Рішення № 139106976, 19.08.2026, Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 188/743/25

Провадження № 2/188/610/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2026 року с-ще Петропавлівка

Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді Курочкіної О.М.

секретар судового засідання Сахно А.А.

справа №188/243/25

позивач:

ОСОБА_1

відповідач:

Лисичанська міська військова адміністрація Сіверськодонецького району Луганської області

про визнання права приватної власності на будинок

ВСТАНОВИВ:

В обґрунтування позовних вимог зазначено ОСОБА_1 придбала за договором купівлі-продажу 09.09.1991 року житловий будинок з господарськими спорудами за адресою : АДРЕСА_1 .

Будинок загальною площею 80,4 кв. м., житловою площею 49,4 кв.м. Договір купівлі-продажу від 09 вересня 1991 року, посвідчений старшим державним

нотаріусом Фесенко Р.А. нотаріальної контори місто Лисичанськ, зареєстровано в бюро технічної інвентаризації у реєстраційну книгу за № 4389 від 25.09.1991р.

Під час укладання договору купівлі-продажу позивач мала прізвище « ОСОБА_2 ». Після реєстрації шлюбу 16.03.1993 року змінила прізвище на « ОСОБА_3 ».

Згідно технічного паспорта від 11.09.1990 р. будинок за адресою АДРЕСА_1 , рік побудови 1960.

У зв`язку з тим, що право власності на будинок виникло до 01.012013 року, постала необхідність в реєстрації прав в Державному реєстрі речових прав на

нерухоме майно.

Звернувшись з заявою до Державного реєстратора про визнання права власності на будинок та отримання витягу з реєстру права власності, позивачці відмовлено у зв`язку з відсутністю архіву БТІ, вивезеного з окупованого міста Лисичанськ Луганської області.

Останнім було повідомлено що не має можливості підтвердить або спростувати право власності згідно договору купівлі-продажу, у зв`язку з тим, що архів Лисичанського БТІ який знаходиться на окупованій території.

У 1991 році, коли позивач купила зазначений будинок, законодавством передбачалась реєстрація права власності в Бюро технічної інвентаризації, що і було здійснено.

Позивач не має можливості зареєструвати право власності у зв`язку з відсутністю отримання державним органом з реєстрації відомостей про зареєстровані права від суб`єкта, який провів державну реєстрацію прав, що виникли та були зареєстровані на паперових носіях до 01.01.2013 року.

Враховуючи наведене, позивачка не може реалізувати свої права власника, а саме щодо подати заяву щодо компенсації через пошкодження майна, протиправні дії пов`язані із збройною агресією Російської Федерації, які спричинили втрату можливості отримання компенсації.

Таким чином у Позивача відсутня можливість отримати відомості про раніше зареєстроване право власності на нерухоме майно, які зберігалися в Лисичанському бюро технічної інвентаризації.

Позивач не може розпоряджатися своїм майном та не має можливості отримати відповідну компенсацію за пошкодження свого нерухомого майна, що порушує його правовласності.

Позивач є внутрішньо переміщеною особою, зазначене рішення необхідне йому для захисту його майнових прав.

Просить суд визнати за ним право власності на належний йому будинок.

В судове засідання сторона позивача надала заяву про розгляд справи у їх відсутність, позовні вимоги підтримано в повному обсязі.

Сторона відповідача про розгляд справи належним чином неодноразово повідомлена, від відповідача не надійшло відзиву, заяв та клопотань про відкладення розгляду справи .

Вивчивши позов та матеріали справи суд приходить до висновку, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до належним чином нотаріально посвідченого договору купівлі продажу ОСОБА_4 є власником будинку за адресою : АДРЕСА_1 .

Належність житлового будинку ОСОБА_1 підтверджується також

технічним паспортом житлового будинку за адресою : АДРЕСА_1

Відповідно до паспорту та довідки про взяття на облік як внутрішньо переміщеної особи, позивач є внутрішньо переміщеною особою.

Свідоцтвом про шлюб підтверджується зміна прізвища позивачки з « ОСОБА_2 » на « ОСОБА_3 ».

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєжстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна відомості щодо будинку за адресою : АДРЕСА_1 відсутні.

Відповідно до рішення про відмову в проведенні реєстраційних дій №76809519 від 27.01.2025 року позивачу було відмовлено в проведенні реєстраційних дій з тих підстав, що розглянувши заяву від 07.11.2024 за реєстраційним номером 63872562 відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127, та Порядку ведення Державного реєстру речових прав па нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року № 1141, встановив наявність обставин, які є підставою для відмови в проведенні реєстраційних дій: - після завершення строку, встановленого частиною третьою статті 23 цього Закону, не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав, а саме:

отримано лист від Лисичанської міської військової адміністрації про неможливість надати інформацію від органів чи установ, що проводили державну реєстрацію права власності на паперових носіях, оскільки територія об`єкта нерухомого майна, щодо права власності на яке подана заява, знаходиться на тимчасово окупованій території.

Відповідно до ст.392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

За змістом статті 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

У статті 328 ЦК України визначено презумпцію правомірності набуття власності. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Враховуючи, що відповідно до статті 328 цього Кодексу набуття права власності - це певний юридичний склад, з яким закон пов`язує виникнення в особи суб`єктивного права власності на певні об`єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен встановити, за яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб позивач набув право власності на спірний об`єкт і чи підлягає це право захисту в порядку, визначеному статтею 392 ЦК України (аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у постанові від 21 листопада 2018року у справі № 920/615/16, від 05 вересня 2019року у справі № 907/310/18).

Стаття 392 ЦК України, в якій ідеться про визнання права власності, не породжує, а підтверджує наявне у позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, у тому випадку, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює наявне у позивача право власності, а також у разі втрати позивачем документа, який посвідчує його право.

Таким чином суд підтверджує наявне право власності, набуте раніше на законних підставах, відповідно до ст. 392 ЦК України, а рішення спрямоване на захист, існуючого, наявного, права, що виникло у позивача з передбачених законодавством підстав і підтверджується належними та допустимими доказами.

Підтвердження права власності на зруйноване майно необхідно позивачу для отримання матеріального відшкодування від держави.

Указом Президента України . № 64/2022 від 24. лютого 20.22року, у зв`язку з військовою агресією РФ проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки, і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан, який неодноразово був продовжений та станом на час розгляду справи триває.

Відповідно де Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих РФ, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022року № 309. (у редакції станом на час і розгляду справи), територію Лисичанської міської територіальної громади включено до території активних бойових дій та бойові дії на даній території не завершені, а саму територію віднесено до тимчасово окупованої РФ території України.

Відповідно до ст.349 ЦК право власності на майно припиняється в разі його знищення, але суд при задоволенні позову керується практикою ЄСПЛ та міжнародними нормами.

Згідно зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Поняття «майно» у першій частині статті 1 Першого протоколу до Конвенції має автономне значення, яке не обмежується правом власності на фізичні речі та є незалежним від формальної класифікації в національному законодавстві. Право на інтерес теж по суті захищається статтею 1 Першого протоколу до Конвенції.

Враховуючи вищезазначене, керуючись ст..328,392 ЦК, ст.ст. 79-81, 258, 264-265 ЦПК України суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Лисичанської міської військової адміністрації Сіверськодонецького району Луганської області про визнання права приватної власності на нерухоме майно задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп: НОМЕР_1 , право власності на житловий будинок за адресою : АДРЕСА_1 , загальною площею 80,4 кв. м., житловою площею 49,4 кв.м.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О. М. Курочкіна