Єдиний державний реєстр судових рішень Справа №949/1658/26
У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без руху
19 серпня 2026 року суддя Дубровицького районного суду Рівненської області Тарасюк А.М., розглянувши матеріали позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення,
в с т а н о в и в:
Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до відповідача Департаменту патрульної поліції про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення
Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
За правилами адміністративного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати ст. 160 КАС України, а також вимогам ст.161 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали адміністративного позову та додані до нього додатки, суд вважає за необхідне даний позов залишити без руху з наступних підстав.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я тапо батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місцепроживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Отже, в порушення вказаної норми законодавства, позивач не вказав відомості про наявність або відсутність електронного кабінету сторін у справі.
Разом з тим, на виконання п. 8 ч. 5 ст. 160 КАС України, позивач зазначаючи перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви, під пунктом 5 розділу Додатки значиться документ - Окреме клопотання про витребування доказів (відеозапису).
Втім, даний документ до позовної заяви не додано, що стверджується також Актом про втрату документів або перепідшивання справи, відсутність вкладень або порушення цілісності, пошкодження конверта (паковання) від 18 серпня 2026 року, складеного старшим секретарем суду.
Водночас, суд звертає увагу позивача на те, що клопотання про витребування доказів, має містити докази неможливості самостійного отримання вказаних у ньому доказів, які необхідно витребувати або обґрунтування поважності причин, з яких такий доказ не може бути наданий суду особисто, що є обов`язковою умовою для витребування доказів судом відповідно до ч. 2 ст. 80 КАС України.
Також позивачем не виконано вимоги п. 9 ч. 5 ст. 169 КАС України, згідно якого у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень в позовній заяві зазначаються обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Частиною 3 ст. 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".
Відповідно до ст. 3 Закон України "Про судовий збір", судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Частиною 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" визначено розміри ставок судового збору, згідно яких за подання до суду адміністративного позову, який сплачується фізичною особою ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Так, відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік", з 01 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб установлено в розмірі 3328 грн.
Проте, з урахуванням правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 18 березня 2020 року у справі № 543/775/17, у справах про оскарження постанов про накладення адміністративного стягнення судовий збір підлягає сплаті у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Так, на підтвердження сплати судового збору позивачем надано квитанцію №0223-6422-4221-6001 від 11 серпня 2026 року на суму 665,60 грн.
Разом з тим, у відповідності до ч. 2 ст. 9 Закону України "Про судовий збір", суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Отже, перевіривши зарахування судового збору за квитанцією №0223-6422-4221-6001 від 11 серпня 2026 року на суму 665,60 грн., встановлено, що судовий збір за вказаною квитанцією врахований раніше у справі №949/1593/26 у справі за позовом ОСОБА_1 до Стебльової-Оліщук Карини Володимирівни, ОСОБА_3 про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, яка була повернута позивачеві у зв`язку з неусуненням недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом.
Отже, квитанція №0223-6422-4221-6001 від 11 серпня 2026 року про сплату судового збору в розмірі 665,60 грн., що сплачений за подачу до суду позову у справі №949/1593/26 не може бути прийнято як доказ сплати судового збору за подання позовної заяви у даній справі №949/1658/26.
З огляду на зазначене, суд приходить до висновку про ненадання позивачем доказів сплати судового збору по даній справі у встановленому законом порядку.
Отже, подаючи позовну заяву до суду, позивач не виконав визначені законодавством та зазначені вище вимоги до позовної заяви.
Таким чином, вищевказані недоліки позовної заяви унеможливлюють відкриття провадження по справі у зв`язку з чим її слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення таких недоліків.
Так, у рішенні від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 Конституційний Суд України встановив, що конституційне право особи на звернення до суду кореспондується з її обов`язком дотримуватися встановлених процесуальним законом механізмів (процедур).
Водночас, прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах "Осман проти Сполученого королівства" від 28.10.1998 та "Креуз проти Польщі" від 19.06.2001, в яких зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
У зв`язку з наведеним, вказані вимоги суду не є порушенням права на справедливий судовий захист, залишення позовної заяви без руху жодним чином не перешкоджає позивачу у доступі до правосуддя після усунення недоліків позову.
Зважаючи на вищевикладене, позивачу необхідно усунути недоліки своєї позовної заяви шляхом подачі позовної заяви у новій редакції з приведенням останньої відповідно до вимог діючого Кодексу адміністративного судочинства України.
За таких обставин, в силу ч. 1 ст. 169 КАС України вважаю за необхідне позовну заяву залишити без руху, надавши позивачу строк п`ять днів з дня вручення даної ухвали для усунення вказаних недоліків.
Керуючись ст.169 КАС України,
п о с т а н о в и в:
Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення та надати позивачу строк для усунення зазначених недоліків п`ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: підпис.
Згідно з оригіналом.
Суддя Дубровицького
районного суду: Тарасюк А.М.
Судове рішення № 139101368, Дубровицький районний суд Рівненської області було прийнято 19.08.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 949/1658/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: