Вирок № 139099863, 19.08.2026, Попільнянський районний суд Житомирської області

Справа № 288/1028/26

Провадження № 1-кп/288/142/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2026 року селище Попільня

Попільнянський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в селищі Попільня Житомирської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025060660000038 від 13 квітня 2025 року відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Попільня, Попільнянського району, Житомирської області, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою- спеціальною освітою, не працює, інвалід ІІ групи, не одруженого, не має на утриманні неповнолітніх дітей, в силу ст. 89 КК України - раніше не судимого,

що обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Указом Президента України № 64/2022 на території України з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який затверджено 24.02.2022 року Верховною Радою України.

У зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», та Указом Президента України № 26/2025 від 14.01.2025 року, який затверджено Верховною Радою України, правовий режим воєнного стану продовжено з 08 лютого 2025 року строком на 90 діб.

Під час введеного правового режиму воєнного стану, 10.04.2025 року близько 18 години 30 хвилин, ОСОБА_5 перебуваючи у пасажирському вагоні електропоїзду приміського сполучення, сполученням Київ-Козятин, та слідуючи пасажиром вказаного електропоїзду на залізничному перегоні між зупиночною платформою Саверці та станцією Попільня, Південно-Західної залізниці, що знаходиться на території Попільнянської ТГ, Житомирського району, Житомирської області, помітив на пасажирському сидінні ранець сіро-чорного кольору, якого перевозив ОСОБА_6 та належний його дружині ОСОБА_7 , який він вирішив викрасти.

Реалізуючи свій протиправний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, 10.04.2025 року, близько 18 години 30 хвилин, ОСОБА_5 діючи умисно, шляхом вільного доступу, користуючись відсутністю власника та інших сторонніх осіб, підійшов до пасажирського сидіння і таємно від оточуючих викрав ранець сіро-чорного кольору марки «MARVEI», вартістю 1000 гривень, у якому знаходилися ліхтарик чорного кольору марки «NEO», вартістю 200 гривень, павербанк марки «GELIUS», модель «GP-PB302», вартістю 500 гривень, будівельна рулетка чорно-помаранчевого кольору, вартістю 50 гривень та мобільний телефон торгівельної марки «iPhone 12 Pro 256 GB», вартістю 14833,00 гривень, які належали ОСОБА_7 .

Після вчинення крадіжки, ОСОБА_5 залишив місце вчинення злочину та викраденим майном розпорядився на власний розсуд, спричинивши тим самим потерпілій ОСОБА_7 майнової шкоди на загальну суму 16583 гривень.

Своїми умисними та протиправними діями, які виразилися у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненій в умовах воєнного стану, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 185 КК України визнав повністю і дав показання, які відповідають змісту обвинувачення та погодився на скорочений порядок судового розгляду, без дослідження будь-яких доказів. Щиро розкаявся та активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення.

Потерпіла ОСОБА_7 в судове засідання не з`явилась, надала до суду заяву, в якій просить справу проводити без її участі, щодо міри покарання обвинуваченому покладається на розсуд суду. Матеріальна шкода їй повністю відшкодована, претензій майнового та матеріального характеру не має.

Оскільки в судовому засіданні обвинувачений визнав фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення, не оспорював їх, позиція його є добровільною, а тому суд за згодою учасників процесу визнав недоцільним дослідження доказів, що підтверджують ці обставини, роз`яснивши позбавлення права на оскарження цих обставин в апеляційному порядку згідно ст. 349 КПК України.

Виходячи з наведеного, суд вважає вину обвинуваченого доведеною повністю та кваліфікує дії ОСОБА_5 за частиною 4 статті 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану.

За загальним правилом, встановленим частиною першою статті 337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах цього обвинувачення.

Обираючи обвинуваченому міру та вид покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Обставинами, згідно до статті 66 КК України, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , є активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, повне визнання вини, щире каяття та добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставин, згідно до статті 67 КК України, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , не встановлено.

Судом досліджувалися дані про особу обвинуваченого ОСОБА_5 , при цьому встановлено, що він не працює, має 2 групу інвалідності, за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку в лікарів психіатра та нарколога не перебуває.

При визначенні міри покарання обвинуваченому, суд приймає до уваги положення статей 1, 50 КК України, згідно яких Кримінальний кодекс України має своїм завданням правове забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та громадської безпеки, а також запобігання кримінальним правопорушенням. Покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобіганню вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів. Водночас, при призначенні покарання, суди мають враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину згідно статті 12 КК України, форму вини, а також особливості конкретного злочину.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд призначає покарання обвинуваченому ОСОБА_5 в межах санкції частини 4 статті 185 КК України у виді позбавлення волі. Разом з тим, беручи до уваги вищевикладені обставини та враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, його суспільну небезпечність, особу винного, наявність обставин, які пом`якшують покарання та відсутність обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, позицію прокурора, думку потерпілої, суд дійшов висновку, що ОСОБА_5 не є суспільно-небезпечними, а його виправлення й перевиховання можливе без ізоляції від суспільства, тому на підставі ст. 75 КК України звільняє його від відбування покарання з випробуванням, поклавши на нього обов`язки, передбачені ч. 1 п.п. 1, 2, ч. 3 п. 2 статті 76 КК України, оскільки таке покарання буде законним, справедливим, а також достатнім для забезпечення виконання завдань кримінального судочинства в частині виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами.

Цивільний позов по даному кримінальному провадженні не заявлявся.

Арешт на майно в даному кримінальному провадженні не накладався.

Питання щодо речових доказів суд вирішує, відповідно до статті 100 КПК України.

Судові витрати на проведення експертиз, які документально підтверджені, відповідно до частини 2 статті 124 КПК України, в розмірі 1782 гривні 80 копійок підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_5 на користь держави.

З урахуванням положень ч. 5 ст.72 КК України ОСОБА_5 необхідно зарахувати у строк покарання строк попереднього ув`язнення під час досудового розслідування та судового розгляду кримінального провадження з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі з моменту його фактичного затримання до дня звільнення з-під варти включно.

Початок іспитового строку обвинуваченому необхідно обчислювати з моменту проголошення вироку.

Судом досліджено протокол затримання особи від 23 червня 2026 року, згідно з яким ОСОБА_5 фактично затримано 23 червня 2026 року о 22 годині 03 хвилини.

Відповідно до ухвали слідчого судді Попільнянського районного суду Житомирської області від 24.06.2026 року по справі № 288/571/25, до ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Ураховуючи вимоги ст. 377 КПК України, до набуття вироком законної сили запобіжний захід у вигляді тримання під вартою підлягає скасувати, оскільки ОСОБА_5 вирішено призначити покарання, не пов`язане з позбавленням волі, в зв`язку з чим останній підлягає звільненню з-під варти в залі суду.

Керуючись статтями 349, 369-371, 373-374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 185 КК України та призначити ОСОБА_5 покарання за частиною 4 статті 185 КК України у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням протягом 2 (двох) років іспитового строку, якщо він протягом визначеного судом строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

На підставі ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_5 :

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти цей орган про зміну місця проживання, роботи;

-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Скасувати обраний ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою, звільнивши його з-під варти в залі суду.

Відповідно до положень частини 5 статті 72 КК України зарахувати ОСОБА_5 у строк покарання період його тримання під вартою під час досудового розслідування та судового розгляду з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі з 23 червня 2026 року по 19 серпня 2026 року включно.

Речові докази: картонна упаковка з-під мобільного телефону марки «iPhone 12 Рro 256 GB»; картонна упаковка з-під павербанку марки «GELIUS», модель «GP РВ302»; мобільний телефон торговельної марки «iPhone 12 Pro», 256; сім-карта мобільного оператора «Vodafone» з надписами цифр: 1160758311025,46/LTЕ; кишеньковий ліхтарик чорного кольору марки «NEO»; ранець сіро-чорного кольору марки «MARVEL»; павербанк марки «GELIUS», модель СР-РВ302 в корпусі чорного кольору; будівельна рулетка 2,0 м, в корпусі помаранчево- чорного кольору, які передані на відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_7 залишити потерпілій ОСОБА_7 .

Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на користь держави (на рахунок: Отримувач: ГУК у Жит. Обл./ТГ м. Житомир/24060300, Банк отримувача: Казначейство України; Код ЄДРПОУ: 37976485; рахунок: UA448999980313010115000006797; Код класифікації доходів: 24060300) витрати за проведення судової товарознавчої експертизи № СЕ-19/106-25/7442-ТВ від 29.04.2025 року в розмірі 1782 гривні 80 копійок.

На вирок може бути подана апеляція до Житомирського апеляційного суду через Попільнянський районний суд Житомирської області протягом 30 днів з дня його проголошення. З підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювались під час судового розгляду і дослідження яких було визначено судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України, вирок суду першої інстанції не може бути оскаржений в апеляційному порядку.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Копію вироку не пізніше наступного дня після його ухвалення надіслати учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні.

Вступна та резолютивна частина вироку проголошена 19 серпня 2026 року відповідно до ч. 15 ст. 615 КПК України.

Повний текст вироку негайно після проголошення резолютивної частини вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження копію вироку мають право отримати в суді.

Суддя Попільнянського

районного суду ОСОБА_1