Ухвала суду № 139100201, 18.08.2026, Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/3994/22

Провадження №2/367/2476/2026

УХВАЛА

Іменем України

18 серпня 2026 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:

головуючого судді Шестопалової Я.В.,

при секретарі судових засідань Пронченко О.С.

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротех Сервіс», Товариства з обмеженою відповідальністю «ДДКмотор» про витребування майна з чужого незаконного володіння,-

в с т а н о в и в:

В провадженні суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротех Сервіс», Товариства з обмеженою відповідальністю «ДДКмотор» про витребування майна з чужого незаконного володіння, в якому позивач просив витребувати із чужого незаконного володіння ТОВ «ДДКмотор» на свою користь складські приміщення (будівлі) загальною площею 639,8 кв.м, в тому числі склад під літ. «А» загальною площею 475,4 кв.м та склад під літ. «Б» 164,4 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об?єкта 1591710332000.

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 15 листопада 2022 року у відкритті провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ТОВ «Агротех Сервіс», ТОВ «ДДКмотор» про витребування майна з чужого незаконного володіння відмовлено.

Постановою Київського апеляційного суду від 07.09.2023 року ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 15 листопада 2022 року було скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 29 березня 2024 року відкрито провадження у справі.

В судовому засіданні від 04.06.2026 року представник відповідача ОСОБА_2 заявила клопотання про закриття провадження по справі на підставі п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши клопотання представника відповідача, заслухавши думку представника позивача,суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до частини 4, 5 статті 259 ЦПК України, для постановлення ухвал, що оформлюються окремим документом, суд оголошує перерву. Ухвали суду, постановлені окремим документом, підписуються суддею (суддями) і приєднуються до справи. Ухвали, постановлені судом без оформлення окремого документа, зазначаються у протоколі судового засідання. Суд може оформити такі ухвали окремим документом після закінчення судового засідання.

З матеріалів справи вбачається, що предметом заявлених вимог у цій справі є витребування із чужого незаконного володіння нерухомого майна.

Статтею 1 та частиною 1 ст. 2 ГПК України визначено юрисдикцію та повноваження господарських судів, установлено порядок здійснення судочинства у господарських судах, а також регламентовано, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних зі здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (ч. 2 ст. 4 ГПК України).

До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (ч. 3 ст. 4 ГПК України).

Справи, що відносяться до юрисдикції господарських судів, визначено ст. 20 ГПК України.

За змістом пункту 3 ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

За змістом ст. 167 ГК України корпоративні відносини - це відносини, які виникають, змінюються та припиняються щодо права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Пунктом 6 ч. 1 ст. 20 ГПК України передбачено, що також господарські суди розглядають справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

У вирішенні питання про те, чи є правовідносини господарськими, а спір - господарським, слід виходити з визначень, наведених у статті 3 ГК України, відповідно до частин 1-3 якої як господарську діяльність розуміють діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямовану на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Учасниками відносин у сфері господарювання є суб`єкти господарювання, споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, а також громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками суб`єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності.

Господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов: участь у спорі суб`єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих ЦК України, ГК України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Натомість за змістом ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Отже для визначення юрисдикції цього спору слід керуватися критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, якими є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин.

Відповідний правовий висновок міститься і в постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 січня 2019 року у справі № 915/1674/15.

Таким чином при визначенні юрисдикції спору слід враховувати не тільки суб`єктний склад правовідносин, а й предмет спору і характер спірних матеріальних правовідносин.

Встановлено, що спір у справі виник між фізичною особою ОСОБА_3 та юридичними особами ТОВ «Агротех Сервіс», ТОВ «ДДКмотор».

Як вбачається з зі змісту позовної заяви позивач просив витребувати із чужого незаконного володіння ТОВ «ДДКмотор» на свою користь складські приміщення (будівлі) загальною площею 639,8 кв.м, в тому числі склад під літ. «А» загальною площею 475,4 кв.м та склад під літ. «Б» 164,4 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта 1591710332000.

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 21 серпня 2018 року було зареєстровано право власності на вказані складські приміщення за ОСОБА_3 на підставі акта приймання-передачі нерухомого майна № 1 від 08 липня 2018 року, видавник ТОВ «Акцент».

З відкритих джерел встановлено, що ОСОБА_3 є засновником ТОВ «Акцент».

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 05 червня 2019 року було зареєстровано право власності на вказані складські приміщення за ТОВ «Агротех Сервіс» на підставі акта прийому-передачі об`єкту нерухомого майна від 04 червня 2019 року, видавник приватний нотаріус КМНО Авершина І.В.

У подальшому до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про право власності ТОВ «ДДКмотор» на вказані складські приміщення.

Судом встановлено, що згідно висновку Центральної Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 30 листопада 2021 року, копія якого міститься у матеріалах позовної заяви, акт прийому-передачі об`єкту нерухомого майна № 2 від 04 червня 2019 року, на який зокрема посилався позивач, було складено стосовно об`єкту нерухомого майна, що передається в якості майнового внеску співзасновника до статутного капіталу ТОВ «Агротех Сервіс» та підписано позивачем ОСОБА_3 та уповноваженою особою ТОВ «Агротех Сервіс», справжність підписів на якому засвідчено приватним нотаріусом КМНО Авершиною І.В. та зареєстровано в реєстрі за номерами 69, 71.

Разом з тим, з наданих до суду витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 26 вересня 2022 року та 23 грудня 2022 року єдиним засновником ТОВ «Агротех Сервіс» є ОСОБА_4 .

Оскільки, позивач не є учасником ТОВ «Агротех Сервіс», тобто не є учасником корпоративних правовідносин; у позивача з відповідачами немає господарських, зокрема корпоративних, відносин; спір виник щодо нерухомого майна, власником якого був позивач, та за захистом права власності на яке він звернувся до суду як фізична особа.

Відтак, зважаючи, що суду не надано доказів того, що позивач є членом ТОВ «Агротех Сервіс», суд не вбачає підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України для закриття провадження у справі, а тому відмовляє у задоволенні клопотання відповідача про закриття провадження у справі.

На підставі викладеного та керуючись п. 1 ч. 1 ст. 255, ст. ст. 258-261, 352-354 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в :

У задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_2 про закриття провадження по справі відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://ip.ko.court.gov.ua/sud1013/.

Суддя: Я.В. Шестопалова