Ухвала суду № 139103996, 19.08.2026, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/8518/26

Провадження № 2-з/204/58/26

УХВАЛА

про відмову у забезпеченні позову

19 серпня 2026 року м. Дніпро

Чечелівський районний суд міста Дніпра, в особі судді Приваліхіно А.І., розглянувши у приміщенні суду у м. Дніпрі заяву представниці позивача ОСОБА_1 адвокатки Скочко Ольги Анатоліївни, про забезпечення позову, -

У С Т А Н О В И В:

У провадженні суду є цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «РЕАЛАЙНС ФІНАНС», про стягнення грошових коштів в порядку регресу.

17 серпня 2026 року представницею позивача ОСОБА_1 адвокаткою Скочко О.А., до суду подано заяву про забезпечення позову, яка передана судді працівниками апарату суду 18 серпня 2026 року.

Заява обґрунтована тим, що між сторонами виник спір з приводу предмету позову та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову, оскільки відповідачка ОСОБА_2 може спробувати відчужити свою частку нерухомого майна, яке звільнилося від обтяження. З цих підстав заявник прохає суд заборонити відповідачці та іншим посадовим особам проведення реєстраційних дій щодо 1/2 частки приміщення 67 будинку АДРЕСА_1 , оскільки це буде співрозмірним та адекватним заявленим вимогам позивача. На підтвердження зазначеного заявником надано суду інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна.

Розглянувши заяву, суд доходить наступних висновків.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Нормою ч. 3 ст. 150 ЦПК України визначено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Частиною 1 статті 153 ЦПК України передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті.

Заходи забезпечення позову повинні відповідати заявленим вимогам, тобто повинні бути безпосередньо пов`язаними з предметом спору, бути співмірними заявленим вимогам, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.

У п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільно-процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», роз`яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має, з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Проте, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

При цьому при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.

Статтею 41 Конституції України та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, закріплено принцип непорушності права приватної власності, який передбачає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Вивчивши заяву про забезпечення позову, зважаючи на те, що заявницею надано суду докази щодо належності відповідачці конкретного об`єкту нерухомості (спірного майна), вартість належної частини відповідачки, якого відповідно до доказів, які нею надані суду, становить 592 510 гривень, що значно перевищує позовні вимоги, а відтак є не співмірними з ними. Разом з цим, заявниця, прохаючи вжити заходи забезпечення позову щодо вказаного об`єкту нерухомості не надає жодного обґрунтування, чому суд має вжити заходи забезпечення позову саме до нього, а не будь-якого іншого майна відповідачки (за умови його наявності). З цих підстав заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 149-153, 158, 260, 353 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

Заяву представниці позивача ОСОБА_1 адвокатки Скочко Ольги Анатоліївни про забезпечення позову залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів зо дня її підписання суддею або протягом п`ятнадцяти днів зо дня отримання її копії.

Ухвала суду набирає законної сили протягом п`ятнадцяти днів зо дня її підписання суддею або протягом п`ятнадцяти днів зо дня отримання її копії, якщо не буде оскаржена у встановленому законом порядку.

Суддя А.І. Приваліхіна