Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 199/12621/26
(2/199/8290/26)
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18.08.2026 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпра
Суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпра Авраменко А.М., ознайомившись із матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Гірської міської військової адміністрації Сіверськодонецького району Луганської області про визнання права власності,
ВСТАНОВИВ:
17 серпня 2026 року до Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпра надійшла вищевказана позовна заява, ознайомившись із матеріалами якої, приходжу до наступного висновку на підставі нижчевикладеного.
Так, відповідно до загальних правил підсудності, передбачених ст.27 ч.1 ЦПК України, позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом. Винятком із вказаного загального правила є випадки підсудності за вибором позивача, виключна підсудність, підсудність справ за участю громадян України, якщо обидві сторони проживають за її межами, а також підсудність справ, у яких однією зі сторін є суд або суддя, що передбачені нормами ст.ст.26, 28-30 ЦПК України.
Згідно ст.30 ч.1 ЦПК України, яка визначає правила виключної підсудності, позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.
При цьому, слід враховувати, що виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, тобто спір може стосуватися як правового статусу нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані із нерухомим майном. До позовів, що виникають з приводу нерухомого майна, належать, зокрема, позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (ст.358 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК України); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини тощо. У разі конкуренції правил підсудності мають застосовуватися саме правила виключної підсудності.
Наведений вище правовий висновок відповідає правовим позиціям Верховного Суду у постановах від 25 лютого 2019 року по справі №201/12876/17, від 11 липня 2019 року по справі №462/7217/18, від 04 грудня 2019 року по справі №489/2055/19, від 29 квітня 2020 року по справі №2020/11611/2012, від 22 травня 2020 року по справі №638/17618/17, від 07 квітня 2021 року по справі №404/3167/18, від 12 травня 2021 року по справі №753/13257/17, від 26 травня 2021 року по справі №506/33/19, від 19 січня 2022 року по справі №404/3167/18, від 02 лютого 2022 року по справі №185/8191/16-ц, від 13 квітня 2022 року по справі №373/118/20, а також Великої Палати Верховного Суду у постанові від 07 липня 2020 року по справі №910/10647/18.
Як слідує зі змісту позовної заяви ОСОБА_1 предметом позову є визнання права власності за позивачем на нерухоме майно, а саме на домоволодіння АДРЕСА_1 . Відтак, з викладеного безумовно слідує, що спір між сторонами виник з приводу вказаного нерухомого майна. Останнє, в свою чергу, дає підстави для висновку, що такий позов має розглядатись судом, визначеним за правилами виключної підсудності, передбаченими ст.30 ч.1 ЦПК України, тобто судом за місцезнаходженням зазначеного нерухомого майна.
Виходячи із вищевказаної адреси розташування предмету спору за позовом (квартири), спірне нерухоме майно знаходиться на території Гірської міської територіальної громади, яка до адміністративно-територіальної реформи, проведеної згідно постанови Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17 липня 2020 року №807-IX, входила до складу Попаснянського району Луганської області, а після увійшла до складу Сіверськодонецького району Луганської області.
Пунктом 3-1 розділу ХІІ Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що до набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв`язку з утворенням (ліквідацією) районів відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження у межах територіальної юрисдикції, визначеної до набрання чинності Постановою Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17 липня 2020 року №807-IX, але не довше ніж один рік з дня припинення чи скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-IX.
Відтак, з огляду на наведені вище норми законодавства, відсутність змін у системі місцевих судів у зв`язку з утворенням (ліквідацією) районів, підсудність даного позову має визначатись за правилами виключної підсудності за місцезнаходженням предмету спору (спірного нерухомого майна) тому суду, в межах територіальної юрисдикції якого до набрання чинності постановою Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17 липня 2020 року №807-IX знаходиться спірне нерухоме майно. І таким судом є саме Попаснянський районний суд Луганської області.
В той же час, рішенням Вищої ради правосуддя «Про зміну територіальної підсудності судових справ Білокуракинського районного суду Луганської області, Біловодського районного суду Луганської області, Старобільського районного суду Луганської області, Троїцького районного суду Луганської області, Лисичанського міського суду Луганської області, Айдарського районного суду Луганської області, Попаснянського районного суду Луганської області, Васильківського районного суду Дніпропетровської області» № 1452/0/15-26 від 14 липня 2026 року змінено з 20 липня 2026 року територіальну підсудність судових справ Попаснянського районного суду Луганської області шляхом її передачі до Покровського міського суду Дніпропетровської області.
Отже, враховуючи, що даний позову поданий до Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпра 17 серпня 2026 року, то з огляду на місцезнаходження предмету спору у справі та подальшу зміну підсудності, даний позов підсудний не Амур-Нижньодніпровському районному суду м. Дніпра, а Покровському міському суду Дніпропетровської області.
Згідно ст.31 ч.1 п.1 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду. Частиною 3 цієї ж статті визначено, що передача справи на розгляд іншого суду за встановленою ЦПК України підсудністю із вказаної підстави здійснюється на підставі ухвали суду.
Таким чином, підсумовуючи вищевикладене та враховуючи місцезнаходження нерухомого майна, з приводу якого виник спір, наведені норми законодавства, які визначають підсудність даної категорії справ, зміну підсудності Вищою радою правосуддя судових справ з дати до подання цього позову, приходжу до висновку про необхідність направлення матеріалів даної позовної заяви до Покровського міського суду Дніпропетровської області на підставі ст.30 ч.1, ст.31 ч.1 п.1 ЦПК України для розгляду за підсудністю.
Нормою ст.32 ЦПК України встановлено, спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому ст.31 ЦПК України, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.26-32, 258-261, 263, 352-355 ЦПК України,
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Гірської міської військової адміністрації Сіверськодонецького району Луганської області про визнання права власності передати на розгляд за підсудністю до Покровського міського суду Дніпропетровської області.
Ухвала набирає законної сили у відповідності до ст.261 ЦПК України.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. У разі постановлення ухвали без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання ухвали.
Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.
Суддя А.М. Авраменко
Судове рішення № 139106444, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська) було прийнято 18.08.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 199/12621/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: