Ухвала суду № 139105409, 19.08.2026, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 1-кп/754/595/26

Справа № 754/47/26

У Х В А Л А

Іменем України

19 серпня 2026 року місто Київ

Деснянський районний суд м. Києва у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника - адвоката ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Деснянського районного суду м. Києва у кримінальному провадженні № 12025100030002052, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.07.2025, клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, військовослужбовця, без місця реєстрації, такого, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Деснянського районного суду м. Києва перебуває кримінальне провадження № 12025100030002052 від 11.07.2025 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Строк дії запобіжного заходу неодноразово продовжувався, останній раз - ухвалою суду від 23.06.2026 до 21.08.2026 (включно), з визначенням застави в розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

У судовому засіданні прокурор подав клопотання про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів з визначенням застави в розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, посилаючись на ризики, передбачені пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, та просив клопотання задовольнити.

Захисник проти задоволення клопотання заперечував. Зазначив, що його підзахисний перебуває під вартою з 22.12.2025, а ризики, з якими прокурор пов`язує потребу в подальшій ізоляції, на цей час відпали, зокрема свідків уже допитано. Звернув увагу, що обвинувачений має постійне місце проживання та реєстрацію, коштів для внесення застави не має і бажає працевлаштуватися, щоб відшкодувати завдані збитки. Просив обрати запобіжний захід у виді домашнього арешту з обмеженням у нічний період доби.

Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав позицію захисника.

Заслухавши думку прокурора, захисника та обвинуваченого, дослідивши наявні у суду матеріали кримінального провадження, суд робить такий висновок.

Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Частиною 3 цієї статті встановлено, що за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування, а за результатами розгляду скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Вирішення цього питання відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдане лише за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтерес забезпечення поваги до особистої свободи. Ризики, які виправдовували тримання під вартою на початку, не зберігаються автоматично, тому з перебігом часу суд зобов`язаний щоразу переоцінювати їх наявність і встановлювати, чи зберігають вони актуальність саме на час вирішення питання.

Судовий розгляд цього кримінального провадження перебуває на стадії з`ясування в учасників судового провадження, чи бажають вони доповнити судовий розгляд (ст. 363 КПК України). Свідків допитано, їх показання досліджено судом безпосередньо в судовому засіданні. Разом з тим судовий розгляд не завершено, оскільки триває проведення призначеної судом судово-психіатричної експертизи щодо обвинуваченого, висновок якої до суду на цей час не надійшов.

З огляду на це ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, на який посилається прокурор, втратив актуальність. Показання свідків отримано судом у порядку, встановленому ст. 23 КПК України, шляхом їх безпосереднього допиту в судовому засіданні, а тому можливість незаконного впливу на свідків уже не здатна вплинути на встановлення обставин кримінального провадження. Суд не бере цей ризик до уваги як підставу для подальшого застосування запобіжного заходу.

Натомість ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, у цьому провадженні підтверджений. Постановою слідчого від 02.12.2025, погодженою з прокурором, ОСОБА_5 оголошено в розшук у зв`язку з тим, що він не відповідав на телефонні дзвінки, за місцем свого проживання не з`являвся і причин неявок до слідчого відділу не повідомляв. Обвинуваченого затримано лише 22.12.2025, тобто через двадцять днів після оголошення розшуку. За матеріалами провадження обвинувачений місця реєстрації не має. Наведене свідчить, що ризик переховування від суду ґрунтується не на припущенні, а на встановленій поведінці самого обвинуваченого, і на цей час не втратив актуальності.

Ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, суд визнає наявним з огляду на корисливий характер кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 , та відсутність у нього легального джерела доходу і постійного місця роботи. Ці обставини стороною захисту не спростовані.

Крім того, суд ураховує обставину, передбачену п. 10 ч. 1 ст. 178 КПК України. Щодо обвинуваченого ОСОБА_5 здійснюється інше кримінальне провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 407 КК України, яке перебуває на розгляді Деснянського районного суду м. Києва. При цьому сам факт пред`явлення ОСОБА_5 обвинувачення у самовільному залишенні військової частини є обставиною, що підлягає врахуванню під час оцінки ризику переховування від суду та ризику вчинення іншого кримінального правопорушення.

Санкція ч. 4 ст. 185 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років, тобто обвинувачення пред`явлене у вчиненні тяжкого злочину. Суворість покарання, яке може бути призначено, оцінюється судом не як самостійна підстава для тримання під вартою, а як один із чинників у сукупності з іншими обставинами, передбаченими ст. 178 КПК України, і сама по собі подальшої ізоляції обвинуваченого не виправдовує.

Доводи захисника сторони захисту зазначених ризиків не спростовують і не усувають.

Не може бути задоволено і клопотання про застосування домашнього арешту з обмеженням у нічний період доби. Такий захід передбачає заборону залишати житло лише у визначений час доби і не забезпечує контролю за поведінкою обвинуваченого протягом решти доби, а тому за наявності вже реалізованого ризику переховування і ризику вчинення іншого кримінального правопорушення він не здатний забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого. З тих самих підстав недостатніми є особисте зобов`язання.

Суд ураховує тривалість перебування обвинуваченого під вартою з 22.12.2025 та те, що з перебігом часу вимоги до обґрунтування подальшої ізоляції зростають. Водночас незавершеність судового розгляду зумовлена потребою в отриманні висновку судово-психіатричної експертизи, призначеної судом щодо самого обвинуваченого.

З огляду на викладене суд вважає, що будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, які давали б підстави для застосування щодо обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу, у судовому засіданні не встановлено.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України щодо особи, обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, розмір застави визначається в межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Крім того, відповідно до позиції Європейського суду з прав людини застава призначена забезпечити належну процесуальну поведінку особи, а не відшкодування збитку. Сума застави визначається даними про особу, щодо якої вона обирається, її добробутом, тобто тим ступенем довіри, за якого перспектива втрати застави у разі ухилення від суду буде достатнім стримуючим засобом.

Суд ураховує, що під час попереднього вирішення цього питання розмір застави вже було зменшено порівняно із заявленим стороною обвинувачення саме з урахуванням майнового стану обвинуваченого. Нових відомостей про майновий стан, які свідчили б про непомірність визначеного розміру, суду не надано.

Ураховуючи тяжкість та обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 , дані про його особу та майновий стан, суд вважає, що застава в розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, не є завідомо непомірною і здатна забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого з покладенням на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у цій ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

На підставі викладеного, керуючись статтями 176-178, 182, 183, 194, 202, 331, 350, 369-372 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, - задовольнити.

Продовжити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, а саме до 17.10.2026 (включно).

Визначити ОСОБА_5 заставу у розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб у сумі 166 400 (сто шістдесят шість тисяч чотириста) гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на такий депозитний рахунок ТУ ДСА України в м. Києві: код ЄДРПОУ 26268059, МФО 820172, банк: Державна казначейська служба України, м. Київ, рахунок UA128201720355259002001012089.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_5 , що обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в цій ухвалі, протягом строку її дії.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 у разі внесення застави такі обов`язки: прибувати за кожною вимогою до суду, не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу суду, повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи, утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілими у цьому кримінальному провадженні, здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Строк дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 17.10.2026 (включно).

Роз`яснити обвинуваченому, що в разі невиконання покладених на нього обов`язків застава звертається в дохід держави на підставі ч. 8 ст. 182 КПК України.

Роз`яснити обвинуваченому, що в разі внесення застави у визначеному в цій ухвалі розмірі оригінал документа з відміткою банку, який підтверджує внесення коштів на депозитний рахунок, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

З моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у цій ухвалі, обвинувачений ОСОБА_5 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави, і зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням цього запобіжного заходу.

Ухвалу суду направити на виконання до ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України, вручити обвинуваченому, захиснику та прокурору.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду. Для обвинуваченого, який перебуває під вартою, цей строк обчислюється з моменту вручення йому копії ухвали.

Суддя ОСОБА_6