Рішення № 139105357, 16.04.2026, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/21455/25

Провадження № 2/752/3848/26

Заочне Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

16 квітня 2026 року Голосіївський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді: Плахотнюк К.Г.,

за участі секретаря судового засідання: Лісненка А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в:

у серпні 2025 року ТОВ «ФК» «Фінтраст Капітал» звернулося до суду з вказаним позовом, у якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість в розмірі 248 750,00 грн, судовий збір у розмірі 2 422,40 грн і витрати на правову допомогу в розмірі 10 000,00 грн, а також у порядку ч. ч. 10, 11 ст. 265 ЦПК України 3 % річних та інфляційні втрати.

Позов обґрунтовується тим, що 14.01.2024 року між ТОВ «Слон Кредит» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання споживчого кредиту № 1386566, за яким кредитодавець зобов`язався надати позичальнику кредит на споживчі (особисті) потреби у розмірі 25 000,00 грн.

Відповідно до умов Кредитного договору строк кредитування 360 днів, стандартна процентна ставка 2,50 %, мета отримання кредиту: споживчі (особисті) потреби.

Договір про надання споживчого кредиту № 1386566 від 14.01.2024 року підписаний ОСОБА_1 шляхом використання електронного підпису.

Позикодавцем умови зобов`язання щодо надання грошових коштів у борг виконані повністю, проте позичальник грошові кошти не повернув, проценти не сплачував, внаслідок чого утворилась заборгованість.

В подальшому, внаслідок укладення Договору факторингу, право вимоги за зазначеним вище Договором перейшло до позивача ТОВ «ФК» «Фінтраст Капітал».

Відповідач має заборгованість за Договором № 1386566 від 14.01.2024 року в розмірі 248 750,00 грн, яка складається із суми заборгованості за тілом кредиту 25 000,00 грн, нараховані проценти первісним кредитором - 214 375,00 грн, нараховані проценти ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» за 15 календарних днів 9 375,00 грн.

На підставі викладеного, позивач просить позов задовольнити.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва Плахотнюк К.Г. від 10.02.2026 року, після усунення недоліків позовної заяви, відкрито провадження та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Відповідачу наданий строк на подання відзиву. Витребувано від АТ КБ «ПриватБанк» інформацію, що містить банківську таємницю відносно ОСОБА_1 .

У судовому засіданні сторони відсутні, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Представник позивача про причини неявки суд не повідомив. В позовній заяві просив провести розгляд справи за його відсутності.

Судова повістка, яка була направлена на адресу реєстрації відповідача, повернута до суду без вручення.

Крім того, виклик відповідача у справі здійснювався через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.

Відповідач про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позов не подав, з будь-якими клопотаннями до суду не звертався.

Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 року в справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, в даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 року в справі № 800/547/17, постановах Верховного Суду від 27.11.2019 року в справі № 913/879/17, від 21.05.2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 року в справі № 24/260-23/52-б).

Отже, зважаючи на те, що судом вжито всіх можливих та розумних заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, та неподання у встановлений судом строк заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та/або клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін та/або письмового відзиву на позов, справа вирішується за наявними матеріалами у відповідності з нормою частини п`ятої статті 279 ЦПК України.

Відповідно до положень ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що 14.01.2024 року між ТОВ «Слон Кредит» та ОСОБА_1 укладено Договір № 1386566 про надання споживчого кредиту по продукту «Комфортний» відповідно до умов якого на умовах, встановлених Договором, товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором.

Договір підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором А267.

Пунктом 1.3. вказаного Договору визначено, що сума кредиту (загальний розмір) складає 25 000,00 грн.

Згідно з п. 1.4. Договору строк кредиту 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів.

За змістом п. 1.5. вказаного Договору тип процентної ставки - фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти відповідно до наступних умов:

1.5.1. стандартна процентна ставка становить 2,50 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.4 цього Договору.

1.5.2. знижена процентна ставка 1,750 % в день та застосовується відповідно до наступних умов. Якщо споживач до 13.02.2024 року або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, споживач, як учасник програми лояльності, отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити споживач за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати, буде перераховано за зниженою процентною ставкою.

Відповідно до п. 2.1. цього Договору кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, включаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 .

Згідно з п. 6.4. Договору у випадку невиконання та/або неналежного виконання споживачем зобов`язань щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, споживач зобов`язаний сплатити товариству штраф.

У паспорті споживчого кредиту визначено інформацію та контактні дані кредитодавця, основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, інформацію щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту, додаткову інформацію та інші важливі правові аспекти.

З листа ТОВ «Пейтек», вбачається, що між ним та ТОВ «Слон Кредит» укладено Договір про організацію переказу грошових коштів № 06062022-1 від 06.06.2022 року. Відповідно до зазначеного Договору успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта від ТОВ «Слон Кредит» 14.01.2024 року о 21:21:10 на суму 25 000,00 грн призначення платежу: зарахування на картку, маска картки № НОМЕР_1 .

Зазначені обставини також підтверджуються інформацією АТ КБ «ПриватБанк» від 13.03.2026 року № 20.1.0.0.0/7-260310/75324-БТ, що надійшла на виконання ухвали суду від 10.02.2026 року, з якої вбачається, що в банку на ім`я ОСОБА_1 емітовано картку № НОМЕР_2 , на яку 14.01.2024 року зараховано 25 000,00 грн.

Рішенням № 251124/1 Єдиного учасника ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» від 25.11.2024 року змінено найменування на ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал».

24.12.2024 року між первісним кредитором та ТОВ «ФК «Фінтраст капітал» укладено Договір факторингу № 24122024, відповідно до умов якого за цим договором фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.

Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі боржників, який формується згідно з Додатком № 1 та є невід`ємною частиною Договору.

Платіжною інструкцією від 26.12.2024 року № 6308 підтверджено оплату ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» на користь ТОВ «Слон Кредит» 2 159 760,91 грн за Договором факторингу № 24122024 від 24.12.2024 року.

ТОВ «Слон Кредит» повідомлено ОСОБА_1 про відступлення права грошової вимоги за Кредитним договором № 1386566 від 14.01.2024 року.

Згідно з витягом з реєстру боржників до Договору факторингу № 24122024 від 24.12.2024 року, до ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором № 1386566 від 14.01.2024 року в сумі 239 375,00 грн, з яких 25 000,00 грн - тіло кредиту, 214375,00 грн. заборгованість за відсотками.

Згідно з розрахунком заборгованості за кредитом загальна сума заборгованості на дату відступлення права вимоги станом на 24.12.2024 року складає 239 375,00 грн, з яких 25 000,00 грн - тіло кредиту, 214 375,00 грн. заборгованість за відсотками.

Як вбачається з розрахунку заборгованості, проведеного ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал», за 15 днів за період з 25.12.2024 року по 08.01.2025 року розмір заборгованості за процентами становить 9 375,00 грн.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з положеннями ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Статті 6 та 627 ЦК України визначають, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем він вважається укладеним в письмовій формі.

З огляду на зазначені норми права Верховний Суд у своїх постановах дійшов висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. ст. 205, 207 ЦК України).

Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 року в справі № 732/670/19, від 23.03.2020 року в справі № 404/502/18, від 07.10.2020 року № 127/33824/19, від 16.12.2020 року в справі №561/77/19.

В п. 1 ст. 629 ЦК України вказано, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

В п. 1 ст. 612 ЦК України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Статтями 1048, 1050 ЦК України встановлено, що у випадку встановлення договором обов`язку позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики що залишилася, та сплати процентів.

Статтею 611 ЦК України встановлено правові наслідки порушення зобов`язання, за змістом якої у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема неустойка.

У відповідності із ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Згідно із ст. 624 ЦК України, якщо за порушення зобов`язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора; зобов`язання в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Положеннями ст. 516 ЦК України визначено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

За приписами ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події.

У таких випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Згідно зі ст. 1080 ЦК України презюмується дійсність договору факторингу незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження.

За правилом ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Отже, судом з`ясовано, що відповідач отримав кредит, у подальшому розпорядився позиченими коштами на власний розсуд, свої зобов`язання щодо повернення грошових коштів не виконав, кредитні кошти не повернув.

Отже, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача тіла кредиту в сумі 25 000,00 грн підлягають задоволенню.

Що стосується вимог про стягнення з відповідача заборгованості за нарахованими процентами первісним кредитором у розмірі 214 375,00 грн, і нарахованими процентами ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» за 15 календарних днів 9 375,00 грн, то суд зазначає наступне.

У п. 1.4. Договору сторони погодили, що строк кредиту становить 360 днів.

Відповідно до п. 1.5.1. Договору стандартна процентна ставка становить 2,50 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.4 цього Договору, а згідно з п. 1.5.2. Договору знижена процентна ставка 1,750 % в день та застосовується, якщо споживач до 13.02.2024 року або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту.

Відповідно до розрахунку заборгованості ОСОБА_1 не здійснював сплати за Договором.

Договір про надання споживчого кредиту по продукту № 1386566 укладено 14.01.2024 року, тобто після внесення змін до Закону України «Про споживче кредитування», отже необхідно застосовувати вимоги ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», якою передбачено, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 1 % за весь строк дії кредитного договору.

Аналізуючи умови договору ТОВ «Слон Кредит», суд зазначає, що розмір нарахованих відсотків у межах такого має становити 90 000,00 грн (360 днів х 25 000,00 грн х 1 %).

Отже, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню на суму 115 000,00 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 25 000,00 грн, і нараховані проценти 90 000,00 грн.

Стосовно вимог про зазначення в рішенні суду про стягнення в порядку ч. ч. 10,11 ст. 265 ЦПК України з відповідача інфляційних втрат та 3 % річних на суму основного боргу до моменту виконання рішення суду суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 10 ст. 265 ЦПК України суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.

Відповідно до ч. 11 ст. 265 ЦПК України остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), який здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VII цього Кодексу.

Із аналізу вищезазначених норм вбачається, що законодавець наділив суд правом у своєму рішенні зазначати про нарахування на суму заборгованості відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2024 року в справі № 910/14524/22 зазначено, що питання про можливість у конкретній справі застосовувати приписи ч. 10 ст. 238 ГПК України(ч. ч. 10,11 ст. 265 ЦПК України), суд вирішує на власний розсуд з урахуванням обставин, що мають істотне значення, на основі принципів розумності, справедливості та пропорційності.

Крім того, згідно з п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 на території України з 24.02.2022 року строком на 90 днів введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.

З огляду на викладене, оскільки ухвалення рішення в цій частині є правом суду, враховуючи п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, суд не вбачає підстав для задоволення позовної заяви в цій частині.

Щодо стягнення з відповідача судового збору в розмірі 2 422,40 грн і судових витрат у розмірі 10 000,00 грн, які понесені у зв`язку із розглядом справи на професійну правничу допомогу, то суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1. ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позов задоволено частково, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 1 119,86 грн судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (46,23 %).

За правилом п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 п. 1, ч. 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

З матеріалів справи вбачається, що 10.12.2024 року між адвокатом Столітнім М.М. та ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» укладено Договір про надання правової допомоги № 10/12-2024.

14.07.2025 року між сторонами Договору оформлено заявку № 10259 на виконання доручення про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за Кредитним договором № 1386566 від 14.01.2024 року.

Згідно з актом прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) між сторонами погоджено вартість послуг, всього 10 000 грн, із затратою часу, всього 12 год, з них 2 год - 1 640,00 грн - представництво інтересів, в тому числі участь у судових засіданнях.

Оскільки, представник позивача участь у судових засіданнях не брав, суд приходить до висновку, що матеріалами справи підтверджується надання адвокатом Столітнім М.М. правничої допомоги відповідно до Акта на суму 8 360,00 грн.

Верховний Суд у своїх рішеннях зазначив, що для визначення суми відшкодування необхідно керуватися критеріями реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін (постанови КГС ВС від 10.10.2018 року в справі № 910/21570/17, від 14.11.2018 року в справі № 921/2/18, додаткова постанова КГС ВС від 11.12.2018 року в справі № 910/2170/18, від 10.10.2019 року в справі № 909/116/19, від 18.11.2021 року в справі № 910/15621/19, постанова ВП ВС від 19.02.2020 року в справі № 755/9215/15-ц).

Верховний Суд у постанові від 30.09.2020 року в справі № 201/14495/16-ц зазначив, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

При вирішенні питання розподілу судових витрат суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (постанова Верховного Суду від 24.10.2019 року в справі № 905/1795/18).

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Судом встановлено, що спір який виник між сторонами в справі відноситься до категорії спорів, які виникають у зв`язку із стягненням заборгованості за порушення грошового зобов`язання; матеріали справи не містять великої кількості документів на дослідження та збирання яких адвокат витратив значний час. Даний спір є незначної складності, у спорах такого характеру судова практика є сталою, великої кількості законів та підзаконних актів, які підлягають застосуванню, спірні правовідносини не передбачають.

З огляду на обставини справи, співмірність винагороди за надані юридичні послуги зі складністю справи, ціну позову, час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт, тривалість судового розгляду, значення справи для сторін, суд вважає, що розмір витрат позивача є непропорційним до предмета позову із затратою часу в загальному 10 год, отже вартість послуг є очевидно завищеною, тому наявні підстави для часткового їх задоволення в сумі 3 000,00 грн, що відповідатиме обсягу наданих послуг та вимогам розумності та справедливості.

Таким чином, з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» необхідно стягнути пропорційно до розміру задоволених позовних вимог 1 386,90 грн судових витрат, понесених на оплату професійної правничої допомоги (46,23 %).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 5, 6, 12, 13, 141, 265, 268, 273, 280-289 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (місцезнаходження: вул. Загородня, буд. 15, офіс 118/2, м. Київ, 03150, код ЄДРПОУ 44559822) заборгованість в розмірі 115 000,00 грн (сто п`ятнадцять тисяч гривень 00 копійок).

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (місцезнаходження: вул. Загородня, буд. 15, офіс 118/2, м. Київ, 03150, код ЄДРПОУ 44559822) суму сплаченого судового збору в розмірі 1 119,86 грн (одна тисяча сто дев`ятнадцять гривень 86 копійок) і 1 386,90 грн (одну тисячу триста вісімдесят шість гривень 90 копійок) витрат на правову допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду, а в разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя К.Г. Плахотнюк