Ухвала суду № 139103256, 17.08.2026, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/16361/26

провадження № 2-з/753/169/26

У Х В А Л А

про забезпечення позову

"17" серпня 2026 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі судді Котенко Р. В., розглянувши матеріали заяви представника позивача адвоката Опалюка Сергія Валерійовича, про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Житло-Капітал», третя особа, яка не заявляє самостійний вимог щодо предметі спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «Укрбуд Інвест» про розірвання договору про участь у Фонді фінансування будівництва та стягнення грошових коштів,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2026 року до Дарницького районного суду м. Києві від представника позивача адвоката Опалюка Сергія Валерійовича надійшла позовна заява в інтересах - ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Житло-Капітал», третя особа, яка не заявляє самостійний вимог щодо предметі спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «Укрбуд Інвест» про розірвання договору про участь у Фонді фінансування будівництва та стягнення грошових коштів.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.07.2026 позовну заяву передано судді Котенко Р. В.

Ухвалою судді Дарницького районного суду м. Києва від 10.08.2026 відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження з проведенням підготовчого засідання.

11 серпня 2026 року від представника позивача, адвоката Опалюка Сергія Валерійовича надійшла заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, які належать Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Житло-Капітал», що знаходяться на усіх рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Житло-Капітал» в усіх банківських або інших фінансово-кредитних установах, в межах суми 1 932 096 грн. 41 коп.

Заява про забезпечення позову мотивована тим, що наявні ризики неможливості виконання відповідачем рішення суду в майбутньому, якщо воно буде ухвалене на користь позивача. Зокрема, представник позивача посилається на зупинення постановою Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 11.05.2026 № 11/12/4358/К01 дії ліцензії відповідача на провадження професійної діяльності на ринках капіталу - діяльності з управління майном для фінансування об`єктів будівництва та/або здійсненняоперацій з нерухомістю, що безпосередньо впливає на можливість здійснення господарської діяльності відповідачем та створює ризики неповернення грошових коштів позивачу після набрання законної сили рішенням суду. Крім того, представник позивача вказує, що аналіз фінансових показників відповідача за 2025 рік та за І квартал 2026 року вказують на низькі прибутки підприємства, що, на його думку, також має вплив на виконання рішення у майбутньому. Отже, за наявної можливості безперешкодно розпоряджатися належними грошовими коштами в процесі судового розгляду, на думку сторони позивача очевидними є ризики суттєвого зменшення майна Відповідача до моменту набрання законної сили рішенням суду по справі.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 12.08.2026 заява про забезпечення позову передана на розгляд судді Котенко Р. В.

13.08.2026 через підсистему "Електронний суд" від представника відповідача надійшли заперечення на заяву про забезпечення позову.

Представник відповідача зазначає, що підстави для задовлення заяви про забезпечення позову відсутні, а обгрунтування цієї заяви є безпідставними та необгрунтованими. Вказує, що позивач в своїй заяві просить суд застосувати недопустимі способи забезпечення позову, оскільки такі тимчасові обмеження, не відповідають вимогам закону, є неспівмірними і ґрунтуються лише на припущеннях. Зокрема, представник відповідача зауважує, що на ім`я ТОВ "ФК "Житло-Капітал" відкрито рахунки фондів фінансування будівництва для фінансування будівництва житлових комплексів, в якому розміщуюуться кошти фізичних та юридичних осіб інвесторів - довірителів. Вказані кошти знаходяться на рахунках ТОВ "ФК "Житл- Капітал", але не належать йому, а знаходяться у товариства в довірчому управління для направлення їх на будівництво житлових комплексів. Отже, спосіб забезпечення, який просить застосувати Позивач зумовить блокування роботи відповідача, який не зможе перераховувати Забудовнику кошти, які передані йому в довірче управління інвесторами і спрямовувати ці кошти на будівництво житлових комплексів. Фактично забезпечення позову, як зазначає представник відповідача, зумовить зупинку будівництва житлових комплексів.

Вивчивши заяву про забезпечення позову та додані до неї матеріали, суд дійшов висновку про її часткове задоволення з огляду на таке.

Відповідно до положень статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутись до суду.

Отже, умовою застосування забезпечення позову як сукупності процесуальних дій є обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог. Такі заходи гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Види забезпечення позову визначені частиною першою статті 150 ЦПК України. Зокрема, згідно з пунктом 1 частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Частиною третьою статті 150 ЦПК України передбачено, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

За змістом зазначених норм процесуального законодавства забезпечення позову має на меті запобігти ускладненню чи неможливості виконання рішення суду або ефективного захисту, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.

Співмірність заходів забезпечення позову передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі №381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. [...] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. [...] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».

Як вбачається із поданої заяви, 29 листопада 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Житло-Капітал» та ОСОБА_1 було укладено договір № 54-2911/2018-2 про участь у Фонді фінансування будівництва.

Об`єктом інвестування є двокімнатна квартира АДРЕСА_1 (кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:90:158:0004).

Орієнтовна вартість об`єкта інвестування складає 1 194 053,25 грн.

Позивач здійснив оплату квартири у розмірі 1 215 893,25 грн, про що свідчить свідоцтво про участь у Фонді фінансування будівництва виду А «ЖК ЗЛАГОДА» від 01 жовтня 2020 року, а також позивач сплатив винагороду відповідачу за управління майном у розмірі 10 746, 48 грн, що у загальному розмірі становить 1 226 639,73 грн.

Станом на дату подання позову об`єкт інвестування позивачу не передано, відтак, вказану вище суму позивач просить стягнути з відповідача.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача на підставі Закону України "Про захист прав споживачів" пеню у розмірі 605 456,68 грн та моральну шкоду у розмірі 100 000,00 грн.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Під забезпеченням позову у даному випадку слід розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. При цьому забезпечення позову має бути спрямоване проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Відповідні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18, у постанові Верховного Суду від 10.11.2020 у справі № 910/1200/20.

Судом встановлено, що між сторонами дійсно існує спір щодо невиконання відповідачем зобов`язань за договором про участь у Фонді фінансування будівництва, внаслідок чого позивач просить стягнути з відповідача кошти, які були передані позивачем до Фонду фінансування будівництва з метою отримання у власність квартири в об`єкті будівництва, а також винагороду за управління майном, пеню та моральну шкоду.

Викладені у поданій заяві та встановлені судом обставини у своїй сукупності дають підстави припустити існування реального ризику відсутності коштів на рахунках управителя Фонду фінансування будівництва на час виконання рішення суду у разі задоволення позову та існування ризику втрати коштів довірителя, а тому невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити ефективний захист прав позивача у випадку задоволення його позову.

З наведених у заяві про забезпечення позову обставин та обґрунтувань вбачається, що предмет позову у справі є взаємопов`язаним зі способом забезпечення позову, а невжиття заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Оцінюючи надані представником заявника доводи вимог заяви про забезпечення позову, суд бере до уваги правову позицію Верховного Суду, висловлену у постанові КГС ВС від 11 грудня 2023 року у справі № 904/1934/23, відповідно до якої Верховний Суд звертає увагу на те, що у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.

У постанові від 06 серпня 2025 року у справі № 759/22148/24 Верховний Суд погодився з висновками районного суду про можливість забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача, які знаходяться на будь-яких рахунках, відкритих у банківських установах, у межах заявленої до стягнення суми позовних вимог, що спростовує відповідні доводи відповідача про обрання позивачем недопустимих засобів забезпечення позову.

Отже, беручи до уваги наведені норми процесуального законодавства, оцінивши відповідно до вимог статті 89 ЦПК України обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням вказаних вище критеріїв, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Житло-Капітал», що знаходяться на усіх рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Житло-Капітал» в усіх банківських або інших фінансово-кредитних установах, в межах суми позовних вимог у розмірі 1 932 096,41 грн, за виключенням сум, які підлягають сплаті як обов`язкові платежі, податки та збори, оплати заробітної плати.

Суд зауважує, що накладення арешту на грошові кошти до вирішення спору по суті, не призведе до суттєвого обмеження прав відповідача, а слугуватиме заходом запобігання можливих порушень прав позивача, а також буде належним чином забезпечувати (у випадку задоволення позову) виконання судового рішення в майбутньому.

При вирішенні заяви про забезпечення позову суд враховує наявність зв`язку між арештом грошових коштів та предметом позову, а також співмірність таких заходів, зокрема те, що арешт грошових коштів накладається у межах позовних вимог, при цьому арешт грошових коштів не є позбавленням права власності та не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки носить тимчасовий характер.

Крім того, накладення арешту на грошові кошти товариства у межах позовних вимог, за виключенням сум, які підлягають сплаті як обов`язкові платежі, податки та збори, оплати заробітної плати не позбавляє товариство можливості здійснювати свою господарську діяльність.

Такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 06 квітня 2026 року у справі № 752/3371/25.

На підставі викладеного та беручи до уваги те, що обраний представником позивача спосіб забезпечення позову - арешт грошових коштів відповідача у межах суми позовних вимог, не спричинить не відновлюваної шкоди відповідачу, а також відсутність обставин визначених частиною третьою статті 154 ЦПК України, суд доходить висновку про те, що відсутні підстави для зустрічного забезпечення.

Керуючись статтями 149, 150, 153, 260, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивача адвоката Опалюка Сергія Валерійовича про забезпечення позову - задовольнити частково.

Накласти арешт на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Житло-Капітал», що знаходяться на усіх рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Житло-Капітал» в усіх банківських або інших фінансово-кредитних установах, в межах суми позовних вимог у розмірі 1 932 096,41 грн, за виключенням сум, які підлягають сплаті як обов`язкові платежі, податки та збори, оплати заробітної плати.

В іншій частині заяви - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з дня її підписання, але може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Строк пред`явлення до виконання ухвали - три роки.

Заявник (позивач, стягувач): ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач (боржник): Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Житло-Капітал», ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 35393445, місцезнаходження: м. Київ, вул. Ярославів Вал, буд. 33-Б.

Суддя Р. В. Котенко