Ухвала суду № 139106027, 19.08.2026, Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/6284/24

Провадження № 2/496/630/26

У Х В А Л А

19 серпня 2026 року Біляївський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Буран В.М.,

за участю: секретаря Агаджанян Д.Х.,

представника позивача адвоката Осадчої Н.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Біляївка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Вигодянської сільської ради Одеського району, Одеської області, ОСОБА_2 про встановлення факту родинних відносин, та визнання права власності на земельну частку (пай), -

У С Т А Н О В И В:

В провадженні суду розглядається вказана справа.

Відповідач ОСОБА_2 17.03.2026 р. подала до суду клопотання про виключення її зі складу відповідачів у справі, посилаючись на те, що вона не має ніякого відношення до спадкового майна, яке залишилось після смерті ОСОБА_3 .

Крім того, 17.03.2026 р. ОСОБА_2 подала клопотання, в якому з підстав викладених у ньому просить закрити провадження у справі в зв`язку з відсутністю предмета спору.

У судове засідання ОСОБА_2 не з`явилась, з довідки про доставку електронного документу вбачається, що до її електронного кабінету доставлено повідомлення про судове засідання на 19 серпня 2026 р. о 14.30 год.

Від відповідача - Вигодянської сільської ради Одеського району, Одеської області наявна заява про розгляд справи за їх відсутності.

Представник позивача адвокат Осадча Н.В. в судовому засіданні погодилась, що можливо виключити ОСОБА_2 зі складу відповідачів, з урахуванням обставин справи та матеріалів.

Проте про закриття провадження у справі за відсутності предмету спору заперечувала.

Вважає, що спір наявний і в інший спосіб, крім як звернення до суду, спір не вирішити.

Заслухавши представника позивача, дослідивши вказані клопотання, матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Щодо виключення зі складу відповідачів.

Відповідно до ч.1 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін

Згідно із ст.48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач та відповідач, при цьому, позивач - це особа, на захист суб`єктивних прав і охоронюваних законом інтересів якої порушується цивільна справа в суді, в свою чергу, відповідачем в цивільному процесі є особа, до якої позивачем пред`явлено матеріально-правову вимогу, при цьому, позивач вважає, що саме ця особа, як відповідач, порушила охоронювані законом права та інтереси позивача.

Відповідно до ст.46-47 вказаного Кодексу, сторони повинні володіти цивільною процесуальною правоздатністю та цивільною процесуальною дієздатністю.

Положеннями ч.2 ст.50 ЦПК України передбачено, що участь у справі кількох позивачів і (або) відповідачів (процесуальна співучасть) допускається, якщо:1) предметом спору є спільні права чи обов`язки кількох позивачів або відповідачів; 2) права та обов`язки кількох позивачів чи відповідачів виникли з однієї підстави; 3) предметом спору є однорідні права і обов`язки.

Співучасть - це обумовлена матеріальним правом множинність осіб на тій чи іншій стороні в цивільному процесі внаслідок наявності загального права або загального обов`язку.

Важливою ознакою співучасті є наявність у декількох позивачів чи відповідачів у справі однакових за спрямованістю матеріально-правових вимог чи юридичних обов`язків.

Статтею 51 ЦПК України передбачено можливість здійснення заміни неналежного відповідача, у випадку, якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом.

Відповідно ч.2 ст.51 ЦПК України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

За ч.3 ст.51 ЦПК України після спливу цих строків, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.

Згідно із ч.4 ст.51 ЦПК України про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку.

Найчастіше під неналежними відповідачами розуміють таких відповідачів, щодо яких судом під час розгляду справи встановлено, що вони не є зобов`язаними за вимогою особами.

ВС підкреслив, що для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити у нього обов`язку відповідати за даним позовом. Установлення цієї умови підстава для ухвалення судового рішення про відмову в позові. Щоб визнати відповідача неналежним, крім названої умови, суд повинен мати дані про те, що обов`язок відповідати за позовом покладено на іншу особу. Про неналежного відповідача можна говорити тільки в тому випадку, коли суд може вказати особу, що повинна виконати вимогу позивача, - належного відповідача.

Таким чином, неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтування позову обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (див. Висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц).

З матеріалів спадкової справи вбачається, що ОСОБА_2 зверталась до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини після батька ОСОБА_4 (а.с.52).

Після того, як з`ясувалось, що батько склав заповіт на користь свого брата, ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом про визнання заповіту недійсним.

Верховний суд України ухвалою від 13 червня 2007 р. скасував рішення апеляційного суду Одеської області від 26 квітня 2006 р., а рішення Біляївського районного суду Одеської області від 14 лютого 2006 р. яким відмовлено у визнанні заповіту недійсним на користь ОСОБА_2 залишив без змін. Отже спадкування відбувалось за заповітом на користь іншої особи брата померлого.

Таким чином, суд дійшов висновку про обґрунтованість виключення ОСОБА_2 зі складу відповідачів по справі.

Щодо закриття справи за відсутності предмету спору.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до нотаріуса з метою отримання свідоцтва про право на спадщину, але йому з підстав наведених у відмові було рекомендовано звернутись до суду за захистом своїх прав.

Отже наведені ОСОБА_2 у її клопотанні доводи, про можливість вирішити питання у позасудовому порядку, спростовуються матеріалами справи.

Керуючись ст. 48, 50, 51, 189, 255, 260, 263 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні клопотання ОСОБА_2 від 17.03.2026 р., про закриття справи у зв`язку з відсутністю предмету спору - відмовити.

Клопотання ОСОБА_2 про виключення її зі складу відповідачів задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 неналежним відповідачем та виключити з складу відповідачів у справі позовом ОСОБА_1 до Вигодянської сільської ради Одеського району, Одеської області, ОСОБА_2 про встановлення факту родинних відносин, та визнання права власності на земельну частку (пай).

Ухвала оскарженню не підлягає.

Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя: В.М. Буран