Рішення № 139105373, 24.03.2026, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 760/27572/25

Провадження № 2/752/5079/26

Заочне Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

24 березня 2026 року Голосіївський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді: Плахотнюк К.Г.,

за участі секретаря судового засідання: Лісненка А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и в:

у жовтні 2025 року ТОВ «Деал Фінанс Груп» звернулося до суду з вказаним позовом, у якому зазначає, що 28.04.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання коштів у кредит № 71469987 у виді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями, з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи, із застосуванням електронного підпису та електронного підпису одноразовим ідентифікатором згідно із Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до умов вказаного Договору кредитодавець надав відповідачу кредитні кошти у розмірі 6 000,00 грн, шляхом їх перерахування на вказаний позичальником банківський рахунок на строк 30 днів, з 28.04.2025 року по 27.05.2025 року, з фіксованою процентною ставкою 0,25 % на день, які нараховуються щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, з комісією за надання кредиту у розмірі 15 % від суми кредиту, що в грошовому виразі складає 900,00 грн, і пенею в розмірі 4 %, яка нараховується на залишок заборгованості за тілом кредиту за кожен день понадстрокового користування.

Кредитодавець свої зобов`язання за Договором виконав повністю, перерахувавши 28.04.2025 року грошові кошти в розмірі 6 000,00 грн на вказаний відповідачем під час укладення Договору банківський картковий рахунок № НОМЕР_1 .

Відповідач свої зобов`язання щодо повернення суми кредиту, сплати відсотків, комісії та пені, у строки і на умовах, передбачених Договором про надання коштів у кредит, належним чином не виконала, у зв`язку з чим у неї виникла заборгованість.

16.09.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Деал Фінанс Груп» укладено Договір факторингу № 16/09/25, відповідно до умов якого ТОВ «Деал Фінанс Груп» набуло права грошової вимоги до фізичних осіб боржників, у тому числі за Договором кредиту № 71469987 від 28.04.2025 року.

Відповідно до Реєстру прав вимоги № 18/09/25-02 від 18.09.2025 року до Договору факторингу № 16/09/25 від 16.09.2025 року, ТОВ «Деал Фінанс Груп» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 19 350,00 грн, з яких: 6 000,00 грн - заборгованість за основною сумою боргу, 450,00 грн - заборгованість за відсотками, 900,00 грн - сума заборгованості за комісією, та 12 000,00 грн - сума заборгованості за пенею.

Таким чином, позивач, який набув права грошової вимоги до ОСОБА_1 , що виникла в зв`язку з невиконанням останньою зобов`язань за Договором про надання коштів у кредит № 71469987 від 28.04.2025 року, просить стягнути з відповідача на свою користь заявлену суму заборгованості та судові витрати.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва Плахотнюк К.Г. від 17.12.2025 року, після передачі вказаної справи за підсудністю із Солом`янського районного суду м. Києва, відкрито провадження в справі, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням сторін.

У судовому засіданні сторони відсутні, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Позивач про причини неявки суд не повідомив. В позовній заяві просив провести розгляд справи за його відсутності.

Відповідачем відзиву на позов до суду не подано, з будь-якими клопотаннями до суду не зверталася. Судова повістка, яка була направлена на адресу останнього відомого місця реєстрації відповідача, повернута до суду без вручення.

Крім того, виклик відповідача у справі здійснювався через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.

Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 року в справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, в даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 року в справі № 800/547/17, постановах Верховного Суду від 27.11.2019 року в справі № 913/879/17, від 21.05.2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 року в справі № 24/260-23/52-б).

Отже, зважаючи на те, що судом вжито всіх можливих та розумних заходів щодо повідомлення відповідачів про розгляд справи, та неподання у встановлений судом строк заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та/або клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін та/або письмового відзиву на позов, справа вирішується за наявними матеріалами у відповідності з нормою частини п`ятої статті 279 ЦПК України.

Відповідно до положень ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

На підставі викладеного, судовий розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження на підставі наявних у суду матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу з постановленням заочного рішення, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

28.04.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» і ОСОБА_1 укладено Договір надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 71469987, за умовами якого товариство зобов`язалось передати позичальнику у власність грошові кошти на погоджений умовами договору строк шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов`язався повернути кредитодавцю таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку кредиту або достроково, та сплатити проценти від суми позики та комісію за надання кредиту. Сума кредиту 6 000,00 грн, строк кредитування 30 днів (дата повернення кредиту 27.05.2025 року), фіксована денна процентна ставка 0,250 %, комісія за надання кредиту 15 % від суми наданого кредиту, що становить 900,00 грн, пеня 4 % грн на день, орієнтовна реальна річна процентна ставка 1 186,17 %, орієнтовна загальна вартість кредиту 7 350,00 грн.

Договір підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором 45387.

Відповідно до довідки про ідентифікацію наданої ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», ідентифікація ОСОБА_1 при укладенні Договору № 71469987 від 28.04.2025 року проведена шляхом використання одноразового ідентифікатора 45387, що є аналогом електронного підпису, час відправки ідентифікатора 28.04.2025 року 18:32:01 год.

Згідно з копією платіжної інструкції ТОВ «ФК «Фінекспрес» № 57с1558а-е2f7-479c-863b-eac5a8e114e0 від 01.09.2025 року, транзакцію з перерахування ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (відправник) грошових коштів у сумі 6 000,00 грн на платіжну карту № НОМЕР_1 (MASTERCARD), отримувач ОСОБА_2 , проведено 28.04.2025 року.

Довідкою ТОВ «ФК «Фінекспрес» вих. № КД-000047497 від 01.09.2025 року підтверджено виконання платіжної інструкції згідно з якою здійснено платіжну операцію 28.04.2025 року, номер платежу 57с1558а-е2f7-479c-863b-eac5a8e114e0, сума 6 000,00 грн, отримувач ОСОБА_2 на картку № НОМЕР_1 .

Згідно з проведеним ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» розрахунком заборгованості за Договором № 71469987 від 28.04.2025 року заборгованості становить 19 350,00 грн, з яких: 6 000,00 грн - заборгованість за основною сумою боргу, 450,00 грн - заборгованість за відсотками, 900,00 грн - сума заборгованості за комісією, та 12 000,00 грн - сума заборгованості за пенею.

16.09.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Деал Фінанс Груп» укладено Договір факторингу № 16/09/25, відповідно до умов якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передало (відступило) ТОВ «Деал Фінанс Груп» за плату належні йому права вимоги до боржників.

Відповідно до Реєстру прав вимоги № 18/09/25-02 від 18.09.2025 року до Договору факторингу № 16/09/25 від 16.09.2025 року ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступило ТОВ «Деал Фінанс Груп» право вимоги до ОСОБА_1 за Договором № 71469987 від 28.04.2025 року на загальну суму 19 350,00 грн, з яких: 6 000,00 грн - заборгованість за основною сумою боргу, 450,00 грн - заборгованість за відсотками, 900,00 грн - сума заборгованості за комісією, та 12 000,00 грн - сума заборгованості за пенею (номер в переліку 362).

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

За змістом ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

В силу ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України (положення якої застосовуються до спірних правовідносин на виконання ч. 2 ст. 1054 ЦК України) позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Із положень ч. 1 ст. 526 ЦК України слідує, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У силу ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як передбачено ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За змістом ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Зібрані у справі докази вказують на те, що 28.04.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» і ОСОБА_1 в електронній формі, що відповідає вимогам Закону України «Про електронну комерцію», укладено Договір про надання коштів у кредит № 71469987 за умовами якого позичальник отримала кредитні кошти у розмірі 6 000,00 грн шляхом їх безготівкового перерахунку на вказану нею у договорі банківську картку, взявши на себе зобов`язання повернути кредит, сплатити комісію та проценти за користування кредитними коштами, у розмірі визначеному Договором.

Після закінчення строку кредитування, відповідач умов Кредитного договору не виконала, не повернула в повному розмірі кредитні кошти та нараховані проценти.

Згідно зі ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

За змістом ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

За матеріалами справи 16.09.2025 року між первісним кредитором ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Деал Фінанс Груп» укладено Договір факторингу № 16/09/2025, за яким ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступило ТОВ «Деал Фінанс Груп» право вимоги за Договором про надання коштів у кредит № 71469987 від 28.04.2025 року на суму заборгованості в загальному розмірі 19 350,00 грн, з яких: 6 000,00 грн - заборгованість за основною сумою боргу, 450,00 грн - заборгованість за відсотками, 900,00 грн - сума заборгованості за комісією, та 12 000,00 грн - сума заборгованості за пенею.

Відтак, позовні вимоги ТОВ «Деал Фінанс Груп» про стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту в розмірі 6 000,00 грн і процентами в розмірі 450,00 грн підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача 900,00 грн комісії, пов`язаної з наданням кредиту.

За загальним правилом, передбаченим ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Частинами 2,3 ст. 215 ЦК України визначено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно із ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

На виконання вимог, у тому числі, п. 4 ч. 1 ст. 1 та ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08.06.2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10.05.2007 року № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».

Відповідно до п. 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (п. 8 Правил про споживчий кредит).

Згідно з Додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до ч. ч. 1,2 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема, інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно із ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (з 10.06.2017 року) щодо оплатності надання кредиту, сплату якої вимагає позивач, є нікчемною відповідно до ч. ч. 1 та 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».

До цього зводяться висновки, викладені Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 13.07.2022 року в справі № 496/3134/19.

Таким чином, правові підстави для стягнення з відповідача нарахованої комісії відсутні.

Щодо позовних вимог про стягнення заборгованості за пенею в розмірі 12 000,00 грн, то суд зазначає наступне.

Згідно п.18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України в період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Враховуючи, що на час виникнення між сторонами спірних правовідносин воєнний стан в Україні тривав та продовжує свою дію на час розгляду справи, ОСОБА_1 звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) пені у розмірі 12 000,00 грн за прострочення виконання нею грошового зобов`язання за Договором про надання коштів у кредит № 71469987 від 28.04.2025 року, а тому в задоволенні позовних вимог у цій частині також необхідно відмовити.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частинами 1, 2 ст. 141 ЦПК України встановлено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

З матеріалів справи вбачається, що розмір понесених позивачем судових витрат складається із судового збору в сумі 2 422,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4 500,00 грн, що підтверджено належними доказами.

Враховуючи те, що позовні вимоги задоволено частково, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 807,39 грн та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 1 499,85 грн, що пропорційно розміру задоволеної суми позовних вимог (33,33 % ціни позову).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 19, 76-81, 82, 89, 133, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 274-279, 280, 352, 354 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (останнє відоме зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» (місцезнаходження: вул. Садова, 31/33, офіс 40/3, м. Ірпінь, Бучанський р-н, Київська обл., 08205, код ЄДРПОУ 44280974) заборгованість за Договором кредиту № 71469987 від 28.04.2025 року в розмірі 6 450,00 грн (шість тисяч чотириста п`ятдесят гривень 00 копійок).

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (останнє відоме зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» (місцезнаходження: вул. Садова, буд. 31/33, офіс 40/3, м. Ірпінь, Бучанський р-н, Київська обл., 08205, код ЄДРПОУ 44280974) суму сплаченого судового збору в розмірі 807,39 грн (вісімсот сім гривень 39 копійок) та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1 499,85 грн (одна тисяча чотириста дев`яносто дев`ять гривень 85 копійок).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду, а в разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя К.Г. Плахотнюк