Рішення № 139099997, 19.08.2026, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/14464/25

Провадження № 2/357/853/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 серпня 2026 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Сомок О. А. ,

при секретарі Пугач В. І.,

за участі:

відповідача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Хорольського І.В. (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в місті Біла Церква, в залі суду № 4 в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи цивільну справу за позовом Комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

В С Т А Н О В И В :

Комунальне підприємство Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» звернулося до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якій просить суд стягнути з відповідача на користь КП БМР «Білоцерківтепломережа» борг за централізоване опалення у розмірі 17860,93 грн за період з 01.10.2022 по 01.07.2025 року, суму на яку збільшилась заборгованість внаслідок інфляційних процесів в розмірі 795,46 грн та три відсотки річних в сумі 188,94 грн за період 01.01.2024 по 01.07.2025, а також витрати на оплату судового збору в розмірі 3028,00 грн.

Позиція сторін у справі.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно власником квартири АДРЕСА_1 являється ОСОБА_1 . Послуги теплопостачання надаються відповідачу на підставі публічного договору опублікованого 30.09.2021.

Щомісяця на адресу відповідача направляються квитанції з зазначеною сумою боргу за надані послуги з централізованого опалення та підігріву води, це означає, що він повідомлений про заборгованість.

Згідно особового рахунку № НОМЕР_1 боржник за період з 01.10.2022 по 01.07.2025 має заборгованість за послуги з централізованого опалення та абонентського обслуговування в розмірі 17860,93 грн.

КП БМР «Білоцерківтепломережа» боржнику було надіслано претензію, але відповідач не відреагував на дану претензію та не сплатив заборгованість.

Своїми діями боржник порушив ст. 525, 526 Цивільного Кодексу України, у відповідності до яких, зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається. Вважає, що у звязку з порушенням зобов`язання відповідачем у позивача виникли підстави для застосування положень ч.2 ст.625 ЦК України.

Відповідач, через свого представника адвоката Хорольського Ігоря Володимировича звернувся до суду з відзивом, в якому зазначив, що позовні вимоги є необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню судом через відсутність належних, допустимих та достовірних доказів з боку позивача.

Зазначає, що обгрунтовуючи свої позовні вимоги, Позивач додав до матеріалів справи виключно «Розрахунковий лист Відповідача з додатком № 1» та «Розрахункову відомість суми основного боргу, 3% річних та інфляційних нарахувань за спожиті послуги теплопостачання».

Зазначені документи є внутрішніми фінансово-бухгалтерськими таблицями, які створені Позивачем в односторонньому порядку за допомогою його власного програмного забезпечення, а тому вони відображають лише суб?єктивне та одностороннє бачення підприємства щодо наявності боргу.

У матеріалах справи повністю відсутні первинні документи та докази, які б підтверджували технічну та фактичну сторону нарахування плати за теплову енергію за адресою проживання відповідача. Позивач вимагає стягнення коштів за конкретну кількість спожитих гігакалорій, проте не надав суду жодного акта зняття показників будинкового або загальнобудинкового вузла комерційного обліку теплової енергії за кожен місяць спірного періоду.

Також у позовній заяві та додатках до неї відсутні будь-які документи про технічний стан, калібрування чи регулярну державну повірку відповідних засобів вимірювальної техніки в установленому законом порядку.

Позивачем не додано й розрахунку індивідуального розподілу спожитої теплової енергії між мешканцями багатоквартирного будинку, який має здійснюватися відповідно до чинної Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг. За відсутності цих документів суд та Відповідач позбавлені будь-якої можливості перевірити правильність застосування тарифів, обґрунтованість нарахувань та реальний об?єм теплової енергії, яка фактично надійшла до будинку та безпосередньо до його квартири.

Оскільки вимоги про стягнення суми, на яку збільшилася заборгованість внаслідок інфляційних процесів у розмірі 795,46 грн, та трьох відсотків річних у сумі 188,94 грн є похідними від вимоги про стягнення основного боргу, вони також не підлягають задоволенню.

Позивач подав до суду відповідь на відзив, у якому зазначив, що квартира відповідачів знаходиться у багатоповерховому житловому будинку, який оснащений приладом обліку теплової енергії.

Згідно пунктів 19, 22 Порядку обліку послуги «Правил надання послуги з постачання теплової енергії», затверджених Постановою Кабінету міністрів України №830 від 21.4.08.2019 року в редакції Постанови КМУ від 08.09.2021 року № 1022 (надалі Правил №830) - комерційний облік послуги здійснюється вузлом (вузлами) комерційного обліку, що забезпечує загальний облік споживання послуги у будівлі, її частині (під`їзді), обладнаній окремим інженерним вводом, згідно з показаннями його (їх) засобів вимірювальної техніки, а порядок зняття показань засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку теплової енергії визначається договором та здійснюється виконавцем у присутності споживача або його представника, крім випадків, коли зняття таких показань здійснюється виконавцем за допомогою систем дистанційного зняття показань. Відповідно до п.31 цих Правил №830, вартість послуги є встановленій відповідно до законодавства тариф на теплову енергію для споживача, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, а для багатоквартирних будинків, обладнаних системою автономного теплопостачання, як сума тарифів на виробництво та постачання теплової енергії.

Нарахування за надані послуги за вищевказаною квартирою, як і всім споживачам послуг в житловому будинку, здійснюється згідно показань обліку будинкового приладу теплової енергії, які відображається сторонами щомісячно в двохсторонніх актах про використання будинком теплову енергію по приладам обліку у вигляді опалення, підігрітої води, пари споживачем у відповідності до ст. 11 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання».

Обсяг спожитих Гкал, визначений згідно показань будинкового засобу обліку теплової енергії, розподіляється між житловою та нежитловою частинами будинку пропорційно їх опалювальних площ. Після обчислення обсягу спожитих Гкал(теплової енергії) житловою частиною будинку (квартирами), визначається кількість Гкал, що була витрачена для обігріву 1 кв.м (обсяг спожитих Гкал житловою частиною/ опалювальна площа житлової частини).

Тобто, спожитий обсяг теплової енергії- Гкал конкретною квартирою визначається наступним чином: кількість ОСОБА_2 , що були витрачені для обігріву 1 кв.м. множаться на опалювальну площу такої квартири. Вартість спожитої послуги квартирою до оплати визначається шляхом застосування тарифу на послуги з теплової енергії, структуру якого затверджено для позивача відповідній категорії споживачів в місті Біла Церква Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1738 від 10.12.2018 р., що діяла в період виникнення заборгованості у відповідача.

Відповідно до п.5 ч.5 ст.7 Закону України Про житлово-комунальні послуги споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово комунальні послуги за цінами (тарифами) встановленими відповідно до законодавства.

Щомісячно, позивачем відповідачу надавалися квитанції для оплати послуг. Квитанція містить наступну інформацію: ПІБ, адресу, номер особового рахунку, кількість зареєстрованих осіб, опалювальну площу, кількість використаної теплової енергії в Гкал та її вартість, нарахування та інформація про оплату, реквізити для оплати.

Тому вважають, що розрахунок заборгованості відповідача за спожите теплопостачання проведений відповідно до положень законодавства.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану справу було передано на розгляд судді Сомок О.А.

Ухвалою суду від 21 жовтня 2025 року було відкрито провадження в цивільній справі та призначено справу до розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.

У судових засіданнях Відповідачу судом неодноразово роз`яснювалися його права, зокрема право на правову допомогу. Задля забезпечення такого права судом неодноразово було відкладено судові засідання.

13 серпня 2026 року в судове засідання представник позивача «Білоцерківтепломережа» не з`явилася, в матеріалах справи міститься заява, в якій представник позивача Томищ А.М. просила розгляд справи проводити за відсутності представника КП БМР «Білоцерківтепломережа» та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

13 серпня 2026 в судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги не визнав та надав пояснення аналогічні викладеним у відзиві на позовну заяву. Відповідач пояснення представника підтримав.

У судовому засіданні 13.08.2026 суд перейшов до стадії ухвалення рішення, проголошення якого відклав на 19.08.2026.

Заслухавши пояснення представника відповідача та дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з такого.

Фактичні обставини, встановлені судом

З рішення Білоцерківської міської ради від 23.12.2005 за №388 встановлено, що виконавцем послуг централізованого опалення та гарячого водопостачання у житловому фонді комунальної власності м. Біла Церква є КП БМР «Білоцерківтепломережа», Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг постановами: № 1738 від 10.12.2018, № 2244 від 30.11.2020 установила тарифи з централізованого опалення, що надається КП БМР «Білоцерківтепломережа», як виконавцем вказаної послуги для населення м. Біла Церква, що підтверджується інформацією розміщеної на офіційному сайті НКРЕКП - https://www.nerc.gov.ua та офіційному сайті КП БМР «Білоцерківтепломережа» - http://bctm.com.ua.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна відповідач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 .

Згідно наявних у справі відомостей про зареєстроване місце проживання вбачається, що відповідач ОСОБА_1 зареєстрований за вищевказаною адресою.

Відповідно до Розрахункового листа абонента, по особовому рахунку № НОМЕР_1 , відкритому на ім`я відповідача ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , утворилася заборгованість за період з 01.10.2022 по 01.07.2025 за централізоване опалення в розмірі 17860,93 грн. З даного розрахунку вбачається, що відповідач періодично протягом зазначеного періоду частково сплачував послуги теплопостачання.

Відповідно до розрахункової відомості суми основного боргу, 3% річних та інфляційних нарахувань за спожиті послуги теплопостачання по особовому рахунку № НОМЕР_1 , за відповідачем утворилася заборгованість внаслідок інфляційних процесів в розмірі 795,46 грн, та три відсотки річних в розмірі 188,94 грн за період з 01.01.2024 по 01.07.2025.

Позивачем було надіслано боржнику претензію №19 від 24 липня 2025 року про наявність заборгованості з вимогою сплатити її в строк до 31.07.2025, однак заборгованість відповідачем не сплачена.

Отже, встановлено, що відповідач є власником квартири АДРЕСА_1 та отримує послуги із постачання теплової енергії та абонентського обслуговування, які були надані позивачем КП БМР «Білоцерківтепломережа», однак вказані послуги в повному обсязі не оплачує, у зв`язку з чим виникла заборгованість, тому така заборгованість повинна бути стягнута в судовому порядку.

На час розгляду справи відповідачем не надано доказів погашення зазначеної вище заборгованості.

Мотиви, з яких виходить суд, застосування норм права, що регулюють дані правовідносини та висновки суду

За приписами частини четвертої статті 319 ЦК України власність зобов`язує.

Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом; співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном стаття 322, 360 ЦК України.

У відповідності до вимог пункту 5 частини другої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 2189-VIII індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Пункт 1 частини першої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначає, що споживач має право, зокрема, одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів.

Такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини другої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» обов`язок індивідуального споживача оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

У відповідності до ч.1, 3 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 2189-VІІІ від 09.11.2017, споживач здійснює оплату за спожиті житлово - комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. Дієздатні особи, які проживають та /або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.

Відповідно до абзацу 6 частини третьої статті 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 2189-VIII плата виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання, складається з: плати за послугу, що розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів на відповідну комунальну послугу та обсягу спожитих комунальних послуг, визначеного відповідно до законодавства; плати за абонентське обслуговування, яка не може перевищувати граничний розмір, визначений Кабінетом Міністрів України.

Отже, згідно Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом, а відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі (висновок Верховного Суду викладений у постанові від 14.02.2018 року у справі № 462/6393/15-ц).

Згідно із положеннями частини шостої статті 19 Закону України «Про теплопостачання», споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію, а відповідно до статті 25 вищезазначеного Закону, у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії, заборгованість стягується в судовому порядку.

Згідно з ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Отже, враховуючи вказані норми законодавства, відповідач зобов`язаний оплачувати комунальні послуги у встановлені строки, а він допустив порушення вимог законодавства, у зв`язку з чим утворилася заборгованість за послуги з постачання теплової енергії та абонентського обслуговування, яка підлягає стягненню з нього на користь позивача.

Відповідно до положень ч.ч.3,4 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. (ст.89 ЦПК України)

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц).

Фактичні обставини справи, встановлені судом, свідчать про те, що позивач, як виконавець послуг, надавав у період з жовтня 2022 року по липень 2025 року послуги з централізованого опалення/постачання теплової енергії, а відповідач будучи власником квартири АДРЕСА_1 та споживачем вказаної послуги, не здійснював їх оплату у повному обсязі.

Документальних підтверджень, у тому числі підписаних споживачем та виконавцем послуг актів-претензій, як це передбачено статтею 27 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», щодо ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості послуг теплопостачання, матеріали справи не містять і відповідач під час судового розгляду справи таких доказів не надав.

Доводи сторони відповідача про те, що розрахунки заборгованості відповідача не є належним доказом на підтвердження суми заборгованості суд вважає необгрунтованими, оскільки відповідачем не надано альтернативного розрахунку суми заборгованості, у разі його незгоди з порядком нарахування оплати за отримані послуги.

Сторона відповідача не надала суду жодних доказів на підтвердження своїх заперечень проти позову, не заявляла клопотання про вжиття заходів забезпечення доказів та не зазначала про докази, які не можуть бути подані разом з відзивом із поважних причин.

Таким чином, відповідач на власний розсуд розпорядився своїми правами, а тому несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням ним процесуальних дій.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 29 січня 2020 року у справі № 755/18920/18, провадження № 61-17205ск19.

Окрім того, у відповідності до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, виходячи з юридичної природи спірних правовідносин сторін, як грошових зобов`язань, на них поширюється дія частини другої статті 625 ЦК України, як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання.

Як роз`яснив Верховний Суд України у правовій позиції від 16 грудня 2015 року у справі № 6-2023цс15, закріплена в пункті 10 частини 3 статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» правова норма щодо відповідальності боржника за несвоєчасне здійснення платежів за житлово - комунальні послуги у вигляді пені не виключає застосування до таких правовідносин правових норм, установлених у статті 625 ЦК України. Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов`язання, вираженого в національній валюті, та трьох відсотків річних від простроченої суми, полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утриманими грошовими коштами. Тобто, у разі прострочення виконання грошового зобов`язання з оплати отриманих житлово - комунальних послуг, на боржника покладається відповідальність, передбачена ст. 625 ЦК України, що також зазначено у правовій позиції Верховного Суду викладеній у постанові від 15 березня 2018 року у справі № 401/710/15-ц.

З наданого позивачем розрахунку, вбачається, що за період з 01.01.2024 по 01.07.2025 розмір інфляційних втрат становить 795,46 грн та три відсотки річних становить 188,94 грн. Зазначені суми підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

З огляду на викладене, надавши оцінку доказам у справі, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги позивача є законними та такими, що підлягають задоволенню і з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість у сумі 21103,15 гривень.

Розподіл судових витрат

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, відповідно до положень ст.ст.133, 141 ЦПК України, з урахуванням повного задоволення позовних вимог, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3028,00 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 12, 13, 19, 81,89, 133, 141, 187, 211, 247, 263-265, 273, 274, ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов Комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» заборгованість за централізоване опалення в розмірі 17860,93 грн (сімнадцять тисяч вісімсот шістдесят гривень 93 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» заборгованість, яка утворилася внаслідок інфляційних процесів в розмірі 795,46 грн, та три відсотки річних в розмірі 188,94 грн, а всього стягнути 984,40 грн (дев`ятсот вісімдесят чотири гривні 40 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3028,00 грн (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів до Київського апеляційного суду з дня підписання (складення) рішення.

Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його підписання (складення), має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Комунальне підприємство Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа», ЄДРПОУ 04654336, місцезнаходження: 09109, Київська область, місто Біла Церква, вулиця Мережна, будинок 3.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 .

Повне судове рішення складено 19 серпня 2026 року.

Суддя О. А. Сомок