Ухвала суду № 139102209, 18.08.2026, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 1-кп/754/1064/26

Справа № 754/13664/26

У Х В А Л А

Іменем України

18 серпня 2026 року Деснянський районний суду міста Києва у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Києві клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.05.2026 за №12026100030001113 щодо

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Грузії, м. Ткварчелі, абхазця, особи без громадянства, з середньою освітою, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, без місця реєстрації на території України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого та

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця Київської обл., Васильківського р-ну, с. Глеваха, українця, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимий

обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, -

за участю сторони обвинувачення: прокурора - ОСОБА_5

сторони захисту: обвинувачених ОСОБА_6 ; ОСОБА_4 ,

захисника - адвоката ОСОБА_7 ; ОСОБА_8

ВСТАНОВИВ:

До Деснянського районного суду міста Києва від прокурора Деснянської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_9 надійшов обвинувальний акт в кримінальному №12026100030001113від 27.05.2026щодо ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Прокурор у підготовчому судовому засіданні заявив клопотання про продовження застосованого обвинуваченим ОСОБА_6 , ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою оскільки, ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, при його обранні не відпали.

Крім того, у підготовчому судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження обраного обвинуваченій ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою оскільки, ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які були враховані при його застосуванні не відпали.

Захисники ОСОБА_7 та ОСОБА_8 заперечували щодо продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, просили застосувати запобіжний захід у виді домашнього арешту за місцем їх мешкання, вважали, що ризики зазначені прокурором нічим не підтверджуються.

Обвинувачені ОСОБА_6 та ОСОБА_4 підтримали позицію своїх захисників.

Заслухавши думку учасників підготовчого судового засідання з приводу заявлених прокурором клопотань, проаналізувавши наявні матеріали кримінального провадження, суд доходить таких висновків.

Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.

Метою продовження запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке, можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

ОСОБА_6 , обвинувачується у вчиненні умисного, тяжкого злочину, немає постійного джерела доходів, опинившись на волі, зможе ухилитися від суду та не виконати його процесуальні рішення, вчинити інше кримінальне правопорушення, відсутні підстави вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст. 176 КПК України, можуть забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків, що випливають із ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема, прибувати за кожною вимогою до суду, та його належну поведінку, попередити вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений ОСОБА_6 може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення обвинуваченим зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість його здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

ОСОБА_4 , обвинувачується у вчиненні умисного, тяжкого злочину, немає постійного джерела доходів, опинившись на волі, зможе ухилитися від суду та не виконати його процесуальні рішення, вчинити інше кримінальне правопорушення, відсутні підстави вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст. 176 КПК України, можуть забезпечити виконання обвинуваченою процесуальних обов`язків, що випливають із ч. 5 ст. 194 КПК України, попередити вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений ОСОБА_4 може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення обвинуваченою зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість його здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Суд враховує, що обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою. Обираючи строк тримання під вартою обвинуваченим, суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише їх права, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

При продовженні запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинувачених, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

З огляду на викладене, суд вважає, що прокурором доведені ризики, передбачені п.п. 1,3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які є достатніми для продовження запобіжних заходів у виді тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_6 , ОСОБА_4 та вважає, що інші запобіжні заходи не здатні гарантувати їх належну процесуальну поведінку та здійснення своїх процесуальних обов`язків.

Також, суд враховує, що будь-яких даних про усунення ризиків, наявність яких слугувала підставою для застосування щодо обвинувачених запобіжного заходу у виді тримання під вартою суду стороною захисту не надано, у зв`язку з чим суд, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинувачених у ході судового розгляду, виконання процесуальних рішень у справі, дійшов висновку, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки обвинувачених під час розгляду справи, а тому вважає за доцільне продовжити ОСОБА_6 , ОСОБА_4 раніше застосованого запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Задовольняючи клопотання прокурора про продовження запобіжних заходів у виді тримання під вартою, суд вважає за необхідне залишити без змін раніше визначений ухвалою слідчого судді розмір застави.

Керуючись ст.ст. 176, 177, 179, 183, 194, 196-198, 314-316 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 та ОСОБА_3 - задовольнити частково.

У задоволенні клопотання захисників про застосування більш м`якого запобіжного заходу - відмовити.

Продовжити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у виді тримання під вартою в умовах ДУ "Київський слідчий ізолятор" строком на 60 діб до 16 жовтня 2026 року (включно).

Продовжити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою в умовах ДУ "Київський слідчий ізолятор" строком на 60 діб до 16 жовтня 2026 року (включно).

Залишити без змін раніше визначений ОСОБА_4 та ОСОБА_3 розмір застави у сумі 99 840 грн., що становить 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб гривень.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, у разі внесення застави покласти на ОСОБА_4 , ОСОБА_3 такі обов`язки: прибувати до суду за першою вимогою; не відлучатися з населеного пункту, де проживає, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору та направити до Державної установи «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.

Ухвала може бути оскаржена протягом 5 днів безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Суддя ОСОБА_1