Рішення № 139099604, 17.08.2026, Ємільчинський районний суд Житомирської області

Справа № 277/638/26

РІШЕННЯ

іменем України

"17" серпня 2026 р. селище Ємільчине

Ємільчинський районний суд Житомирської області у складі головуючого судді Т.Г. Корсун, при секретарі судового засідання М.М. Сороки, за участю позивача не з`явився, представника відповідача - не з`явився, розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Жито Плюс» про розірвання договорів оренди землі та стягнення орендної плати,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до Ємільчинського районного суду Житомирської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Жито Плюс» про розірвання договорів оренди землі та стягнення орендної плати.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що позивачем відповідно до свідоцтв про право на спадщину від 27.05.2025р. №74128012 та №74127990 отримано у спадок, після смерті батька - ОСОБА_2 , земельні ділянки з площею 0,2343 га з кадастровим номером 1821782000:02:000:0134 і площею 2,1099 га з кадастровим номером 1821782000:02:000:0419, розташовані на території Великоцвілянської сільської ради Ємільчинського району Житомирської області.

Між позивачем та ТОВ «АГРО-ЖИТО ПЛЮС» було укладено два договори оренди на кожну з вищевказаних земельних ділянок. За умовами договорів, а саме відповідно до п. 9.2 Орендар зобов?язується здійснити одноразову грошову виплату Орендодавцю у розмірі 4000 грн. за одним договором (за земельну ділянку площею 0,2343 га) та 9000 грн. за другим договором (за земельну ділянку 2,1099 га). Вказана виплата є невід?ємною умовою цього договору і сплачується протягом 5 банківських днів з моменту державної реєстрації договору оренди. Оплата здійснюється безготівково на розрахунковий рахунок Орендодавця, реквізити якого вказані у розділі «Реквізити сторін». Позивач зазначає, що реєстрація земельних ділянок відбулась 26.06.2025.

Крім того, відповідно до п. 9 вказаних договорів, орендна плата виплачується орендарем у формі та розмірі: щорічно у розмірі не менше 8% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, зазначеної в п. 5 договору і складає не менше ніж 3000 грн в рік. Виплата здійснюється на розрахунковий рахунок орендодавця, реквізити якого вказані у розділі «Реквізити сторін» в термін до 31 грудня поточного року по кожному з договорів.

Позивач вказує, що станом на 29.04.2026 розрахунок не проведений.

Відповідно до п. 38 вказаних договорів оренди - дія договору оренди припиняється шляхом його розірвання за, в тому числі, рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов?язків, передбачених договором. Тому, позивач звернулася до суду з позовними вимогами про розірвання договорів оренди та стягнення заборгованості.

Ухвалою суду від 01.06.2026 позовну заяву прийнято розгляду, відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду.

Позивач в судове засідання не з`явилася, належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, подала заяву про розгляд справи без її участі. Згідно поданої заяви позов підтримала в повному обсязі, просила суд його задовольнити. Крім того, в заяві від 25.06.2026 року просила замінити її прізвище з « ОСОБА_3 » на « ОСОБА_4 », зазначивши, що на підставі рішення Богунського районного суду м. Житомира від 11.05.2026 по справі №295/3188/26 змінила прізвище, та на підтвердження зміни прізвища надала копію паспорта.

Відповідач в судові засідання не з`явився, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи шляхом надіслання ухвали та судових повісток на адресу реєстрації та шляхом розміщення оголошення на веб-сайті. Своїм правом надати суду заяву про розгляд справи за його відсутності не скористався та не повідомив суд про причини неявки у засідання. Відзив на позовну заяву не подав, витребуваних судом доказів також не подав.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з розглядом справи за відсутності сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що згідно витягів з Державного реєстру речових прав №428760821 та №428758055 від 27.05.2025 року ОСОБА_5 на підставі свідоцтв про право на спадщину є власником земельних ділянок площею 2,1099 га з кадастровим номером 1821782000:02:000:0419, площею 0,2343 га з кадастровим номером 1821782000:02:000:0134 (а. с. 15, 18).

Згідно договорів оренди землі від 25.06.2025 ОСОБА_5 (орендодавець) надає, а ТОВ «Агро-Жито Плюс» (орендар) приймає в строкове платне користування земельні ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 2,1099 га, кадастровий номер 1821782000:02:000:0419, площею 0,2343 га, кадастровий номер 1821782000:02:000:0134, які знаходяться на території Великоцвілянського старостинського округу за межами села, на строк 15 років (а.с.19-30).

З витягів з Державного реєстру речових прав, актуальної інформації про державну реєстрацію іншого речового права слідує, що на підставі договорів оренди землі, серії та номер: б/н, виданих 25.06.2025, видавник: сторони договору, право оренди земельних ділянок площею 2,1099 га з кадастровим номером 1821782000:02:000:0419, площею 0,2343 га з кадастровим номером 1821782000:02:000:0134 зареєстровано 26.06.2025 року за ТОВ «Агро-Жито Плюс» (а.с.31, 32).

Відповідно до п. 1 Договорів оренди землі від 25.06.2025 орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Великоцвілянського старостинського округу за межами села.

Пунктом 8. Договорів встановлено строк дії 15 років.

Згідно з п. 9. Договорів, Орендна плата виплачується Орендарем у формі та розмірі: щорічно у розмірі не менше 8% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, зазначеної в п.5 цього договору і складає але не менше ніж 3000 грн. в рік. Виплата здійснюється на розрахунковий рахунок орендодавця, реквізити якого вказані у розділі «Реквізити сторін», в термін до 31 грудня поточного року.

Відповідно до п.9.2 договорів орендар зобов`язується здійснити одноразову грошову виплату орендодавцю у розмірі 9000 грн. за земельну ділянку площею 2,1099 га з кадастровим номером 1821782000:02:000:0419, та 4000 грн. за земельну ділянку площею 0,2343 га з кадастровим номером 1821782000:02:000:0134. Вказані виплати є невід`ємною умовою цього договору і сплачується протягом 5 банківських днів з моменту державної реєстрації договору оренди. Оплата здійснюється безготівково на розрахунковий рахунок орендодавця, реквізити якого вказані у розділі «Реквізити сторін».

Пунктом 11 договорів передбачено, що орендар сплачує орендну плату орендодавцю щорічно до 31 грудня, шляхом виплати орендодавцю у грошовій формі, а саме готівкою або шляхом перерахування на банківський рахунок орендодавця за вказаними ним реквізитами, протягом терміну дії цього договору. Виплата орендної плати за згодою сторін може проводитись шляхом натуроплати.

Відповідно до пункту 41 договорів за невиконання або неналежне виконання договору сторони несуть відповідальність відповідно до закону та цього договору.

У зв`язку з невиконанням обов`язків ТОВ «Агро-Жито Плюс» по договорах оренди землі, а саме несплатою орендної плати, позивач просить суд розірвати договори оренди земельних ділянок та стягнути з відповідача несплачену одноразову виплату по кожному з договорів відповідно до п.9.2 та несплачену орендну плату за період з 25.06.2025 по дату фактичного повернення земельних ділянок.

Згідно зі статтею 2 Закону України «Про оренду землі» відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України (далі - ЗК України), Цивільним кодексом України (далі - ЦК України), цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до частини першої статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частин першої та другої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі статтею 13 цього Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Положеннями статті 32 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, у разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

У статті 141 ЗК України серед підстав припинення права користування земельною ділянкою, зокрема в пункті «д» частини першої цієї статті передбачено систематичну несплату земельного податку або орендної плати.

Разом з тим, згідно із частиною другою статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Системний аналіз зазначених положень законодавства та враховуючи врегулювання відносин, пов`язаних із орендою землі, зокрема, положеннями ЦК України, дає можливість дійти висновку, що при вирішенні питання щодо розірвання договору оренди з підстави, передбаченої пунктом «д» статті 141 ЗК України, застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України, згідно з якою необхідна наявність істотного порушення стороною договору.

Згідно з частиною четвертою статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17 дійшов висновку, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У пункті «д» частини першої статті 141 ЗК України визначено, що підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати. Підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому, систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Обґрунтовуючи позовні вимоги ОСОБА_5 зсилається на те, що ТОВ «Агро-Жито Плюс» не виплачено орендну плату.

Згідно з статтею 17 Закону України «Про оренду землі» об`єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 19 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років. Дата закінчення дії договору оренди обчислюється від дати його укладення. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації такого права.

Як встановлено судом право оренди земельних ділянок за ТОВ «Агро-Жито Плюс» зареєстровано 26.06.2025.

Таким чином, судом встановлено, що право оренди вищевказаних земельних ділянок у ТОВ «Агро-Жито Плюс» виникло з 26.06.2025, а тому саме з цього часу позивач вправі ставити питання щодо належного чи неналежного виконання ТОВ «Агро-Жито Плюс» обов`язків за договорами оренди землі, оплата по яких мала вноситися до 31 грудня поточного року.

Отже, позивачем в порушення вимог статті 81 ЦПК України не надано належних та допустимих доказів того, що відповідач ТОВ «Агро-Жито Плюс» станом на момент розгляду справи систематично (два та більше випадки), як це передбачено п. «д» ч. 1 ст. 141 ЗК України, не сплачує орендну плату, тому підстави для припинення договорів оренди землі шляхом їх розірвання через неналежне виконання ТОВ «Агро-Жито Плюс» взятих на себе зобов`язань - відсутні.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позивач звернулася до суду з позовом в частині розірвання договорів оренди землі передчасно.

Згідно із частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За змістом положень статті 16 ЦК України розпорядження своїм правом на захист є приписом цивільного законодавства і полягає в наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором. Суд забезпечує захист осіб, права й охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються, шляхом здійснення провадження у справах.

Для ефективного судового захисту цивільного права або інтересу важливим також є обраний позивачем спосіб захисту, який має відповідати природі такого права або охоронюваного законом інтересу, характеру незаконного посягання та бути ефективним.

Основним принципом цивільного судочинства є принцип диспозитивності, який полягає у тому, що зацікавлена особа вільно розпоряджається своїми матеріальними та процесуальними правами, а відтак позивач на власний розсуд визначає особу, до якої пред`являє вимоги, та обирає спосіб захисту порушених прав.

Зважаючи на склад учасників справи, який був визначений позивачем (відповідач ТОВ «Агро-Жито Плюс»), предмет спору (розірвання договорів оренди землі, укладених з ТОВ «Агро-Жито Плюс») у суду відсутні підстави для задоволення позовних вимог в частині розірвання договорів оренди з підстав невиплати орендної плати, оскільки така невиплата не є систематичною.

З огляду на вказане, суд вважає, що в задоволенні позову в цій частині слід відмовити.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України»).

Щодо вимоги позивача в частині стягнення з відповідача одноразової виплати по кожному з договорів відповідно до п.9.2 та несплаченої орендної плати за період з 25.06.2025 по дату фактичного повернення земельних ділянок суд зазначає наступне.

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (стаття 13 Закону України "Про оренду землі").

Згідно з частиною першою статті 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди, зокрема, є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату, а приписи статей 24, 25 цього Закону визначають права та обов`язки орендодавця та орендаря, зокрема право орендодавця вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди і своєчасного внесення орендної плати, а також право орендаря самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі.

Орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати за земельну ділянку, а в разі оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом - також орендної плати за водний об`єкт (абзац п`ятий частини першої статті 24 Закону України «Про оренду землі»).

У відповідності до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Докази згідно вимог ст. ст. 77-80 ЦПК України мають бути належними, допустимими, достовірними та достатніми.

Згідно з ч. ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Позивач зазначила, що орендної плати, а також одноразової грошової виплати відповідно до договорів оренди землі від відповідача ТОВ «Агро-Жито Плюс» не отримувала, в зв`язку з чим звернулася з позовом до суду.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився та не надав суду доказів на спростування доводів позивача.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача одноразової виплати по кожному з договорів відповідно до п.9.2 та несплаченої орендної плати за 2025 рік підлягає задоволенню.

Разом з тим, суд вважає, що орендна плата згідно договорів оренди землі підлягає стягненню лише за 2025 рік в сумі по 3000 грн, оскільки відповідно до умов договорів строк сплати орендної плати за 2026 рік ще не настав.

Щодо судових витрат.

Згідно ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач звільнена від сплати судового збору на підставі п.10 ч.1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір».

Згідно ч.6 ст.141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Зважаючи на положення ч.6 ст.141 ЦПК України та часткове задоволення позову, суд приходить до висновку, що з відповідача підлягає стягненню в прибуток держави судовий збір у сумі 2662,40 грн, тобто за кожну задоволену вимогу майнового характеру.

В іншій частині судовий збір компенсується за рахунок держави.

Керуючись ст.ст. 3, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 280-282, 354 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_6 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Жито Плюс» про розірвання договорів оренди землі та стягнення орендної плати задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Жито Плюс» на користь ОСОБА_6 одноразову грошову виплату в розмірі 13000 (тринадцять тисяч) грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Жито Плюс» на користь ОСОБА_6 орендну плату за користування земельними ділянками за 2025 рік в розмірі 6000 (шість тисяч) грн.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 про розірвання договорів оренди землі, укладених 25.06.2025 між ОСОБА_7 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агро-Жито Плюс», та зобов`язання повернути земельні ділянки відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Жито Плюс» в прибуток держави судовий збір в сумі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-Жито Плюс», (вул. Центральна, 1, с. Черепин, Коростенський район, Житомирська область; код ЄДРПОУ 44912336).

Повний текст рішення складений 19 серпня 2026 року

Суддя Т. Г. Корсун