Рішення № 139101279, 19.08.2026, Семенівський районний суд Полтавської області

СЕМЕНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Шевченка, 41а, селище Семенівка, Кременчуцький район, Полтавська область, 38200

тел. (05341) 9 17 39,e-mail: inbox@sm.pl.court.gov.ua, web: https://sm.pl.court.gov.ua

ідентифікаційний код 02886143

Справа №547/375/26

Провадження №2/547/436/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2026 року с-ще Семенівка

Семенівський районний суд Полтавської області в складі:

головуючої судді Самойленко Л.М.,

за участі секретаря судового засідання Вареник К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін в залі судових засідань Семенівського районного суду Полтавської області № 1 цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,

УСТАНОВИВ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" (далі ТОВ "ФК "ЄАПБ") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позову зазначено, що 21.12.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 8431034.Кредитний договір укладено в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-комунікаційній системі товариства та доступний зокрема через сайт товариства та\або відповідний мобільний додаток чи інші засоби, відповідно до п. 6 кредитного договору, порядок (технологія) укладення договору та спосіб ідентифікації, верифікації позичальника.Сума кредиту 7000,00 грн. Строк кредиту 360 днів. Комісія за надання кредиту 21,00 грн. Комісія за обслуговування кредиту 14% від суми кредиту.

24.11.2025 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «ЄАПБ укладено договір факторингу № 24112025, у відповідності до умов якого ТОВ «Мілоан» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Мілоан» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.

Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу № 24112025 від 24.11.2025, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідачки в сумі 22800,00 грн, з яких: 7000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 7840,00 грн - сума заборгованості за обслуговування кредиту, 7960,00 грн - сума заборгованості за неустойкою (штраф, пеня).

Всупереч умовам кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконує своїх зобов`язань. Після відступлення права грошової вимоги, відповідач не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попереднього кредитора.

З моменту отримання права вимоги до відповідача, а саме з 24.11.2025 позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.

Тому позивач просить стягнути з відповідача на свою користь вказану суму боргу за кредитним договором №8431034 в розмірі 22800,00 грн та понесені судові витрати.

Ухвалою Семенівського районного суду Полтавської області від 24.04.2026 відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача ТОВ "ФК "ЄАПБ" належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, до суду не з`явився. В позовній заяві просив розгляд даної справи проводити без його участі, не заперечує проти винесення заочного рішення (а.с. 4).

Відповідач ОСОБА_1 належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи шляхом направлення ухвали суду та судових повісток за зареєстрованим електронним кабінетом.

Відзивом від 14.05.2026 вважає, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з нього зазначеної суми заборгованості за кредитним договором в розмірі 22800,00 грн є безпідставними, та такими, що не відповідають діючим нормам у сфері споживчого кредитування, виходячи з наступного.

Щодо укладення договору, зазначив, що через складні матеріально-життєві обставини, він вимушений був в оперативному порядку звернутися до фінансових установ, зокрема до ТОВ «Мілоан», з яким останнім було укладено кредитний договір №8431034.

Разом з тим, не погоджується з наданим позивачем розрахунком заборгованості, з нарахованою комісією за обслуговування кредиту та штрафними санкціями, посилаючись на норми законодавства.

Статтею 19 Закону України «Про споживче кредитування» встановлена черговість погашення вимог за договором про споживчий кредит, де: 1) у першу чергу сплачуються прострочена до повернення сума кредиту та прострочені проценти за користування кредитом, 2) у другу чергу сплачуються сума кредиту та проценти за користування кредитом; 3) у третю чергу сплачуються неустойка та інші платежі відповідно до договору про споживчий кредит.

Статтею 11 Закону України «Про споживче кредитування», визначено (витяг):«Після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не більше одного разу на місяць, а також у разі зміни істотних умов договору про споживчий кредит, включаючи випадки, коли така зміна відбувається внаслідок настання умов, визначених таким договором, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє споживачу інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку рахунків (за наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства та договором про споживчий кредит.У позовнй заяві позивачем не надано доказових даних, що можуть підтвердити, що дані послуги по обслуговуванню кредиторської заборгованості надавалися, зокрема не підтверджено вид та кількість послуг, дата надання за яким передбачено кркедитодавцем у ждоговорі комісія за обслуговування.

З урахуванням принципів справедливості, добросовісності на позичальника не можна покладати обов`язок сплачувати платежі та послуги, за отримання яких він до кредитодавця фактично не звертався. Таким чином, що кредитодавець ТОВ «Мілоан», а потім ТОВ «ЄАПБ» неправомірно в позовні заяві нарахували стягнення суми заборгованості по комісії за обслуговування кредиту в сумі 7840,00 грн.

Щодо нарахування та стягнення неустойки (штраф, пеня).

З вимогою позивача щодо стягнення заборгованості за неустойкою (штраф, пеня) в сумі 7960,00 грн відповідач не погоджується, так як дана вимога є безпідставною (незаконною). Зазначив, що відповідно до п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов?язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов?язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Цим пунктом також установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем). Тому вважає, що кредитодавець - ТОВ «Мілоан» та в послідуючому позивачем - ТОВ «ФК «ЄАПБ», неправомірно в позовній заяві нараховано стягнення суми заборгованості за неустойкою (штраф, пеня) в сумі 7960,00 грн.

Щодо нарахування та стягнення основного боргу.

Зазначив, що позивачем не подано до суду виписку з клієнтського рахунку, де відображено зарахування платежів від відповідача. Відсутність виписки по клієнтському рахунку відповідача позбавляє перевірити обґрунтованість здійсненого позивачем розрахунку заборгованості, адже не має первинних даних про фактичне використання відповідачем кредиту та його повернення повністю або частково. Тобто, виписка за картковим рахунком можуть бути належними доказами щодо підтвердження руху коштів по конкретному рахунку, вміщують записи про операції та є підтвердженням виконаних за день операцій та відображення заборгованості за кредитним договором, проте позивачем суду та стороні відповідача не були надані.

Наведено таблицю, в якій відображені суми сплати на користь ТОВ "Мілоан", зокрема, .04.11.2025 1000,00 грн, 07.07.2025 - 1000,00 грн, 04.08.2025 -40,00 грн, разом 2040,00 грн. Сплату з банківської картки було здійснено на загальну суму 21,00+12740,00+2040,00=14801,00 грн: 2040,00 грн є загальною сумою сплати штрафів, при тому, що штраф не повинен був нараховуватися та сплачуватися, 12740,00 грн - комісія за обслуговування кредиту також була неправомірно нарахована. Тому, вважає, що ним здійснено погашення основного боргу 7000,00 грн, так як загальна сума сплачених платежів згідно таблиці становить 14780,00 грн (12740,00+2040,00) і дана сплачена сума покриває основний борг 14780,00-7000,00=7780,00 грн. Таким чином вважає, що за договором №8431034 від 21.12.2024 про споживчий кредит у оплата по платежах проведена в повній мірі. Тому просив відмовити у задоволенні позову (а.с. 61-69).

Відповіддю на відзив представник позивача 25.05.2026 просив позовні вимоги задовольнити, зазначив, що позивачем доведено факт укладання відповідачем кредитного договору в електронній формі, обгрунтовано розмір заборгованості за вказаними договорами, та отримання відповідачем кредитних коштів, тому позовні вимоги позивача є законними та обгрунтованими, а відповідач намагається уникнути виконання взятих на себе зобов`язань (а.с. 87-98).

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

17.08.2026, з`ясувавши обставини справи, суд перейшов до стадії ухвалення рішення.

Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 21.12.2024 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 8431034. Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, надісланого на номер мобільного телефону відповідача, про що свідчить п. 8 кредитного договору, адреса, реквізити та підпис сторін.

Факт укладення зазначеного договору відповідачем не заперечується.

Згідно з п. п. 1.1-1.3 кредитного договору товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі 7000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності (далі кредит), а клієнт зобов`язується повернути кредит, комісію за видачу кредиту (в разі застосування) та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором. Кредит надається строком на 360 днів. Дата надання кредиту 21.12.2024. Наданий кредит клієнт зобов`язаний погасити в останній день вказаного строку кредитування, відповідно до графіку платежів. Кінцева дата погашення кредиту 16.12.2025.

Відповідно до п. 1.4. 1.5.4 1.4 повернення кредиту, сплата комісії за надання кредиту, комісії за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) та процентів за користування кредитом має здійснюватися позичальником зі встановленою періодичністю відповідно до графіку платежів, наведеному у додатку №1 до договору. Остаточний термін (дата) повернення кредиту, сплати комісій та процентів за користування кредитом (за умови дотримання графіку платежів): 16.12.2025 (дата остаточного погашення заборгованості). Загальні витрати позичальника за кредитом складають 21581,00 грн. Денна процентна ставка складає: (21581,00 грн / 7000.00 грн) / 360 днів * 100% = 0,86%. Орієнтовна реальна річна процентна ставка дорівнює 1205,23 % річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника складає 28581,00 грн. Комісія за надання кредиту: 21,00 грн, яка нараховується за ставкою 0,30 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту. Якщо згідно графіку платежів комісія за надання кредиту підлягає сплаті частинами, сума комісії може складати менш ніж 0,30 відсотків від суми кредиту, якщо внаслідок поділу цієї суми на кількість розрахункових періодів/кількість платежів згідно графіку платежів, утворюється не ціле число (дріб). В такому разі дріб округлюється до цілого числа в меншу сторону. Сума цілого числа помножена на кількість платежів згідно графіку платежів становить розмір комісії за надання кредиту визначений цим пунктом. Комісія за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) (за весь строк кредитування) - 21560,00 грн, що нараховується за ставкою 14,00 відсотків від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду за попередній розрахунковий період (крім останнього періоду), що встановлені графіком платежів, який є додатком №1 до цього договору. Проценти за користування кредитом протягом першого розрахункового періоду, визначеного графіком платежів, нараховуються за ставкою 0,0010 відсотків річних на фактичну заборгованість за кредитом. Проценти за користування кредитом протягом решти строку кредитування нараховуються за стандартною процентною ставкою 0,0010 відсотків річних від фактичного залишку кредиту починаючи з другого розрахункового періоду, визначеного графіком платежів. Нараховані згідно п.1.5.3 та 1.5.4 договору проценти за користування кредитом за весь строк кредитування, складатимуть: 0,00 грн.

Згідно з п. 2.1 кредитного договору кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти НОМЕР_1 .

Відповідно до п. 4.3 кредитного договору кредитодавець на свій розсуд може не застосовувати жодного виду відповідальності передбаченого п.п.4.1, 4.2 цього договору, застосувати один з них або всі одночасно. Вимога(и) кредитодавця про сплату вказаних процентів та/або штрафів позичальником вважається здійсненою(ими), якщо заборгованість зі сплати процентів та/або штрафів відображена в особистому кабінеті позичальника чи іншим чином доведена до його відома (листування, повідомлення, тощо). Сукупна сума неустойки (штраф, пеня) та інших платежів, що підлягають сплаті позичальником за порушення виконання його зобов`язань передбачених пп.4.1, 4.2. цього договору не може перевищувати 50 %від загальної суми кредиту одержаного позичальником за цим договором, а у випадку, якщо загальний розмір кредиту не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, сукупна сума платежів передбачених пп.4.1,4.2 договору не може перевищувати розміру подвійної суми, одержаної позичальником за цим договором, і не може бути збільшена за домовленістю сторін. Вказані платежі розраховуються по дату повного погашення простроченої заборгованості, включаючи день такого погашення або до досягнення максимально можливого розміру визначеного цим пунктом.

Договір підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором (а.с.7-12, 13, 15-18).

Згідно із заявою на отримання кредиту №8431034 від 21.12.2024 відповідачем ОСОБА_1 зазначено платіжну картку, на яку має бути перерахована сума кредиту НОМЕР_1 , банк, що випустив картку НОМЕР_2 (а.с. 14).

Видачу кредитних коштів відповідачу підтверджено платіжним дорученням №144956912 від 24.12.2024, яким ТОВ «Мілоан» перерахувало відповідачеві ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 7000,00 грн на картку НОМЕР_1 , призначення- згідно договору №8431034 (а.с. 19).

З інформації АТ КБ «ПриватБанк» від 11.06.2026 встановлено, що у ОСОБА_1 в банку наявні рахунки станом на 21.12.2024: НОМЕР_3 , номер картки НОМЕР_4 , дата відкриття 25.09.2015, дата закриття рахунку 30.06.2028; НОМЕР_5 , катрка НОМЕР_6 , дата відкриття 04.07.2018, дата закриття рахунку 30.11.2028; НОМЕР_7 , картка НОМЕР_8 , дата відкриття 28.07.2014, дата закриття рахунку 16.08.2025.

На імя ОСОБА_1 в банку емітовано картку № НОМЕР_4 ( НОМЕР_3 ). З виписки про рух коштів вбачається зарахуваня 22.12.2024 коштів в сумі 7000,00 грн.

Між ТОВ «ФК «ЄАПБ» та ТОВ «Мілоан» 24.11.2025 було укладено договір факторингу, відповідно до умов якого до «ФК «ЄАПБ» перейшло право вимоги заборгованості до божників, зазначених у реєстрі боржників, який формується згідно додатку 1 та є невід`ємною частиною договору ( а.с.22-28).

Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу № 24112025 від 24.11.2025, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 22800,00 грн, з яких: 7000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 7840,00 грн - сума комісії за обслуговування кредиту, 7960,00 грн - сума заборгованості за неустойкою (штраф, пеня) ( а.с.29).

Однією із загальних засад цивільного законодавства, зокрема, є свобода договору, що стверджується пунктом 3 частини 1 статті 3 Цивільного кодексу України (далі ЦК України).

Статтею 627 ЦК України закріплений принцип свободи договору, згідно якого сторони вільні в укладені договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення закону щодо договору позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина 1 статті 626 ЦК України).

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 530 ЦК України зобов`язання підлягає виконанню у строк встановлений договором.

Визначення поняття зобов`язання міститься у частині 1 статті 509 ЦК України.

Відповідно до цієї норми зобов`язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно положень статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За статтею 3 Закону України "Про електрону комерцію" електронний договір є домовленістю двох або більше сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформленою в електронній формі.

Відповідно до частини 3 статті 11 Закону України "Про електрону комерцію" електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Відповідно до частини 5 статті 11 Закону України "Про електрону комерцію" пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електрону комерцію", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 Закону України "Про електрону комерцію").

Відповідно до частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмету доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Наявність або відсутність обставин та фактів встановлюється на підставі доказів сторін, якими відповідно до частини 2 статті 76 ЦПК України є письмові, речові і електронні докази, висновки експертів, показання свідків.

Положеннями статті 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно із частиною 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Верховний Суд 23 жовтня 2019 року прийняв постанову (справа № 917/1307/18), якою розтлумачив сутність принципу змагальності та неможливість застосування учасником справи концепції «негативного доказу» для обґрунтування власної позиції. Так, Верховний Суд зазначив, що принцип змагальності полягає в обов`язку кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження або заперечення власних вимог у спорі. Мається на увазі, що позивач стверджує про існування певної обставини та подає відповідні докази, а відповідач може спростувати цю обставину, подавши власні докази, які вважає більш переконливими. В свою чергу суд, дослідивши надані сторонами докази, та з урахуванням переваги однієї позиції над іншою виносить власне рішення.

Отже, судом встановлено, що ТОВ «Мілоан» свої зобов`язання перед ОСОБА_1 за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором.

Позивач посилається на порушення відповідачем умов договору щодо погашення заборгованості за кредитним договором, яка згідно витягу з реєстру боржників становить22800,00 грн, з яких: 7000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 7840,00 грн - сума заборгованості по комісії за обслуговування кредиту, 7960,00 грн сума заборгованості за неустойкою (штраф, пеня) (а.с.29).

Деталізований розрахунок заборгованості позивачем суду не надано.

Відповідач, заперечуючи позовні вимоги, зазначив, що позивачем неправомірно нараховано комісію за обслуговування кредитної заборгованості та штрафні санкції, надав відповідний розрахунок заборгованості із зазначенням сум сплати коштів відповідно до вище зазначеного договору, з якого вбачається, що останній сплатив 21,00 грн 20.01.2025 (сплата комісії за надання кредиту), 05.02.2025, 18.02.2025, 04.03.2025, 20.03.2025, 11.04.2025, 22.04.2025, 06.05.2025, 20.05.2025, 06.06.2025, 20.06.2025, 07.07.2025, 04.08.2025, 04.08.2025 по 980,00 грн (сплата нестандартної комісії за обслуговування кредиту), 04.11.2025 1000,00 грн, 07.07.2025 1000,00 грн, 04.08.2025 40,00 грн (сплата штрафу за порушення зобов`язання).

Згідно з відомістю про щоденні нарахування та погашення ТОВ «Мілоан» вбачається, що відповідач сплатив 21,00 грн 20.01.2025 (сплата комісії за надання кредиту),05.02.2025, 18.02.2025, 04.03.2025, 20.03.2025, 11.04.2025, 22.04.2025, 06.05.2025, 20.05.2025, 06.06.2025, 20.06.2025, 07.07.2025, 04.08.2025, 04.08.2025 по 980,00 грн (сплата нестандартної комісії за обслуговування кредиту), 04.11.2025 1000,00 грн, 07.07.2025 1000,00 грн, 04.08.2025 40,00 грн (сплата штрафу за порушення зобов`язання).

Разом з тим, щодо нарахування та стягнення з відповідача заборгованості комісією за обслуговування кредиту в розмірі 7840,00 грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з ч.2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Відповідно до частин першої та другої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду в постанові від 06.11.2023 по справі №204/224/21 виклала висновок щодо застосування норми права, а саме якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

З відомостей про щоденні нарахування вбачається, що ТОВ «Мілоан» відповідачу нараховувалась неодноразово комісія по 980,00 грн за обслуговування кредитної заборгованості.

Однак, з наданих до суду доказів неможливо встановити, за які саме послуги передбачені договором, встановлено сплату комісії за обслуговування кредитну та які послуги за вказану комісію були надані клієнту, що свідчить про безпідставність нарахування такої комісії.

Разом з тим, з відомості про щоденні нарахування встановлено, що відповідачем сплачено комісію за обслуговування кредитної заборгованості в загальному розмірі 12740,00 грн.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за неустойкою (штраф, пеня) в розмірі 7960,00 грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Позивачем не враховано вищевказаних перехідних положень ЦК України та протиправно здійснено нарахування відповідачу штрафних санкцій за кредитним договором №8431034 в розмірі 7960,00 грн.

З відомості про щоденні нарахування та погашення вбачається, що відповідачем було сплачено штраф 11.04.2025 в сумі 1000,00 грн, 07.07.2025 в сумі 1000,00 грн, 04.08.2025 в сумі 40,00 грн.

Отже, відповідачем на користь ТОВ «Мілоан» безпідставно сплачено 14780,00 грн.

З огляду на зазначене, враховуючи що сума кредиту, отриманого відповідачем становить 7000,00 грн, а останній сплатив на користь позивача кошти в сумі 14780,00 грн, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог та відмову у позові.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки у задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі, то судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 81, 141, 241, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку учасниками справи до Полтавського апеляційного суду протягом 30-ти днів з дня складання повного тексту рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" (місцезнаходження: м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30; адреса для листування Київська обл., м. Бровари, вул. Лісова, буд. 2, поверх 4; код ЄДРПОУ35625014).

Відповідач ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_9 ).

Рішення ухвалене та виготовлене 19.08.2026.

Суддя Л.М.Самойленко