Ухвала суду № 139100807, 05.08.2026, Кобеляцький районний суд Полтавської області

532/705/26

4-с/532/2/2026

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 серпня 2026 р.

Кобеляцький районний суд Полтавської області в складі:

судді - Мороз Т.М.,

з участю:

секретаря судового засідання Крейс О.М.,

розглянувши цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на дії та рішення державного виконавця, -

Встановив:

ОСОБА_1 звернувся до Кобеляцького районного суду Полтавської області зі скаргою на рішення головного державного виконавця Кобеляцького відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Лисенко М.І

В обгрунтування скарги зазначив, що 04 грудня 2018 року головним державним виконавцем Кобеляцького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 57837782 за судовим наказом № 2-н/532/28/2018, виданий 30.10.2018р. про стягнення аліментів у розмірі1/4 частини заробітку, щомісячно на утримання неповнолітнього сина: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до досягнення дитиною повноліття. Оскільки про стягнення аліментів своєчасно не дізнався утворився борг, але в подальшому намагався сплачувати аліменти своєчасно.

З початком повномаштабного вторгненя рф як тільки з`явилась можливість пішов до Збройних Сил України. З 14.03.2025р. по 19.11.2025р. проходив лікування, відновлення після поранення, проходив оцінювання повсякденного функціювання особи (ВЛК). За рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціювання особи отримав інвалідність III групи. 3 28.11.2025 року влаштувався на роботу до ФОП ОСОБА_3 водієм автотранспортних засобів і випадково дізнався, що маю постанову про накладення штрафу та арешти в рамках виконавчого провадження.

Достовірно знаючи, що він є військовим, та при відсутності доказів того, що він ухиляється від сплати аліментів, державний виконавець виносить постанови: 09.06.2025 - Постанова про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій, 09.06.2025 -Постанова про накладення штрафу, 09.06.2025 - Постанова про арешт коштів боржника, 09.06.2025 - Постанова про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, 11.06.2025 - Постанова про визначення поточного рахунку фізичної особи боржника у банку для здійснення видаткових операцій, 16.06.2025- Постанова про зміну (доповнення) реєстраційних даних, 04.07.2025 - Постанова про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, 17.09.2025 - Постанова про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, 05.02.2026 - Постанова про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.

В зв`язку з цим прохає: визнати неправомірними дії головного державного виконавця Кобеляцького відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Лисенко Марини Іванівни, що були винесені в рамках ВП № 57837782 відносно судового наказу № 2-н/532/28/2018 виданого 30.10.2018р. Кобеляцьким районним судом Полтавської області. Скасувати постанову про накладання штрафу від 09.06.2025р., що визначено як за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три роки на боржника: ОСОБА_1 дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_2 адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер виконавчого провадження: 57837782, РНОКПП: НОМЕР_1 - штраф на користь ОСОБА_4 у розмірі 99 429,92 грн.

Скасувати Постанову від від 05.02.2026р. «про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника», стягнення на доходи боржника ОСОБА_1 дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_2 реєстраційний номер виконавчого провадження: 57837782 адреса: АДРЕСА_1 РНОКПП: НОМЕР_1 , що отримує дохід у ОСОБА_5 , АДРЕСА_2 ., здійснювати відрахування із суми доходів боржника у відповідності до вимог чинного законодавства, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, у розмірі 50% до погашення заборгованості, яка станом на 23.07.2025 становить суму 99429,92 грн.

Ухвалою суду від 25.03.2026 відкрито провадження у справі.

Ухвалою суду від 01.06.2026 до участі в справі залучено стягувача ОСОБА_6 .

Заявник ОСОБА_1 надав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Головний державний виконавець Лисенко М.І. надала заяву про розгляд справи за її відсутності. В наданих суду письмових пояснення державний виконавець зазначила, що твердження скаржника є необгрунтованими та безпідставними.

Вказала, що 03.01.2018 до відділу стягувачем подано заяву про примусове виконання рішення разом аз виконавчим документом, а саме судовим наказом № 2-н/532/28/2018 від 30.10.2028, виданий Кобеляцьким районним судом Полтавської області про стягнення із ОСОБА_1 на користь ( ОСОБА_7 ) ОСОБА_6 аліментів у розмірі ? частини усіх видів заробітку (доходу), щомісячно, на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , починаючи із 26.09.2018.04.12.2018 державнипм виконавцем винесена постанова про відкриття виконавчого провадження та направлена сторонам виконавчого провадження, в тому числі боржнику ОСОБА_1 за адресою, вказаною у виконавчому документі: АДРЕСА_1 .

В ході здійснення виконавчого провадження 04.12.2018 державному виконавцю стало відомо, що боржник відбуває покарання в державній установі «Дніпровська установа виконання покарань № 4». 05.12.2018 винесено постанову про звернення стягнення на дохід боржника, яку направлено для виконання до вказаної установи. Однак, згідно повідомлення державної установи «Дніпровська установа виконання покарань № 4» ОСОБА_1 до суспільно-корисної праці не притягувався, заробітна плата не нараховувалася, а тому стягнення аліментів не проводилося.

Згідно із ч. 14 ст. 71 Закону встановлено, що за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за один рік, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 20 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів. За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за два роки, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 30 відсотків сума заборгованості зі сплати аліментів. За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три роки, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 50 відсотків сума заборгованості зі сплати аліментів.

Згідно розрахунку, здійсненого на 01.06.2025 встановлено, що сукупний розмір заборгованості зі сплати аліментів перевищує суму відповідних платежів за три роки. Тому на підставі ч. 14 ст. 71 Закону, 09.06.2025 державним виконавцем винесена постанова про накладення штрафу на боржника у розмірі 50 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів, а саме 99429,92 грн., яку у відповідності до вимог ч. 1 ст. 28 Закону надіслано ОСОБА_1 простим поштовим відправленням за адресою: АДРЕСА_1 . Таким чином, постанова про накладення штрафу винесена державним виконавцем межах повноважень та у спосіб, визначений законом.

Встановлено, що боржник отримує дохід у ВЧ НОМЕР_2 .

09.06.2025 винесено постанову про звернення стягнення на дохід боржника, яку направлено для виконання до вказаної військової частини. Однак рекомендовано поштове відправлення повернулося на адресу відділу з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Тому, 04.07.2025 державним виконавцем винесено нову постанову про звернення стягнення на дохід боржника, яку було направлено вже за іншою наявною адресою військової частини. Проте і це поштове відправлення повернулося до відділу з аналогічною відміткою «за закінченням терміну зберігання».

17.09.2025 державним виконавцем направлено лист до Генерального штабу Збройних сил України з проханням посприяти у направлені до відповідної військової частини постанови про звернення стягнення на дохід боржника, оскільки повернення поштових відправлень фактично унеможливлює своєчасне та повне виконання рішення суду.

У подальшому зазначена постанова була прийнята до виконання ВЧ НОМЕР_2 , після чого

із доходу боржника було проведено утримання аліментів в сумі 12444,26 грн. та 12856,73 грн.

18.11.2025 на адресу відділу надійшло повідомлення про те, що ОСОБА_1 наказом командира ВЧ НОМЕР_2 від 14.11.2025 № 492 був виключений із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.

Крім того, 05.02.2026 державному виконавцю стало відомо, що ОСОБА_1 здійснює трудову діяльність у ФОП ОСОБА_3 . На підставі чого, цього ж дня винесено постанову про звернення стягнення на дохід та направлено за місцем отримання доходу. Однак зазначена постанова повернуласа до віддіду без вручення.

Твердження боржника щодо своєчасної сплати ним аліментів не відповідає дійсності, оскільки за період перебування на примусовому виконанні виконавчого документа ОСОБА_1 особисто сплата аліментів не проводилася жодного разу, а заборгованість, що виникла на день досягнення дитиною повноліття, стягувалася державним виконавцем у примусовому порядку шляхом виставляння платіжних інструкцій на рахунки боржника.

Разом з цим, відповідно до ч.4 ст. 19 Закону сторони зобов`язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов`язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи. Однак боржник вказані обов`язки не виконав.

Згідно довідки Вільховатського старостинського окуругу, ОСОБА_1 за адресою, вказаною у виконавчому документі, а саме: АДРЕСА_1 , зареєстрований, але з 2018 року не проживає, місце його проживання (перебування) не відоме. Тобто, боржник, про зміну свого фактичного місця проживання державного не повідомив, більше того, зазначати вказану адресу, яка фактично не відповідає його місцю проживання.

Таким чином, ОСОБА_1 , будучи обізнаним про наявність виконавчого провадження, належним чином рішення суду не виконував.

Доводи скаржника щодо того, що державний виконавець знаючи про його перебування на військовій службі, неправомірно виніс постанову про накладення штрафу та вживав заходів примусового виконання рішення суду, зокрема проводив стягнення є безпідставним, оскільки ст. 180 СК України встановлений обов`язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Сплата аліментів за рішенням суду є одним із способів виконання обов`язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини. При цьому, чинним законодавством не передбачено звільнення особи від обов`язку сплачувати аліменти у зв`язку із проходженням військової служби.

На підставі викладеного прохала відмовити у задоволенні скарги.

ОСОБА_9 належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, до суду не з`явилася, причини неявки суд не повідомила.

Згідно із частиною 2 статті 450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Отже, суд здійснюватиме розгляд скарги по суті за відсутності учасників справи.

Судом досліджено матеріали виконавчого провадження.

Встановлено, що 04.12.2018 головним державним виконавцем Кобеляцького районного відділу ДВС Даценко В.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання судового наказу № 2- н/532/28/2018, виданого 30.10.2018 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 аліментів у розмірі1/4 частини заробітку, щомісячно на утримання неповнолітнього сина: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до досягнення дитиною повноліття.

У ході примусового виконання рішення суду державним виконавцем було винесено постанову від 09.06.2025, згідно якої встановлено наявність заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів з 3 роки, та на ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 99429,92 грн.

У цій постанові вказано згідно із розрахунком заборгованості станом на 01.06.2025 у боржника наявна заборгованість зі сплати аліментів в сумі 198859,83 грн.

В матеріалах виконавчого провадження мається розрахунок заборгованості, з якого вбачається, що станом за період з вересня 2018 року по травень 2025 року загальний розмір заборгованості становить 198859,83 грн. За цей період боржником не було сплачено жодної гривні.

Натомість судом встановлено, що ОСОБА_1 отримував дохід з грудня 2024 року, однак сплату аліментів не проводив.

05.02.2026 державним виконавцем винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію,стипендію та інші доходи боржника.

За змістом статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до статті 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

З матеріалів справи вбачається, що на примусовому виконанні у державного виконавця у межах виконавчого провадження №57837782 перебуває судовий наказ від 30.10.2018 про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Судом встановлено, що скаржник неналежним чином виконував рішення суду про стягнення аліментів, у зв`язку із чим у нього утворилась заборгованість. Вказана обставина скаржником не заперечується.

Згідно із наданим державним виконавцем розрахунком станом на 01.06.2025 у боржника ОСОБА_1 існувала заборгованість зі сплати аліментів в сумі 198859,83 грн.

Частиною 1 статті 18 Закону №1404-VIII передбачено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом (пункт 16 частини 3 статті 18 Закону №1404-VIII).

Порядок стягнення аліментів під час здійснення виконавчого провадження визначений статтею 71 Закону №1404-VIII. Відповідно до частин 1, 3, 4, 14 вказаної статті порядок стягнення аліментів визначається законом. Виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого Сімейним кодексом України. Виконавець зобов`язаний обчислювати розмір заборгованості із сплати аліментів щомісяця. За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три роки, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 50 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів.

Водночас, згідно з частиною 3 статті 11 Закону №1404-VIII строк обчислення заборгованості зі сплати аліментів для застосування заходів, передбачених пунктами 1-4 частини 14 статті 71 цього Закону, обчислюється з дня пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання.

Пунктом 8 розділу XVI Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №512/5 від 02.04.2012, визначено, що виконавець накладає на боржника штраф у розмірі та у випадках, визначених частиною 14 статті 71 Закону №1404-VIII.

Постанова про накладення штрафу оформлюється відповідно до вимог пункту 7 розділу I цієї Інструкції та містить відомості про розмір заборгованості, яка утворилася з дня пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання, та суму штрафу.

Аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку, що достатньою підставою для винесення державним виконавцем постанови про накладення на боржника штрафу в розмірі 50% суми заборгованості зі сплати аліментів є встановлення факту наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три роки, яка обчислюється з дня пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.12.2021 у справі №2610/27695/2012 зазначила, що положення абзацу 3 частини 14 статті 71 Закону №1404-VІІІ передбачають накладення штрафу у разі наявності заборгованості зі сплати аліментів у певному розмірі, який дорівнює сумі відповідних платежів за три роки. Тобто зазначена норма права містить вказівку на суму заборгованості, за якої виникають підстави для накладення штрафу на боржника, а не на період її виникнення. Дата виникнення заборгованості зі сплати аліментів не впливає на можливість застосування штрафу до боржника. Визначальним для вирішення справи є встановлення наявності такої заборгованості на час винесення постанови про накладення штрафу та її сума, з якою пов`язано визначення розміру штрафу.

Оскільки за цей період сукупний розмір заборгованості скаржника перевищував суму відповідних платежів за три роки, то у державного виконавця були підстави для винесення оскаржуваної постанови про накладення на боржника штрафу у розмірі 50% заборгованості.

Заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника (п.п. 1-2 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про виконавче провадження»).

Згідно зі ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів/електронних грошей, що знаходяться на рахунках у банках чи інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів.

Оскільки на час винесення постанови у боржника була наявна заборгованість, боржник офіційно працевлаштований, то у державного виконавця були підстави для винесення оскаржуваної постанови.

Відповідно до ч. 3 ст. 451 ЦПК України, якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Отже, головний державний виконавець при винесенні оскаржуваних постанов про накладення штрафу та про звернення стягнення на заробітну плату боржника ОСОБА_1 , діяв у межах наданих йому повноважень, тоді як порушень закону під час розгляду скарги встановлено не було, а тому відсутні підстави для задоволення скарги.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1-4, 12, 258-260, 352-355, 447-452 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд

Постановив:

У задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії та рішення державного виконавця відмовити.

Ухвала може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів в порядку ст. 354 ЦПК України.

Повний текст ухвали складено 10.08.2026.

Суддя