Рішення № 139100825, 19.08.2026, Кобеляцький районний суд Полтавської області

545/1039/26

2/532/870/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 серпня 2026 р. м. Кобеляки

Кобеляцький районний суд Полтавської області в складі:

судді - Назарьової Л. В,

з участю секретаря судового засідання - Маляренко І. М,

учасники справи:

позивач ТОВ «Фінансова Компанія «Профіт Капітал»,

представник позивача Ушакевич М. П.,

відповідач ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кобеляки, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Профіт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

В С Т А Н О В И В:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Профіт Капітал» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у сумі 22380 грн.

У позовній заяві представник позивача вказує, що 07.07.2020 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 укладено Договір позики № 9438449, що укладений шляхом обміну електронними повідомленнями та приймання (акцепту) умов, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». За умовами договору позикодавець надав відповідачу грошові кошти у розмірі 8500,00 грн, строк позики становить 15 днів, з відповідною базовою процентною ставкою 1,6% вдень та розміром акційних процентів 0,96% в день, розмір процентів на прострочену позику (строк користування коштами понад строки Договору) складають 2,7% в день, а позичальник зобов`язався повернути кредит разом з іншими платежами згідно умов договору.

ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» свої зобов`язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, а саме передав відповідачу у власність грошові кошти в розмірі 8500,00 грн. Натомість відповідач взяті на себе зобов`язання за кредитним договором не виконує, у зв`язку з чим виникла заборгованість за кредитним договором.

10.07.2020 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «Фінансова компанія «Профіт Капітал» укладено договір факторингу №10072020 (далі Договір факторингу), відповідно до умов якого первісний кредитор зобов`язується передати новому кредитору права вимоги, зазначені в Реєстрі прав вимог, а новий кредитор зобов`язується їх прийняти.

23.03.2021 року між сторонами за Договором факторингу було підписано Реєстр прав вимоги №114 за договором факторингу № 10072020 , відповідно до котрого право вимоги за Договором позики № 9438449 від 07.07.2020 року, перейшло до ТОВ «ФК «Профіт Капітал»

Таким чином, право вимоги до відповідача за Договором кредиту перейшло до ТОВ «ФК «Профіт Капітал» за Реєстром передачі прав вимоги №114 за договором факторингу № 10072020 починаючи з 23.03.2021 року.

У зв`язку з неповерненням заборгованості за Договором №9438449 від 07.07.2020 року станом на 23.03.2021 року (дата відступлення права вимоги) заборгованість відповідача ОСОБА_1 становить 22380 грн, яка складається із заборгованості за основним боргом 8500 грн, заборгованості за нарахованими та несплаченими процентами за увесь час користування кредитними коштами 13880 грн.

Враховуючи викладене, представник позивача прохає суд стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова Компанія «Профіт Капітал» суму заборгованості за договором позики № 9438449 в розмірі 22380 грн, яка складається із: 8500 грн - заборгованість за основним боргом, 13880 грн - заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами за увесь час користування кредитними коштами. Також прохає стягнути з відповідача понесені витрати зі сплати судового збору в розмірі 2662,40 грн та витрат на правову допомогу в розмірі 7000 грн.

20 травня 2026 року та 16 червня 2026 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач ОСОБА_1 позовні вимоги не визнає, вважає їх необґрунтованими, недоведеними та такими, що не підтверджені належними та допустимими доказами. Зазначає, що позивачем не доведено ані факт належного укладення договору, ані факт передання грошових обґрунтованість коштів, ані факт належного переходу до нього права вимоги, ані правильність і заявленого розрахунку заборгованості. Вважає надані позивачем копії документів неналежними та недопустимими доказами. Також у матеріалах справи відсутні докази того, що подані позивачем електронні договори були підписані відповідачем електронним підписом, прирівняним до власноручного.. Також відсутні докази того, що відповідач отримував таких договір обставин у незмінному форматі та погоджувався саме з тим змістом, який надано суду. Вважає, що позивач не довів факт укладення договору на умовах, на які він посилається.

Також відповідач заперечує щодо строку дії договору та його продовження (автопролонгацію), оскільки сам договір не містить положень про порядок пролонгації. Крім цього заперечує щодо розміру нарахованих процентів, які нараховані за межами погодженого строку користування позикою, а тому нарахування після 15 днів не може вважати договірним без погодження сторонами. Також заявлена позивачем сума заборгованості не узгоджується з первинними даними договору, реєстру вимог та правовою природою нарахувань. Крім цього, зазначає, що позивач у позовній заяві позивач заявив до стягнення 22 850,00 грн, тобто суму, яка не узгоджується з даними реєстру прав вимог за договором позики (22 380 грн). Вважає, що позивач не довів свого статусу нового кредитора у спірному зобов`язанні. Враховуючи, що позивач також не довів факту укладення договору, ні правильності заявленого розрахунку заборгованості, як і факту переходу права вимоги, відповідач прохає відмовити у задоволенні позовних вимог. Також прохає відмовити у стягненні витрат на правничу допомогу в заявленому розмірі.

Ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 27 квітня 2026 року цивільну справу передано за підсудністю до Кобеляцького районного суду Полтавської області.

Ухвалою Кобеляцького районного суду Полтавської області від 22 квітня 2026 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою Кобеляцького районного суду Полтавської області від 20 травня 2026 року поновлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

Представник позивача ТОВ «Фінансова Компанія «Профіт Капітал» - Ушакевич М. П., будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилась, однак зі змісту позовної заяви вбачається, що остання прохала розглянути справу без участі позивача та його представника.

Відповідач, ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилася, про причини неявки суд не повідомила.

Суд, розглянувши та вивчивши матеріали справи, дійшов до таких висновків.

Судом установлено, що 07.07.2020 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 укладено Договір позики № 9438449, відповідно до умов якого Товариство зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти (позику) в сумі 8500 грн на погоджений умовами договору строк 15 днів, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов`язується повернути таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити плату (проценти) від суми позики.

Згідно п. 2 Договору дата повернення кредиту 22.07.2020 року, базова процентна ставка 1,60% в день, розмір процентів 0,96% в день, розмір процентів на прострочену позику 2,70% в день, загальна вартість позики та процентів становить 9724 грн.

Таким чином, сторони погодили, що термін (дата) повернення кредиту і сплати процентів за користування кредитом (позикою) становить 22.07.2020 року.

Відповідно до п. 3 Договору проценти за цим договором нараховується щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок позики.

Згідно п. 10 Договору інші умови цього договору регулюються Правилами, які є невід`ємною частиною Договору.

Позивачем надано Правила надання грошових коштів у позику, у тому числі і на умовах фінансового кредиту, затв. рішенням Загальних зборів учасників ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» протокол № 07/02/2019 від 07.02.2019 року, відповідно до яких, ці Правила набувають чинності з дати офіційного оприлюднення та діють до дати оприлюднення Правил у новій редакції. Відомостей про те, в редакції станом на яке число діяли ці Правила та чи взагалі відповідач ознайомилася з їхніми умовами матеріали справи не містять.

У п. 2.26 Правил визначено, що строк позики це період, на який Товариство надає позику позичальнику відповідно до умов Договору позики, який за умовами Договору не може перевищувати 30 днів.

Отже, строк позики за договором не може перевищувати 30 днів.

В матеріалах справи відсутні докази про продовження строку дії договору (пролонгація) відповідачем ОСОБА_1 відповідно до Правил. До того ж у самому договорі позики відсутня така істотна умова договору, як пролонгації та/або автопролонгація та доказів на підтвердження того, що договір позики від 07.07.2020 року був пролонгований на новий строк, суду не надано.

Таким чином, за умовами Договору, кредит надано строком на 15 днів (строк кредитування) від дати отримання кредиту позичальником 07.07.2020 до 22.07.2020 (кінцева дата повернення (останній день).

Згідно п. 5 Договору цей договір укладено дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції, та підписано шляхом накладення електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Договір прирівнюється до такого, що укладений в письмовій формі.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Порядок укладення електронного договору визначений статтею 11 даного закону, при цьому, згідно частини 12 цієї статті, електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний в порядку, визначеному цією статтею, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеному в письмовій формі.

Факт укладення кредитного договору між кредитодавцем ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та позичальником ОСОБА_1 у електронному вигляді знайшов своє підтвердження, а тому твердження відповідача про неукладення договору позики не заслуговують на увагу та спростовуються матеріалами справи.

До договору також додано Паспорт позики, із зазначенням інформації, яка надається споживачу, зі змісту якого вбачається, що орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом становить 9724 грн.

ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» свої зобов`язання за кредитним договором виконало та через ТОВ «Фінансова компанія «ФІНЕКСПРЕС» надало позичальнику грошові кошти в сумі 8500 грн, що підтверджується довідкою ТОВ «ФК «ФІНЕКСПРЕС», дата операції 07.07.2020 року, отримувач ОСОБА_2 . Факт зарахування коштів підтверджується матеріалами справи та жодним чином не спростовано відповідачем.

Згідно наданого ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» розрахунку заборгованості за кредитним договором № 9438449 від 07.07.2020 року за період з 07.07.2020 по 23.03.2021 року, станом на 23.03.2021 року за відповідачем ОСОБА_1 рахується заборгованість в розмірі 22380 грн, яка складається із заборгованість за тілом кредиту 8500 грн, заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами 13880 грн.

10.07.2020 року між товариство з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» укладено договір факторингу №10072020 (далі Договір факторингу).

Пунктом 1.1 Договору факторингу визначено, що право вимоги переходить від Первісного кредитора до Нового кредитора з моменту підписання ними відповідного Реєстру прав вимоги та передати грошові кошти у розпорядження клієнта (ціна придбання) за відповідний реєстр за плату, у передбачений цим Договором спосіб.

Відповідно до п. 2.1.3 Договору факторингу перехід від клієнта до фактора прав вимоги відбувається в день підписання сторонами відповідного Реєстру прав вимог, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників на набуває всіх прав щодо боржників в обсязі та на умовах, що існували на момент такого переходу, відповідно до чинного законодавства.

23.03.2021 року між сторонами за Договором факторингу № 10072020 було підписано Реєстр прав вимоги №114, відповідно до якого ТОВ «Фінансова Компанія «Профіт Капітал» набуло право грошової вимоги до фізичних осіб боржників, в тому числі до відповідача ОСОБА_1 за договором позики № 9438449 від 07.07.2020 року в загальному розмірі 22380 грн.

За таких обставин, твердження відповідача про заявлена позивачем сума до стягнення 22850 грн не узгоджується з даними реєстру вимог не заслуговує на увагу, оскільки згідно наданого реєстру прав вимог чітко вбачається розмір суми боргу, що перейшло до позивача ТОВ «Фінансова Компанія «Профіт Капітал» як нового кредитора.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання, а в ч. 1 ст. 625 ЦК України зазначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Згідно статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

За змістом статтей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

Відповідно до положень ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина 1 статті 530 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Статтею 1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.2 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлено обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому.

Згідно зі статтями 526, 530, 610, частиною першою статті 612 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Згідно статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання, а в ч.1 ст. 625 ЦК України зазначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Статтею 612 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (п.1 ч.1 ст.512 ЦК України).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 516 ЦК України визначено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статтей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Судовий розгляд відбувається на засадах змагальності.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частин першої, четвертої статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Частиною другою статті 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судом установлено, що ОСОБА_1 уклала договір позики № 9438449 та отримала від первісного кредитора кредитні кошти на суму 8500 грн, відповідно до умов укладеного договору шляхом зарахування на картку відповідача, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, однак не виконала взяті на себе зобов`язання, внаслідок чого утворилася заборгованість за договором.

Таким чином, загальна заборгованість відповідача перед позивачем за тілом кредиту становить 8500 грн, що підлягає стягненню на користь позивача ТОВ «Фінансова Компанія «Профіт Капітал», як нового кредитора у зобов`язанні з відповідачем.

Щодо стягнення заборгованості за процентами за користування кредитом суд зазначає таке.

Так, позивач, окрім основної суми кредиту, просить стягнути з відповідача заборгованість за процентами за користування кредитом у розмірі 13880 грн.

Умовами договору позики № 9438449 від 07.07.2020 року строк кредитування визначений 15 днів, дата повернення кредиту 22.07.2020 року.

Строк кредитування також був визначений і в Паспорті позики, із зазначенням інформації, яка надається споживачу. Погоджена процентна ставка 0,96% в день.

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

З наданого розрахунку заборгованості, складеного первісним позикодавцем, вбачається, що відсотки за користування кредитними коштами нараховані поза межами строку кредитування.

При цьому суд не бере до уваги нарахування за позикою після 22.07.2020 року.

Так, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Відтак, після спливу строку кредитування, відповідно до частини 2 статті 1050 ЦК України, товариство не мало правових підстав нараховувати плату за користування позикою.

Враховуючи, що строк кредитування був погоджений сторонами строком на 15 днів, доказів того, що позичальник ініціював продовження строку, а також зміну дати повернення всієї суми кредиту матеріали справи не містять, а відтак розмір відсотків підлягає перерахуванню.

З наданого первісним позикодавцем розрахунку заборгованості вбачається, що з 07.07.2020 по 21.07.2020 включно (15 днів) проценти нараховані за процентною ставкою 0,960% в день (що передбачено умовами договору), та розмір таких процентів складає 1224 грн (8500 грн (тіло кредиту) х 0,96% (процентна ставка) х 15 днів (строку кредиту), що є обґрунтованим та відповідає умовам Договору.

Водночас наданий позивачем розрахунок свідчить, що проценти нараховувалися за період з 07.07.2020 по 20.10.2020, тобто за 105 днів, а не за 15 днів, що є порушенням умов договору.

При цьому власного розрахунку заборгованості (контррозразунку) ані позивачем ТОВ «Фінансова Компанія «Профіт Капітал», ані відповідачем ОСОБА_1 за договором позики надано не було.

Також суд звертає увагу, що сторонами у п. 2 Договору визначено, що загальна вартість позики та процентів становить 9724 грн.

Суд також зазначає, що загальні витрати за кредитом (без урахування суми (тіла) кредиту) у розмірі 1224 грн та орієнтована загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом (у тому числі тіло кредиту, відсотки та інші платежі) у розмірі 9724 грн погоджено сторонами у Паспорті позики.

Таким чином, суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначивши суми нарахувань, які підлягають стягненню, не виходячи при цьому за межі визначеного строку кредитування, вважає за необхідне стягнути з відповідача, на користь позивача заборгованість за тілом кредитом та правомірно нараховані відсотки, що становить в сумі 9724 (8500 + 1224) грн.

Із урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог і стягнення із відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором у загальному розмірі 9724 грн.

В іншій частині позовних вимог необхідно відмовити.

При вирішенні питання щодо понесених сторонами судових витрат, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Так, за правилами ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Судом установлено, що при подачі позову до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

Позовні вимоги позивача задоволено частково. Заявлені позовні вимоги на суму 22380 грн, а задоволено на 9724 грн.

Із урахуванням викладеного, з відповідача на користь позивача, необхідно стягнути понесені витрати по сплаті судового збору, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що складає 1156,80 грн (виходячи з розрахунку: 9724 грн (розмір задоволених позовних вимог) х 2662,40 грн ( сума витрат ) / 22380 грн (розмір заявлених позовних вимог).

Крім цього, згідно п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

За змістом ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 137 ЦПК).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Представником позивача заявлено вимогу про відшкодування судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, а саме витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн.

Як установлено судом, 01 липня 2024 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» та адвокатським об`єднанням «Правовий курс»,в особі директора Разумного Євгенія Миколайовича укладено договір про надання правової допомоги №02-24 від 01.07.2024 року.

Відповідно до п.п. 1.1 Договору Об`єднання бере на себе зобов`язання по наданню Клієнту за його зверненням на довгостроковій основі правової допомоги у відповідності з умовами цього договору, а Клієнт зобов`язується прийняти надану йому правову допомогу та здійснити її оплату у відповідності до умов Договору.

01 липня 2024 року між ТОВ «Фінансова Компанія «Профіт Капітал» та АО «ПРАВОВИЙ КУРС» укладено Додаткову угоду № 1/1, зі змісту якої вбачається, що сторони дійшли згоди про доповнення до п. 3.1 Договору підпунктом 3.1.1 щодо розміру винагороди та додаткової фіксованої винагороди Об`єднання.

Сторони в п.п 3.1.1 додатковою Угодою до Договору визначили, що Клієнт сплачує на користь Об`єднання винагороду, зокрема у розмірі 7000,00 грн, за проведення консультацій з клієнтом, здійснення вивчення документів та підготовки проекту позовної заяви для направлення до суду 1 (однієї) позовної заяви згідно реєстру боржників. На виконання умов Договору про надання правової допомоги, між ТОВ «Фінансова Компанія «Профіт Капітал» та АО «ПРАВОВИЙ КУРС» складено Акту № 97 прийому-передачі правової допомоги, в тому числі до позичальника ОСОБА_1 у розмірі 7000,00 грн, що була сплачена ТОВ «ФК «ПРОФІТ КАПІТАЛ» Об`єднанню в повному обсязі, та підтверджується платіжним дорученням.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та таке ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про їх відшкодування.

Згідно правового висновку, викладеного у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 лютого 2020 року у справі № 648/1102/19, витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 137 ЦПК України).

Установивши, що заявлений до стягнення розмір правничих витрат, понесених позивачем становить 7000,00 грн, враховуючи рівень складності справи та реальності правничих витрат, а також часткове задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягає відшкодуванню витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, що становить 3041,47 грн (виходячи з розрахунку: 9724 грн (розмір задоволених позовних вимог) х 7000 грн (сума заявлених витрат на правничу допомогу ) / 22380 грн (розмір заявлених позовних вимог), що відповідатиме принципу пропорційності, критерію реальності наданих адвокатських послуг, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. Клопотань про зменшення витрат на оплату правничої допомоги представника позивача відповідачем заявлено не було.

Керуючись статтями 12, 13, 81, 141, 258, 263-265, 268 ЦПК України; статтями 526, 612, 625, 629, 1048-1050, 1054 ЦК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Профіт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Профіт Капітал» заборгованість за кредитним договором №9438449 від 07.07.2020 року в сумі 9724 (дев`ять тисяч сімсот двадцять чотири) гривні, яка складається із:

- 8500 грн заборгованість за тілом кредиту;

- 1224 грн заборгованість за процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Профіт Капітал» судовий збір в розмірі 1156,80 (одна тисяча сто п`ятдесят шість гривень вісімдесят копійок) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Профіт Капітал» витрати на правничу допомогу в розмірі 3041,47 (три тисячі сорок одна гривня сорок сім копійок) гривень.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду.

Сторони:

позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Профіт Капітал», код ЄДРПОУ 39992082, місцезнаходження: 04071, м. Київ, вул. Набережно-Лугова, 8;

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя