Рішення № 139107185, 19.08.2026, Долинський районний суд Івано-Франківської області

Справа №: 343/1205/26

Провадження №: 2/343/937/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 серпня 2026 року м. Долина

Долинський районний суд Iвано-Франкiвської областi у складi:

судді - Монташевич С. М.,

з участю: секретаря судового засідання - Шикор Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Долинського районного суду Івано-Франківської області в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу № 343/1205/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Стислий виклад позиції сторін:

позивач просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором № 19.11.2025-100001714 від 19.11.2025 у розмірі 12390,00 грн та судові витрати.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 19.11.2025 ТОВ "СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР" та відповідач уклали кредитний договір № 19.11.2025-100001714, відповідно до якого перший надав останньому кредит у розмірі 3500,00 грн строком на 168 днів. Дата повернення кредиту - 05.05.2026. Процентна ставка "Стандарт" - 1 % за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом перших семи чергових періодів користування кредитом, зазначених у графіку платежів. Процентна ставка "Економ" - 0,5 % за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка "Стандарт". Комісія за надання кредиту 5 % від суми кредиту та складає 175,00 грн. Комісія за обслуговування кредитної заборгованосі - 175 грн у кожному з 3 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом. Кредит надається шляхом перерахування кредитних коштів на платіжний засіб споживача 4149-51ХХ-ХХХХ-0326.

ТОВ "СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР" свої зобов`язання за договором виконало в повному обсязі та надало позичальнику кредит у розмірі 3500,00 грн. Однак відповідач свої зобов`язання не виконує, у зв`язку з чим станом на дату подання позову у нього утворилась заборгованість у розмірі 12390,00 грн, що складається із заборгованості по тілу - 3500,00 грн, по процентах - 4655,00 грн, по комісії за надання кредиту - 175,00 грн, по комісії за обслуговування кредитної заборгованості - 525,00 грн, відсотків, нарахованих на підставі ст. 625 ЦК України, - 3535,00 грн.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, безпосередньо в позовній заяві просить проводити розгляд справи без його участі, не заперечив проти заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення (а.с. 1-10).

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, причин неявки не повідомив, хоча був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи у встановленому законом порядку, шляхом направлення ухвали про відкриття провадження у справі, де визначена дата судового засідання, з копією опису про направлення позовної заяви та повістки про виклик до суду рекомендованими поштовими відправленнями за зареєстрованим місцем проживання (а.с. 42), одне з яких повернулося з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою" (а.с. 45-46), інше - з відміткою про отримання, на що вказує рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 50), а також шляхом опублікування повідомлення про виклик до суду на офіційному сайті "Судова влада України (а.с. 49). Також дані РНОКПП відповідача внесені у статкартку в програмі "Д-3", що забезпечує його можливість отримувати всі процесуальні документи в застосунку "Дія". Відзиву, будь-яких заяв та клопотань щодо процесуальних питань до суду не подавав.

Спір між сторонами не вирішений.

Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі:

28 травня 2026 року суд відкрив провадження у справі та призначив судове засідання для розгляду справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, про що постановив відповідну ухвалу.

Відповідач відзиву, будь-яких заяв та клопотань щодо процесуальних питань, жодних доказів на спростування обґрунтувань позивача суду не надавав, в судове засідання повторно не з`явився.

Згідно із ухвалою від 14.08.2026, суд постановив проводити заочний розгляд справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи, що завершення розгляду справи відбулося за відсутності учасників справи, датою ухвалення рішення у справі є дата складання повного судового рішення, що відповідає вимогам ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК України та не є порушенням прав сторін щодо участі у розгляді справи, про що зазначив Верховний Суд у постанові від 05.09.2022 у справі № 1519/2-5034/11.

Фактичні обставини, які встановив суд, та зміст спірних правовідносин:

19 листопада 2025 року ОСОБА_1 отримав від ТОВ "СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР" пропозицію про укладення кредитного договору (кредитної лінії) (оферту), в якій серед іншого зазначено, що електронний кредитний договір, частиною якого є дана пропозиція про укладення кредитного договору (оферта), укладається кредитодавцем та позичальником у порядку, передбаченому Законом України "Про електронну комерцію" (п. 2.1). Електронний договір складається з таких електронних документів, які містять всі його істотні умови: пропозиція про укладення кредитного договору, яка розміщена на вебсайті роботодавця у загальному доступі, а також в особистому кабінеті позичальника на вебсайті кредитодавця; заявка, сформована на сайті кредитодавця після ідентифікації позичальника, обрання ним конкретних умов та їх складення кредитодавцем; відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт), сформована на сайті кредитодаця та підписана позичальником за допомогою одноразового ідентифікатора (кода), отриманого позичальником у повідомленні на номер телефону, вказаний при його ідентифікації на сайті (п. 2.2).

У заявці, яка є невід`ємною частиною пропозиції про укладення кредитного договору, встановлено дані сторін договору, документи, за якими ідентифіковано відповідача, реквізити належного йому платіжного засобу для надання коштів 4149-51ХХ-ХХХХ-0326, а також умови, на яких йому буде надано кредит.

У відповіді позичальника про прийняття пропозиції (оферти) зазначено, що, відповідно до умов кредитного договору № 19.11.2025-100001714, позичальнику надається кредит на таких умовах: дата надання кредиту - 19.11.2025; сума кредиту - 3500,00 грн; строк, на який надається кредит, - 168 днів з дня його надання; дата повернення кредиту - 05.05.2026. Процентна ставка "Стандарт" - 1 % за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом перших семи чергових періодів користування кредитом, зазначених у графіку платежів. Процентна ставка "Економ" - 0,5 % за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка "Стандарт". Комісія, пов`язання з наданням кредиту, - 5 % від суми кредиту та дорівнює 175,00 грн, комісія за обслуговування кредитної заборгованості - 175,00 грн у кожному з 3 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом. Пропозицію та заявку відповідач підписав електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора Е896 (а.с. 12-19).

Вказане свідчить про те, що ОСОБА_1 уклав із ТОВ "СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР" електронний кредитний договір № 19.11.2025-100001714 від 19.11.2025 у порядку, визначеному Законом України "Про електронну комерцію", підписавши його електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора.

На підтвердження факту перерахування відповідачу грошових коштів у сумі 3500,00 грн позивач надав повідомлення за вих. № 1-2205 від 22.05.2026, а також договір про надання послуг з переказу коштів № ФК-П-2024/01-2 від 04.01.2024 (а.с. 20, 21-25), які вказують на те, що переказ коштів здійснено 19.11.2025 через систему iPay на картку 4149511020520326, призначення платежу: видача за договором кредиту № 19.11.2025-100001714 від 19.11.2025.

Як слідує із розрахунку заборгованості за договором № 19.11.2025-100001714 від 19.11.2025, заборгованість відповідача становить 12390,00 грн, що складається із заборгованості по тілу - 3500,00 грн, по процентах - 4655,00 грн (нараховані за період із 19.11.2025 до 05.05.2026, що в межах строку кредитування), по процентах за ст. 625 ЦК України - 3535,00 грн (нараховані за період із 03.12.2025 до 08.02.2026), по комісії - 700,00 грн (а.с. 26-28)

Між сторонами виник спір щодо належного виконання умов договору позики, непогашення відповідачем заборгованості за цим договором, що є порушенням законних прав та інтересів позивача.

Оцінка суду та норми права, які застосував суд, мотиви їх застосування:

суд, дослідивши та оцінивши наявні в справі докази в їх сукупності, надані позивачем на обґрунтування позовних вимог, з`ясувавши таким чином фактичні обставини справи, дійшов таких висновків.

Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628, 629 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно із ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України).

Абзац 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним у письмовій формі.

Положення ч. 1 ст. 205 ЦК України визначають, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді. Такі висновки викладені в постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі №732/670/19, від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 07.10.2020 у справі №127/33824/19.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України "Про електронну комерцію".

Згідно із ч. 3 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію", електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до ч. 4 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію", пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію").

Положення ч. 6 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" передбачають, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ч. 8 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію", у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію", якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Суд установив, що 19.11.2025 відповідач, ознайомившись із основними умовами кредитування в ТОВ "СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР", уклав із указаним Товариством споживчий кредитний договір № 19.11.2025-100001714 від 19.11.2025 в електронному вигляді, що відповідає описаним вище нормам законодавства, копія якого долучена по позовної заяви. У кредитному договорі, який фактично складається із трьох частин (із пропозиції, заявки та відповіді), визначені основні умови кредитування, в тому числі сума кредиту, яка надана на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою діяльністю, розмір процентної ставки, дата повернення, орієнтована вартість кредиту для споживача та інше. Кожна частина договору відповідно підписана електронним підписом кредитовця чи електронним підписом позичальника за допомогою одноразового ідентифікатора.

На підтвердження факту перерахування відповідачу 19.11.2025 коштів у розмірі 3500,00 грн на картку НОМЕР_1 позивач надав відповідні докази. Останній ж не був позбавлений можливості надати довідку про відсутність у нього вказаної банківської карти на момент здійснення перерахування коштів.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов`язання за даним договором.

У частині 1 ст. 1049 ЦК України зазначено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

У судовому засіданні належним чином підтверджено факт перерахування 19.11.2025 позивачем кредитних коштів на користь відповідача на суму 3500,00 грн на споживчі потреби, яка обумовлена кредитним договором, що свідчить про те, що ТОВ "СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР" виконало свої зобов`язання за вказаним договором. Натомість відповідач кредитні кошти не повернув, а відтак непогашеною сумою за тілом кредиту залишилось 3500,00 грн, яку підставно позивач заявляє до стягнення.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо іншого не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержавння процентів встановлюються договором.

Оскільки відповідач свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконав, за ним рахується заборгованість за нарахованими процентами в розмірі 4655,00 грн, на підтвердження чого позивач відповідний розрахунок.

Суд установив, що позивачем при нарахуванні заборгованості за процентами була застосована погоджена сторонами процентна ставка у відповідних розмірах (1 % та 0,5 % в залежності від чергового періоду) за кожен день користування кредитними коштами, які нараховувалися за період із 19.11.2025 до 05.05.2026, тобто у межах погодженого сторонами строку кредитування - 168 днів (35,00 грн (3500,00 грн*1%) * 98 днів + 17,50 грн (3500,00 грн * 0,5 %) * 70 днів = 4655,00 грн), а відтак, він підставно заявив до стягнення 4655,00 грн заборгованості за процентами.

Також у розрахунку визначено заборгованість за комісією в загальному розмірі 700,00 грн, із яких 175,00 грн - комісія за надання кредиту, 525,00 грн - комісія з обслуговування кредитної заборгованості - тричі по 175,00 у кожному з 3 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом, що встановлено умовами договору, з якими відповідач погодився. Водночас суд звертає увагу, що умовами договору передбачено, що до комісії за обслуговування кредитної заборгованості не включено послуги, які кредитодавець зобов`язаний надати позичальнику безоплатно, відповідно до чинного законодавства, зокрема за надання один раз на місяць на вимогу споживача інформації про споживчий кредит, що відповідає вимогам ст. 8 Закону України "Про споживче кредитування", якою визначено, що до загальних витрат за споживчим кредитом включаються комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо. А відтак позивач підставно заявляє до стягнення комісію в розмірі 700,00 грн (175,00 грн*4), що передбачено ст. 8 Закону України "Про споживче кредитування", та з якою відповідач погодився.

Однак, даючи оцінку нарахованій за спірним договором та завленій до стягнення заборгованості за ст. 625 ЦК України у розмірі 3535,00 грн, суд зазначає таке.

Пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Відповідно до зазначеного вище розрахунку заборгованості, позивач зазначає про наявність заборгованості за ст. 625 ЦК України у розмірі 3535,00 грн, що нараховано з 03.12.2025, тобто після 24 лютого 2022 року, а тому, згідно із п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, відповідач звільняється від їх сплати.

Таким чином, суд, ураховуючи положення п. 18 розділу Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, вважає, що позов у частині стягнення з відповідача нарахованих відсотків, як передбаченої ст. 625 ЦК України відповідальності, в розмірі 3535,00 грн не підлягає задоволенню.

Тому, дослідивши надані ТОВ "СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР" письмові докази, суд дійшов переконання, що позов слід задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача 8855,00 грн (що становить 71,46 % від заявленої до стягнення суми заборгованості 12390,00 грн (8855,00 грн * 100 % / 12390,00 грн)), з яких: заборгованість за наданим кредитом - 3500,00 грн, заборгованість за процентами за користування кредитом - 4655,00 грн, заборгованість за комісією - 700,00 грн, відмовивши у стягненні заборгованості за відсотками, нарахованими на підставі ст. 625 ЦК України.

Розподіл судових витрат між сторонами:

питання судових витрат суд вирішує за правилами ст. 141 ЦПК України, при цьому враховує, що до судових витрат, які позивач поніс у зв`язку з розглядом справи, останній відносить оплату судового збору у розмірі 2662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією (а.с. 11).

Враховуючи, що суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, то, згідно із ч. 2 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути 1902,55 грн (2662,40 грн * 71,46 %) сплаченого судового збору.

Щодо понесення витрат на професійну правничу допомогу, то позивач у позовній заяві зазначив, що докази понесення таких будуть надані протягом 5 днів після ухвалення рішення, а відтак у разі подання позивачем заяви про ухвалення додаткового рішення та подання доказів про понесені витрати на правову допомогу, буде визначена дата судового засідання для її розгляду.

На підставі викладеного, ст. 205, 207, 526, 610, 626, 628, 629, 638, 639, 1048, 1049, 1054, 1055, п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, ст. 11, 12 Закону України "Про електронну комерцію", ст. 8 Закону України "Про споживче кредитування", керуючись ст. 258, 259, 264, 265, 268, 273, 280-282, 289 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР" заборгованість за кредитним договором № 19.11.2025-100001714 від 19.11.2025 у розмірі 8855,00 (вісім тисяч вісімсот п`ятдесят п`ять) гривень, з яких: заборгованість за наданим кредитом - 3500,00 гривень, заборгованість за процентами за користування кредитом - 4655,00 гривень, заборгованість за комісією - 700,00 гривень, а також сплачений судовий збір у розмірі 1902 (одна тисяча дев`ятсот дві) гривні 55 копійок.

В задоволенні решти вимог відмовити.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуто Долинським районним судом Івано-Франківської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР", місцезнаходження: м. Київ, вул. Саксаганського, 113-А, код ЄДРПОУ 37356833.

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання якого АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя С.М. Монташевич