Ухвала суду № 139104581, 19.08.2026, Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/6716/26

провадження 1-кс/462/1357/26

У Х В А Л А

19 серпня 2026 року слідчий суддя Залізничного районного суду м. Львова ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові клопотання слідчого слідчого відділення відділу поліції № 1 ЛРУ № 2 ГУНП у Львівській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 62026140110005501 від 12.06.2026 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Львова, українця, громадянина України, із середньою освітою, неодруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця у військовому званні «солдат», курсанта 3 навчального взводу 1 навчальної роти 3 навчального батальйону військової частини НОМЕР_1 , раніше не судимого,

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, -

встановив:

19.08.2026 року слідчий СВ ВП № 1 ЛРУП № 2 ГУНП у Львівській області ОСОБА_4 , за погодженням із прокурором, звернувся до слідчого судді Залізничного районного суду м. Львова з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_6 , без визначення застави. В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що в його провадженні перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного 12.06.2026 року до ЄРДР за № 62026140110005501, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, підозрюваним у якому є ОСОБА_6 . Підозра обґрунтована зібраними слідством доказами. Зазначає, що в ході досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, ОСОБА_6 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки підозрюваний вчинив тяжкий злочин, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років, а також з огляду на спосіб вчинення кримінального правопорушення та тривалість перебування за межами місця служби в умовах воєнного стану. Вважає, що інші, більш м`які запобіжні заходи не можуть запобігти таким ризикам, тому просить обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення застави.

В судовому засіданні прокурор та слідчий клопотання підтримали, посилаючись на наведені в ньому мотиви, та просили його задовольнити, застосувавши до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Підозрюваний та його захисник проти задоволення клопотання заперечили, зазначивши, що наведені слідчим ризики є формальними. Вважають, що більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний із позбавленням волі, також зможе забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_6 .

Заслухавши доводи сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню з таких підстав.

Клопотання відповідає вимогам ст. 184 КПК України.

Копію клопотання та матеріалів, якими обґрунтовано необхідність застосування запобіжного заходу, підозрюваний отримав у строк, передбачений ч. 2 ст. 184 КПК України.

Встановлено, що СВ ВП № 1 ЛРУП № 2 ГУНП у Львівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62026140110005501 від 12.06.2026 року.

18.08.2026 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, за обставин того, що він 06.12.2025 року був призваний за мобілізацією ІНФОРМАЦІЯ_2 та відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 06.12.2025 року № 356 зарахований до списків особового складу військової частини на посаду курсанта 3 навчального взводу 1 навчальної роти 3 навчального батальйону. 15.01.2026 року на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 16 ОСОБА_6 був направлений на лікування до КНП «Новояворівська районна лікарня імені Юрія Липи». Перебуваючи на стаціонарному лікуванні, 20.01.2026 року, без дозволу відповідного командування, він самовільно залишив територію лікарні та до військової частини не повернувся. Таким чином, в умовах воєнного стану ОСОБА_6 умисно самовільно залишив місце служби та понад три доби перебував поза його межами, не виконуючи обов`язків військової служби, до моменту прибуття 18.08.2026 року до відділу поліції № 1 ЛРУП № 2 ГУНП у Львівській області, чим припинив вчинення триваючого кримінального правопорушення. У період з 20.01.2026 року по 18.08.2026 року до органів військового управління з питань подальшого проходження військової служби він не звертався, хоча, як зазначено в матеріалах кримінального провадження, мав таку можливість.

Відповідно до ст. ст. 131, 132 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.

Згідно зі ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років

ОСОБА_6 раніше не судимий та підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, санкція якої передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років. Отже, передбачені п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України формальні умови для застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою наявні.

Обставинами, що дають підстави підозрювати ОСОБА_6 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, є наявність у матеріалах досудового розслідування достатніх даних, які підтверджують обґрунтованість повідомленої йому підозри, зокрема повідомлення про факт самовільного залишення частини від 26.03.2026 року, матеріали службового розслідування, рапорт, доповідь, постанову про визначення підслідності кримінального правопорушення від 03.07.2026 року, протоколи допиту свідків від 27.07.2026 року та 29.07.2026 року, ухвалу Залізничного районного суду м. Львова від 28.07.2026 року, протокол обшуку від 18.08.2026 року, повідомлення про підозру від 18.08.2026 року, протокол затримання особи від 18.08.2026 року та протокол допиту підозрюваного від 18.08.2026 року.

Оцінивши зазначені матеріали на цьому етапі провадження, слідчий суддя дійшов висновку, що вони містять достатню сукупність даних для висновку про причетність ОСОБА_6 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України. При цьому слідчий суддя не вирішує питання достатності та допустимості доказів для встановлення винуватості особи по суті обвинувачення, а лише оцінює їх достатність для висновку про наявність обґрунтованої підозри.

Таке розуміння відповідає підходу Європейського суду з прав людини, відповідно до якого обґрунтована підозра означає наявність фактів та інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа могла вчинити кримінальне правопорушення (п. 175 рішення у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року).

Перевіряючи доводи клопотання щодо наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає доведеним ризик переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та/або суду.

При цьому слідчий суддя враховує характер кримінального правопорушення, тяжкість передбаченого за нього покарання, тривалість перебування ОСОБА_6 за межами місця служби без дозволу відповідного командування, а також його поведінку після самовільного залишення місця служби. Зокрема, згідно з матеріалами кримінального провадження, він з 20.01.2026 року по 18.08.2026 року не повертався до військової частини та не вживав заходів для врегулювання питання щодо подальшого проходження військової служби.

Водночас слідчий суддя бере до уваги дані про особу підозрюваного, зокрема його вік, сімейний стан, місце проживання, відсутність судимостей та те, що він є військовослужбовцем. Зі слів ОСОБА_6 він також хворіє на тяжкі хвороби, однак документального підтвердження цього суду не надано.

Отже, з урахуванням сукупності наведених обставин слідчий суддя доходить висновку про реальність ризику того, що, перебуваючи на волі, ОСОБА_6 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

Враховуючи, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, слідчий суддя перевірив можливість застосування більш м`якого запобіжного заходу. При цьому тяжкість кримінального правопорушення та передбачене за його вчинення покарання самі по собі не можуть бути підставою для тримання особи під вартою. Водночас у цьому провадженні ризик переховування підтверджується конкретною поведінкою підозрюваного, який протягом майже семи місяців перебував поза межами місця служби та не повертався до військової частини.

За таких обставин слідчий суддя доходить висновку, що застосування до ОСОБА_6 особистого зобов`язання, особистої поруки або домашнього арешту не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного та не усуне встановлений ризик його переховування від органів досудового розслідування та суду.

Аналіз наведеного дає підстави слідчому судді дійти висновку, що у цьому випадку застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є необхідним та пропорційним встановленому ризику, а менш суворі запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного та досягнення мети застосування запобіжного заходу, визначеної ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч.4 ст. 183 КПК Під час дії воєнного стану, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, в тому числі і ст. 407 КК України.

Однак, відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, суд вважає за необхідне визначити заставу у розмірі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідає п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України.

Крім того, на переконання суду, жоден із більш м`яких запобіжних заходів, не здатен забезпечити виконання обвинуваченим своїх процесуальних обов`язків. Даних про те, що підозрюваний за станом здоров`я чи з інших причин не може утримуватися під вартою судом не встановлено.

Таким чином, перевіривши обґрунтованість підстав для застосування запобіжного заходу, виконуючи функцію суворого судового контролю за застосуванням запобіжних заходів, вислухавши думку учасників судового провадження щодо клопотання прокурора, суд прийшов до висновку про доцільність застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного у виді тримання під вартою строком 60 днів з визначенням розміру застави у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Крім цього, у разі внесення застави на підозрюваного слід покласти обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, що забезпечить дієвість кримінального провадження та належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 309, 395 КПК України,

постановив:

Клопотання задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 62026140110005501 від 12.06.2026 року запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 16 жовтня 2026 року включно.

Строк тримання під вартою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , слід рахувати з часу фактичного затримання - 18.06.2026 року з 08 год. 00 хв.

Визначити ОСОБА_7 заставу у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 133 120,00 грн (сто тридцять три тисячі сто двадцять гривень), яку підозрюваний або заставодавець мають право внести у будь-який момент на рахунок: UA918201720355299001500000757, одержувач: Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Львівській області, банк одержувача: Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, ЄДРПОУ 26306742.

Підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави. З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

У разі внесення застави у визначеному в ухвалі розмірі на ОСОБА_6 покласти такі обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора та суду, у провадженні яких перебуватиме дане кримінальне провадження;

- не відлучатися за межі Львівської області без дозволу слідчого, прокурора, суду, у провадженні яких перебуватиме дане кримінальне провадження;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування зі свідками.

Якщо підозрюваний ОСОБА_6 у разі внесення застави, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора та суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді застави у більшому розмірі або іншого, більш суворого запобіжного заходу.

Копію ухвали вручити підозрюваному та прокурору і направити уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя: ОСОБА_1