Постанова № 139104335, 13.08.2026, Запорізький районний суд Запорізької області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 317/3697/26

Провадження № 3/317/1232/2026

13 серпня 2026 року м. Запоріжжя

Суддя Запорізького районного суду Запорізької області Каряка Д.О., розглянувши матеріали справ про адміністративні правопорушення, що надійшли з ВП №6 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області НПУ про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 та ч. 1 ст. 122-2 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

20.06.2026 р. о 10:52 годині, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом - мопедом «Honda Dio» державний номерний знак НОМЕР_2 по вул. Вербовій, 22 в с. Володимирівське Запорізького району Запорізької області з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: звужені зіниці очей, які реагують на світло, почервоніння очей. Від запропонованого проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законодавством порядку у медичному закладі у лікаря нарколога, водій категорично відмовився на місці зупинки транспортного засобу під відеозапис на боді камеру 3,7. Від керування транспортним засобом відсторонений. Тим самим водієм порушено п.2.5 ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність, передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Крім того, 20.06.2026 р. о 10:52 годині, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом - мопедом «Honda Dio» державний номерний знак НОМЕР_2 по вул. Вербовій, 22 в с. Володимирівське Запорізького району Запорізької, при цьому не виконав законні вимоги працівника поліції про зупинку, надані за допомогою проблискових маячків червоного та синього кольору та спеціального звукового сигналу, чим порушив п. 2.4 ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність, передбачена ч. 1 ст. 122-2 КУпАП.

В судовому засіданні правопорушник ОСОБА_1 зазначив, що з обставинами, викладеними у протоколах, складених відносно нього згоден та пояснив, що дійсно 20.06.2026 р. він керував транспортним засобом мопедом «Honda Dio» державний номерний знак НОМЕР_2 , після його зупинки працівниками поліції за порушення ПДР, останніми йому було запропоновано пройти медичний огляд на стан наркотичного сп`яніння з обґрунтованою підозрою, що він перебував в такому стані, на що він відповів відмовою. При цьому пояснив, що він не зупинився на вимогу працівників поліції, як то зазначено в протоколі, оскільки не зрозумів, що поліцейські вимагали його зупинитись.

Дослідивши матеріали справ, вислухавши пояснення правопорушника, суд приходить до переконливого висновку, що наявні у справі докази є послідовними, взаємоузгодженими та у своїй сукупності поза розумним сумнівом доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 та ч. 1 ст. 122-2 КУпАП.

За ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Крім визнання ОСОБА_1 вини в інкримінованих йому правопорушеннях його провина підтверджується дослідженими судом доказами, наявними в матеріалах справи:

- обставинами, викладеними в електронному протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №698015 від 20.06.2026, складеним відносно ОСОБА_1 за обставинами вчиненого ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за порушення п.2.5 ПДР України (а.с.1- т.1);

- обставинами, викладеними в електронному протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №698030 від 20.06.2026, складеним відносно ОСОБА_1 за обставинами вчиненого ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122-2 КУпАП (а.с.1-т.2);

Данні протоколи відповідають вимогам ст.ст. 254-256 КУпАП, складені уповноваженими особами, в яких належним чином зазначено суть адміністративного правопорушення, відомості про особу яка притягається до адміністративної відповідальності, інші відомості необхідні для вирішення справи.

- довідкою адмінпрактики ЗРУП ГУНП в Запорізькій області щодо притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП, згідно якої за базою даних підсистеми «Адмінпрактика» ІТС ІПНП ОСОБА_1 протягом року до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП не притягувався. Під час оформлення матеріалів встановлено, що згідно обліків даних «ГСЦ - посвідчення водія» ОСОБА_1 посвідчення водія не отримував. Згідно обліків ІПНП «ГСЦ-АМТ» інформація про реєстрацію транспортного засобу «Honda Dio» державний номерний знак НОМЕР_2 відсутня, згідно наданого талону, власником є - ОСОБА_2 (а.с.2,т.1);

- направленням водія транспортного засобу на огляд до КНП «Обласний клінічний заклад з надання психоневрологічної допомоги та СЗХ» ЗОР з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у зв`язку з виявленням уповноваженою особою патрульної служби ознак сп`яніння: звужені зіниці очей, які не реагують на світло, почервоніння очей, однак ОСОБА_1 такий огляд не проводився у зв`язку з відмовою від проходження медичного огляду. (а.с.3-т.1);

- копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 7409371 від 20.06.2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 з призначенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510,00 грн. (а.с.4-т.1, а.с.2,т.2);

- фотокопією паспорта ОСОБА_1 (а.с.5,т.1, а.с.3 т.2);

- фотокопією тимчасового реєстраційного талона на транспортний засіб (а.с.6,т.1, а.с.4,т.2);

- відеозаписом, який міститься на DVD - диску, що долучений до матеріалів справи, на якому зафіксовані обставини вчинених ОСОБА_1 правопорушень, а саме факт керування транспортним засобом, невиконання ОСОБА_1 вимог поліцейського про зупинку транспортного засобу, переслідування працівниками поліції транспортного засобу, яким керував ОСОБА_1 до його зупинки та пропозиція поліцейського пройти у встановленому законодавством порядку огляд на стан сп`яніння у медичному закладі у лікаря-нарколога, у зв`язку з обґрунтованою підозрою, що особа перебуває в стані наркотичного сп`яніння та відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння в медичному закладі (а.с.7-т.1, а.с.5-т.2);

Застосування поліцейськими технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, прямо передбачено статтею 40 Закону України «Про Національну поліцію» та Інструкцією із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом МВС України від 18.12.2018 р. №1026. Тому здійснений поліцейським відеозапис є допустимим доказом. Відеозаписи є одними із об`єктивних доказів в справі про адміністративне правопорушення. Оглянутий відеозапис дає можливість встановити його узгодженість з іншими даними, що містяться в матеріалах справи, а тому суд приймає його як належний та допустимий доказ у справі, оскільки він підтверджує факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, не виконання останнім вимог поліцейських про зупинку транспортного засобу та його відмову від проходження у встановленому порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння. Об`єму наявних відеозаписів достатньо для перевірки встановлених судом обставин відмови водія від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в установленому законом порядку, що свідчить про беззаперечну доведеність вини у скоєнні ним адміністративних правопорушеннях, передбачених ч. 1 ст. 130, ч. 1 ст.122-2 КУпАП.

Зібрані у справах докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 та ч. 1 ст. 122-2 КУпАП.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень. Правила, встановлені ст. 36 КУпАП, допускають розгляд одним і тим же органом справ про адміністративні правопорушення відносно особи, яка вчинила кілька адміністративних правопорушень.

Тому відповідно до вимог ч. 2 ст. 36 КУпАП, суд вважає необхідним об`єднати в одне провадження справи про адміністративне правопорушення №317/3697/26 (провадження №3/317/1232/2026), №317/3698/26 (провадження №3/317/1233/2026), присвоївши справі № 317/3697/26 (провадження №3/317/1232/2026).

Суд зазначає, що суб`єктом правопорушення за статтею 130 КУпАП є саме водії транспортних засобів, які відповідно до п.1.10 Правил дорожнього руху України керують ними, маючи посвідчення водія відповідної категорії, або які навчають керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.

Відповідно п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу. Правопорушення є закінченим з того моменту, коли транспортний засіб почав рухатись.

Так, порядок проходження огляду особами, які керують транспортними засобами, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, визначений ст. 266 КУпАП, а також затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008 «Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» (далі - Порядок) та регулюється Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція).

Згідно зі ст. 266 КУпАП, п. 2 розділу І Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

У п. 4 розділу І вказаної Інструкції № 1452/735 зазначено, що ознаками наркотичного сп`яніння чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Відповідно до п. 12 розділу ІІ Інструкції у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу І цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Відповідно до п. 3, 6, 7 розділу ІІІ Інструкції встановлено, що метою цього огляду є встановлення наявності чи відсутності стану сп`яніння в обстежуваної особи. Проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов`язкове. Метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп`яніння.

За положеннями п.2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частиною 6 ст. 266 КУпАП передбачено направлення особи для проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 6 Порядку від 17.12.2008 №1103 передбачено, що водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я. За приписами п. 8 Порядку у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я, поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Отже, нормами законодавства передбачено порядок оформлення відмови водія транспортного засобу від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу та відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в установах охорони здоров`я.

Слід зауважити, що під відмовою від проходження огляду на стан сп`яніння необхідно розуміти свідоме і категоричне не бажання особи пройти відповідний огляд, яке базується на його внутрішньому переконанні про відсутність необхідності проходити цей огляд в силу існування певних мотивів відомих цій особі і може проявлятися як у активній, так і у пасивній формі.

При цьому, суд звертає увагу, що відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння, є порушенням вимог п.2.5 Правил дорожнього руху і утворює самостійний склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Мотиви відмови водія від виконання вимоги поліцейських у відповідності до пункту 2.5 ПДР України правового значення не мають. Наслідком такої відмови є складення відносно водія протоколу про адміністративну відповідальність, передбачену ч. 1 ст. 130 КУпАП, про що було повідомлено водія.

Слід відмітити, що відмова від проходження огляду на стан сп`яніння є правопорушенням з формальним складом, тобто є закінченим саме з моменту висловлення особою відмови від проходження відповідного огляду.

Пунктом 2.4 Правил дорожнього руху (далі - ПДР України), передбачено, що на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил.

Відповідно до пункту 8.9 «б» ПДР України вимога про зупинку транспортного засобу подається поліцейським за допомогою: увімкненого проблискового маячка синього і червоного або лише червоного кольору та (або) спеціального звукового сигналу.

Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

На виконання вищевказаних вимог КУпАП до матеріалів справи додані відеозаписи з нагрудної камери поліцейського щодо обставин, за якими складено адміністративні протоколи відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 та ч. 1 ст. 122-2 КУпАП.

Відповідно до Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України № 1026 від 18.12.2018, портативний відеореєстратор - пристрій, призначений для запису, зберігання та відтворення відеоінформації, технічні характеристики та особливості конструкції якого дають змогу закріпити його на форменому одязі поліцейського. Включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища.

В даному випадку, до матеріалів адміністративного провадження приєднано відеозапис, який стосується безпосередньо факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, не виконання останнім вимог поліцейських про зупинку транспортного засобу та його відмову від проходження у встановленому порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння, починаючи з моменту керування водієм транспортним засобом до моменту зупинки транспортного засобу, повідомлення про складення протоколів відносно нього.

Оглянутий відеозапис дає можливість встановити його узгодженість з іншими даними, що містяться в матеріалах справи, а тому суд приймає його як належний та допустимий доказ у справі, оскільки він підтверджує факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, не виконання останнім вимог поліцейських про зупинку транспортного засобу та його відмову від проходження у встановленому порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння. Об`єму наявних відеозаписів достатньо для перевірки встановлених судом обставин у вигляді невиконання останнім вимог поліцейських про зупинку транспортного засобу та відмови водія від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в установленому законом порядку.

Слід зауважити, що ОСОБА_1 будучи водієм та обізнаним з Правилами дорожнього руху України, зокрема п.2.4 та п. 2.5, якими визначено, що на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил та обов`язок водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Судом враховано, що вимоги вищевказаних пунктів ПДР України водієм ОСОБА_1 було не дотримано, що також не заперечується і самим ОСОБА_1 .

Суд вважає, що адміністративне стягнення, передбачене в межах ч. 1 ст. 130 КУпАП відповідає вимогам ст. 23 КУпАП, згідно якого адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення та запобігання вчиненню нових правопорушень самим правопорушником та іншими особами.

Разом з тим, вчинене ОСОБА_1 адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, за своїм характером є грубим суспільно небезпечним проступком у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та створює підвищену небезпеку як для самого водія так і для інших учасників дорожнього руху і може призвести до тяжких непоправних наслідків.

Притягнення до адміністративної відповідальності водіїв, які керують транспортним засобом у стані сп`яніння/ознаками сп`яніння, пов`язано із необхідністю створення безпечних умов для учасників дорожнього руху, збереження життя і здоров`я громадян.

Підвищення ефективності впливу на дисципліну учасників дорожнього руху забезпечується чітким визначенням правових санкцій за вчинення такого правопорушення.

Зокрема, встановлена законодавцем санкція за ч. 1 ст. 130 КУпАП, не передбачає призначення іншого стягнення ніж те, що передбачено вказаною санкцією.

При цьому, суд виходить з того, що при визначенні стягнення необхідно враховувати виховну дію правопорушника, оскільки покарання, повинно бути направлено не тільки на забезпечення виправлення правопорушника та попередження вчинення ним нових правопорушень, а також повинно бути спрямовано на попередження вчинення правопорушень іншими особами.

Застосовуючи справедливе стягнення за вчинене правопорушення, суд таким чином констатує, що відповідні діяння є суспільно небезпечними та за їх вчинення настають певні негативні наслідки.

Статтею 254 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено, що основним документом, який фіксує юридичний факт адміністративного правопорушення, є протокол про адміністративне правопорушення.

Протокол про адміністративне правопорушення є важливим процесуальним документом, який засвідчує факт та є одним з основних джерел доказів, складається за встановленою формою і має містити дані, необхідні для вирішення справи про адміністративне правопорушення.

Так, обставини правопорушення повинні бути викладені в протоколі конкретно, з належним формулюванням складу адміністративного правопорушення у відповідності до змісту диспозиції статті (частини статті) КУпАП, що передбачає відповідальність за його вчинення.

Умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях складу адміністративного правопорушення. Склад адміністративного правопорушення - це сукупність встановлених законом об`єктивних і суб`єктивних ознак, що характеризують діяння як адміністративне правопорушення (проступок). До складу адміністративного правопорушення входять ознаки, які характеризують об`єкт, об`єктивну і суб`єктивну сторони та суб`єкта правопорушення.

З протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 ставиться у вину порушення пункту п.2.5 Правил дорожнього руху, який визначає, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також ставиться у вину порушення п.2.4 ПДР України, яким визначено, що на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил.

Суд також звертає увагу на те, що керування транспортним засобом особою, яка перебуває з ознаками наркотичного сп`яніння, віднесене до грубих порушень правил безпеки руху, які вчинені навмисно і свідчать про підвищену суспільну шкідливість у зв`язку з чим і передбачена сувора відповідальність в порівнянні з іншими правопорушеннями.

Крім того, суд наголошує на тому, що ОСОБА_1 своїм правом на проходження огляду на стан сп`яніння в закладі охорони здоров`я у передбачений законом термін не скористався.

Оцінивши усі наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд приходить до переконливого висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122-2 КУпАП.

Статтею 23 КУпАП встановлено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

У ч. 2 ст. 33 КУАП зазначено, що при накладенні стягнення має враховуватись характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.

Тобто, санкція ч. 1 ст. 130 КУАП є безальтернативною санкцією за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, а ч. 2 ст. 33 КУпАП не дозволяє при розгляді справ про правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху враховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан та обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Об`єктивно з`ясувавши обставини справи, повно та всебічно дослідивши надані суду докази, які поза розумним сумнівом свідчать про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому адміністративних правопорушень, тобто порушенні учасником дорожнього руху правил дорожнього руху, зокрема не виконання вимоги поліцейського про зупинку транспортного засобу та керування джерелом підвищеної небезпеки з ознаками наркотичного сп`яніння, при цьому від проходження у встановленому порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння водій відмовився. Беручи до уваги, що ОСОБА_1 скоєно декілька адміністративних правопорушень, його слід визнати винним у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122-2 та ч. 1 ст. 130 КУпАП та стягнення слід визначити необхідним та достатнім для досягнення ст. 23 КУпАП мети, зокрема виховання в дусі додержання законів України та запобігання вчиненню нових правопорушень й на підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП України стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, а саме за правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП з призначенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Відповідно до абз. 3 п. 28 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 14 (зі змінами внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України №18 від 19.12.2008) «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» суди не вправі застосовувати стягнення як додаткове у вигляді позбавлення права керувати транспортним засобом й тоді, коли винна особа вже позбавлена такого права або взагалі його не мала.

Враховуючи, те що, в матеріалах справи наявна інформація про те, що ОСОБА_1 не отримував посвідчення водія (а.с.2,т.1), то до нього неможливо застосувати поряд зі штрафом додаткове стягнення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 підлягає стягненню на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Керуючись ст.ст. 23, 33, 36, 40-1, 122-2, 130, 245, 251, 252, 283, 284 КУпАП, ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Об`єднати в одне провадження справи про адміністративне правопорушення №317/3697/26 (провадження №3/317/1232/2026), №317/3698/26 (провадження №3/317/1233/2026), присвоївши справі № 317/3697/26 (провадження №3/317/1232/2026).

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122-2 та ч. 1 ст. 130 КУпАП і накласти за ч. 2 ст. 36 КУпАП, ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) грн.00 коп., який має бути сплачений порушником в прибуток держави за наступними реквізитами: (Одержувач коштів: ГУК у Зап. обл/Запорізька обл/21081300, код отримувача: 37941997, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок: UA 708999980313000149000008001, код класифікації доходів бюджету 21081300, найменування: «Адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху», без позбавлення права керування транспортними засобами.

У разі несплати добровільно суми штрафу в строк 15 діб з дати набрання чинності постановою, на підставі ст. 308 КУпАП штраф стягується у примусовому порядку в подвійному розмірі.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок., який має бути сплачений порушником в прибуток держави за наступними реквізитами: (Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA 908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Постанова протягом десяти днів з дня її винесення може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Запорізький районний суд Запорізької області.

Суддя: Д.О. Каряка