Ухвала суду № 139101143, 18.08.2026, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 18.08.2026Справа № 554/9455/26 Провадження № 1-кс/554/10045/2026

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 серпня 2026 року м. Полтава

Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Полтави ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши скаргу ОСОБА_3 на постанову старшого слідчого в ОВС першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, ОСОБА_4 від 04.08.2026 року,

встановив:

06.08.2026 року ОСОБА_3 звернувся до Шевченківського районного суду міста Полтави зі скаргою, у якій просив скасувати постанову старшого слідчого в ОВС першого слідчого відділу ТУ ДБР у м. Полтаві від 15.06.2026 року про відмову у визнанні його потерпілим у кримінальному провадженні № 62026170010001805 від 19.04.2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 382 КК України.

На обґрунтування скарги зазначив, що 23.05.2026 року та 28.07.2026 року він подавав клопотання про вручення йому пам`ятки потерпілого у кримінальному провадженні № 62026170010001805 від 19.04.2026 року. 04.08.2026 року старший слідчий в ОВС Першого слідчого відділу ТУ ДБР у м. Полтаві ОСОБА_4 виніс постанову про відмову у визнанні його потерпілим у кримінальному провадженні № 62026170010001805.

Вважає цю постанову незаконною, немотивованою, такою, що суперечить вимогам КПК України, усталеній практиці Верховного Суду, а також такою, що містить ознаки умисного невиконання судового рішення.

Наголошує, що слідчий ОСОБА_4 не наводить жодних очевидних і достатніх підстав вважати, що шкоди у даному кримінальному провадженні ОСОБА_3 не завдано. Таким чином, досудове розслідування здійснюється без забезпечення процесуальних прав ОСОБА_3 як потерпілого, що є грубим порушенням законодавства.

Вважає, що слідчий не виконує ухвали суду, де вказано про повторний розгляд його клопотання від 23.05.2026 року.

Скаржник в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд скарги у його відсутність.

Слідчий до суду не з`явився, будучи належним чином повідомленим про день та час слухання справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов до наступних висновків.

У відповідності до п. 5 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржено рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою.

У провадженні Першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Полтава) ТУ ДБР, розташованого у м. Полтаві перебуває кримінальне провадження № 62026170010001805 від 19.04.2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 382 КК України.

Досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні розпочато на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду міста Полтави від 06.05.2026 року (справа № 554/6178/26 провадження № 1-кс/554/5982/2026), якою зобов`язано уповноважену особу ТУ ДБР у м. Полтаві внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості за заявою ОСОБА_3 від 19.04.2026 року про вчинення кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 382 КК України та розпочати досудове розслідування.

Відповідно до цієї заяви, ОСОБА_3 повідомив про вчинення службовими особами Головного управління Національної поліції в Полтавській області кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 382 КК України, а саме умисне невиконання судового рішення, що набрало законної сили, вчинене службовими особами органу державної влади. Вказав, що 24.03.2026 року слідчим суддею Шевченківського районного суду міста Полтави ОСОБА_5 постановлено ухвалу у справі № 554/3023/26, якою зобов`язано службових осіб ГУНП у Полтавській області внести відомості до ЄРДР за його заявою від 17.02.2026 року. Ухвала не підлягала оскарженню, а отже є остаточною та обов`язковою до виконання. Станом на дату подання цієї заяви відомості до ЄРДР не внесені; витяг з ЄРДР не надано; будь-якої інформації про виконання ухвали не отримано. 14.04.2026 року слідчий суддя ОСОБА_6 у справі № 554/3023/26 встановила, що: «станом на 05.04.2026 судове рішення залишається невиконаним». Тобто факт невиконання ухвали суду встановлений судом офіційно.

До ТУ ДБР у м. Полтаві надійшло клопотання ОСОБА_3 від 23.05.2026 року та 28.07.2026 року про вручення пам`ятки потерпілого у кримінальному провадженні № 62026170010001805.

04.08.2026 року старшим слідчим ТУ ДБР, розташованого у м. Полтаві ОСОБА_4 прийнято рішення про відмову в задоволенні цього клопотання.

У якості мотивів оскаржуваної постанови зазначено, що клопотання не обґрунтовано належним чином, слідство прийшло до висновку про відсутність у клопотанні ОСОБА_3 та матеріалах кримінального провадження достатніх даних, які б свідчили про факт спричинення йому моральної, фізичної чи майнової шкоди. Крім цього у матеріалах кримінального провадження та клопотаннях відсутні підтвердження самого факту вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Положеннями ст. 55 КПК України, визначено, що потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до положень Закону України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки» діє в інтересах власників облігацій, яким кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.

Права і обов`язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.

Потерпілому вручається пам`ятка про процесуальні права та обов`язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення.

Потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв`язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого.

Лише за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 56 КПК України, протягом кримінального провадження потерпілий має право: 1) бути повідомленим про свої права та обов`язки, передбачені цим Кодексом; 2) знати сутність підозри та обвинувачення, бути повідомленим про обрання, зміну чи скасування щодо підозрюваного, обвинуваченого заходів забезпечення кримінального провадження та закінчення досудового розслідування; 3) подавати докази слідчому, прокурору, слідчому судді, суду; 4) заявляти відводи та клопотання; 5) за наявності відповідних підстав - на забезпечення безпеки щодо себе, близьких родичів чи членів своєї сім`ї, майна та житла; 6) давати пояснення, показання або відмовитися їх давати; 7) оскаржувати рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора, слідчого судді, суду в порядку, передбаченому цим Кодексом; 8) мати представника та в будь-який момент кримінального провадження відмовитися від його послуг; 9) давати пояснення, показання рідною або іншою мовою, якою він вільно володіє, безоплатно за рахунок держави користуватися послугами перекладача в разі, якщо він не володіє державною мовою чи мовою, якою ведеться кримінальне провадження; 10) на відшкодування завданої кримінальним правопорушенням шкоди в порядку, передбаченому законом; 11) знайомитися з матеріалами, які безпосередньо стосуються вчиненого щодо нього кримінального правопорушення, в порядку, передбаченому цим Кодексом, у тому числі після відкриття матеріалів згідно зі статтею 290 цього Кодексу, а також знайомитися з матеріалами кримінального провадження, які безпосередньо стосуються вчиненого щодо нього кримінального правопорушення, у випадку закриття цього провадження; 12) застосовувати з додержанням вимог цього Кодексу технічні засоби при проведенні процесуальних дій, в яких він бере участь. Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд вправі заборонити потерпілому застосовувати технічні засоби при проведенні окремої процесуальної дії чи на певній стадії кримінального провадження з метою нерозголошення даних, які містять таємницю, що охороняється законом чи стосується інтимних сторін життя людини, про що виноситься (постановляється) вмотивована постанова (ухвала); 13) одержувати копії процесуальних документів та письмові повідомлення у випадках, передбачених цим Кодексом; 14) користуватися іншими правами, передбаченими цим Кодексом.

Під час досудового розслідування потерпілий має право: 1) на негайне прийняття і реєстрацію заяви про кримінальне правопорушення, визнання його потерпілим; 2) отримувати від уповноваженого органу, до якого він подав заяву, документ, що підтверджує її прийняття і реєстрацію; 3) подавати докази на підтвердження своєї заяви; 4) брати участь у слідчих (розшукових) та інших процесуальних діях, під час проведення яких ставити запитання, подавати свої зауваження та заперечення щодо порядку проведення дії, що заносяться до протоколу, а також знайомитися з протоколами слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій, виконаних за його участі; 5) отримувати копії матеріалів, які безпосередньо стосуються вчиненого щодо нього кримінального правопорушення, після закінчення досудового розслідування.

Відповідно до пунктів 1, 2 ст. 307 КПК України за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора постановляється ухвала згідно з правилами цього Кодексу, зокрема про: 1) скасування рішення слідчого чи прокурора; 2) зобов`язання припинити дію; 3) зобов`язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.

Оскаржувана постанова слідчого від 04.08.2026 року не містить жодних відомостей щодо наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що клопотання ОСОБА_3 про кримінальне правопорушення та його заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди.

З огляду на те, що судом встановлено, що процесуальне рішення про невизнання ОСОБА_3 потерпілим у кримінальному провадженні № 62026170010001805 від 19.04.2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 382 КК України є невмотивованим, скарга є обґрунтованою і підлягає задоволенню.

Враховуючи дискреційні повноваження прокурора (слідчого), суд дійшов до висновку про необхідність зобов`язати уповноважену особу у вказаному кримінальному провадженні повторно розглянути питання щодо визнання ОСОБА_3 потерпілим з проведенням відповідних процесуальних дій або за наявності підстав відповідно до вимог ч. 5 ст. 55 КПК України винести вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим.

Керуючись ст. 26, 214, 303 - 307, 372 КПК України,

постановив:

Скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Скасувати постанову старшого слідчого в ОВС першого слідчого відділу ТУ ДБР у м. Полтаві від 04.08.2026 року про відмову у визнанні ОСОБА_3 потерпілим у кримінальному провадженні № 62026170010001805 від 19.04.2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 382 КК України.

Зобов`язати уповноважену особу у кримінальному провадженні № 62026170010001805 від 19.04.2026 року, повторно розглянути клопотання від 23.05.2026 року та 28.07.2026 року з урахуванням вимог ст. 55, 57 КПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_7