Ухвала суду № 139106778, 07.05.2026, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/2777/26

Провадження № 1-кп/202/1182/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2026 року м.Дніпро

Індустріальний районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні Індустріального районного суду м. Дніпра кримінальне провадження №12025040000000588 від 04.06.2025 року у відношенні,

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, українця, неодруженого, офіційно не працюючого, немаючого на утриманні малолітніх, неповнолітніх дітей та непрацездатних осіб, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.301-1 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

До Індустріального районного суду м. Дніпропетровська надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12025040000000588 від 04.06.2025 року у відношенні ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.301-1 КК України.

Разом з тим в судовому засіданні 07.05.2026 року прокурор просив долучити та розглянути угоду про визнання винуватості від 23.04.2026, між прокурором та обвинуваченим.

Даною угодою визначено наслідки її укладення та затвердження, у відповідності до приписів статті 473 КПК України, а також наслідки її невиконання.

У підготовчому судовому засіданні, прокурор підтримав угоду про визнання винуватості та просив її затвердити.

Обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник, підтримали укладену угоду та просили її затвердити.

Заслухавши учасників судового засідання, перевіривши умови укладання угоди про визнання винуватості, відповідність угоди вимогам процесуального законодавства, з`ясувавши в обвинувачуваної розуміння нею її процесуальних прав, добровільності та обставин, які стали наслідками підписання угоди про визнання винуватості, суд приходить до висновку, що в затвердженні вказаної угоди необхідно відмовити, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора. Угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Згідно ч. 1 ст. 472 КПК України в угоді про визнання винуватості зазначаються її сторони, формулювання обвинувачення та його правова кваліфікація з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, істотні для відповідного кримінального провадження обставини, беззастережне визнання обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, обов`язки обвинуваченого щодо співпраці у викритті кримінального правопорушення, узгоджене покарання та згода обвинуваченого на його призначення.

Відповідно до ч. ч. 6, 7 ст. 474 КПК України суд зобов`язаний переконатися у судовому засіданні, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Для з`ясування добровільності укладення угоди у разі необхідності суд має право витребувати документи, у тому числі скарги підозрюваного чи обвинуваченого, подані ним під час кримінального провадження, та рішення за наслідками їх розгляду, а також викликати в судове засідання осіб та опитувати їх. Суд відмовляє в затвердженні угоди, якщо: 1) умови угоди суперечать вимогам цього Кодексу та/або закону, в тому числі допущена неправильна правова кваліфікація кримінального правопорушення, яке є більш тяжким ніж те, щодо якого передбачена можливість укладення угоди; 2) умови угоди не відповідають інтересам суспільства; 3) умови угоди порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб; 4) існують обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, або сторони не примирилися; 5) очевидна неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов`язань; 6) відсутні фактичні підстави для визнання винуватості.

Відповідно до рішення Європейського Суду з прав людини від 27.02.1980 року (скарга № 6903/75) Девеер проти Бельгії (Deweer v. Belgium) держава та її судові органи зобов`язані забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних справ шляхом спрощеного та скороченого розгляду, і має перевірити, чи не був такий вибір зумовлений виключно бажанням завершити справу швидко, без участі повної судової процедури та не привертаючи уваги громадськості та засобів масової інформації, чи бажанням бути обвинуваченим у вчиненні менш тяжких злочинів, заручившись підтримкою прокурора щодо отримання менш суворого покарання або взагалі звільнення від покарання за окремими епізодами справи.

Згідно п. 18 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику здійснення судами кримінального провадження на підставі угод» № 13 від 11.12.2015 року, за наслідками розгляду угоди в судовому засіданні (під час підготовчого судового провадження або під час судового розгляду) суд, перевіривши відповідність угоди вимогам кримінального процесуального закону і закону про кримінальну відповідальність, врахувавши доводи сторін кримінального провадження та інших учасників судового провадження, має прийняти рішення про відмову у затвердженні угоди в разі встановлення підстав, передбачених ч. 7 ст. 474 КПК України, та продовжити судовий розгляд у загальному порядку, якщо угоду було укладено під час його здійснення; або призначити судовий розгляд для проведення судового провадження в загальному порядку, якщо до суду надійшов обвинувальний акт, а угоду було укладено під час підготовчого провадження, а також у випадку подання прокурором відповідного клопотання, пов`язаного з відсутністю необхідності продовження досудового розслідування внаслідок його фактичного закінчення.

У відповідності до угоди про визнання винуватості, ОСОБА_4 у невстановлений точно під час досудового розслідування час, але не пізніше 06.06.2023 року виник злочинний умисел, направлений на умисне одержання доступу до дитячої порнографії з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, а також у подальшому зберіганні дитячої порнографії без мети збуту чи розповсюдження.

Реалізуючи свій єдиний злочинний умисел, ОСОБА_4 , знаходячись за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , порушуючи суспільну мораль, тобто систему етичних норм, правил поведінки, що склалися у суспільстві на основі традиційних духовних і культурних цінностей в частині заборони поширення серед населення вульгарно-натуралістичної, цинічної, непристойної фіксації статевих актів із зображенням у будь-який спосіб дитини, всупереч Закону України «Про захист суспільної моралі» від 20.11.2003, Конвенції Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства, ратифікованої 20.06.2012, та Закону України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001, у період часу не пізніше ніж з 06.06.2023 та по 07.10.2025 (тобто, по дату проведення у нього обшуку за місцем проживання), усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, використовуючи програмне забезпечення та наявні інформаційно-телекомунікаційні системи, умисно одержав доступ до дитячої порнографії з мережі «Інтернет», а саме за допомогою програмного забезпечення, встановленого на власному персональному комп?ютері, одержав доступ до 3 (трьох) графічних файлів, а також 9 (дев?яти) відеофайлів, частину з яких він зберіг на SSD-накопичувачі власного персонального комп?ютера, а частину переніс на вбудовану пам?ять особистих мобільних телефонів, а саме: на становлений SSD-накопичувач «GIGABYTE» моделі «GP-GSM2NE3512GNTD», серійний номер «SN214908913976» ОСОБА_4 переніс 1 (один) відеофайл під назвою «08577cc|3fl bc29.mp4», доступ до якого він отримав 06.06.2023 та який він зберігав в 2 (двох) копіях у різних шляхах розміщення на SSD-накопичувачі до моменту проведення обшуку за його місцем проживання, тобто до 07.10.2025; воудовану мобільного телефону «Samsung» моделі Galaxy A52, серійний номер « НОМЕР_1 », IMEI 1: НОМЕР_2 , IMEI 2: НОМЕР_3 , що перебував у його безпосередньому володінні та користуванні ОСОБА_4 переніс 1 (один) графічний файл з назвою: «-5206622689246062867_1109.jpg», а також 2 (два) відеофайли під назвами: «2 5404356794506052652.mp4» та «0119-4 5834714785307957865 mp4», доступ до яких він отримав в період з 26.09.2025 по 07.10.2025 та які він зберігав у вбудованій пам?яті мобільного телефону до моменту проведення обшуку за його місцем проживання, тобто до 07.10.2025; на вбудовану пам?ять мобільного телефону «Redmi», модель «25028RN03Y», IMEI 1: НОМЕР_4 , IMEI 2: НОМЕР_5 .

Що перебував у його безпосередньому володінні та користуванні ОСОБА_4 переніс 2 (два) графічні файли з назвою: - «-5834714785764199888_121 jpg», «-5834714785764199895_121 jpg», а також 6 (шість) відеофайлів під назвами: «2_5206622689246062867.mр4»; «2_5326059433325778341 .mp4», «4_5834714785307957865.mp4»; «4_5834714785307957868.mp4», «4_5834714785307957879.mp4», «4_5834714785307957868. mр4», доступ до яких він отримав в період з 26.09.2025 по 07.10.2025 та які він зберігав у вбудованій пам?яті мобільного телефону до моменту проведення обшуку за його місцем проживання, тобто до 07.10.2025.

На підставі викладеного, ОСОБА_4 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.301-1 КК України.

Відповідно до ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; 3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; 4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; 5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання; 6) обставини, які підтверджують, що гроші, цінності та інше майно, які підлягають спеціальній конфіскації, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи винагороди за його вчинення, або є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом, або підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення; 7) обставини, що є підставою для застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру.

Складеною 23.04.2026 року угодою про визнання винуватості ОСОБА_4 , прокурором враховано ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинувачену, беззастережне визнання своєї винуватості, та обставин які пом`якшують та обтяжують покарання, узгоджено покарання: у вигляді позбавлення волі на строк 3 роки, з позбавленням права займатись навчальною та/чи виховною діяльністю осіб віком до 18 років, обіймати посади, пов`язані з роботою з особами віком до 18 років строком на два роки.

На підставі ст.75 КК України, звільнити ОСОБА_4 , від відбування основного покарання, у вигляді позбавлення волі, з випробуванням, з визначенням іспитового строку.

Покласти на ОСОБА_4 , обов`язки, передбачені ст.76 КК України.

Аналізуючи встановлені судом обставини та підстави укладання угоди, у даному випадку суд вбачає порушення самої мети інституту угоди, який зазначений у главі 35 КПК України, оскільки обвинувачений ОСОБА_4 хоч і визнає фактичні обставини вчинення злочину і згоден на визначене покарання угодою, втім затвердження даної угоди не відповідатиме інтересам суспільства, враховуючи кваліфікацію діяння в якому обвинувачується ОСОБА_4 , який вчинив кримінальне правопорушення, умисне одержання доступу до дитячої порнографії з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем чи технологій або умисне її придбання, або умисне зберігання, що у свою чергу свідчить про надмірне негативне та безвідповідальне відношення останнього до встановлених законодавством вимог, які є обов`язковими до виконання на всій території України, при цьому на думку суду є передчасним і висновки про можливість застосування покарання у мінімальних межах, що у свою чергу може викликати сумніви у стороннього спостерігача в об`єктивності і законності затвердження такої угоди та здійснення правосуддя загалом, і може привести до утворення суспільного резонансу з огляду і на кількість та надмірну небезпечність виявлених гранат.

Таким чином, суд, перевіривши відповідність угоди вимогам кримінального процесуального закону і закону про кримінальну відповідальність, зважаючи на вказані обставини та враховуючи, що ухвалення вироку на підставі вказаної угоди за викладеними обставинами вчинення кримінального правопорушення, призведе до невідповідності інтересам суспільства, вважає необхідним відмовити в затвердженні угоди про визнання винуватості.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 314-317, 469, 474 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В затвердженні угоди про визнання винуватості від 23 квітня 2026 року, укладену між прокурором у кримінальному провадженні прокурором відділу захисту інтересів дітей та протидії домашнього насильству Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_7 , якому на підставі ст.37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні з одного боку, та обвинуваченим ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за участі захисника ОСОБА_5 - відмовити.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: ОСОБА_1