Рішення № 139100764, 19.08.2026, Київський районний суд м. Полтави

Київський районний суд м. Полтави

Справа № 552/2560/26

Провадження № 2/552/2208/26

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м у к р а ї н и

19.08.2026 Київський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого судді Яковенко Н.Л.,

секретаря судового засідання Руденької А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Полтава цивільну справу № 552/2560/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» 30.03.2026 звернувся в Київський районний суд м. Полтави з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами.

Позовна заява обґрунтована тим, що 29.08.2025 між ТОВ «МІЛОАН» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 5551395, а 24.12.2025 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 24122025, згідно з яким права вимоги до відповідача за кредитним договором перейшли до ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів» на загальну суму 22547 грн, з яких 6500 грн сума заборгованості за основною сумою боргу та 455 грн та 7592 грн комісія та 8000 грн сума штрафів.

Також 12.08.2024 між ТОВ «МІЛОАН» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 6434070, а 27.01.2026 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 27012026, згідно з яким права вимоги до відповідача за кредитним договором перейшли до ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів» на загальну суму 17390,10 грн, з яких 3896,10 грн сума заборгованості за основною сумою боргу та 5694 грн комісія та 7800 грн сума штрафів.

07.08.2025 між ТОВ «Сіроко Фінанс» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір позики № 7435851, а 23.12.2025 між ТОВ «Сіроко Фінанс» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу згідно з яким права вимоги до відповідача за кредитним договором перейшли до ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів» на загальну суму 15425,16 грн, з яких 4297,92 грн сума заборгованості за основною сумою боргу та 515,64 грн відсотки, 10611,60 грн пеня.

04.08.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір про надання коштів у кредит №71932669, а 26.01.2026 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу згідно з яким права вимоги до відповідача за кредитним договором перейшли до ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів» на загальну суму 17200 грн, з яких 5000 грн сума заборгованості за основною сумою боргу та 1450 грн відсотки, 10000 грн пеня та 750 грн комісія за надання кредиту.

Також 23.08.2024 між ТОВ «Фінансова компанія «Незалежні фінанси» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 1904909, а 28.01.2026 між ТОВ «ФК «Незалежні фінанси» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 28012026, згідно з яким права вимоги до відповідача за кредитним договором перейшли до ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів» на загальну суму 20070 грн, з яких 4500 грн сума заборгованості за основною сумою боргу, 6570 грн комісія, 9000 грн сума штрафів.

В своїй позовній заяві позивач просив суд стягнути з відповідача суму заборгованості за кредитним договором № 5551395 в розмірі 22547 грн, за кредитним договором № 6434070 в розмірі 17390,10 грн, за кредитним договором 7535851 в розмірі 15425,16 грн, за кредитним договором № 71932669 в розмірі 17200 грн, за кредитним договором № 1904909 в розмірі 20070, а всього 92632,26 грн.

Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 31.03.2026 відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідач ОСОБА_1 до суду відзив на позовну заяву не подала.

Позивач ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» просив розглядати справу без участі представника.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду, має зареєстрований Електронний кабінет ЄСІТС.

Суд, дослідивши зібрані в справі докази, приходить до таких висновків.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 уклала ряд кредитних договорів, які є предметом розгляду в даній справі.

29.08.2025 між ТОВ «МІЛОАН» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 5551395, а 24.12.2025 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 24122025, згідно з яким права вимоги до відповідача за кредитним договором перейшли до ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів» на загальну суму 22547 грн, з яких 6500 грн сума заборгованості за основною сумою боргу та 455 грн та 7592 грн комісія та 8000 грн сума штрафів.

Також 12.08.2024 між ТОВ «МІЛОАН» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 6434070, а 27.01.2026 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 27012026, згідно з яким права вимоги до відповідача за кредитним договором перейшли до ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів» на загальну суму 17390,10 грн, з яких 3896,10 грн сума заборгованості за основною сумою боргу та 5694 грн комісія та 7800 грн сума штрафів.

07.08.2025 між ТОВ «Сіроко Фінанс» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір позики № 7435851, а 23.12.2025 між ТОВ «Сіроко Фінанс» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу згідно з яким права вимоги до відповідача за кредитним договором перейшли до ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів» на загальну суму 15425,16 грн, з яких 4297,92 грн сума заборгованості за основною сумою боргу та 515,64 грн відсотки, 10611,60 грн пеня.

04.08.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір про надання коштів у кредит №71932669, а 26.01.2026 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу згідно з яким права вимоги до відповідача за кредитним договором перейшли до ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів» на загальну суму 17200 грн, з яких 5000 грн сума заборгованості за основною сумою боргу та 1450 грн відсотки, 10000 грн пеня та 750 грн комісія за надання кредиту.

Також 23.08.2024 між ТОВ «Фінансова компанія «Незалежні фінанси» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 1904909, а 28.01.2026 між ТОВ «ФК «Незалежні фінанси» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 28012026, згідно з яким права вимоги до відповідача за кредитним договором перейшли до ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів» на загальну суму 20070 грн, з яких 4500 грн сума заборгованості за основною сумою боргу, 6570 грн комісія, 9000 грн сума штрафів.

У відповідності до умов кожного з договорів, їх підписання здійснювалось електронним підписом відповідача, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора.

З матеріалів справи вбачається, що зазначені договори позики укладені в електронній формі за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем), що відповідає вимогам Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», Закону України «Про електронну комерцію», Закону України «Про захист прав споживачів» та не суперечить приписам ч.1 ст.205, ст.6, 207, 627-628, ч.2 ст.639 ЦК України.

При цьому, на виконання приписів ч.1ст.638 ЦК України сторони у вказаних договорах досягли згоди щодо всіх істотних умов цього правочину, в зв`язку з чим він в силу положень ст.629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Встановлено, що отримавши грошові кошти згідно з укладеними кредитними договорами, відповідач умови договорів в частині повернення коштів не виконала, кредитні кошти в повному обсязі не повертала.

Встановивши дані обставини, враховуючи, що між сторонами кредитного договору виникли правовідносини, відповідачем грошові кошти отримано, але в порядку та на умовах договору не повернуто, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» до відповідача про стягнення боргу за договорами заявлені обґрунтовано.

Відповідно до ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 1082 ЦК України передбачено, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Виходячи із ч. 2 ст. 516 ЦК України, якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор лише несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

При цьому неповідомлення боржника про заміну кредитора не тягне за собою відмову у задоволенні позову новому кредитору, а може впливати на визначення розміру боргу перед новим кредитором у випадку проведення виконання попередньому або ж свідчити про прострочення кредитора (ст. ст. 516, 613 ЦК України).

Як встановлено дослідженими в справі доказами, до позивача ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» права вимоги до відповідача перейшли відповідно до укладених договорів факторингу.

При укладенні договорів факторингу їх сторони передбачили, що перелік боржників, грошові вимоги до яких передаються, формуються згідно додатку. Перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту приймання-передачі відповідного реєстру боржників згідно додатку.

Відповідач, як боржник за кредитними договорами, включений до реєстру боржників.

Тому суд приходить до висновку, що позивач ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» відповідно до укладених договорів набув права вимоги до відповідача за вказаними кредитними договорами.

При вирішенні питання щодо обґрунтованості розміру заборгованості за кожним із договорів суд враховує таке.

Позивач ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» позовні вимоги до відповідача за кожним із кредитних договорів заявляє в межах суми боргу зі тілом кредитів та заборгованістю за відсотками.

При укладенні договору № 5551395 його сторони передбачили, що сума кредиту складає 6500 грн, строком на 337 днів, 01.08.2026 дата остаточного погашення, загальні витрати по кредиту 21333 грн, орієнтовна загальна вартість кредиту визначена сторонами договору 27833 грн, орієнтовна реальна річна процентна ставка 2739,03 % річних.

Позивач просить стягнути заборгованість за кредитним договором № 5551395 на загальну суму 22547 грн, з яких 6500 грн сума заборгованості за основною сумою боргу та 455 грн та 7592 грн комісія та 8000 грн сума штрафів.

З 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан.

У п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України встановлено, що в період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)

Тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 8000 грн суми штрафів задоволенню не підлягають.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21 (провадження № 61-4202сво22) зазначено, що: "згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону України "Про споживче кредитування" умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України "Про споживче кредитування" щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України "Про споживче кредитування".

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.

У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 зазначено, що "у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України "Про споживче кредитування". Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України "Про споживче кредитування".

В укладеному між сторонами по даній справі в кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються позивачу та за які встановлена комісія.

Ураховуючи, що позивач не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні кредитного договору, то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредиту є нікчемними.

З цих підстав суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення комісії також не підлягають задоволенню.

Суд приходить до висновку, що за кредитним договором № 5551395 підлягає стягненню заборгованість в розмірі 6500 грн, що є тілом кредиту.

При укладенні договору № 6434070 його сторони передбачили, що сума кредиту складає 3900 грн, строком на 337 днів, 15.07.2026 дата остаточного погашення, загальні витрати по кредиту 12676,95 грн, орієнтовна загальна вартість кредиту визначена сторонами договору 16576,95 грн, орієнтовна реальна річна процентна ставка 2480,95 % річних.

Позивач просить стягнути заборгованість за кредитним договором № 6434070 на загальну суму 17390 грн, з яких 3896,10 грн сума заборгованості за основною сумою боргу та 5694 грн комісія та 7800 грн сума штрафів.

З 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан.

У п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України встановлено, що в період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)

Тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 7800 грн суми штрафів задоволенню не підлягають.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21 (провадження № 61-4202сво22) зазначено, що: "згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону України "Про споживче кредитування" умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України "Про споживче кредитування" щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України "Про споживче кредитування".

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.

У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 зазначено, що "у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України "Про споживче кредитування". Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України "Про споживче кредитування".

В укладеному між сторонами по даній справі в кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються позивачу та за які встановлена комісія.

Ураховуючи, що позивач не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні кредитного договору, то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредиту є нікчемними.

З цих підстав суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення комісії також не підлягають задоволенню.

Суд приходить до висновку, що за кредитним договором № 6434070 підлягає стягненню заборгованість в розмірі 3896,10 грн, що є тілом кредиту.

При укладенні договору № 7435851 його сторони передбачили, що сума кредиту складає 5550 грн, строком на 12 днів, 18.08.2025 дата повернення, відсотки 6,05 грн, комісія 526,75 грн, загальна вартість кредиту 6082,80 грн, орієнтовна реальна річна процентна ставка 1994,05 % річних.

Позивач просить стягнути за договором № 7435851 заборгованість в розмірі 15425,16 грн, з яких 4297,92 грн тіло, 515,64 грн відсотки та 10611,60 грн пеня.

З 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан.

У п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України встановлено, що в період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)

Тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 10611,60 грн суми штрафів задоволенню не підлягають.

Суд приходить до висновку, що за кредитним договором № 7435851 підлягає стягненню заборгованість в розмірі 4813,56 грн, що складається з 4297,92 грн тіло кредиту та 515,64 грн відсотки.

При укладенні договору № 71932699 його сторони передбачили, що сума кредиту складає 5000 грн, строком на 29 днів, 01.09.2025 дата остаточного погашення, загальні витрати по кредиту 1028,40 грн, орієнтовна загальна вартість кредиту визначена сторонами договору 6028,40 грн.

Позивач просить стягнути заборгованість за кредитним договором № 71932699 на загальну суму 17200 грн, з яких 5000 грн сума заборгованості за основною сумою боргу та 1450 грн відсотки, 750 грн комісія та 10000 грн сума пені.

З 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан.

У п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України встановлено, що в період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)

Тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 10000 грн суми штрафів задоволенню не підлягають.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21 (провадження № 61-4202сво22) зазначено, що: "згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону України "Про споживче кредитування" умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України "Про споживче кредитування" щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України "Про споживче кредитування".

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.

У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 зазначено, що "у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України "Про споживче кредитування". Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України "Про споживче кредитування".

В укладеному між сторонами по даній справі в кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються позивачу та за які встановлена комісія.

Ураховуючи, що позивач не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні кредитного договору, то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредиту є нікчемними.

З цих підстав суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення комісії також не підлягають задоволенню.

Суд приходить до висновку, що за кредитним договором № 71932669 підлягає стягненню заборгованість в розмірі 6450 грн, що складається з 5000 грн тіла кредиту та 1450 грн відсотки.

При укладенні договору № 1904909 його сторони передбачили, що сума кредиту складає 4500 грн, строком на 339 днів, 28.07.2026 дата остаточного погашення, загальні витрати по кредиту 14656,50 грн, орієнтовна загальна вартість кредиту визначена сторонами договору 19156,50 грн.

Позивач просить стягнути заборгованість за кредитним договором № 1904909 на загальну суму 20070 грн, з яких 4500 грн сума заборгованості за основною сумою боргу та 6570 грн комісія та 9000 грн сума неустойки.

З 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан.

У п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України встановлено, що в період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)

Тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 9000 грн суми штрафів задоволенню не підлягають.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21 (провадження № 61-4202сво22) зазначено, що: "згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону України "Про споживче кредитування" умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України "Про споживче кредитування" щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України "Про споживче кредитування".

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.

У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 зазначено, що "у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України "Про споживче кредитування". Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України "Про споживче кредитування".

В укладеному між сторонами по даній справі в кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються позивачу та за які встановлена комісія.

Ураховуючи, що позивач не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні кредитного договору, то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредиту є нікчемними.

З цих підстав суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення комісії також не підлягають задоволенню.

Суд приходить до висновку, що за кредитним договором № 1904909 підлягає стягненню заборгованість в розмірі 4500 грн, що складається з тіла кредиту.

З цих підстав позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Порядок розподілу судових витрат між сторонами визначено нормами ст. 141 ЦПК України.

Частиною 1 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, відповідно до норм ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені та документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору в сумі 939,84 грн пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 264, 265 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» суму заборгованості:

- за кредитним договором № 5551395 в розмірі 6500 грн,

- за кредитним договором № 6434070 в розмірі 3896,10 грн,

- за кредитним договором № 7435851 в розмірі 4813,56 грн,

- за кредитним договором № 71932669 в розмірі 6450 грн,

- за кредитним договором № 1904909 в розмірі 4500 грн,

всього стягнути суму заборгованості за договорами у загальному розмірі 26159 грн 66 коп.

В задоволенні решти позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» понесені судові витрати в розмірі 939,84 грн.

Рішення суду може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», місцезнаходження 07400, Київська область, м. Бровари, вул. Лісова, 2, код ЄДРПОУ 35625014.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Повне судове рішення складено 19.08.2026.

Головуючий суддя Н.Л.Яковенко