Рішення № 139099902, 19.08.2026, Пулинський районний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Червоноармійський районний суд Житомирської області)

ПУЛИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 292/510/26

Провадження № 2/292/449/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 серпня 2026 року с-ще Пулини

Пулинський районний суд Житомирської області в складі - головуючого судді Лотуги В.Ф., з участю секретаря судового засідання Володіної В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Аксіліум-Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В :

У червні 2026 року ТОВ "ФК "Аксіліум-Фінанс" звернулося до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 002/22167522-СК_SB у розмірі 23824,25 грн., сплачений судовий збір та витрати на правову допомогу.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що між АТ "Таскомбанк" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 002/22167522-СК_SB, згідно якого банк надав позичальнику кредит на умовах визначених кредитним договором.

29.12.2025 між АТ "Таскомбанк" та ТОВ " ФК "Аксіліум-Фінанс" укладено договір факторингу, згідно якого останнє набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги до боржників, у тому числі і до ОСОБА_1 .

Відповідач своїх зобов"язань за кредитним договором належним чином не виконав, внаслідок чого заборгованість перед позивачем становить 23 824,25 грн., з них: за основним боргом - 11 000 грн., за відсотками - 12 824,25 грн.

Ухвалою суду від 18.06.2026 відкрито провадження у справі, розгляд її призначено у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надав суду письмову заяву, в якій просить розгляд справи здійснювати без участі представника банку, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити повністю, щодо винесення заочного рішення суду не заперечує.

Відповідач у судове засідання не з"явився, надав суду письмову заяву, в якій просить розглядати справу без його участі.

З викладених обставин суд вирішує справу у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до ст.279 ЦПК України, з повідомленням сторін, за наявними у справі матеріалами.

Згідно ч.3 ст.211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані сторонами докази, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до АТ "Таскомбанк" з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим 21.09.2023 підписав заяву-договір на укладання договору про комплексне банківське обслуговування в межах проекту "izibank", згідно якої ця заява-договір разом з публічною пропозицією (офертою) АТ "Таскомбанк" на укладання договору про комплексне банківське обслуговування в межах проекту "izibank" та тарифами банку, що розміщені на сайті АТ "Таскомбанк", складають договір про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб в мобільному застосунку izibank. Погодився, що кредитний ліміт встановлено на максимально допустиму суму 200 000 грн на строк користування кредитними коштами 12 місяців (365 днів) з можливістю автоматичної пролонгації на той самий строк, зі сплатою процентів за користування кредитними коштами у розмірі 59 % річних.

Згідно з п.5 Заяви-договору, відповідач зазначив, що підтверджує генерацію ключової пари удосконаленого електронного підпису (УЕП) з особистим ключем та відповідним відкритим ключем, що буде використовуватися ним в мобільному застосунку izibank для вчинення правочинів (у вигляді електронного документу), розрахунково-касовому обслуговуванні та/або при отриманні банківських, платіжних та інших фінансових послуг. Визнає, що УЕП є аналогом власноручного підпису, його накладення має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису.

Також відповідачем 21.09.2023 електронним підписом підписано згоду та запевнення клієнта до договору та заяву-договір на відкриття банківського вкладу на вимогу для фізичних осіб "zanachka", згідно яких орієнтовна реальна річна процентна ставка та загальна вартість кредиту для клієнта, що використав ліміт в розмірі 200 000 грн, повернення кредиту відбулося впродовж 12 місяців, становлять: реальна річна процентна ставка, відсотки річних - при виконанні умов пільгового періоду - 0,0001% річних, при невиконанні умов пільгового періоду - 77,57% річних, на операції з видачі готівки - 96,80% річних, на перекази на іншу картку - 96,80%. Загальні витрати за кредитом (уключаючи відсотки за користування кредитом, комісії банку та інші витрати клієнта на додаткові та супутні послуги банку, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб - при виконанні умов пільгового періоду - 0,01 грн., при невиконанні умов пільгового періоду - 68941,10 грн., операції з видачі готівки - 78741,10 грн., перекази на іншу картку - 78741,10 грн. Орієнтовна загальна вартість кредиту для клієнта за весь строк користування кредитом (сума кредиту та загальні витрати за кредитом) - при виконанні умов пільгового періоду - 200000,01 грн., при невиконанні умов пільгового періоду - 268 941,10 грн., операції з видачі готівки - 278741,10 грн., перекази на іншу картку - 278741,10 грн.

Згідно довідки АТ "Таскомбанк" ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з 21.09.2023 є власником поточного рахунку у валюті гривня № НОМЕР_2 , який відкритий до заяви-анкети на укладання договору про комплексне банківське обслуговування з номером кредитного договору № 002/22167522-СК_SB від 21.09.2023, №картки НОМЕР_3 , відкритого в АТ "Таскомбанк".

Відповідно до розрахунку заборгованості по кредитному договору № 002/22167522-СК_SB від 21.09.2023, укладеному з позичальником ОСОБА_1 , станом на 29.12.2025 ОСОБА_1 має заборгованість в розмірі 23 824 грн. 25 коп., яка складається із тіла кредита - 11 000 грн. та відсотків - 12 824,25 грн.

05.02.2026 ТОВ "ФК "Аксіліум-фінанс" направило ОСОБА_1 досудову вимогу щодо виконання договірних зобов"язань та повідомлення про зміну кредитора у зобов"язанні, згідно якої АТ "Таскомбанк" відступило ТОВ "ФК"Аксіліум-фінанс" права грошових вимог за кредитним договором №002/22167522-СК_SB, а тому останній є кредитором. Позичальник своїх зобов"язань за кредитним договором належним чином не виконав, внаслідок чого станом на 29.12.2025 заборгованість за кредитним договором складає 23824,25 грн., а тому вимагають виконати взяті на себе зобов"язання протягом 30 днів з дати одержання повідомлення, але не пізніше 35 днів з дня направлення банком даного повідомлення.

Як вбачається з виписки по особовим рахункам кредитного договору 002/22167522-CK_SB на ОСОБА_1 , за період з 21.09.2023 по 29.12.2025, останній користувався наданою йому кредитною карткою, здійснював погашення кредиту.

29.12.2025 між АТ "Таскомбанк" (клієнт) та ТОВ "ФК "Аксіліум фінанс" (фактор) укладено договір факторингу №НІ/11/33-Ф, за яким в порядку та на умовах, визначених в цьому договорі, фактор зобов"язується передати (сплатити) клієнту суму фінансування, а клієнт зобов"язується відступити факторові права вимоги за кредитними договорами в обсязі та на умовах, що існують на дату укладання цього договору. Перелік позичальників, підстави виникнення права вимоги до позичальників, сума боргу та інші дані зазначаються в реєстрі прав вимог, який формується згідно додатку №1 та є невід`ємною частиною цього договору.

Пунктом 2.3 договору факторингу передбачено, що відступлення права вимоги і всіх інших прав, належних клієнту за кредитними договорами та їх перехід від клієнта до фактора відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру прав вимог згідно додатку №2, але не раніше здійснення оплати фактором згідно п.3.1 цього договору, після чого фактор стає кредитором по відношенню до позичальників стосовно боргу та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі реєстру прав вимог підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги боргу та є невід`ємною частиною цього договору.

Згідно витягу з реєстру прав вимог до договору факторингу №НІ/11/33-Ф від 29.12.2025, АТ "Таскомбанк" передало ТОВ "ФК "Аксіліум фінанс" право вимоги заборгованості до ОСОБА_1 , номер кредитного договору 002/22167522-CK_SB від 21.09.2023, процентна ставка - 59, сума кредиту - 11000 грн.

Відповідно до платіжної інструкції №515 від 29/12/2025, ТОВ "ФК"Аксіліум фінанс" сплатило АТ "Таскомбанк" за договором факторингу №НІ/11/33-Ф від 29.12.2025, кошти в сумі 4875990,98 грн.

Відповідно до ч.1 ст.205 ЦПК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Частиною 1-3 статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах

(у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України зобов"язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов"язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов"язку.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов"язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

З положень частини першої та другої ст.1056-1 ЦК України вбачається, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов"язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За ст.610 ЦК України порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ч. 1 ст.1048 ЦК України).

Згідно із ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Згідно ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однією зі сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно досліджених матеріалів, договір між сторонами укладений в електронній формі, який підписаний уніфікованим електронним підписом позичальника.

Відповідно до частини 12 статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Згідно частини 1 статті 12 Закону України "Про електронну комерцію", якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Верховний Суд у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 524/5556/19 від 12.01.2021 дійшов такого висновку, що електронним підписом з одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і літер, або тільки цифр, або тільки літер, яку заявник отримує за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі "логін-пароль", або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення. Оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, тобто укладення між сторонами спірного правочину підтверджено належними та допустимими доказами.

Під час розгляду справи належними та допустимими доказами позивачем доведено про укладення кредитного договору АТ "Таскомбанк" з відповідачем в електронному вигляді шляхом підписанням договору електронним підписом, що відповідає положенням ЦК України та Закону України "Про електронну комерцію".

Відповідно до ч.1, 3 ст.512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні (статті 517 ЦК України).

Згідно ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Договір факторингу є правочином, який характеризується тим, що: а) йому притаманний специфічний суб`єктний склад (клієнт - фізична чи юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності, фактор - банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати фінансові, в тому числі факторингові операції, та боржник - набувач послуг чи товарів за первинним договором); б) його предметом може бути лише право грошової вимоги (такої, строк платежу за якою настав, а також майбутньої грошової вимоги); в) метою укладення такого договору є отримання клієнтом фінансування (коштів) за рахунок відступлення права вимоги до боржника; г) за таким договором відступлення права вимоги може відбуватися виключно за плату; д) його ціна визначається розміром винагороди фактора за надання клієнтові відповідної послуги, і цей розмір може встановлюватись у твердій сумі; у формі відсотків від вартості вимоги, що відступається; у вигляді різниці між номінальною вартістю вимоги, зазначеної у договорі, та її ринковою (дійсною) вартістю тощо; е) вимоги до форми такого договору визначені у статті 6 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг".

Згідно постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.03.2021 у справі №906/1174/18, правова природа договору відступлення права вимоги полягає у тому, що у конкретному договірному зобов`язанні первісний кредитор замінюється на нового кредитора, який за відступленою вимогою набуває обсяг прав, визначений договором, у якому виникло таке зобов`язання. Указані норми права визначають такі ознаки договору відступлення права вимоги: 1) предметом договору є відступлення права вимоги виконання обов`язку у конкретному зобов`язанні; 2) зобов`язання, у якому відступлене право вимоги, може бути як грошовим, так і не грошовим (передача товарів, робіт, послуг тощо); 3) відступлення права вимоги може бути оплатним, а може бути безоплатним; 4) форма договору відступлення права вимоги має відповідати формі договору, у якому виникло відповідне зобов`язання; 5) наслідком договору відступлення права вимоги є заміна кредитора у зобов`язанні.

У постанові від 18 жовтня 2023 року у справі №905/306/17 Верховний Суд дійшов висновку, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія як заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором (постанови Верховного Суду від 29.06.2021 року у справі №753/20537/18, від 21.07.2021 року у справі №334/6972/17, від 27.09.2021 року у справі №5026/886/2012 тощо).

Згідно ст.ст. 12, 13, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи дотримуючись принципів диспозитивності та змагальності сторін. Суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Позивачем на підтвердження права вимоги до відповідача надано договір факторингу №НІ/11/33-Ф від 29.12.2025 з відповідними додатками до нього у виді зразків бланків документів, витяг з реєстру прав вимог до договору факторингу №НІ/11/33-Ф від 29.12.2025, платіжну інструкцію №515 від 29/12/2025.

Водночас, пунктом 2.3 договору факторингу №НІ/11/33-Ф від 29.12.2025, укладеного між АТ "Таскомбанк" та ТОВ "ФК "Аксіліум фінанс" передбачено, що відступлення права вимоги і всіх інших прав, належних клієнту за кредитними договорами та їх перехід від клієнта до фактора відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру прав вимог згідно додатку №2, але не раніше здійснення оплати фактором згідно п.3.1 цього договору, після чого фактор стає кредитором по відношенню до позичальників стосовно боргу та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі реєстру прав вимог підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги боргу та є невід`ємною частиною цього договору.

Позивачем на підтвердження факту переходу до нього права вимоги за договором факторингу не надано підписаного сторонами та скріпленого їх печатками акту прийому-передачі реєстру боржників згідно додатку №2, який відповідно до п.2.3 договору факторингу підтверджує факт переходу від АТ "Таскомбанк" до ТОВ "Фінансова компанія "Аксіліум фінанс" права вимоги заборгованості та є невід`ємною частиною договору факторингу.

Крім того, з наданого позивачем витягу з реєстру прав вимог не вбачається в якому розмірі заборгованості АТ "Таскомбанк" передало ТОВ "ФК "Аксіліум фінанс" щодо ОСОБА_1 та з чого він складається, оскільки такі відомості відсутні, зазначено лише номер кредитного договору, процентну ставку та суму кредиту. А сам реєстр прав вимог до позовної заяви не додано.

Отже, реєстр прав вимог або ж витягу з такого реєстру, сформованого згідно додатків до договору факторингу №НІ/11/33-Ф, в яких була б включена інформація щодо боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 002/22167522-СК_SB від 21.09.2023 та суми грошової вимоги за таким договором, матеріали справи не містять.

З огляду на характер спірних правовідносин, зміст та підстави заявлених позовних вимог, позивач мав довести відповідними доказами факт переходу до нього права вимоги за кредитним договором, а також наявність та розмір заборгованості відповідача за цим договором.

При зазначених обставинах, позивачем не доведено поданими доказами набуття права вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 002/22167522-СК_SB від 21.09.2023, а також порушення його прав у зв`язку з невиконанням боржником свого обов`язку з повернення кредитних коштів.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач як на підставу для задоволення позову не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи, суд приходить до висновку, що вимоги позову ТОВ "ФК "Аксіліум-Фінанс" про стягнення заборгованості є необґрунтованими, непідтвердженими належними доказами, та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог та інші судові витрати, пов"язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Оскільки у задоволенні позову відмовлено, тому судовий збір та витрати на правову допомогу з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 76, 211, 247, 258, 259, 263-265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Аксіліум-Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, відмовити.

Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду протягом 30-ти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Аксіліум-Фінанс", знаходиться за адресою: вул.Лазаренка Є. академіка, 4, кабінет 4, м.Львів, 79026, код ЄДРПОУ - 43231894.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 .

Суддя В. Ф. Лотуга