Ухвала суду № 139103819, 19.08.2026, Кельменецький районний суд Чернівецької області

Справа № 717/756/26

Номер провадження 2-о/717/124/26

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

19 серпня 2026 року селище Кельменці

Кельменецький районний суд Чернівецької області

в складі судді Кудиби З. І.,

за участі секретаря судових засідань Житарюк А. С.,

розглянувши заяву ОСОБА_1 , жителя АДРЕСА_1 , про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 , який є опікуном ОСОБА_2 , звернувся до Кельменецького районного суду Чернівецької області із заявою, в якій просить продовжити строк дії рішення Кельменецького районного суду Чернівецької області від 02 вересня 2024 року у справі № 717/1140/24 про визнання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , недієздатною та призначення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , її опікуном, строком на два роки.

Заява подана в порядку окремого провадження.

Відповідно до частини третьої статті 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом за загальними правилами цивільного судочинства, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Згідно з частиною першою статті 318 ЦПК України заява у справах окремого провадження повинна відповідати вимогам, встановленим статтями 175 та 177 цього Кодексу.

Разом із тим судом встановлено, що зазначена заява первісно перебувала у провадженні судді Кельменецького районного суду Чернівецької області Телешмана О. В.

Згідно з розпорядженням про проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи, у провадженні судді Телешмана О. В. перебувала цивільна справа за заявою ОСОБА_1 про продовження строку дії рішення Кельменецького районного суду Чернівецької області від 02 вересня 2024 року.

Суддя Телешман О. В. у період з 03 серпня по 04 вересня 2026 року перебуває у щорічній основній відпустці, у зв`язку з чим не має можливості розглянути зазначену справу до закінчення строку дії рішення про визнання ОСОБА_2 недієздатною. З метою забезпечення розгляду справи у строки, встановлені частиною дев`ятою статті 300 ЦПК України, проведено повторний автоматизований розподіл судової справи, за результатами якого справу передано для розгляду судді Кудибі З. І.

Перевіривши подану заяву та додані до неї матеріали, суд дійшов висновку, що заява подана без додержання вимог цивільного процесуального законодавства, у зв`язку з чим підлягає залишенню без руху з таких підстав.

Відповідно до частини першої статті 95 ЦПК України письмовими доказами є документи, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з частиною другою статті 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Частиною четвертою цієї статті передбачено, що копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Крім того, відповідно до пункту 8 частини третьої статті 175 ЦПК України заява повинна містити зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, на яку заявник посилається, із зазначенням доказів, які не можуть бути подані разом із заявою, а також зазначення щодо наявності у заявника або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви.

Встановлено, що до заяви ОСОБА_1 додано свідоцтво про народження заявника, викладене іноземною мовою. При цьому засвідченого у встановленому законом порядку перекладу зазначеного документа українською мовою до заяви не додано.

Статтею 9 ЦПК України встановлено, що цивільне судочинство в судах провадиться державною мовою.

Відповідно до ст. 10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова, яка згідно ст. 1 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» є єдиною державною (офіційною) мовою в Україні.

Також відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України «Про засади державної мовної політики» у судах України судочинство провадиться, а діловодство здійснюється державною мовою. Частина 3 ст.14 даного закону зауважує, що сторони, які беруть участь у справі, подають до суду письмові процесуальні документи і докази, викладені державною мовою. У межах території, на якій поширена регіональна мова (мови), що відповідає умовам ч. 3 ст. 8 цього Закону, допускається подача до суду письмових процесуальних документів і доказів, викладених цією регіональною мовою (мовами), з перекладом, у разі необхідності, на державну мову без додаткових витрат для сторін процесу.

Згідно ст. 12 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судочинство і діловодство в судах України проводяться державною мовою. Суди забезпечують рівність прав громадян у судовому процесі за мовною ознакою. Суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право громадян на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють.

У рішенні Конституційного Суду України від 14 грудня 1999 року (справа N 10-рп/99) зазначено, що українська мова як державна є обов`язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом (ч. 5 ст. 10 Конституції України).

Відповідно до ч. 4 ст. 95 ЦПК України, копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

До письмових доказів, викладених іноземною мовою, повинні додаватися переклади українською мовою, засвідчені належним чином. Вірність перекладу документів юридичного характеру повинна бути нотаріально засвідченою в порядку статті 79 Закону України «Про нотаріат». Пунктом 2.1. глави 8 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України №296/5 від 22.02.2012, визначено, якщо нотаріус не знає відповідних мов (однієї з них), переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус за правилами, передбаченими цим Порядком.

Дана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 20.06.2019 у справі № 910/4473/17.

Вірність перекладу документів юридичного характеру повинна бути нотаріально засвідченою в порядку ст. 79 Закону України «Про нотаріат». Пунктом 2.1. глави 8 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України №296/5 від 22.02.2012, визначено, якщо нотаріус не знає відповідних мов (однієї з них), переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус за правилами, передбаченими цим Порядком. Переклад має бути зроблений з усього тексту документа, що перекладається, і закінчуватися підписами. Під текстами оригіналу та перекладу вміщується підпис перекладача у разі здійснення перекладу перекладачем. Посвідчувальний напис викладається під текстами документа і перекладу з нього. Переклад, розміщений на окремому від оригіналу чи копії аркуші, прикріплюється до нього, прошнуровується і скріплюється підписом нотаріуса і його печаткою.

Крім того, у постанові Верховного Суду від 12.03.2025 у справі № 910/19964/23 колегія суддів погодилася з висновками судів першої та апеляційної інстанції про неприйняття до уваги доданих до позовної заяви документів, складених іноземною (російською) мовою за відсутності їх перекладу на українську. Вказувала на те, що згідно зі статтею 10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова. Застосування мов в Україні гарантується Конституцією України та визначається законом. Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» єдиною державною (офіційною) мовою в Україні є українська мова. Згідно з частиною першою статті 12 Закону України «Про судоустрій та статус судів» судочинство і діловодство в судах України провадиться державною мовою. Відповідно до статті 14 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» у судах України судочинство провадиться, а діловодство здійснюється державною мовою. У судовому процесі може застосовуватися інша мова, ніж державна, у порядку, визначеному процесуальними кодексами України та Законом України «Про судоустрій і статус суддів». При цьому, згідно з частиною шостою статті 13 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної і комунальної форм власності беруть до розгляду документи, складені державною мовою, крім випадків, визначених законом. до письмових доказів, викладених недержавною мовою, повинні додаватися переклади українською мовою, засвідчені належним чином. Вірність перекладу документів юридичного характеру повинна бути нотаріально засвідченою в порядку статті 79 Закону України «Про нотаріат». Таким чином, докази, не перекладені з російської мови (недержавної мови) на українську мову та не засвідчені належним чином в порядку статті 79 Закону України «Про нотаріат» не є належними документами, оскільки не оформлені в установленому законом порядку. Такої ж думки дотримується Верховий Суд у постанові від 20.06.2019 у справі № 910/4473/17.

Всупереч вищенаведеним вимогам, заявник не долучив до поданої ним заяви нотаріально посвідчений переклад свідоцтва про народження.

Отже, заявнику необхідно подати до суду оригінал свідоцтва про народження або його належним чином засвідчену копію разом із належним чином засвідченим перекладом його змісту українською мовою.

Крім того, до заяви додано копію документа, що посвідчує особу ОСОБА_2 , при цьому копії всіх сторінок зазначеного документа фактично надані, однак належним чином засвідчено лише одну із них. Копії інших сторінок документа не містять відмітки про їх засвідчення, у зв`язку з чим не відповідають вимогам частини другої та четвертої статті 95 ЦПК України.

Відповідно до частини другої статті 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Згідно з частиною четвертою статті 95 ЦПК України копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Таким чином, заявнику необхідно надати належним чином засвідчену копію документа, що посвідчує особу ОСОБА_2 , у повному обсязі.

Також до заяви додано витяг з реєстру територіальної громади щодо ОСОБА_2 .

Разом із тим із самого витягу з реєстру територіальної громади вбачається, що його сформовано 02 квітня 2026 року на підставі заяви, поданої від імені ОСОБА_2 .

Водночас рішенням Кельменецького районного суду Чернівецької області від 02 вересня 2024 року у справі № 717/1140/24 ОСОБА_2 визнано недієздатною.

Відповідно до частини першої статті 41 Цивільного кодексу України над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка. Згідно з частиною третьою статті 41 Цивільного кодексу України правочини від імені недієздатної фізичної особи та в її інтересах вчиняє її опікун.

Таким чином, заявнику необхідно надати докази, що підтверджують законність отримання зазначеного витягу уповноваженою особою, яка має право діяти від імені ОСОБА_2 , або надати інший належний та допустимий доказ зареєстрованого місця проживання ОСОБА_2 .

Також до заяви додано копію рішення Кельменецького районного суду Чернівецької області від 02 вересня 2024 року у справі № 717/1140/24, однак копія рішення засвідчена лише на одній сторінці, тоді як рішення складається з декількох сторінок.

Відповідно до частини четвертої статті 95 ЦПК України копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено у порядку, встановленому чинним законодавством.

Оскільки зазначене рішення є документом, на який заявник безпосередньо посилається як на підставу для продовження строку його дії, до суду має бути подана належним чином засвідчена копія рішення у повному обсязі.

Таким чином, заявнику необхідно надати належним чином засвідчену копію рішення Кельменецького районного суду Чернівецької області від 02 вересня 2024 року у справі № 717/1140/24 у повному обсязі.

Відповідно до частини восьмої статті 300 ЦПК України клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною повинно містити обставини, що свідчать про продовження хронічного, стійкого психічного розладу, внаслідок якого особа продовжує не усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, підтверджені відповідним висновком судово-психіатричної експертизи.

Крім того, до заяви додано копію висновку судово-психіатричного експерта № 1006 від 19 червня 2024 року, однак надана копія є нечитабельною, у зв`язку з чим зміст зазначеного письмового доказу фактично неможливо належним чином дослідити та оцінити.

Відповідно до частини першої статті 95 ЦПК України письмовими доказами є документи, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до частини другої цієї статті письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.

З огляду на те, що висновок судово-психіатричного експерта має істотне значення для вирішення питання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною, заявнику необхідно надати належним чином засвідчену та читабельну копію висновку судово-психіатричного експерта № 1006 від 19 червня 2024 року в повному обсязі.

Таким чином, подана ОСОБА_1 заява та додані до неї документи не відповідають вимогам цивільного процесуального законодавства в частині належного оформлення та подання письмових доказів. Виявлені судом недоліки доданих до заяви документів підлягають усуненню з метою забезпечення можливості суду належним чином дослідити та оцінити докази, на які заявник посилається на обґрунтування заявленого клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною.

Оскільки відповідно до частини першої статті 318 ЦПК України заява у справах окремого провадження повинна відповідати вимогам, встановленим статтями 175 та 177 цього Кодексу, у разі недодержання таких вимог застосовуються передбачені статтею 185 цього Кодексу процесуальні наслідки.

Згідно з частиною другою статті 185 ЦПК України в ухвалі про залишення заяви без руху зазначаються недоліки заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що заяву ОСОБА_1 про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення зазначених у цій ухвалі недоліків.

Керуючись статтями 10, 95, 175, 177, 185, 294, 315318 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 41 Цивільного кодексу України, суддя

ПОСТАНОВИЛА:

Заяву ОСОБА_1 про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною залишити без руху.

Надати заявнику строк для усунення недоліків заяви п`ять днів з дня вручення цієї ухвали.

Роз`яснити заявнику, що у разі усунення недоліків заяви у встановлений судом строк заява вважається поданою в день її первісного подання до суду.

У разі неусунення недоліків заяви у встановлений строк заява вважається неподаною та повертається заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Кудиба З. І.