Постанова № 139102538, 18.08.2026, Бершадський районний суд Вінницької області

П О С Т А Н О В А

Справа № 126/747/26

Провадження № 3/126/414/2026

"18" серпня 2026 р. м. Бершадь

Бершадський районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді Хмель Р.В.

зі секретарем Дончик О.А.

за участі адвоката Рясного В.Д.

особи, стосовно якої розглядаються адміністративні матеріали ОСОБА_1

розглянувши матеріали адміністративної справи, що надійшли з ВП №1 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності не притягувалася,

за ч.1 ст. 130 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №626010 від 28.03.2026 в цей же день о 00:55 в м.Бершадь, по вул. Ю.Коваленка, водій ОСОБА_1 керувала транспортним засобом Volkswagen Golf, д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою алкотестеру Драгер 6820, результат позитивний та становить 1,54 проміле, що підтверджується тестом №20 від 28.03.2026 року, що повністю та безперервно було зафіксовано на відеозапис за допомогою бодікамери поліцейського №798122. Своїми діями ОСОБА_1 порушила п. 2.9.а ПДР - керування ТЗв стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

ОСОБА_1 , свою провину у інкримінованому їй правопорушенні не визнала, вказала, що у зазначений в протоколі час та місці автомобілем не керувала.

Адвокат, Рясний В.Д., який дії в інтересах ОСОБА_1 на адресу суду надіслав клопотання про закриття провадження у справі, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, посилаючись на наступне.

28.03.2026 щодо ОСОБА_1 , було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №626010 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У зазначеному вище протоколі, працівниками поліції було зазначено що нібито ОСОБА_1 , керувала т.з. «Volkswagen Golf» (реєстраційний номер т.з. НОМЕР_1 ), перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння. У вказаному протоколі зазначається, що ОСОБА_1 , пройшла огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки т.з. за допомогою алкотестеру «Драгер» 6820, результат позитивний становить 1,54 проміле.

Однак, адвокат вказує, що складений вище протокол є незаконним та необгрунтованим.

Адміністративна відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП настає зокрема за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Таким чином, суб"єктом даного правопорушення є по-перше, водій - тобто особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії; і по-друге, інші особи, які фактично керують транспортним засобом.

Під керуванням транспортним засобом розуміється виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.

Касаційний адміністративний суд в складі Верховного Суду в рішенні № 404/4467/16-а від 20.02.2019 року зазначив, що само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування. Проте, зазначення в диспозиції норми терміну "водій" унеможливлює правозастосування вказаного визначення в розумінні ст. 130 КУпАП, оскільки суттєво зменшує коло осіб, які можуть бути притягнуті до відповідальності за керування у нетверезому стані.

Особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.

Для підтвердження порушення Правил дорожнього руху України, відповідно до ст. 251 КУпАП працівники поліції мають надати, зокрема відеозапис події, фотокартки. Саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення такого правопорушення. Отже, протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення.

Таким чином, знаходження ОСОБА_1 , біля транспортного засобу або в транспортному засобі, який не є в стані руху (знаходиться в нерухомому стані), не є доказом вчинення останнім адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП.

Крім цього, серед наявних на диску відеофайлів, відсутній відеозапис на якому зафіксовано факт зупинки т/з «Volkswagen Golf» (реєстраційний номер т.з. НОМЕР_1 ) або факт керування вказаним транспортним засобом особою, яка притягається до відповідальності за ст. 130 КУпАП.

Із відеозаписів, вбачається, що запис розпочинається з того, як співробітники поліції прибули до т.з. «Volkswagen Golf» (реєстраційний номер т.з. НОМЕР_1 ), який перебуває в непорушному стані.

Варто звернути увагу на те, що т.з. «Volkswagen Golf» (реєстраційний номер т.з. НОМЕР_1 ), перебував у непрацюючому стані, внаслідок чого, особа, якій інкримінується правопорушення, намагалась здійснити запуск двигуна, проте зазначеним т.з., ОСОБА_1 , не керувала.

Вказані відео, які не є безперевним записом події, не містять фіксування керування автомобілем будь-ким, у тому числі ОСОБА_1 .

Такі відеоматеріали не можуть слугувати належним та допустимим доказом вчинення ОСОБА_1 , адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП. Вважаю, що в матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_1 , 28.03.2026 року керував вказаним в протоколі автомобілем.

Крім того, постанова за порушення правил ПДР, відносно ОСОБА_1 , також складено не було.

У разі відсутності безперервної відео фіксації, працівники поліції зобов`язані були залучити двох свідків, проте зазначеного зроблено не було, що свідчить про те, що дії поліцейських не відповідають нормам ч. 2 ст. 266 КУпАП та нормам п.2 розділу ІІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС № 1026 від 18.12.2018.

Крім вказаного вище, як убачається із доданих до справи відеозаписів із бодікамер поліцейських останніми не було з`ясовано чи погоджується ОСОБА_1 , із результатами проведеного на місці огляду на стан сп`яніння.

Якщо звернути увагу більш детально, то із такого відеозапису вбачається, що працівники поліції не запитують, чи погодилась ОСОБА_1 , із результатами приладу «Драгер», внаслідок чого, розпочинають складати протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Як вбачається із відеоматеріалів, працівники поліції після огляду ОСОБА_1 , за допомогою приладу «Драгер», належним чином не з`ясовували, чи погоджується вона із результатом приладу «Драгер», тощо.

Також, працівниками поліції не було належним чином роз`яснено особі, яка притягається до відповідальності, можливість перевірити результат приладу «Драгер», який було відображено на місці зупинки т.з., у відповідному лікарняному закладі, протягом двох годин з моменту виявлення правопорушення.

Пунктом 11 розділу 3 Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» який затверджений Наказом МВС України Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 № 1452/735, передбачено, що предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук.

Крім цього, в матеріалах справи міститься направлення на огляду водія т.з., з метою виявлення стану сп`яніння, проте особа, яка притягається до відповідальності, не отримувала вказане вище направлення до лікарняного закладу з метою виявлення стану алкогольного чи ін. сп`яніння.

Особі, якій інкримінується вчинення правопорушення, не було роз`яснено права і обов`язки, поліцейськими також не було роз`яснено наслідки складання протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Так, протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №626010, було складено 28.03.2026, о 01 год. 17 хв., виявлено правопорушення було того ж дня, в 00 год. 55 хв.

Натомість, як вбачається із відеозапису, останній розпочинається 28.03.2026, о 00 год. 27 хв., що свідчить про невідповідність часу начебто виявленого правопорушення часу, який містить в протоколі про адміністративне правопорушення.

Дослідивши матеріали справи та доводи особи стосовно, якої розгядаються адміністративні матеріали, а також її представника суд приходить до наступного висновку.

Так, частиною 1 ст. 130 КУпАП встановлено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно пункту 27 постанови Пленуму ВСУ від 23грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», судам слід враховувати, що відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Для притягнення до відповідальності за ст.130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп`яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп`яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.

Пункт 1.3 ПДР України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язанні знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

У п.1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

За приписами ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ч. 3 ст. 266 КУпАП у разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Не заважаючи на те, що ОСОБА_1 вину у вчиненні правопорушення не визнає, вона доводиться наявними в матеріалах справи та дослідженими в ході судового розгляду доказами:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 626010 від 28.03.2026, від підпису якого ОСОБА_1 відмовилася. Відмітка про що міститься у протоколі, а також вказане відображено на долученому відеозаписі;

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 28.03.2026. У направленні зазначено, що ОСОБА_1 від проходження огляду в медичному закладі відмовилася, що також зафіксовано на відеозаписі;

- актом огляду з метою виявлення стану алкогольного наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;

- актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 28.03.2026;

- роздруківкою приладу Драгер, з якої вбачається, що стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 підтверджено та на момент огляду складав 1, 54о%

- дослідженими в судовому засіданні відеозаписом з нагрудної камери поліцейського.

Окрім досліджених вище доказів, судом за клопотанням ОСОБА_1 та її представника було допитано свідків.

Так, свідок ОСОБА_2 , надала суду покази, в яких зазначила, що в той день вони з ОСОБА_1 після застілля вирішили поїхати на мийку, аби придбати необхідне для столу. Проте, коли вона від`їжала від мийки, автомобіль на якому вони були почав глохнути, тому вона змушена була зупинитися та попросила допомоги у ОСОБА_1 , яка була з нею. В цей момент під`їхали працівники поліції та склали відносно ОСОБА_1 протокол за водіння автомобілем в стані алкогольного сп`яніння. Під час надання показів свідок відмітила, що коли працівники поліції під`їхали, то автомобіль був в нерухомому стані. Також вказала, що за кермом автомобіля була вона і саме вона виїхала на ньому з мийки, при цьому повідомила суд, що алкогольні напої не вживала.

Допитаний інспектор ВП №1 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області, ОСОБА_3 , зазначив, що 28.03.2026 заступив на зміну. Рухаючись по вул. Ю.Коваленка екіпажем поліції було зупинено автомобіль, за кермом якого була ОСОБА_1 .. Причиною зупинки вказав, що автомобіль рухався в комендантську годину, при цьому окрім того привернув увагу манерою водіння ( водій не минав перешкоди). Зупинений був автомобіль в районі будинку культури, за допомогою приблискових маячків. За кермом перебувала ОСОБА_1 , яка довгий час не хотіла надавати документи та повідомити працівникам поліції своє прізвище та ім`я. Інспектор зазначив, що під час освідування ОСОБА_1 , було роз`яснено її права, а також сама процедура була проведена у встановленому законом порядку. На момент оформлення адміністративних матеріалів ОСОБА_1 та її пасажир не заперечували, що не вона була за кермом автомобіля. Також, оскільки ОСОБА_1 не мала при собі прав, на неї було складено протокол про керування транспортним засобом без водійських прав.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

При розгляді справи суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні, ухваленому 29 червня 2007 року у справі "О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства", Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Приймаючи дане рішення, суд керується принципом "поза розумним сумнівом", зміст якого сформульований у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі "Кобець проти України". Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Аналізуючи докази по справі з точки зору їх допустимості, об`єктивності та достатності, за відсутності будь-яких суперечностей, суд приходить до висновку, що вони є достатніми та такими, що поза розумним сумнівом доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП - керування транспортними засобами особою в стані алкогольного сп`яніння.

Позиція щодо заперечення вини ОСОБА_1 розцінюється як захист спрямований на уникнення відповідальності за вчинене. Доводи ОСОБА_1 та її представника необгрунтовані та не спростовують вини останньої у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Покази свідка ОСОБА_2 суд не приймає до уваги, так як з дослідженого відео вбачається, що заперечень щодо перебування за кермом саме ОСОБА_1 ніхто не заявляв. Крім того, свідок являється двоюрідною сестрою ОСОБА_1 , що оцінюється судом як намагання допомогти їй уникнути відповідальності.

Щодо доводів представника ОСОБА_1 про те, що на відео не вбачається рух автомобіля, а також те, що на ньому зафіксовано як сама ОСОБА_1 повідомляла працівника про те, що не керувала автомобілем, суд не приймає до уваги, оскільки хоч і починається відеозапис з моменту коли автомобіль припаркований та в ньому горять знаки стоп, під час спілкування з працівниками поліції ОСОБА_1 неодноразово намагалася завести автомобіль та рухатися, проте працівники поліції перешкоджали її руху. Крім того, на відео вона не одноразово говорила особисто про те, що керувала танспортним засобом.

Не заслуговують на увагу і твердження про те, що ОСОБА_1 , не було роз`яснено її права, оскільки відеозаписом підтверджено, що працівником поліції було роз`яснено всі права.

Відповідно до ч. 2 ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчинених правопорушень, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 у відповідності до ст. 34, 35 КУпАП судом не встановлено.

Накладаючи адміністративне стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу винного, який притягується до адміністративної відповідальності, матеріальне становище особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і прийшов до переконання, що необхідним та достатнім стягненням для виправлення ОСОБА_1 та попередження скоєння даною особою нових адміністративних правопорушень буде накладення на нього адміністративного стягнення, передбаченого санкцією ч.1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 130, 33-35,40-1, 268, 283-285, 289 КУпАП,-

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в дохід держави, що становить 17000 грн. (отримувач коштів ГУК у Вінницькій обл./ Він. обл./21081300, Код ЄДРПОУ 37979858, Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), Рахунок отримувача UA418999980313080149000002001, Код класифікації доходів бюджету 21081300) з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 665,60 грн. судового збору на користь держави (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/ 22030106 Код ЄДРПОУ 37993783, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету 22030106).

Штраф має бути сплачений порушником не пізніше як протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження даної постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до ст. 308 КУпАП, у разі несплати штрафу у строк, встановлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

Строк пред`явлення постанови до виконання протягом трьох місяців, з наступного дня після набрання постановою законної сили або закінчення строку, встановленого у разі відстрочки або розстрочки виконання постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Бершадський районний суд Вінницької області на протязі 10 днів з дня її винесення.

Суддя Р. В. Хмель