Ухвала суду № 139106891, 19.08.2026, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/12973/26

Провадження 1-кс/185/727/26

У Х В А Л А

19 серпня 2026 року м. Павлоград

Слідчий суддя Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , слідчого СВ Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області лейтенанта поліції ОСОБА_7 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 12026041370001046 від 07 липня 2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України,

В С Т А Н О В И В:

І. Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається

06.08.2026 до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшло вищезазначене клопотання.

За змістом клопотання слідчий просить обрати відносно пвідозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів з визначенням застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, мотивуючи це необхідністю запобігти ризикам, передбаченим п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховування від органів досудового розслідування та/або суду, незаконного впливу на потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні, вчинення іншого кримінального правопорушення.

Доводи клопотання узагальнено зводяться до такого:

ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України (відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно, в умовах воєнного стану);

відповідні обставини підозри підтверджуються доказами, зібраними під час досудового розслідування;

наявні обставини, що свідчать про існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України;

більш м`які запобіжні заходи не забезпечать належного контролю за поведінкою підозрюваного.

ІІ. Позиції учасників кримінального провадження щодо поданого клопотання

У судовому засіданні слідчий підтримав клопотання, вважаючи його обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з викладених у клопотанні підстав, зазначивши, що підозрюваного було затримано 18.08.2026 о 18-00, що підтверджується протоколом затримання.

Підозрюваний ОСОБА_5 проти задоволення клопотання заперечував, посилаючись на повне повернення викраденого майна потерпілій, маявність батьків похилого віку та відсутність намірів вчинення інших кримінальних правопорушень, підтримавши позицію захисника ОСОБА_6 про обрання йому запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, а також те, що розмір застави, яку просить визначити слідчий для підозрюваного, є для останього непомірним.

ІІІ. Положення закону, якими керувався слідчий суддя при постановленні ухвали

Згідно з ч. 1 ст. 176 КПК України, запобіжними заходами є: особисте зобов`язання, особиста порука, застава, домашній арешт, тримання під вартою. Найбільш м`яким є особисте зобов`язання, найбільш суворим тримання під вартою (ч. 3 ст. 176 КПК України).

Відповідно до ч. 1, п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується, якщо прокурор доведе неможливість запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, більш м`якими заходами, і може бути застосовано до особи, яка підозрюється у злочині, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад 5 років.

Клопотання про застосування запобіжного заходу має містити: короткий виклад обставин злочину, правову кваліфікацію, обставини підозри, посилання на докази, обґрунтування ризиків та неможливість їх запобігання м`якішими заходами (ч. 1 ст. 184 КПК України).

Строк дії ухвали про тримання під вартою не може перевищувати 60 днів (ч. 1 ст. 197 КПК України).

Слідчий суддя керується практикою ЄСПЛ, зокрема рішеннями у справах «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011, «Харченко проти України» від 10.02.2011, які визначають стандарти обґрунтованої підозри та пропорційності обмеження свободи.

ІV. Встановлені слідчим суддею обставини із посиланням на докази та мотиви, з яких виходив слідчий суддя при постановленні ухвали за наслідками розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

Заслухавши доводи сторін та дослідивши надані документи, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 підлягає задоволенню частково.

З огляду на законодавчі вимоги до ухвалення відповідного рішення, далі слідчий суддя наведе обставини та надасть оцінку питанням, які потребують розв`язання, у такому порядку: (1) щодо кримінального правопорушення (його суті і правової кваліфікації), у якому підозрюється особа; (2) щодо обґрунтованості підозри у вчиненні кримінального правопорушення; (3) щодо обставин, які свідчать про існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України; (4) щодо обставин, які виправдовують тримання підозрюваного під вартою; (5) щодо обставин, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Щодо кримінального правопорушення (його суті і правової кваліфікації), у якому підозрюється особа.

Згідно з повідомленням про підозру, суть інкримінованих підозрюваному діянь полягає у тому, що 04.07.2026 року приблизно о 15 годині 00 хвилин ОСОБА_5 , перебуваючи поблизу будинку 33 по вул. Рєпіна в м. Павлоград Дніпропетровської області, зустрів ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та помітив на її шиї золотий ланцюжок з хрестиком. Саме тоді у ОСОБА_5 виник злочинний умисел, спрямований на повторне відкрите викрадення чужого майна, а саме золотого ланцюжка з хрестиком у ОСОБА_8 в умовах воєнного стану. Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_5 04.07.2026 року приблизно о 15 годині 00 хвилин, перебуваючи поблизу будинку 33 по вул. Рєпіна м. Павлограда, усвідомлюючи протиправний характер своїх намірів щодо посягання на чужу власність та її вилучення, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді спричинення майнової шкоди власнику майна та бажаючи настання таких наслідків, діючи умисно, повторно, розуміючи що діє відкрито, з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, шляхом ривка зірвав рукою з шиї ОСОБА_8 золотий ланцюжок з хрестиком. Після того ОСОБА_5 з місця скоєння кримінального правопорушення втік з викраденим майном та розпорядився ним на власний розсуд. Внаслідок вчиненого злочину потерпілій ОСОБА_8 була заподіяна майнова шкода.

Щодо обґрунтованості підозри у вчиненні кримінального правопорушення.

Обґрунтованість підозри визначається як стандарт доказування, що передбачає існування фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в ймовірності вчинення правопорушення (рішення ЄСПЛ у справах «Нечипорук і Йонкало проти України», п. 175; «Мюррей проти Сполученого Королівства», п. 55).

Обґрунтованість підозри щодо ОСОБА_5 підтверджується такими доказами: протоколом допиту потерпілої ОСОБА_8 ; протоколами допитів свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 ; протоколом огляду предмету від 07.07.2026 року; протоколами пред`явлення особи для впізнання за фотознімками за участі потерпілої ОСОБА_8 та свідків від 07.07.2026 року; висновком експерта № СЕ-19/104-26/25446-ТВ від 13.07.2026 року за результатами судової товарознавчої експертизи.

Ці докази у своїй сукупності об`єктивно зв`язують підозрюваного із кримінальним правопорушенням, що виправдовує подальше розслідування. На даній стадії слідчий суддя не вправі вирішувати питання про фактичні обставини злочину, кваліфікацію дій підозрюваного чи давати оцінку доказам щодо їх належності, допустимості, достовірності та достатності, оскільки ці питання вирішуються судом при ухваленні рішення по суті.

V. Щодо обставин, які свідчать про існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України, метою запобіжного заходу є забезпечення виконання процесуальних обов`язків та запобігання ризикам. Ризик вважається наявним за умови обґрунтованої ймовірності його реалізації (ЄСПЛ, «Харченко проти України», п. 79).

Ризик переховування від органів досудового розслідування та суду: ризик є обґрунтованим враховуючи ймовірну тяжкість покарання у вигляді позбавлення волі строком від семи до десяти років за ч. 4 ст. 186 КК України, а також дані про особу підозрюваного. ОСОБА_5 неодноразово судимий за вчинення умисних корисливих злочинів (зокрема за ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 187 КК України), останнє покарання відбув лише 18.06.2026 року, після чого майже одразу знову вчинив аналогічний злочин. У підозрюваного відсутні міцні соціальні зв`язки, він не одружений, не працює, не має на утриманні неповнолітніх дітей.

Ризик незаконного впливу на потерпілого та свідків: слідчий суддя вважає обґрунтованим доводи клопотання, що підозрюваному відомі потерпіла та свідки у кримінальному провадженні, а зважаючи на характер вчиненого діяння та попередню злочинну діяльність, існує реальний ризик незаконного впливу на них з метою зміни показів.

Ризик вчинення іншого кримінального правопорушення: зважаючи на те, що ОСОБА_5 після звільнення з місць відбування покарання 18.06.2026 року належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та знову вчинив умисний корисливий злочин, а також враховуючи багаторазову судимість саме за корисливі злочини проти власності, слідчий суддя вважає доведеним ризик вчинення ним інших кримінальних правопорушень.

VІ. Щодо обставин, які виправдовують тримання підозрюваного під вартою

Існування обґрунтованої підозри, підтвердженої доказами, та суттєвість ризиків (переховування, незаконного впливу, вчинення іншого кримінального правопорушення) виправдовують тримання ОСОБА_5 під вартою. Злочин, у якому він підозрюється, вчинений повторно, в умовах воєнного стану, відносно особи похилого віку.

Щодо обставин, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів

Більш м`які заходи (особисте зобов`язання, порука, домашній арешт) не забезпечать належного контролю за ОСОБА_5 зважаючи на його багаторазову судимість за аналогічні злочини, відсутність міцних соціальних зв`язків, відсутність постійного місця роботи та високий ризик продовження злочинної діяльності. Відтак, вказані заходи є недостатніми через низький рівень гарантій виконання процесуальних обов`язків підозрюваного.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, крім випадків, передбачених ч. 4 цієї статті. Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, для особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, розмір застави становить від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи, що ОСОБА_5 не працевлаштований, не має міцних соціальних зв`язків, неодноразово судимий за корисливі злочини, а також враховуючи тяжкість злочину та наявні ризики, суд визначає розмір застави у тридцять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 99 840 (дев`яносто дев`ять тисяч вісімсот сорок) гривень.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 176178, 182, 183, 184, 193, 194, 196, 197, 198 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів до 18 години 00 хвилин 16 жовтня 2026 року.

Строк дії ухвали до 18 години 00 хвилин 16 жовтня 2026 року.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого СВ Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , якому негайно повідомити близьких родичів, членів сім`ї чи інших осіб за вибором підозрюваного в порядку, передбаченому КПК України.

Визначити суму застави у розмірі 99 840 (дев`яносто дев`ять тисяч вісімсот сорок) гривень, чкі необхідно внести на депозитний розрахунковий рахунок № UA158201720355229002000017442, банк отримувача Державна казначейська служба України, м. Київ, код отримувача (ЄДРПОУ) 26239738, код банку отримувача (МФО) 820172, отримувач коштів Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, призначення платежу: застава згідно ухвали Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19 серпня 2026 року у справі № 185/12973/26 (провадження 1-кс/185/727/26) відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , до спливу терміну тримання під вартою.

В іншій частині клопотання відмовити.

Одночасно із внесенням застави покласти на підозрюваного ОСОБА_5 такі обов`язки:

за першим викликом з`являтися до слідчого, прокурора чи суду;

повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

У разі внесення застави строк дії покладених на ОСОБА_5 обов`язків не може перевищувати двох місяців.

У випадку невиконання підозрюваним покладених обов`язків застава буде звернута в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту її оголошення, а особою, що утримується під вартою, протягом того ж строку з моменту вручення копії ухвали.

Суддя ОСОБА_1