Рішення № 139100455, 19.08.2026, Рокитнянський районний суд Київської області

Справа № 375/1133/26

Провадження № 2/375/1009/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2026 року селище Рокитне

Рокитнянський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Банах-Кокус О.В.

за участю секретаря судових засідань Киричок І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в селищі Рокитне Білоцерківського району Київської області в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА-НОВА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2026 року ТОВ «ІННОВА-НОВА», через свого представника Андрущенка М.В., звернулося до Рокитнянського районного суду Київської області з позовною заявою ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики у розмірі 67740,00 гривень.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що між ТОВ «ІННОВА-НОВА» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання грошових коштів у позику №7783070425.

Вказаний договір був укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного та підписаного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених ст.ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до умов договору позики, позикодавець зобов`язується надати позичальнику позику на суму у розмірі 15000,00 грн шляхом перерахунку на банківський рахунок (банківську картку) на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути позику у погоджений умовами договору строк або достроково та сплатити проценти за користування позикою, нараховані згідно п.2.6.1., п.2.6.2 цього договору, його додатків.

Відповідач всупереч умовам договору позики свої зобов`язання за договором належним чином не виконав, суму позики не повернув, проценти за користування грошовими коштами не сплатив, внаслідок чого станом на день звернення до суду з даною позовною заявою має заборгованість перед позивачем у розмірі 67740,00 грн, з яких: 15000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 50940,00 грн - заборгованість за процентами; комісія за надання кредиту - 2250,00 грн.

За вказаних обставини, позивач ТОВ «ІННОВА-НОВА» звернулося до суду з даним позовом.

Процесуальні дії у справі та заяви (клопотання) учасників

Ухвалою Рокитнянського районного суду Київської області від 21 травня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням учасників справи та задоволено клопотання позивача про витребування доказів.

9 червня 2026 року через канцелярію суду від представника відповідача - адвоката Зачепіло З.Я. надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник просить відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення суми заборгованості за процентами та комісією.

15 червня 2026 року через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій представник просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

19 червня та 24 червня 2026 року АТ КБ «ПриватБанк» надіслав листи на виконання ухвали суду від 21 травня 2026 року про витребування доказів.

29 червня 2026 року ухвалою Рокитнянського районного суду Київської області повторно витребувано від АТ КБ «ПриватБанк» письмові докази.

20 липня 2026 року АТ КБ «ПриватБанк» надіслав лист на виконання ухвали суду від 29 червня 2026 року про витребування доказів.

Представник позивача про час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку. У позовних вимогах просив проводити розгляд справи без участі представника ТОВ «Іннова-Нова».

У судове засідання відповідач та представник відповідача не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку. 19 серпня 2026 року від представника позивача на електронну адресу суду надійшла заява про розгляд спрви за відсутності відповідача та його представника.

Відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Стислий виклад позиції інших учасників справи

Від представника відповідача - адвоката Зачепіло З.Я. до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому вона просить відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення суми заборгованості за процентами та комісією, обгрунтувавши наступним.

1. Наданий розрахунок суми заборгованості фактором, тобто ТОВ «ІННОВА-НОВА» не є належним та допустимим доказом, який підтверджує наявність суми боргу перед позивачем та наявність самої заборгованості, оскільки він не є первинним бухгалтерським документом. Не надано суду первинних бухгалтерських документів відносно видачі кредиту та його часткового погашення (платіжні доручення меморіальні ордери, розписки, чеки, та ін.), тому не має підстав вважати, що розмір заборгованості відповідача перед позивачем, а також суми відсотків зазначені в розрахунку є правильними. Доведеність наявної суми заборгованості за кредитним договором, є обов`язком позивача, який не довів суду належними та допустимими доказами її розмір та період, за який слід розраховувати розмір заборгованості, а також позивачем не надано до суду виписки з рахунку, у випадку, якщо він був відкритий на ім`я відповідача. У матеріалах справи відсутні інші належні та допустимі докази, які підтверджують суму наданого відповідачу кредитного ліміту, а також виписки за картковими рахунками та сам розрахунок заборгованості з моменту укладення кредитного договору в якому прослідковується виконання умов зобов`язання відповідачем по вищевказаному кредитному договору.

2. З 1 січня 2021 року в Україні набули чинності зміни, внесені до Закону «Про споживче кредитування». Відповідно до норм документа договори, які укладаються на суму, що не перевищує мінімальної зарплати, а також на строк до 1 місяця належать до споживчих. Відповідно до зазначеного закону, суму відсотків за прострочення споживчого кредиту не може бути змінено у бік погіршення умов для споживача, штраф і пеня, що нараховуються, не можуть перевищувати подвійної суми тіла Кредиту. Збільшення розмірів штрафних санкцій за домовленістю сторін заборонено.

3. Вимога позивача про стягнення комісії у сумі 2250,00 грн є незаконною та недобросовісною, оскільки вона не відповідає принципам розумності та справедливості, встановленим цивільним законодавством. Відповідно до частики 5 стати 11 Закону України «Про захист прав споживачів», а також частини 4 статті 18 Закону України «Про споживче кредитування», фінансові установи не мають права вимагати від споживачів будь-яких платежів за послуги, які не є самостійною послугою в розумінні цих законів. Нарахування комісії є допустимим лише у випадку, коли вона стягується за конкретну, окремо визначену послугу, яка надається клієнту. Позивач, однак, не надав жодних доказів того, за які послуги була нарахована ця комісія. З тексту кредитного договору неможливо визначити, за що саме стягується плата у розмірі 2250,00 грн. Це свідчить про те, що дана комісія є прихованою винагородою, яка фактично нарахована за дії, що фінансова установа зобов`язана виконувати в рамках своєї основної діяльності з надання кредиту, і за які вона вже отримує плату у вигляді відсотків.

Вимога позивача про стягнення комісії є безпідставною. Цей пункт розрахунку заборгованості повинен бути виключений, оскільки він суперечить основним принципам цивільних правовідносин, заснованим на справедливості, розумності та добросовісності. Позивач не мав права нараховувати комісію без надання належної, самостійної та окремої послуги, що є грубим порушенням прав споживача.

Представник позивача у відповіді на відзив зазначив наступне.

1. ТОВ «ІННОВА-НОВА» не має обов`язку надавати повні реквізити банківської картки у зв`язку з тим, що відповідно до п. 64 Розділу 3 Постанови Правління НБУ № 164 від 29.07.2022 «Про затвердження Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів» (яка діяла на час укладення договору про надання грошових коштів у позику № 7783070425 від 11.04.2025 р.) - суб`єкт господарювання зобов`язаний не копіювати платіжний інструмент чи його реквізити. Враховуючи вимоги ЗУ «Про банки і банківську діяльність», позичальник не може надати первинний банківський документ про перерахунок суми позики, так як дана транзакція є банківською таємницею, позивач надав суду Довідку про перерахунок відповідачу вищезазначеної суми позики, в якій зазначений номер транзакції, сума, ПІБ позичальника та номер картки на яку були перераховані кошти.

2. За новітньою судовою практикою у справах про стягнення заборгованості за аналогічними кредитними договорами, підтверджено як правомірність укладення письмових кредитних договорів, електронних кредитних договорів, так і правомірність укладення електронних кредитних договорів за допомогою одноразового ідентифікатора та/або факсимільного відтворення підпису.

Позичальником ОСОБА_1 під час укладення договору про надання грошових коштів у позику № 7783070425 від 11.04.2025 пройдено ідентифікацію шляхом використання Системи BankID Національного банку (цей спосіб ідентифікації прописаний у п. 2.17. Договору).

Відповідач не заперечує факт укладення з позивачем Кредитного договору, отримання кредитних коштів, не виконання своїх зобов`язань з повернення цих коштів. Так, з моменту укладення Кредитного договору та до звернення Позивача до Суду за захистом своїх прав Відповідач не здійснив жодного погашення за кредитом. Тоді, як позичальнику було встановлено графік платежів (Додаток № 1 До Договору про надання грошових коштів у кредит №7783070425 від 11.04.2025 року).

3. Закон України «Про споживче кредитування», зокрема ч. 5 ст. 8, визначає, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%. Також, окрім процентів за користування позикою, відповідачу нарахована комісія за надання кредиту, що становить 15% від суми наданого Кредиту (15000,00 /100% * 15% = 2250,00 грн.) та нараховується на суму виданого за цим Договором Кредиту у день надання кредиту згідно п. 2.7. договору про надання грошових коштів у № 7783070425 від 11.04.2025 р.

Волевиявлення сторони щодо підписання договору свідчить, що особа, яка погоджується укласти Договір, отримала всі необхідні відомості для прийняття рішення про погодження умов договору. Відповідач розумів розмір процентів, надаючи свою згоду на отримання кредитних коштів, що ним під сумнів не ставиться. Тож, твердження Відповідача в цій частині є безпідставними.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Судом встановлено, що 11 квітня 2025 року між ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено договір надання грошових коштів у кредит № 7783070425, який підписаний відповідачем електронним підписом з одноразовим ідентифікатором «6792».

Як вбачається із змісту Договору позики, разом із Правилами надання споживчих кредитів, затверджених 17 листопада 2024 року складають єдиний договір, в якому визначаються всі його істотні умови та з яким позичальник був попередньо ознайомлений.

Договір був укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного та підписаного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених ст. ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до п. 2.2. Договору позики Позикодавець зобов`язується надати позичальнику кредит у гривні, а Позичальник зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити комісію за надання Кредиту (якщо умовами Договору передбачено сплату комісії за надання Кредиту), проценти за користування Кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором.

Основні умови Договору щодо надання коштів у позику:

п. 2.3. Сума кредиту (загальний розмір) складає: 15000,00 гривень,

п. 2.4. Тип кредиту - кредит,

п.2.5. Строк кредиту (строк дії Договору) 360 днів,

п. 3.2. Дата надання кредиту: 11.04.2025 року або наступний за ним календарний день,

п. 2.6.1. Стандартна процентна ставка в день застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 2.5. цього Договору та становить: 1% за кожен день користування Кредитом, яка застосовується протягом перших 180 (ста вісімдесяти) календарних днів з дати укладення цього Договору. В цей період можливе використання Позичальником право користування Кредитом за Зниженою процентною ставкою, 0.87% за кожен день користування Кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 (ста вісімдесят першого) календарного дня з дати укладення цього Договору і до закінчення строку дії цього Договору або до дати фактичного повернення всієї суми кредиту (до тієї із дат яка настане раніше),

п. 2.7. Комісія за надання кредиту становить 15 % від суми наданого Кредиту та нараховується на суму виданого за цим Договором Кредиту у день надання кредиту. Якщо в цьому пункті Договору значення розміру комісії за видачу Кредиту становить 0% (нуль процентів), це означає, що комісія за видачу Кредиту відсутня.

На підтвердження укладання договору Позики між Кредитодавцем та Позичальником у додатку до позовної заяви позивач додає роздруківку з підтвердженням відправлення на номер відповідача - +380960319693 одноразовий ідентифікатор для підпису договору позики № 7783070425 та паспорту споживчого кредиту. Зазначені одноразові ідентифікатори вказані також у Договорі позики та паспорті споживчого кредиту після його підписання сторонами.

Перерахування Позичальнику кредитних коштів у розмірі 15000,00 гривень, в рамках виконання умов Договору, було здійснено шляхом грошового переказу, використовуючи реквізити платіжної картки, вказаної Відповідачем під час укладання Договору, що підтверджується Довідкою про перерахування коштів, виданою ТОВ ФК «Контрактовий Дім», з яким у ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» укладено договір №160523/1 від 16 травня 2023 року, відповідно до якого ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» доручає ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КОНТРАКТОВИЙ ДІМ» здійснювати перекази коштів (Платежів) з використанням Реєстру виплат на користь Отримувачів відповідно до правил МПС для сервісів Visa Direct/Master Card Money Send.

Згідно п. 3.2.8 ТОВ «ФК «КОНТРАКТОВИЙ ДІМ» надає у разі надходження запиту (на електронну пошту ФК та іншими каналами зв`язку) документ, що підтверджує здійснення переказу коштів.

ТОВ ІННОВА ФІНАНС», як Позикодавець, свої зобов`язання виконав у повному обсязі та надав відповідачу грошові кошти у розмірі 15000,00 грн.

Згідно із розрахунком заборгованості за кредитним договором № 7783070425 від 11 квітня 2025 року, заборгованість відповідача перед Позивачем складає 67740,00 грн, з яких: 15000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 50940,00 грн - заборгованість за процентами; комісія за надання кредиту - 2250,00 грн.

Проценти нараховувалися за період з 11 квітня 2025 по 6 квітня 2026 року.

Рішенням № 05-09/2025 Єдиного учасника ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» від 5 вересня 2025 року змінено назву товариства з «ІННОВА ФІНАНС» на «ІННОВА-НОВА».

АТ КБ «ПриватБанк» у листі від 5 червня 2026 року № 20.1.0.0.0/7-260601/51953, наданого на виконання ухвали суду в частині витребування доказів від 21 травня 2026 року, зазначає, що не може надати запитувану інформацію, оскільки за наданими відомостями не вдалося ідентифікувати вказану у запиті особу.

АТ КБ «ПриватБанк» у листі від 16 липня 2026 року № 20.1.0.0.0/7-260714/46160-БТ, наданого на виконання ухвали суду в частині витребування доказів від 29 червня 2026 року, повідомляє, що на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 було емітовано карту № НОМЕР_2 та 11 квітня 2025 року на вказану карту було зараховано кошти у сумі 15000,00 грн.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори.

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини 1 статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Договір, укладений між сторонами в електронній формі, має силу договору, який укладений в письмовій формі та підписаний сторонами, які узгодили всі умови, так як без проходження реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора (коду, що відповідно до домовленості є електронним підписом позичальника, який використовується ним як аналог власноручного підпису), без здійснення входу відповідачем на веб-сайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитні договори між відповідачем та первісними кредиторами не було б укладено.

Юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму (стаття 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»).

Таким чином, судом встановлено що, посилання на обставини укладення вищезазначеного Договору про надання коштів у позику у електронній формі, відповідає у тому числі положенням Закону України «Про електронну комерцію», оскільки позивачем доведено, що відповідач ОСОБА_1 ідентифікувала себе в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції; надав відповідні дані, що містяться в розділі 11 Реквізити та підписи сторін (П.І.П, РНОКПП, місце реєстрації, дані паспорту) та шляхом накладення простого електронного підпису погодилася із запропонованими умовами договору, підписавши їх.

На переконання суду вказаний правочин є правомірним, адже в розумінні статті 204 ЦК України його недійсність прямо законом не встановлена. Відомості, щодо визнання даного Договору недійсним у суду відсутні, зустрічний позов стороною відповідача не заявлено.

Слід вказати, що договір надання грошових коштів у кредит укладено в електронній формі підписано електронним підписом відповідача, шляхом використання одноразового ідентифікатора, що підтверджує волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останнього, є доведеним фактом укладення між сторонами кредитного договору, а також, що позичальник ОСОБА_1 всі умови договору цілком зрозуміла та своїм підписом письмово підтвердила та закріпила те, що сторони договору діяли свідомо, були вільні в укладенні даного договору, вільні у виборі контрагента та умов договору.

Договір, укладений між сторонами в електронній формі, має силу договору, який укладений в письмовій формі та підписаний сторонами, які узгодили всі умови, так як без проходження реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора (коду, що відповідно до домовленості є електронним підписом позичальника, який використовується ним як аналог власноручного підпису), без здійснення входу відповідачем на веб-сайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між відповідачем та кредитором не було б укладено.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 14 червня 2022 року у справі № 757/40395/20-ц, від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19, від 7 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18.

Також суд зауважує, що Договір містить особисті дані відповідача зокрема його РНОКПП, паспортні дані, місце реєстрації, що відповідає тій інформації яка зазначена позичальником у відзиві на позовну заяву, а також відомостям, які отримані судом від АТ КБ «ПриватБанк».

Також слід зазначити, що доказів на спростування належності вказаного карткового рахунку, чи зарахування кредних коштів на нього, стороною відповідача не надано. Натомість інформація надана АТ КБ «ПриватБанк» підтверджує таке зарахування.

Доказів того, що персональні дані відповідача (паспорт громадянина України, РНОКПП, реквізити банківської картки, на яку кредиторами здійснювалось перерахування позичених грошових коштів, адреса) були використані неправомірно для укладення кредитного договору від його імені, відповідачем до суду не надано. Відомостей про те, що правомірність укладеного договору оскаржувалася, також суду не надано.

Тож суд, приходить до висновку щодо укладення між ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» (ТОВ «ІННОВА-НОВА») та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи договору позики № 7783070425, а також зарахування кредитних коштів на рахунок емітований відповідачу ОСОБА_1 .

З огляду на викладене суд відхиляє тверження представника відповідача про те, що у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які підтверджують суму наданого відповідачу кредиту.

Розрахунок заборгованості виконаного кредитором ТОВ «ІННОВА-НОВА» відображає нарахування кредиту, процентів, комісії та жодних оплат з боку відповідача розрахунок заборгованості не містить.

Щодо тверджень представника відповідача, що розрахунок заборгованості не є належним доказом та не може бути доказом наявності заборгованості, на якій наполягає позивач.

Суд зазначає, що розрахунок заборгованості відповідачем не спростований, судової-бухгалтерської експертизи з метою з`ясування питання щодо правильності нарахування заборгованості по кредиту не проводилось, а тому підстави вважати його неналежним доказом відсутні.

На думку суду, такий розрахунок є обґрунтований та відображає усі здійсненні операції та нарахування.

Так з вказаного розрахунку вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 становить 67740,00 грн, з яких заборгованість за тілом кредиту 15000,00 грн, заборгованість за відсотками 50940,00 грн та заборгованість за комісією 2250,00 грн.

Згідно вказаного розрахунку нарахування процентів здійснювалось в межах строку кредитування, та загалом становить 360 днів з 11 квітня 2025 року до 6 квітня 2026 року.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження №14-10цс18) зазначено, що «відповідно до частини першої статті 1048 та частини першої статті 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.

Щодо посилання представника відповідача на Закон «Про споживче кредитування», відповідно до норм якого договори, які укладаються на суму, що не перевищує мінімальної зарплати, а також на строк до 1 місяця належать до споживчих. Відповідно до зазначеного закону, суму відсотків за прострочення споживчого кредиту не може бути змінено у бік погіршення умов для споживача, штраф і пеня, що нараховуються, не можуть перевищувати подвійної суми тіла кредиту. Збільшення розмірів штрафних санкцій за домовленістю сторін заборонено.

Суд зазначає, що відповідно до частини 3 статті 21 Закону України «Про споживче кредитування» (в редакції станом на день укладення кредитного договору) сукупна сума неустойки (штраф, пеня) та інших платежів, які підлягають платі споживачем за порушення його зобов`язань на підставі договору про споживчий кредит, загальний розмір кредиту за який не перевищує розмір однієї мінімальної заробітної плати, не може перевищувати розмір подвійної суми, одержаної споживачем за таким договором, і не може бути збільшена за домовленістю сторінка.

В справі, що розглядається, судом встановлено, що позивачем не нараховувалась неустойка (штраф, пеня) та інших платежі, які підлягають платі споживачем за порушення його зобов`язань.

Щодо стягнення з відповідача заборгованості за комісією у сумі 2250,00 грн.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною 2 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за надання та обслуговування кредиту.

Комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.

Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 6 листопада 2023 року у справі № 204/224/21 (провадження №61-4202сво22).

Таким чином, виходячи з аналізу вимог пункту 4 частини 1 статті 1, частини 2 статті 8 «Про споживче кредитування», роз`яснень Великої Палати Верховного Суду щодо застосування статті 11 Закону України «Про споживче кредитування», які викладені у постанові від 13 липня 2022 року по справі №496/3134/19 така форма витрат, як комісія за надання кредиту існує на законодавчому рівні, визначається кожним банком (фінансовою установою) індивідуально та затверджується внутрішніми актами.

Отже, спеціальним законодавством України прямо визначені легальні можливості позивача як включати до тексту кредитних договорів із споживачами умови щодо нарахування комісії, так і в подальшому нараховувати її, а також витребувати суму несплаченої вищевказаної комісії від відповідача (в т.ч. і в судовому порядку).

Підсумовуючи наведене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача суми боргу за кредитом, заборгованості за процентами та комісією.

Зі змісту статтей 526, 530 ЦК України вбачається, що зобов`язання повинно виконуватися відповідно до умов договору у встановлені строки.

Відповідно до положень статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За таких обставин позов підлягає задоволенню повністю.

Висновки суду щодо розподілу судових витрат

У силу приписів статті 141 ЦПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн, як передбачено статтею 4 ЗУ «Про судовий збір».

Отже, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у розмірі 2662,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 13, 76-82, 89, 141, 223, 263-265, 268, 274-289, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА-НОВА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА-НОВА» заборгованість за договором надання грошових коштів у кредит № 7783070425 від 11 квітня 2025 року в розмірі 67740 (шістдесят сім тисяч сімсот сорок) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА-НОВА» судові витрати в розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, або якщо апеляційну скаргу не було подано.

З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reestr.court.gov.ua.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ІННОВА-НОВА», код ЄДРПОУ: 44127243, адреса: вул. Верхній Вал, буд. 10, м. Київ, 04071.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повний текст судового рішення складено 19 серпня 2026 року.

Суддя О.В. Банах-Кокус