Ухвала суду № 139103982, 14.08.2026, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/9124/26

Провадження № 1-в/204/877/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 серпня 2026 року Чечелівський районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого: судді ОСОБА_1

секретаря судового засідання: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції подання т.в.о. начальника Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань № 4» ОСОБА_3 про застосування ст. 82 КК України стосовно засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

за участю прокурора ОСОБА_5 , представника установи ОСОБА_6 , засудженого ОСОБА_4 ,

В С Т А Н О В И В:

До Чечелівського районного суду міста Дніпра надійшло подання т.в.о. начальника Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань № 4» ОСОБА_3 про застосування ст. 82 КК України стосовно засудженого ОСОБА_4 .

У судовому засіданні представник установи ОСОБА_6 підтримав подання та просив його задовольнити. В обґрунтування подання пояснив, що у Державній установі «Дніпровська установа виконання покарань № 4» ОСОБА_4 відбуває покарання із 15 грудня 2022 року. Станом на 08 липня 2026 року останній відбув три роки шість місяців 23 дні позбавлення волі. Невідбута частина покарання засудженого становить три роки, шість місяців, сім днів. Засуджений із 23 грудня 2022 року відбуває покарання у складі господарчої обслуги Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань № 4». За період відбування покарання засуджений характеризується позитивно. Засуджений дотримується встановлених правил поведінки та розпорядку дня, правил внутрішнього розпорядку установи, за зразкову поведінку та сумлінне ставлення до праці має дев`ять заохочень, стягнень не має. Відповідно до ст. 123 КВК України приймає активну участь у програмах, що свідчить про свідоме прагнення засудженого до виправлення. До виховних заходів відноситься відповідально. Відповідно до ст. 110 КВК України підтримує соціально-корисні зв`язки із рідними шляхом листування та побачень, отримує від них посилки та передачі. 07 липня 2026 року проведено підсумкову оцінку ризику вчинення повторного кримінального правопорушення, за результатами якої підсистема «Касандра» Єдиного реєстру засуджених та осіб взятих під варту, визначила ступінь ймовірної небезпеки для суспільства низький. У зв`язку із чим адміністрація установи вважає, що засуджений довів своє виправлення, а тому до нього доцільно застосувати ст. 82 КК України.

Прокурор ОСОБА_5 у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні подання, оскільки вважав його передчасним. Пояснив, що засудженому ОСОБА_4 державою вже раніше надавалась можливість виправлення, однак останній нею не скористався та вчинив нове кримінальне правопорушення. Крім цього, невідбута частина покарання засудженого становить три роки, шість місяців, сім днів, що у свою чергу є досить тривалим строком.

Засуджений ОСОБА_4 підтримав подання та просив його задовольнити. Пояснив, що він зрозумів протиправність своїх дій та більше такого робити не буде, щиро розкаявся.

Дослідивши подання, додані до нього документи, а також вислухавши думку представника установи, прокурора та засудженого, суд дійшов до наступного висновку.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання, має право вирішувати такі питання, зокрема про заміну невідбутої частини покарання більш м`яким покаранням.

Згідно ч.ч.1-3 ст. 82 КК України невідбута частина покарання у виді обмеження, позбавлення волі або покарання у виді довічного позбавлення волі можуть бути замінені судом більш м`яким покаранням, строк якого обчислюється з дня заміни невідбутої частини покарання або покарання у виді довічного позбавлення волі більш м`яким. У цих випадках більш м`яке покарання призначається в межах строків, установлених у Загальній частині цього Кодексу для даного виду покарання, і не повинне перевищувати невідбутого строку покарання, призначеного вироком. У разі заміни невідбутої частини основного покарання більш м`яким засудженого може бути звільнено також і від додаткового покарання у виді позбавлення права займати певні посади чи займатися певною діяльністю. Заміна невідбутої частини покарання більш м`яким може бути застосована, якщо засуджений став на шлях виправлення.

Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 82 КК України заміна невідбутої частини покарання більш м`яким можлива після фактичного відбуття засудженим не менше третини строку покарання, призначеного судом за кримінальний проступок або нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень або кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також за необережний тяжкий злочин.

Згідно п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 26 квітня 2002 року «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м`яким», умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміна невідбутої частини покарання більш м`яким можливі лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому головною умовою прийняття такого рішення є доведеність: а) при умовно-достроковому звільненні від відбування покарання - того, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення (ч. 2 ст. 81 КК); б) при заміні невідбутої частини покарання більш м`яким - того, що засуджений став на шлях виправлення (ч. 3 ст. 82 КК); в) при умовно-достроковому звільненні від відбування покарання особи, яка була засуджена до позбавлення волі за злочин, вчинений у віці до 18 років, - того, що вона сумлінною поведінкою, ставленням до праці та навчання довела своє виправлення (ч. 2 ст. 107 КК).

Згідно ст. 61 КК України покарання у вигляді обмеження волі полягає у триманні особи в кримінально-виконавчих установах відкритого типу без ізоляції від суспільства в умовах здійснення за нею нагляду з обов`язковим залученням засудженого до праці. Обмеження волі встановлюється на строк від одного до п`яти років. Обмеження волі не застосовується до неповнолітніх, вагітних жінок і жінок, що мають дітей віком до чотирнадцяти років, до осіб, що досягли пенсійного віку, військовослужбовців строкової служби та до осіб з інвалідністю першої і другої групи.

Як убачається із матеріалів доданих до подання, 18 січня 2023 року вироком Самарського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_4 було визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186, ст. 71 КК України та призначено покарання у вигляді семи років одного місяця позбавлення волі.

Вирок Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 18 січня 2023 року набрав законної сили 20 лютого 2023 року.

Початок строку відбування покарання 15 грудня 2022 року, кінець строку відбування покарання 15 січня 2030 року. Таким чином, станом на час розгляду справи засуджений відбув більше встановленої законом строку покарання.

Відповідно до характеристики на засудженого ОСОБА_4 , останній має дев`ять заохочень, стягнення відсутні. Засуджений бажає змінити своє життя, має позитивні плани на майбутнє. Відповідно до оцінки ризику вчинення повторного кримінального правопорушення, то вказаний ризик оцінений як низький, ризик ймовірної небезпеки для суспільства низький.

Як убачається із висновку щодо ступеня виправлення засудженого, ОСОБА_4 відповідно до розділу ІІ «Критерії оцінки виправлення засудженого»: 1. ставлення до скоєного кримінального правопорушення: бере відповідальність за вчинені дії на себе. Усвідомлює наслідки вчиненого правопорушення для потерпілого, не заперечує серйозність наслідків своїх дій; 2. Ставлення до суспільного життя: не має друзів та кола спілкування, у якому підтримують прокримінальні настанови та спосіб життя. Є друзі, соціальні контакти; 3. Ставлення до режиму відбування покарання: норми, які визначають порядок і умови відбування покарання та розпорядку дня установи дотримується свідомо. З адміністрацією установи поводиться з повагою та виконує законні вимоги адміністрації. Підтримує позитивні взаємовідносини з іншими засудженими, конфліктних ситуацій не створює. На профілактичному обліку не перебуває; 5. Ставлення до особистого (сімейного) життя: соціальні зв`язки з рідними, близькими та знайомими підтримує шляхом отримання посилок, телефонних розмов. Це позитивно впливає на засудженого. Планує у майбутньому плідно спілкуватися із родиною. Відповідно до висновку комісії: засуджений став на шлях виправлення (довів своє виправлення) та має бути представлений до заміни невідбутої частини покарання більш м`яким.

Судом також береться до уваги й те, що засуджений є працевлаштованим у господарчій обслузі Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань № 4», отримує заробітну платню.

Слід також звернути увагу й на обставини вчинення засудженим кримінального правопорушення, його молодий вік.

Той факт, що раніше до засудженого було застосовано ст. 75 КК України не може свідчити про неможливість виправлення останнього протягом фактичного відбуття покарання в умовах неволі, оскільки долучені до подання установою виконання покарань документи, свідчать про те, що основна мета покарання досягла своєї цілі у тих межах, які дозволяють застосувати до засудженого ст. 82 КК України.

При цьому, під час відбування покарання в умовах обмеження волі, засуджений з урахуванням його поведінки під час відбування покарання у вигляді позбавлення волі, на думку суду, може виправитись повністю, та саме такого виду покарання буде достатньо для досягнення мети покарання.

Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 26 квітня 2002 року «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м`яким» заміна невідбутої частини покарання більш м`яким має надзвичайно важливе значення для виправлення засуджених та запобігання вчиненню нових злочинів, тобто для досягнення мети, передбаченої ст. 50 КК України, таке рішення можливе лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого, при цьому головною умовою прийняття такого рішення є доведеність, що засуджений став на шлях виправлення.

Згідно ч. 1 ст. 6 КВК України виправлення засудженого процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої право слухняної поведінки.

Слід також взяти до уваги те, що засуджений ОСОБА_4 не звільняється від відбування покарання, а навпаки продовжить вподальшому його відбувати однак в умовах установи для засуджених до покарання у вигляді обмеження волі.

Враховуючи позитивну динаміку у поведінці засудженого ОСОБА_4 протягом відбування покарання, де не було жодного порушення, характеристику засудженого, наявність заохочення, суд приходить до висновку, що засуджений став на шлях виправлення, а тому до нього можливо застосування пільги у виді заміни невідбутої частини покарання більш м`яким з позбавлення волі на обмеження волі, а тому клопотання обґрунтоване та підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. 6 КВК України, ст. 82 КК України, ст. ст. 537, 539 КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Подання т.в.о. начальника Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань № 4» ОСОБА_3 про застосування ст. 82 КК України стосовно засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 задовольнити.

Замінити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засудженого вироком Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 18 січня 2023 року за ч. 4 ст. 186, ч. 1 ст. 71 КК України до покарання у вигляді семи років одного місяця позбавлення волі, невідбуту частину основного покарання на більш м`яке покарання у вигляді обмеження волі.

Роз`яснити засудженому, що відповідно до ч. 6 ст. 82 КК України, якщо особа, відбуваючи більш м`яке покарання, вчинить нове кримінальне правопорушення, суд до покарання за знову вчинене кримінальне правопорушення приєднує невідбуту частину більш м`якого покарання за правилами, передбаченими у статях 71 і 72 КК України.

Ухвала може бути оскаржена протягом семи днів з дня її оголошення до Дніпровського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Чечелівський районний суд міста Дніпра.

Суддя ОСОБА_1