розвитку дитини. При цьому матір дитини в телефонному режимі повідомила про відсутність заперечень щодо проживання сина разом із батьком.

Відповідно до частин п`ятої, шостої статті 19 СК України орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків та інших осіб, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим або суперечить інтересам дитини.

Оцінюючи зазначений висновок у сукупності з іншими доказами у справі, суд не може покласти його в основу рішення, оскільки наведене в ньому обґрунтування фактично зводиться до констатації фактичного проживання дитини з батьком, наявності у нього роботи та стабільного доходу, а також до повідомлення матері про відсутність заперечень щодо проживання дитини з батьком. При цьому висновок не містить достатнього аналізу інших обставин, які відповідно до статті 161 СК України мають значення для вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини.

Разом із тим, оцінюючи всі наявні у справі докази в їх сукупності, судом встановлено, що неповнолітній ОСОБА_4 фактично проживає разом із батьком, який займається його вихованням та утриманням. Відповідачка не заявляє вимог щодо зміни місця проживання сина та не заперечує проти його подальшого проживання з батьком. Таким чином, між сторонами відсутній спір щодо того, з ким має проживати неповнолітній ОСОБА_9 . Сторони фактично досягли згоди щодо місця проживання дитини, а відповідачка, визнавши позов, підтвердила відсутність заперечень проти проживання сина з батьком.

Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених законом випадках. При цьому відповідно до статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Право на звернення до суду за захистом виникає у разі порушення, невизнання або оспорювання права, свободи чи інтересу особи. Водночас за відсутності спору між батьками щодо місця проживання дитини судове рішення про визначення такого місця проживання не є необхідним способом захисту, оскільки не усуває жодного порушення права позивача та не змінює фактичного стану правовідносин між сторонами.

З огляду на встановлені обставини суд приходить до висновку, що як щодо неповнолітнього ОСОБА_3 , який досяг чотирнадцяти років та відповідно до частини третьої статті 160 СК України самостійно визначає своє місце проживання, так і щодо неповнолітнього ОСОБА_4 , між батьками відсутній спір щодо місця проживання дітей.

З урахуванням встановлених обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Сумської міської ради про визначення місця проживання дітей, задоволенню не підлягають.

Керуючись статтями 3, 9 Конвенції про права дитини, статтями 141, 150, 155, 160, 161 Сімейного кодексу України, статтею 11 Закону України «Про охорону дитинства», статтями 12, 13, 76, 81, 141, 258-259, 263-265, 273, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд-

ухвалив:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Сумської міської ради (орган опіки та піклування Сумської міської ради) про визначення місця проживання дітей - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Сумського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування): АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП: НОМЕР_5 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування): АДРЕСА_2 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Служба у справах дітей Сумської міської ради (як орган опіки та піклування Сумської міської ради) код ЄДРПОУ 34743343, адреса місцезнаходження: вул. Харківська, буд. 35, м. Суми, 40034.

Дата складання повного тексту рішення суду 20.08.2026 року.

Суддя : І.М. Деркач