Рішення № 139100934, 18.08.2026, Подільський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Полтави)

Справа № 553/2073/26

Провадження № 2/553/1634/2026

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

(заочне)

18.08.2026м. Полтава

Подільський районний суд міста Полтави у складі:

головуючої - судді Подмаркової Ю.М.,

за участю секретаря судового засідання Макаренка Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Полтаві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРРА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

Короткий зміст позовних вимог та доводів позивача.

Від ТОВ «ВЕРРА ФІНАНС» надійшла позовна заява до ОСОБА_1 з вимогами: стягнути з відповідачки на користь позивача заборгованість за договором про відкриття та комплексне рахунково касове обслуговування банківського рахунку фізичної особи та умови кредитування №94997071000 від 11.12.2018 у сумі 35194,76 грн, з яких: 21293,61 грн заборгованість за основним боргом; 13401,15 грн заборгованість за відсотками; 500,00 грн комісія, та понесені судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідно до укладеного між АТ «УКРСИББАНК» та ОСОБА_1 договору про відкриття карткового банківського рахунку (з правилами) №94997071000 від 11.12.2018, підписавши цей договір, відповідачка погодилася з викладеними у договорі та у правилах (договірних умовах) споживчого кредитування позичальників AT «УКРСИББАНК», які розміщені (оприлюднені) на сайті банку www.my.ukrsibbank.com.

Відповідачка отримала на споживчі цілі кредит у вигляді встановленого ліміту кредитування в розмірі 5000,00 грн строком до 10.01.2021 та який був збільшений 22.08.2019 до 12000,00 грн, та 06.12.2021 до 22500,00 грн.

Зобов`язалася повернути наданий кредит, плату за кредит, інші платежі у відповідності з правилами (Договірними умовами) споживчого кредитування позичальників AT «УКРСИББАНК» та договором на рахунок банку шляхом сплати до 15-го числа щомісячно мінімальної суми поповнення карткового рахунку.

25.01.2023 між AT «УКРСИББАНК» та ТОВ «ВЕРРА ФІНАНС» був укладений Договір факторингу № 237, відповідного якого AT «УКРСИББАНК» передав (відступив), а ТОВ «ВЕРРА ФІНАНС» прийняло всі права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, у тому числі до ОСОБА_1 ..

Отже, новим кредитором за кредитним договором №94997071000 від 11.12.2018 виступає ТОВ «ВЕРРА ФІНАНС». Згідно з умовами договору факторингу № 237 від 25.01.2023 (п.2.2.) до позивача перейшли права вимоги в розмірі заборгованості боржників перед кредитором, що передбачені умовами первинних договорів, та визначені в реєстрі боржників. Таким чином, право вимоги кредитора за існуючою заборгованістю ОСОБА_1 , що виникла в наслідок несплати нею боргу за кредитним договором №94997071000 від 11.12.2018, перейшли до позивача.

Всупереч умовам договору відповідачка тривалий час не здійснює своєчасних платежів у повному обсязі для погашення суми заборгованості по кредиту, процентам, комісії, чим суттєво порушує взяті на себе договірні зобов`язання.

Станом на 08.05.2026 заборгованість відповідачки по поверненню кредитних коштів, сплаті процентів за користування кредитом, комісії становить 35194,76 грн, з яких: 21293,61 грн заборгованість за основним боргом; 13401,15 грн заборгованість за відсотками, 500,00 грн комісія.

На даний час відповідачка продовжує ухилятись від виконання зобов`язання, що є порушенням законних прав та інтересів ТОВ «ВЕРРА ФІНАНС» та стало підставою для звернення до суду.

Аргументи учасників справи.

Відповідачка відзиву на позов не надала, з будь-якими клопотаннями та заявами до суду не зверталася.

Рух справи.

Ухвалою Подільського районного суду міста Полтави від 12.06.2026 прийнято позовну заяву та відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи, призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 21.07.2026.

21.07.2026 належним чином повідомлені учасники судового процесу в судове засідання не з`явилися, у зв`язку з чим судовий розгляд було відкладено.

18.08.2026 учасники справи повторно на судовий розгляд не з`явилися.

Участь у справі сторін та інших учасників справи.

Представник ТОВ «ВЕРРА ФІНАНС»» адвокат Царюк М.З. в позовній заяві прохала розгляд справи здійснювати без участі позивача та його представника, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.

Відповідачка ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином шляхом направлення судових повісток за її зареєстрованим місцем проживання, проте в судове засідання не з`явилася.

Відповідно до частини 3 статті 131 Цивільного процесуального кодексу України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з`явились в судове засідання без поважних причин.

Таким чином, суд вважає, що відповідачка не з`явилася в судове засідання без поважних причин, причину неявки суду не повідомила, про час і місце судового засідання була повідомлена належним чином відповідно до положень пункту 4 частини 8 статті 128 Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 4 статті 223 Цивільного процесуального кодексу України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення), якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

На підставі викладеного, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідачки та, зі згоди позивача, ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням статті 280 Цивільного процесуального кодексу України.

Зважаючи на те, що всі особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з`явилися, відповідно до частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

Судом встановлено, що відповідно до укладеного між АТ «УКРСИББАНК» та ОСОБА_1 договору про відкриття та комплексне розрахунково-касове обслуговування банківського рахунку фізичної особи та умови кредитування № 94997071000 від 11.12.2018, підписавши цей договір, відповідачка погодилася з викладеними у договорі та у правилах споживчого кредитування позичальників АТ «УКРСИББАНК», які розміщені на сайті банку www.my.ukrsibbank.com.

Відповідно до п. 1.1 договору банк, на підставі наданих відповідачем відповідно до вимог законодавства України документів, відкриває відповідачу та обслуговує на умовах тарифного плану револьверна кредитна картка «Шоппінг НПК (55G)» розміщені на сайті www.my.ukrsibbank.com й на інформаційних стендах у приміщеннях установ банку.

Відповідно до п. 2 договору «Умови кредитування», відповідачка отримала на споживчі цілі кредит у вигляді встановленого ліміту кредитування у розмірі 5000,00 гривень зі строком кредитування з 11.12.2018 по 10.01.2021.

Пунктом 2.3 передбачені умови обслуговування кредиту, так процентна ставка на суму кредитної заборгованості за операціями отримання готівки становить 55% річних; процентна ставка на суму кредитної заборгованості за безготівковими операціями становить 55% річних; процентна ставка на суму кредитної заборгованості за безготівковими операціями, протягом цільового періоду становить 0,00001%; пільговий період для погашення заборгованості встановлений 56 днів. Пунктом 2.4 Договору сторони погодили орієнтовну сукупну вартість кредиту.

Відповідачка зобов`язалася повернути наданий кредит, плату за кредит, інші платежі у відповідності з правилами споживчого кредитування позичальників АТ «УкрСиббанк» та договором на рахунок банку шляхом сплати до 15-го числа щомісячно мінімальної суми поповнення карткового рахунку п. 2.6 Договору.

ОСОБА_1 ознайомлено із паспортом споживчого кредиту, що підтверджується її особистим підписом.

25.01.2023 року між АТ «УКРСИББАНК» та ТОВ «ВЕРРА ФІНАНС» був укладений договір факторингу № 237.

Згідно з пунктом 2.2 договору факторингу № 237 від 25.01.2023 до позивача перейшли права вимоги в розмірі заборгованості боржників перед кредитором, що передбачені умовами первинних договорів та визначені у реєстрі боржників.

На підтвердження вказаних обставин позивачем надано належним чином завірений витяг з реєстру боржників щодо ОСОБА_1 , платіжну інструкцію №67 від 25.01.2023 щодо здійснення оплати по договору про відступлення прав вимоги. На підставі наведеного суд приходить до висновку, що позивач надав докази переходу права вимоги про кредитному договору.

ОСОБА_1 активно користувалася кредитним лімітом, що підтверджується довідками про рух коштів по рахунку картки з лімітом.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості по рахунку картки з лімітом за період з 14.12.2017 по 24.01.2023 заборгованість відповідачки становить 35194,76 грн, з яких: 21293,61 грн заборгованість за основним боргом, 13401,15 грн заборгованість за відсотками, 500,00 грн заборгованість за комісією.

Мотиви, з яких виходив суд, застосовані норми права та висновки суду.

Згідно з частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, а також умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявок хоча б однієї із сторін має бути, досягнуто згоди.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону.

Частиною другою статті 1056-1 ЦК України передбачено, що розмір процентів, тип процентної ставки та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються договором.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлено договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Статтею 1049 ЦК України визначено: позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Частиною 2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок відступлення права вимоги.

Частиною першою статті 514 ЦК України визначено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, які існували на момент переходу цих прав.

Відповідно до частини першої статті 1077 ЦК України за договором факторингу одна сторона передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові право грошової вимоги до боржника.

Згідно зі статтею 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути як наявна, так і майбутня грошова вимога.

Відповідно до частини першої статті 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається.

Відповідно до ст. ст. 1080, 1084 ЦК України договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження. У цьому разі клієнт не звільняється від зобов`язань або відповідальності перед боржником у зв`язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги. Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги.

Нормами ст. 514, ч.1 ст. 516 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом встановлено, що 25.01.2023 року між АТ «УКРСИББАНК» та ТОВ «ВЕРРА ФІНАНС» укладено Договір факторингу № 237, відповідно до умов якого АТ «УКРСИББАНК» передав (відступив), а ТОВ «ВЕРРА ФІНАНС» прийняло всі права грошової вимоги до боржника за кредитними договорами, у тому числі до ОСОБА_1 ..

Відповідачка не надала своєчасно кредитодавцю грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом та відсотками.

Відповідно до пунктів 60-62, 65 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління НБУ № 75 від 04.07.2018, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних операцій та належними доказами руху коштів за рахунком.

У постановах Верховного Суду від 12.06.2020 у справі № 169/506/17 та від 24.06.2021 у справі № 686/19271/19 зроблено висновок, що факт отримання та повернення грошових коштів підтверджується банківськими виписками та іншими первинними бухгалтерськими документами.

Наявними у матеріалах справи доказами, зокрема наданою АТ «УКРСИББАНК» випискою по банківському рахунку відповідачки, підтверджується факт користування відповідачкою кредитними коштами, часткового погашення заборгованості та неналежного виконання зобов`язань за кредитним договором.

Доказів належного виконання зобов`язань або спростування наданого позивачем розрахунку відповідачем суду не надано.

Таким чином, суд доходить висновку, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту та відсотками підлягають задоволенню, а тому з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРРА ФІНАНС» підлягає стягненню заборгованість у розмірі 34694,76 грн, з яких: 21293,61 грн -заборгованість за основним боргом та 13401,15 грн -заборгованість за відсотками.

Щодо вимог позивача про стягнення комісії, суд зазначає таке.

10.06.2017 набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку з чим відповідно до статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Положення частин 1, 2, 5 статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» після набрання чинності Законом України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом це витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту.

Згідно з частиною 2 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням та поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Разом з тим, Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із відповідним запитом.

Відповідно до частини 1 статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір заборгованості, надає виписку з рахунку та іншу інформацію щодо виконання договору.

Частиною 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Отже, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату лише за надання інформації про стан кредиту, якщо така інформація запитується споживачем частіше одного разу на місяць. Умова договору щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яка надається один раз на місяць, є нікчемною.

Такий правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 у справі № 496/3134/19.

У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 зазначено, що у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В п. 2.7 договору № 94997071000 сторони погодили, що у разі прострочення сплати клієнтом чергового платежу банк має право вимагати сплати клієнтом комісії за надання послуг з управління кредитом при просточенні сплати платежу у розмірі до 500 грн.

Зазначений пункт договору не містить конкретного переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з управлінням кредитом при просточенні сплати платежу та за які банком встановлена комісія.

Таким чином, в задоволенні позовної вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за комісією у сумі 500 грн. слід відмовити.

У зв`язку з викладеним позовні вимоги в частині стягнення комісії задоволенню не підлягають.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем, при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 3328,00 грн, а оскільки позов задоволено частково, тому із відповідачки на користь позивача підлягає стягненню сума пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а саме 3280,72 грн судового збору.

Щодо стягнення з відповідачки витрат на правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн суд зазначає наступне.

Так, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, у числі інших, витрати на професійну правничу допомогу (частини 1, 3 статті 133 Цивільного процесуального кодексу України).

Згідно статті 137 Цивільного процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Отже, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента в судовому процесі сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження тощо); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.

На підтвердження понесених позивачем витрат на правову допомогу позивачем надано: ордер на надання правничої допомоги ТОВ «ВЕРРА ФІНАНС» у Подільському районному суді міста Полтави адвокатом Царюк М.З. на підставі договору про надання правничої допомоги №3 від 01.04.2026, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ОД №003342 Царюк М.З. та попередній розрахунок суми судових витрат, інших документів на підтвердження укладання договору про надання правничої допомоги, матеріали справи не містять.

Частиною 8 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до постанови Об`єднаної палати Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року по справі №922/445/19, розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Оцінивши надані докази суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимог про стягнення витрат на професійну (правничу) допомогу.

Керуючись статтями 10, 12, 13, 76, 81, 141, 258, 259, 263-265, 273-274, 279, 280, 282, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в:

Позовні вимоги - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРРА ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором № 94997071000 від 11.12.2018 в розмірі 34750 (тридцять чотири тисячі сімсот п`ятдесят) грн 00 коп., з яких: 21293,61 грн - заборгованість за основним боргом, 13401,15 грн - заборгованість за процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРРА ФІНАНС» судовий збір у сумі 3280 (три тисячі двісті вісімдесят) грн 72 коп.

В іншій частині позову - відмовити.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте Подільським районним судом міста Полтави за письмовою заявою відповідача, яка може бути ним подана протягом тридцяти днів з дня його складення.

Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 18.08.2026.

Найменування (ім`я) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження:

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕРРА ФІНАНС», юридична адреса: 65012, м.Одеса, вул. Гімназична, буд. 11, код ЄДРПОУ 42633165;

відповідачка ОСОБА_1 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 .

Головуюча Ю.М. Подмаркова