Рішення № 139104658, 19.08.2026, Миколаївський районний суд Львівської області

Провадження №2/447/1610/26 Справа №508/299/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

19.08.2026 Миколаївський районний суд Львівської області в складі:

головуючої судді Друзюк М.М.,

за участю секретаря судового засідання Пастернак О.В.,

розглянувши в судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в :

Стислий виклад позиції сторін.

Представник ТОВ «ФК «Позика» подав до суду позов до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №2027133 від 15.01.2025 у розмірі 29 639,98 грн.

В обґрунтування вимог щодо предмета спору позивач покликається на те, що між ОСОБА_1 та ТОВ «Селфі кредит» 15.01.2025 укладено кредитний договір №2027133 шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», згідно з умовами якого відповідач отримав кредит в розмірі 6 000 грн. Між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «ФК «Позика» 28.08.2025 укладено договір факторингу №28082025, відповідно до умов якого ТОВ «Селфі кредит» передає (відступає), а ТОВ «ФК «Позика» приймає належні ТОВ «Селфі кредит» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників, в тому числі до ОСОБА_1 . Станом на дату складання позовної заяви заборгованість відповідача за кредитним договором №2027133 від 15.01.2025 становить 29 639,98 грн, з яких: 5 999,98 грн заборгованість за тілом кредиту, 11 640 грн заборгованість за відсотками, 12 000 грн заборгованість за штрафними санкціями.

Враховуючи вищенаведене, позивач просить позов задовольнити.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Миколаївського районного суду Одеської області від 02.04.2026 справу передано за підсудністю до Стрийського міськрайонного суду Львівської області.

Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 12.05.2026 справу передано за підсудністю до Миколаївського районного суду Львівської області.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.06.2026 справу передано для розгляду судді Друзюк М.М.

Ухвалою Миколаївського районного суду Львівської області від 18.06.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено проводити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін, призначено судове засідання у справі. Відповідачу надано строк для подання відзиву та заперечень.

Ухвалою суду від 08.07.2026 розгляд справи відкладено.

Через систему «Електронний суд» 27.07.2026 від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, однак суд вважав за можливе проводити розгляд справи за його відсутності, зважаючи на те, що він повідомлявся про час та місце судового розгляду належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № R067205370665, обґрунтованих клопотань про відкладення розгляду справи від нього до суду не надходило, доказів поважності причин неявки суду надано не було.

За таких обставин, суд проводить розгляд справи на підставі письмових доказів відповідно до ст.223 ЦПК України.

Відповідно до вимог ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

В силу приписів ч. 1 ст. 280 ЦПК України, враховуючи відсутність заперечень представника позивача проти заочного розгляду справи, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Суд, з`ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам в цілому, доходить наступного висновку.

Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Судом встановлено, що 15.01.2025 ОСОБА_1 уклав з ТОВ «Селфі кредит» договір №2027133 про надання споживчого кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», згідно з умовами якого отримав кредит в розмірі 6 000 грн строком на 360 днів, періодичність платежів зі сплати процентів кожні 30 днів, стандартна процентна ставка фіксована та становить 1% в день і застосовується у межах строку кредитування. Знижена процентна ставка становить 0,6% та застосовується у випадку, якщо споживач до 14.02.2025 або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в графіку платежів. Відповідач підписав кредитний договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором С493 15.01.2025 о 15:05:27.

У паспорті споживчого кредиту зазначено інформацію та контактні дані кредитодавця, основні умови кредитування, інформацію щодо орієнтовної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту, додаткову інформацію, інші важливі правові аспекти.

Відповідно до листа ТОВ «Пейтек» №20250828-744 від 28.08.2025, яке діє на підставі договору про надання платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку №01042024-2 від 01.04.2024, укладеного між ТОВ «Пейтек» та ТОВ «Селфі кредит», 15.01.2025 ТОВ «Селфі кредит» було успішно перераховано грошові кошти на картку № НОМЕР_1 на суму 6 000 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості, наданого ТОВ «Селфі Кредит», заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №2027133 від 15.01.2025 становить 29 639,98 грн, з яких: 5 999,98 грн заборгованість за тілом кредиту, 11 640 грн заборгованість за відсотками, 12 000 грн заборгованість за штрафними санкціями.

Відповідно до умов договору факторингу №28082025 від 28.08.2025, укладеного між ТОВ «Селфі Кредит» і ТОВ «ФК «Позика», ТОВ «Селфі Кредит» зобов`язується відступити ТОВ «ФК «Позика» права вимоги, зазначені в реєстрі прав вимоги, а ТОВ «ФК «Позика» зобов`язується прийняти та сплатити ТОВ «Селфі Кредит» суму фінансування за таке відступлення на умовах, визначених цим договором.

Згідно з витягом з додатку №1 до договору факторингу №28082025 від 28.08.2025, ТОВ «ФК «Позика» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №2027133 від 15.01.2025 у розмірі 29 639,98 грн, з яких: 5 999,98 грн заборгованість за тілом кредиту, 11 640 грн заборгованість за відсотками, 12 000 грн заборгованість за штрафними санкціями.

Норми права, які застосував суд.

Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України)

Згідно з приписом статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до приписів частини 1 статті 598 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Нормою статті 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з положеннями частини 1 статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (частина 1 статті 1049 ЦК України).

За змістом частини 1 та 2 статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Застосовані судом вищенаведені норми права регулюють спірні правовідносини та визначають обсяг суб`єктивних прав та юридичних обов`язків, якими наділені сторони в цих правовідносинах.

Мотивована оцінка наведених сторонами аргументів щодо наявності підстав для задоволення позову.

Судом встановлено на підставі безпосередньо досліджених та оцінених наявних у справі доказів, що 15.01.2025 ОСОБА_1 уклав з ТОВ «Селфі кредит» договір №2027133 про надання споживчого кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», згідно з умовами якого отримав кредит в розмірі 6 000 грн строком на 360 днів, періодичність платежів зі сплати процентів кожні 30 днів, стандартна процентна ставка фіксована та становить 1% в день і застосовується у межах строку кредитування. Знижена процентна ставка становить 0,6% та застосовується у випадку, якщо споживач до 14.02.2025 або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в графіку платежів. Відповідач підписав кредитний договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором С493 15.01.2025 о 15:05:27.

Відповідно до розрахунку заборгованості, наданого ТОВ «Селфі Кредит», заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №2027133 від 15.01.2025 становить 29 639,98 грн, з яких: 5 999,98 грн заборгованість за тілом кредиту, 11 640 грн заборгованість за відсотками, 12 000 грн заборгованість за штрафними санкціями.

Між ТОВ «Селфі Кредит» і ТОВ «ФК «Позика» 28.08.2025 укладено договір факторингу №28.08.2025, відповідно до якого ТОВ «Селфі Кредит» відступило на користь ТОВ «ФК «Позика» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №2027133 від 15.01.2025.

Таким чином, ТОВ «ФК «Позика» наділено правом вимоги до відповідача за договором №2027133 від 15.01.2025.

Надаючи оцінку аргументам позивача, суд зауважує, що відповідач, підписавши договір про надання кредиту шляхом ведення одноразового ідентифікатора відповідно до положень Закону України "Про електронну комерцію" погодився з умовами договору, однак належним чином взяті на себе зобов`язання за кредитним договором не виконував.

Підстав вважати, що нарахована сума заборгованості в частині тіла кредиту та відсотків не узгоджується з умовами договору та розрахована неправильно, суд не вбачає. Розмір заборгованості у цій частині стороною відповідача належними та допустимими доказами не спростовано, своїх розрахунків, відмінних від наявних у матеріалах справи, не наведено.

Однак, суд звертає увагу на те, що в загальну суму заборгованості включено заборгованість за штрафними санкціями у розмірі 12 000 грн.

У пункті 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Позивачем не враховано вищевказаних перехідних положень ЦК України та здійснено розрахунок неустойки у розмірі 12 000 грн за період з 21.03.2025 по 22.05.2025 (під час дії в Україні воєнного стану), а тому в цій частині позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

З урахуванням викладеного, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково, стягнувши з відповідача заборгованість за кредитним договором №2027133 від 15.01.2025 в розмірі 17 639 грн, з яких: 5 999,98 грн заборгованість за тілом кредиту, 11 640 грн заборгованість за відсотками.

Надати оцінку аргументам відповідача суд позбавлений можливості, оскільки такі ним не наведені.

Вирішуючи питання судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень ч.ч.1, 2 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання вимог ч.8 ст.141 ЦПК України представником ТОВ «ФК Позика» долучено до матеріалів справи наступні документи: договір про надання правової допомоги №39493634/03 від 02.01.2026, укладений між ТОВ «ФК Позика» та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 , додаткову угоду №2027133 від 17.03.2026 до договору про надання правової допомоги №39493634/03 від 02.01.2026, детальний опис робіт, виконаних Горобей Р.Г., необхідних для надання правової правничої допомоги за позовом ТОВ «ФК «Позика» щодо стягнення кредитної заборгованості, відповідно до якого загальна вартість наданих послуг і виконаних робіт становить 6 000 грн.

Суд, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат, а також критерію розумності їхнього розміру, дійшов переконання, що заявлені представником позивача до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу є завищеними та неспівмірними зі складністю справи, розгляд якої проведений в порядку спрощеного позовного провадження та обсягом наданих адвокатом послуг позивачу, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (послуг), та вважає, що обґрунтованими є витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000 грн.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, слід стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача судовий збір за подання позовної заяви, що складає 1 584,50 грн (17 639,98 (задоволені позовні вимоги) / 29 639,98 (заявлені позовні вимоги) х 2 662,40 (сума сплаченого судового збору) ) грн.

у х в а л и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» заборгованість у розмірі 17 639 (сімнадцять тисяч шістсот тридцять дев`ять) грн 98 (дев`яносто вісім), з яких:

5 999 (п`ять тисяч дев`ятсот дев`яносто дев`ять) грн 98 (дев`яносто вісім) коп заборгованість за тілом кредиту,

11 640 (одинадцять тисяч шістсот сорок) грн заборгованість за відсотками.

У решті позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» судовий збір у розмірі 1 584 (одна тисяча п`ятсот вісімдесят чотири) грн 50 (п`ятдесят) коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» витрати на правничу допомогу у розмірі 3 000 (три тисячі) грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на заочне рішення може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повні найменування та ім`я сторін.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика», місцезнаходження: вул. Симона Петлюри, 21/1, м. Бровари, Київська область, 07406, ЄДРПОУ 39493634.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя Друзюк М. М.