Рішення № 139106703, 05.08.2026, Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області

справа №176/2798/25

провадження №2/176/124/26

РІШЕННЯ

Іменем України

05 серпня 2026 р. Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області

у складі: головуючого судді Павловської І.А.,

з участю секретаря Ніколенко М.В.,

представника заявника - прокурора Селявкіна Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в м. Жовті Води цивільну справу за позовом першого заступника керівника Волноваської окружної прокуратури Донецької області Авдана Романа Костянтиновича в інтересах держави в особі Великоновосілківської селищної військової адміністрації Волноваського району Донецькоїобласті до ОСОБА_1 , треті особи: Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області, ОСОБА_2 , про витребування земельної ділянки,-

ВСТАНОВИВ:

На адресу Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява першого заступника керівника Волноваської окружної прокуратури Донецької області Авдана Романа Костянтиновича в інтересах держави в особі Великоновосілківської селищної військової адміністрації Волноваського району Донецькоїобласті до ОСОБА_1 , треті особи: Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області, ОСОБА_2 , про витребування земельної ділянки.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 16.04.2020 державним реєстратором Мангушської районної державної адміністрації Попруженком А.В. за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 1421255100:01:003:1375, площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства на території Великоновосілківської селищної ради Великоновосілківського району за межами населених пунктів.

Підставою для державної реєстрації права власності зазначено наказ Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області від 10.03.2020 № 1099-СГ «Про надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення», яким ОСОБА_2 надано безоплатно у власність земельну ділянку площею 2,0000 га, у тому числі ріллі площею 2,0000 га (кадастровий номер 1421255100:01:003:1375) із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства на території Великоновосілківської селищної ради Великоновосілківського району Донецької області за межами населених пунктів, та копія якого міститься у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Однак, відповідно до наданої Головним управлінням Держгеокадастру у Донецькій області належним чином завіреної копії наказу з аналогічним номером № 1099-СГ від 27.02.2020 «Про відмову у затвердженні документації із землеустрою та наданні у власність земельної ділянки», ОСОБА_3 відмовлено у затвердженні документації із землеустрою та наданні у власність земельної ділянки, розташованої на території Степанівської сільської ради Олександрівського району Донецької області.

При цьому, під наказом від 10.03.2020 № 1099-СГ «Про надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення» зазначені посада та прізвище підписанта «начальник ОСОБА_4 ». Підпис відсутній. Наказ від 27.02.2020 № 1099-СГ «Про відмову у затвердженні документації із землеустрою та наданні у власність земельної ділянки», яким ОСОБА_3 відмовлено у затвердженні документації із землеустрою та наданні у власність земельної ділянки, розташованої на території Степанівської сільської ради Олександрівського району Донецької області, підписано в.о. начальника Тетяною Підгорною з накладенням її особистого підпису. Як зазначило Управління, оригінал наказу № 1099-СГ від 27.02.2020 «Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою» зберігається за юридичною адресою Управління в м. Краматорську Донецької області.

Тобто, зміст наказу від 27.02.2020№ 1099-СГ, не відповідає змісту наказу з тим же номером, але іншою датою, що міститься у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1421255100:01:003:1375, площею 2,0000 га.

Крім цього, відповідно до листа Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру №10-28-0.152-8513/2-23 від 14.08.2023, у період з 08 січня по 25 червня 2020 року включно, обов`язки начальника Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області виконувала Підгорна Т.О.

Таким чином, саме Підгорна Т.О. мала повноваження на підписання наказів з питання розпорядження земельними ділянками сільськогосподарського призначення 27 лютого та 10 березня 2020 року.

Тобто, ні 27 лютого 2020 року, ні 10 березня 2020 року Якименко І.В. не мав повноважень на підписання наказу № 1099-СГ «Про надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення», яким ОСОБА_2 нібито, надано безоплатно у власність земельну ділянку з кадастровим номером 1421255100:01:003:1375, площею 2,0000 га.

Також, як слідує з копії наказу Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області №1099-СГ від 10.03.2020 «Про надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення», яка міститься у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, 10.03.2020 її засвідчувала ОСОБА_5 з накладенням особистого підпису.

Однак, відповідно до інформації Управління № 10-5-0.71-2097/2-25 від 20.06.2025, ОСОБА_5 станом на 10 березня 2020 року в Головному управлінні Держгеокадастру у Донецькій області не працювала.

Згідно з інформацією Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області № 10-5-0.3-417/2-24 від 09.02.2024, ОСОБА_2 зверталася із клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність. Наказом від 17.09.2019 № 4567-СГ «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою», їй надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства на території Великоновосілківської селищної ради Великоновосілківського району.

Однак, із клопотанням про затвердження проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області не зверталася.

Крім цього, Управлінням не приймався наказ від 10.03.2020 № 1099-СГ «Про надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення», яким ОСОБА_2 , нібито, надано безоплатно у власність земельну ділянку з кадастровим номером 1421255100:01:003:1375, площею 2,0000 га.

Як повідомило Управління у листі № 10-5-0.332-1733/2-25 від 27.05.2025, 10 березня 2020 року ним накази щодо розпорядження земельними ділянками сільськогосподарського призначення взагалі не приймалися. Отже, державою ніколи не приймалося рішення про відчуження земельної ділянки 1421255100:01:003:1375, площею 2,0000 га, а остання вибула з державної власності поза її волею.

У подальшому, 22.07.2020 ОСОБА_2 уклала нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу зазначеної земельної ділянки з ОСОБА_1 .

На час вибуття земельної ділянки з державної власності розпорядником земель сільськогосподарського призначення державної власності було Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області.

Прокурор також зазначає, що у зв`язку з утворенням Великоновосілківської селищної військової адміністрації Волноваського району Донецької області та наданням їй повноважень відповідного органу місцевого самоврядування, саме ця адміністрація є належним суб`єктом, в інтересах якого підлягає здійсненню захист порушеного права.

Нездійснення захисту компетентним органом полягає у тому, що Великоновосілківська селищна військова адміністрація Волноваського району Донецької області не вжила будь-яких заходів до витребування спірної земельної ділянки з чужого незаконного володіння.

Так, прокуратурою проінформовано Великоновосілківську селищну військову адміністрацію Волноваського району Донецької області про виявлені порушення вимог земельного законодавства та безпідставність отримання ОСОБА_2 у власність земельної ділянки.

Зазначає, що листами № 01-25/1593 від 23.04.2024, №01-25/2069 від 29.05.2024 та № 01- 25/4490 від 27.11.2024, № 01-25/1592 від 06.06.2025 начальник Великоновосілківської селищної військової адміністрації Волноваського району Донецької області повідомив про те, що органом контролю у сфері земельних правовідносин є Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області, селищна рада в даний час не спроможна підтвердити або спростувати наведену у листі прокуратури інформацію, у зв`язку з чим не може належним чином відреагувати.

Посилаючись на те, що Великоновосілківська селищна військова адміністрація не вжила належних заходів щодо захисту порушених інтересів держави, прокурор звернувся до суду в інтересах держави в особі зазначеної військової адміністрації.

У зв`язку з викладеним прокурор просить витребувати у ОСОБА_1 на користь Великоновосілківської селищної військової адміністрації Волноваського району Донецької області земельну ділянку з кадастровим номером 1421255100:01:003:1375, площею 2,0000 га.

Ухвалою Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 23 липня 2025 року відкрито провадження у справі та призначено її розгляд за правилами загального позовного провадження.

У судовому засіданні представник заявника прокурор Селявкін Г.О. підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Відповідачка та третя особа ОСОБА_2 належним чином повідомлені про день, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилися

Від третьої особи Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області до суду надійшли письмові пояснення, в яких Управління просило розглянути справу без участі його представника.

У письмових поясненнях Головне управління Держземагентства України від 10.04.2014 №129 «Про деякі питання реєстрації документів в автоматизованій системі електронного діловодства» у Головному управлінні реєстрація всіх документів здійснюється у системі електронного документообігу «ДОК ПРОФ 2.0» (далі - СЕД «ДОК ПРОФ». На даний час використовується актуальна версія СЕД «ДОК ПРОФ 3.0». Накази з питань розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності реєструвалися та реєструються у картотеці «Накази СГ». Під час їх реєстрації номери наказам присвоюються автоматично (в порядку зростання), що унеможливлює реєстрацію кількох наказів СГ з одним і тим порядковим номером.

Отже, у СЕД «ДОК ПРОФ 3.0» зареєстровані такі накази Головного управління з наступним змістом:

- № 4567-СГ від 17.09.2019 року «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою», згідно з яким наказано «надати громадянці ОСОБА_2 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, що перебуває у запасі на території Великоновосілківської селищної ради Великоновосілківського району Донецької області за межами населених пунктів. Орієнтований розмір земельної ділянки 2,0000 га, із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства. (Наказ підписано Начальником - Іваном ЯКИМЕНКО) .

Вказаний наказ видано на підставі клопотання гр. ОСОБА_2 від 13.09.2019 року, яке зареєстровано в Головному управлінні за № Ш-5970/0/36-19 від 16.09.2019 року;

- № 1099-СГ від 27.02.2020 року «Про відмову громадянину ОСОБА_3 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої на території Степанівської сільської ради Олександрівського району Донецької області розмір земельної ділянки 2,0000 га, кадастровий номер 1420387500:01:000:0907, із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства та наданні цієї земельної ділянки у власність з таких підстав: кадастровий план відповідно до ст. 34 ЗУ «Про Державний земельний кадастр» складається у паперовій та електронній формі. Разом з тим, відповідно до ст. 11 Закону України «Про державний земельний кадастр», а саме: відомості про об`єкти Державного земельного кадастру під час внесення їх до Державного земельного кадастру мають відповідати існуючим характеристикам об`єктів в натурі (на місцевості), визначеним з точністю відповідно до державних стандартів, норм та правил, технічних регламентів.

Тобто витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку привести у відповідність до кадастрового плану земельної ділянки (в частині коду КВЦПЗ). (наказ підписано В.о. начальника Тетяною ПІДГОРНОЮ).

Вказаний наказ видано на підставі клопотання гр. ОСОБА_3 від 13.02.2020 року, яке зареєстровано в Головному управлінні за № Ш-927/0/36-20 від 21.02.2020 року;

Однак, із заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області не звертався.

Тобто, зміст наказу від 27.02.2020 № 1099-СГ, не відповідає змісту наказу з тим же номером, але іншою датою, що міститься у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1421255100:01:003:1375, площею 2,0000 га.

Повідомляють, що на підставі наказу Держземагентства України від 10.04.2014 №129 «Про деякі питання реєстрації документів в автоматизованій системі електронного діловодства» у Головному управлінні реєстрація всіх документів здійснюється у системі електронного документообігу «ДОК ПРОФ 2.0» (далі - СЕД «ДОК ПРОФ».

На даний час використовується актуальна версія СЕД «ДОК ПРОФ 3.0». Накази з питань розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності реєструвалися та реєструються у картотеці «Накази СГ». Під час їх реєстрації номери наказам присвоюються автоматично (в порядку зростання), що унеможливлює реєстрацію кількох наказів СГ з одним і тим порядковим номером.

Проект наказу погоджується та візується відповідними працівниками Головного управління. Після погодження проект наказу подається на підпис керівнику Головного управління в одному екземплярі. Проект наказу реєструється в системі електронного документообігу на базі «Автоматизованої системи управління документами «ДОК ПРОФ 3», яка запроваджена в Головному управлінні з 2013 року. Оригінал наказу СГ з підписом керівника зберігається безпосередньо в Головному управлінні, а громадянину видається засвідчена в установленому порядку копія наказу без зображення підпису. Оприлюднення наказів щодо розпорядження землями сільськогосподарського призначення на сайті Держгеокадастру проводилось автоматично електронним документообігом СЕД «ДОК ПРОФ 3» після реєстрації самого наказу. Крім того, після реєстрації наказу та збереження реєстраційно-контрольної картки документа будьякі дії з документом (видалення, зміна) заблоковані.

Тобто підстави вважати, що накази, надані Головним управлінням є недостовірними, відсутні. Відповідно до наказу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 02.10.2019 № 123-то «Про покладання виконання обов`язків на ОСОБА_6 » покладено виконання обов`язків начальника Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області на ОСОБА_6 , начальника Міськрайонного управління у Слов`янському районі та м. Слов`янську, з 03 жовтня 2019 року на період відсторонення ОСОБА_7 .

Тобто, ні 27 лютого 2020 року, ні 10 березня 2020 року ОСОБА_7 не мав повноважень на прийняття та підписання наказів від імені Головного управління. Таким чином, саме ОСОБА_6 мала повноваження на підписання наказів з питання розпорядження земельними ділянками сільськогосподарського призначення. У системі «ДОК ПРОФ» є тільки один наказ Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області 1099-СГ від 27.02.2020 року «Про відмову громадянину ОСОБА_3 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої на території Степанівської сільської ради Олександрівського району Донецької області розмір земельної ділянки 2,0000 га, кадастровий номер 1420387500:01:000:0907, із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства та наданні цієї земельної ділянки у власність з таких підстав: кадастровий план відповідно до ст. 34 ЗУ «Про Державний земельний кадастр» складається у паперовій та електронній формі. Разом з тим, відповідно до ст. 11 Закону України «Про державний земельний кадастр», а саме: відомості про об`єкти Державного земельного кадастру під час внесення їх до Державного земельного кадастру мають відповідати існуючим характеристикам об`єктів в натурі (на місцевості), визначеним з точністю відповідно до державних стандартів, норм та правил, технічних регламентів.

Тобто витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку привести у відповідність до кадастрового плану земельної ділянки (в частині коду КВЦПЗ). (наказ підписано В.о. начальника Тетяною ПІДГОРНОЮ).

Таким чином, державою ніколи не приймалося рішення про відчуження земельної ділянки 1421255100:01:003:1375, а остання вибула з державної власності поза її волею.

Відповідно до статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право власності є непорушним.

Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Відповідно до статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів, і вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (стаття 328 ЦК України).

Підстави набуття права на землю шляхом передачі ділянок у власність встановлюються нормами ЗК України, виходячи з редакції Закону, чинної на час правовідносин сторін.

Порядок отримання громадянами у власність земельних ділянок регламентовано нормами статей 116, 118, 121 ЗК України, у редакції чинній на час виникнення правовідносин сторін.

Відповідно до пункту «в» частини третьої статті 116 ЗК України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян проводиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Згідно з пунктом «б» частини першої статті 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства у розмірі не більше 2,0 гектара.

Визначений статтею 118 ЗК України порядок передачі земельної ділянки у власність застосовується при умові дотримання вимог статей 116, 121 ЗК України.

Частиною 4 ст.122 ЗК України передбачено, що центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Згідно з п. 1, абз. 13 п. 4, п. 8, п.п. 11 п. 10 Положення «Про Головне управління Держгеокадастру в області», затвердженого Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 333 від 29.09.2016, Головне управління Держгеокадастру в області є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та їй підпорядковане. Головне управління відповідно до покладених на нього завдань розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в порядку, визначеному чинним законодавством. Головне управління у межах своїх повноважень видає накази організаційно-розпорядчого характеру. Накази підписуються начальником Головного управління.

На час вибуття земельної ділянки з державної власності уповноваженим органом нею розпоряджатись виступало Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області.

Відповідно до Закону України від 28.04.2021 № 1423-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» пункту 24 розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України з 27.05.2021 року уповноваженим державою органом на розпорядження спірною земельною ділянкою є відповідна сільська рада, на території якої перебуває земельна ділянка.

Відповідно до положень ст. 4 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» розпоряджатися до припинення воєнного стану утворена Великоновосілківська селищна військова адміністрація, яка в свою чергу, має повноваження розпоряджатися землями Великоновосілківської селищної ради. Таким чином, право вимоги за позовом належить безпосередньо Великоновосілківській селищній військовій адміністрації.

Окрім того, судом встановлено, що спірна земельна ділянка з кадастровим номером 1421255100:01:003:1375, площею 2,0000 га, відноситься до земель сільськогосподарського призначення державної власності та розташована на території Великоновосілківської селищної ради Великоновосілківського району Донецької області за межами населених пунктів.

16.04.2020 державним реєстратором Мангушської районної державної адміністрації Попруженком А.В. за ОСОБА_2 було зареєстровано право власності на вказану земельну ділянку. Підставою для проведення державної реєстрації зазначено наказ Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області від 10.03.2020 № 1099-СГ «Про надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення», відповідно до якого ОСОБА_2 нібито безоплатно передано у власність земельну ділянку площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства.

Разом з тим, судом встановлено, що зазначений наказ від 10.03.2020 № 1099-СГ Головним управлінням Держгеокадастру у Донецькій області фактично не приймався.

Так, відповідно до інформації та документів, наданих Головним управлінням Держгеокадастру у Донецькій області, у системі електронного документообігу Управління зареєстрований наказ № 1099-СГ від 27.02.2020, який має інший зміст та стосується іншої особи ОСОБА_3 . Цим наказом ОСОБА_3 було відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої на території Степанівської сільської ради Олександрівського району Донецької області, площею 2,0000 га, кадастровий номер 1420387500:01:000:0907.

Зазначений наказ № 1099-СГ від 27.02.2020 підписаний виконуючою обов`язки начальника Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області Тетяною Підгорною та містить її особистий підпис.

Таким чином, у системі електронного документообігу Головного управління наявний наказ № 1099-СГ від 27.02.2020 щодо іншої особи та іншої земельної ділянки, тоді як документ із тим самим номером, але датований 10.03.2020, про передачу земельної ділянки з кадастровим номером 1421255100:01:003:1375 у власність ОСОБА_2 , у системі діловодства Управління відсутній.

Суд також бере до уваги, що накази з питань розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності реєструвалися Головним управлінням в автоматизованій системі електронного документообігу з автоматичним присвоєнням порядкових номерів. Після реєстрації документа відповідні відомості не могли бути довільно змінені або видалені.

Крім того, відповідно до інформації Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру у період з 08 січня по 25 червня 2020 року включно обов`язки начальника Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області виконувала Підгорна Т.О.

Отже, саме ОСОБА_6 у зазначений період мала повноваження на прийняття та підписання наказів з питань розпорядження земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності.

Водночас у копії наказу від 10.03.2020 № 1099-СГ, яка міститься у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, як підписанта зазначено «начальник Іван Якименко», при цьому власноручний підпис на документі відсутній.

Таким чином, особа, зазначена у спірному документі як його підписант, на момент його нібито прийняття та підписання відповідних повноважень не мала.

Суд також враховує обставини засвідчення копії наказу, яка була подана для державної реєстрації. На копії наказу № 1099-СГ від 10.03.2020 зазначено, що її засвідчення здійснено ОСОБА_5 10.03.2020 із накладенням особистого підпису. Водночас за інформацією Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області ОСОБА_5 станом на 10.03.2020 у Головному управлінні не працювала.

Сукупність зазначених обставин підтверджує, що документ, на підставі якого було зареєстровано право власності ОСОБА_2 на спірну земельну ділянку, не відповідає фактичним документам та відомостям, що перебували у розпорядженні Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області.

При цьому судом встановлено, що ОСОБА_2 зверталася до Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області із клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства. Наказом від 17.09.2019 № 4567-СГ їй було надано відповідний дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності площею орієнтовно 2,0000 га.

Разом з тим, із клопотанням про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу її у власність ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області не зверталася.

Відповідно до статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується та набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

За змістом статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Відповідно до статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно зі статтею 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів, та вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Підстави та порядок набуття громадянами права власності на земельні ділянки із земель державної та комунальної власності визначалися на час виникнення спірних правовідносин положеннями земельного законодавства.

Відповідно до пункту «в» частини третьої статті 116 ЗК України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян здійснюється у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації.

Згідно з пунктом «б» частини першої статті 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства у розмірі не більше 2,0 га.

Положення статті 118 ЗК України передбачають послідовність дій, необхідних для набуття громадянином земельної ділянки у власність, зокрема звернення із відповідним клопотанням, розроблення проекту землеустрою, його затвердження та прийняття уповноваженим органом рішення про передачу земельної ділянки у власність.

Таким чином, наявність лише дозволу на розроблення проекту землеустрою не створює у особи права власності на земельну ділянку. Необхідною умовою набуття такого права є прийняття уповноваженим органом відповідного рішення після проходження передбаченої законом процедури.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 не зверталася із клопотанням про затвердження проекту землеустрою, а Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області не приймало наказу від 10.03.2020 № 1099-СГ про передачу їй спірної земельної ділянки у власність.

Відповідно до частини четвертої статті 122 ЗК України на час виникнення спірних правовідносин Головне управління Держгеокадастру в області було уповноваженим органом щодо передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у власність або користування.

Згідно з положеннями про Головне управління Держгеокадастру в області воно здійснювало розпорядження землями державної власності сільськогосподарського призначення та видавало в межах своїх повноважень відповідні накази.

Отже, лише належним чином прийняте та підписане уповноваженою посадовою особою рішення Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області могло бути правовою підставою для передачі спірної земельної ділянки у приватну власність.

Оскільки такого рішення не існувало, державна реєстрація права власності ОСОБА_2 не ґрунтувалася на належній правовій підставі.

Відповідно до статті 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно з чужого незаконного володіння.

За змістом частини першої статті 388 ЦК України власник має право витребувати майно від добросовісного набувача, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав його у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Отже, можливість витребування майна у добросовісного набувача залежить, зокрема, від встановлення того, чи вибуло майно з володіння власника за його волею.

У цій справі судом встановлено, що держава в особі уповноваженого органу не приймала рішення про передачу спірної земельної ділянки у приватну власність. Відтак земельна ділянка вибула з державної власності поза волею власника.

Суд враховує правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 15 квітня 2020 року у справі № 373/1810/16-ц, відповідно до якого законодавчо визначений порядок набуття права власності на земельну ділянку із земель державної та комунальної власності передбачає як волевиявлення особи щодо отримання земельної ділянки, так і прийняття відповідного рішення органом державної влади або місцевого самоврядування. Відсутність волевиявлення власника щодо передачі земельної ділянки означає, що вона вибула з його володіння поза його волею та може бути витребувана навіть у добросовісного набувача.

Аналогічний підхід викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 листопада 2019 року у справі № 911/3680/17, відповідно до якого власник за наявності передбачених статтею 388 ЦК України підстав може витребувати майно від його останнього набувача незалежно від кількості відчужень, які передували набуттю майна останнім володільцем.

З огляду на встановлені обставини суд приходить до висновку, що право держави на спірну земельну ділянку не припинилося внаслідок її незаконної передачі у приватну власність, а тому держава має право вимагати її повернення від останнього набувача.

цьому суд бере до уваги, що відповідачка набула земельну ділянку за відплатним договором та не була безпосереднім учасником первинного незаконного вибуття земельної ділянки з державної власності.

Водночас відповідно до правових позицій Великої Палати Верховного Суду, викладених, зокрема, у постановах від 07 листопада 2018 року у справі № 488/6211/14-ц та від 14 грудня 2022 року у справі № 461/12525/15-ц, при вирішенні питання про витребування майна необхідно оцінювати не лише добросовісність набувача, а й обставини набуття майна, характер порушення права власника, спрямованість втручання та дотримання справедливого балансу між інтересами власника і набувача.

У даній справі повернення земельної ділянки спрямоване на відновлення порушеного права держави як власника та забезпечення законності у сфері розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності.

Застосування такого способу захисту переслідує легітимну мету та відповідає суспільному інтересу, оскільки спрямоване на повернення у державну власність земельної ділянки, яка вибула з неї без законної підстави.

Суд не встановив обставин, за яких повернення земельної ділянки покладало б на відповідачку індивідуальний та надмірний тягар. При цьому інтерес держави у відновленні законності щодо розпорядження земельними ресурсами за конкретних обставин справи переважає інтерес відповідачки у збереженні права власності на майно, яке первісно вибуло з державної власності без волі власника.

Суд також враховує, що відповідачка не позбавлена можливості захистити свої майнові інтереси шляхом звернення з відповідними вимогами до особи, від якої вона придбала спірну земельну ділянку, у разі наявності для цього передбачених законом підстав.

Таким чином, суд доходить висновку про відсутність підстав для відмови у витребуванні спірної земельної ділянки у відповідачки.

Вирішуючи питання про належність обраного способу захисту, суд виходить із того, що відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постановах від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 та від 22 жовтня 2019 року у справі № 923/876/16, спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру його порушення та забезпечувати реальне відновлення порушеного права.

Застосування судом способу захисту має призводити до відновлення порушеного права без необхідності повторного звернення до суду. Такий підхід викладений також у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18 та від 16 лютого 2021 року у справі № 910/2861/18.

З урахуванням правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц, суд вважає, що витребування земельної ділянки є належним та ефективним способом захисту порушеного права власника у спірних правовідносинах.

Щодо представництва прокурором інтересів держави суд враховує, що прокуратура повідомила Великоновосілківську селищну військову адміністрацію про встановлені порушення та необхідність вжиття заходів щодо повернення земельної ділянки. Водночас військова адміністрація не вжила належних заходів щодо захисту порушеного інтересу та повідомила про неможливість підтвердити або спростувати викладені прокуратурою обставини.

За таких обставин звернення прокурора до суду є обґрунтованим та спрямованим на захист інтересів держави.

Щодо позовної давності суд зазначає, що відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність є строком, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно з частиною першою статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення свого права та про особу, яка його порушила.

Сам факт державної реєстрації права власності на спірну земельну ділянку не свідчить про те, що уповноважений орган держави одночасно дізнався про незаконність її вибуття. Для визначення початку перебігу позовної давності має значення момент, коли такий орган отримав інформацію про відсутність належного рішення про передачу земельної ділянки у приватну власність.

Як встановлено судом, про відсутність наказу від 10.03.2020 № 1099-СГ та про те, що 10.03.2020 Головним управлінням Держгеокадастру у Донецькій області взагалі не приймалися накази щодо розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності, прокуратурі та уповноваженому органу стало відомо з інформації, отриманої від Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області.

Відповідно до статті 257 ЦК України загальна позовна давність становить три роки.

Суд також враховує положення пункту 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, відповідно до якого на період дії в Україні воєнного стану перебіг позовної давності зупиняється.

Враховуючи, що позивач отримав відомості про відсутність належного рішення уповноваженого органу лише після отримання відповідної інформації від Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області, а також з огляду на перебіг позовної давності у період дії воєнного стану, суд приходить до висновку, що позов подано в межах установленого законом строку.

Таким чином, оцінюючи докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що земельна ділянка з кадастровим номером 1421255100:01:003:1375, площею 2,0000 га, вибула з державної власності без належного рішення уповноваженого органу, була зареєстрована за ОСОБА_2 на підставі документа, який фактично не приймався Головним управлінням Держгеокадастру у Донецькій області, та в подальшому відчужена нею на користь ОСОБА_1 .

За встановлених обставин права держави на спірну земельну ділянку порушені, а витребування земельної ділянки у її останнього набувача є належним та ефективним способом захисту порушеного права.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги першого заступника керівника Волноваської окружної прокуратури Донецької області, заявлені в інтересах держави в особі Великоновосілківської селищної військової адміністрації Волноваського району Донецької області, до ОСОБА_1 про витребування земельної ділянки обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі витрати по сплаті судового збору стягуються з відповідача.

Керуючись ст.ст. 12, 19, 81, 133, 141, 223, 247, 259, 263-265, 273 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву першого заступника керівника Волноваської окружної прокуратури Донецької області Авдана Романа Костянтиновича в інтересах держави в особі Великоновосілківської селищної військової адміністрації Волноваського району Донецькоїобласті до ОСОБА_1 , треті особи: Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області, ОСОБА_2 , про витребування земельної ділянки задовольнити.

Витребувати у ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , остання відома адреса проживання: АДРЕСА_1 , на користь Великоновосілківської селищної військової адміністрації Волноваського району Донецької області (пр.Миру, б. 23 с. Багатир Волноваського району Донецької області, 85530, код ЄДРПОУ: 44790913) земельну ділянку з кадастровим номером 1421255100:01:003:1375, площею 2,0000 га.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , остання відома адреса проживання: АДРЕСА_1 , на користь Донецької обласної прокуратури (р/р №UA918201720343180002000016251, Держказначейська служба України м.Київ, МФО 820172, код ЄДРПОУ 25707002, отримувач Донецька обласна прокуратура) витрати зі сплати судового збору в розмірі 3633 (три тисячі шістсот тридцять три) гривні 60 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя Жовтоводського міського суду

Дніпропетровської області Інна ПАВЛОВСЬКА