Рішення № 139096766, 19.08.2026, Подільський міськрайонний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Котовський міськрайонний суд Одеської області)

ПОДІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 505/3292/24

Провадження № 2/505/1022/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2026 року місто Подільськ

Подільський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Дзюбинського А.О.,

за участю:

секретаря судового засідання Антонюк Ю.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Подільськ Одеської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позицій учасників справи

До Подільського міськрайонного суду Одеської області надійшла позовна заява від ТОВ «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 14 246,27 грн.

В обґрунтування поданого позову ТОВ «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» зазначає про те, що між ТОВ «Фінансова компанія «Форза» та відповідачем укладено договір № 000200916263 від 19.09.2020 про надання позики на умовах фінансового кредиту, який відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача.

На умовах Договору позики (п.п.5.1. п.5.) кредитодавець надав відповідачу грошові кошти (кредит) у гривні на умовах передбачених договором позики № 000200916263 у розмірі 3 598,00 грн, а відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених договором позики, з кінцевим терміном погашення не пізніше 13.10.2020 р. (п.п.5.8. п.5.), процентна ставка в день складає 1.85% (п.п.5.11. п.5.), та процентною ставкою 2,5% за кожен день, яка застосовується у разі прострочення користування коштами поза межами строку дії договору позики (п.п.5.12. п.5).

Первісний кредитор свої зобов`язання надати грошові кошти виконав у повному обсязі та надав відповідачу доступ до кредитних коштів.

30.06.2021 між ТОВ «Фінансова компанія «Форза» та ТОВ «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» укладено договір факторингу № 20210630-Ф/2, відповідно до умов якого ТОВ «Фінансова компанія «Форза» відступило до ТОВ «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» за плату належні йому права вимоги до боржників вказаних в реєстрі боржників, в тому числі право вимоги за кредитним договором № 000200916263 від 19.09.2020 укладеним з ОСОБА_1 .

Враховуючи вищезазначене, загальна сума заборгованості, на момент подання позовної заяви за кредитним договором № 000200916263 від 19.09.2020 становить - 14 246,27 грн, зокрема: 3 598 грн - залишок заборгованості за тілом, 1 664,00 грн - залишок заборгованості за процентами за користування кредитом, 8 095,50 грн - залишок заборгованості за простроченими процентами за користування поза межами строку дії договору (нараховано новим кредитором за період 01.07.2021 по 28.09.2021), 888,77 грн - інфляційне збільшення (нараховано новим кредитором за період 14.10.2020 по 23.02.2022).

Вказану суму заборгованості позивач просить стягнути на його користь із відповідача разом із понесеними судовими витратами зі сплати судового збору у розмірі 2 422,40 грн та 7 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Позиція відповідача

Відповідачем заяви по суті справи не подано.

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 22.10.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено провести за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Визначено порядок подання до суду документів по суті у справі.

Ухвалою суду від 06.05.2026 витребувано докази.

18.06.2026 до суду надійшли витребувані ухвалою суду докази.

У визначену дату та час судового засідання сторони у справі до суду не з`явилися, про дату та час судового засідання були належним чином повідомлені.

Представник позивача подав заяву, згідно якої просив проводити судове засідання за його відсутності, проти ухвалення заочного судового рішення не заперечував.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання у справі, не з`явився. Про причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За таких обставин суд вважає за можливе справу розглядати по суті за відсутності сторін, на підставі наявних в справі доказів з ухваленням заочного рішення.

При цьому, суд бере до уваги позицію Верховного Суду, сформульовану у Постанові КЦС ВС від 24.10.2024 у справі № 752/8103/13-ц (провадження № 61-6892св23) згідно якої, якщо сторони чи їх представники, інші учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторін чи їх представників, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

У цій справі суд дійшов висновку, що наявних у матеріалах справи доказів достатньо для ухвалення законного і обґрунтованого рішення у справі не відкладаючи її розгляду.

Згідно із вимогами ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Ухвалою суду від 19.08.2026 постановлено провести заочний розгляд цивільної справи на підставі наявних у ній доказів.

Інші заяви та клопотання від учасників справи до суду не надходили, процесуальні дії не вчинялись.

Встановлені судом фактичні обставини та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

Судом встановлено, що 19.09.2020 між ТОВ «Фінансова компанія «Форза» та ОСОБА_1 оформлено електронний документ, який сторони визначили як Договір № 000200916263, шляхом підписання його одноразовим ідентифікатором «u140372k» у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до умов Договору відповідачу було надано кредит у розмірі 3 598,00 грн, строк дії договору з 19.09.2020 по 13.10.2020, дата надання кредиту: 19.09.2020, процентна ставка в день складає 1.85% (п.п.5.11. п.5.), та процентна ставка 2,5% за кожен день, яка застосовується у разі прострочення користування коштами поза межами строку дії договору позики (п.п.5.12. п.5). При цьому сторони погоджуються, що строк дії Договору, вказаний у п.п. 8) п. 5 Договору, продовжується на весь період, протягом якого сторони здійснюють свої права і виконують свої обов`язки за цим Договором, та визначається як період від дати видачі кредиту ( п.п. 4) п. 5 Договору) до фактичної дати повернення кредиту, процентів за ставками визначеними у п.п. 11) та п.п. 12) п. 5 Договору та інших нарахувань визначених Договором та чинним законодавством України.

В розділі 5 укладеного між сторонами Договору передбачено право на пролонгування договору. Проте ані в Заяві формулярі про акцептування оферти, ані в Паспорті споживчого кредиту такі умови не встановлені.

Ухвалою суду від 06.05.2026 задоволено клопотання позивача про витребування доказів. Витребувано у АТ «Сенс Банк» інформацію про рух коштів, а саме перерахування коштів з рахунку ТОВ «Фінансова компанія «Форза», на поточний/картковий рахунок/№ картки № НОМЕР_1 на ім`я Позичальника ОСОБА_1 по Договору про надання позики на умовах фінансового кредиту № 000200916263 від 19.09.2020 р. на день/після його оформлення (виписка з рахунку та/або інший документ, тощо). Витребувано у АТ КБ «ПриватБанк» інформацію про рух коштів, а саме перерахування коштів з рахунку ТОВ «Фінансова компанія «Форза», на поточний/картковий рахунок/№ картки № НОМЕР_1 на ім`я Позичальника ОСОБА_1 по Договору про надання позики на умовах фінансового кредиту № 000200916263 від 19.09.2020 р. на день/після його оформлення (виписка з рахунку та/або інший документ, тощо).

Відповідно до відповіді АТ «Сенс Банк» за вих. № 7421-БТ-32.3/2026 від 08.05.2026, АТ «Сенс Банк» не є емітентом картки № НОМЕР_1 , дані щодо власника картки та транзакцій наявні у її емітента - АТ КБ «ПриватБанк».

Відповідно до відповіді АТ КБ «ПриватБанк» за вих. № 20.1.0.0.0./7-260530/8327-БТ від 09.06.2026, на ім`я ОСОБА_1 емітовано карту № НОМЕР_2 ., надано виписку по рахунку.

30.06.2021 між ТОВ «Фінансова компанія «Форза» та ТОВ «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» укладено договір факторингу № 20210630-Ф/2, відповідно до умов якого ТОВ «Фінансова компанія «Форза» відступило до ТОВ «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» за плату належні йому права вимоги до боржників вказаних в реєстрі боржників, в тому числі право вимоги за кредитним договором № 000200916263 від 19.09.2020 укладеним з ОСОБА_1 .

Відповідно до розрахунку заборгованості загальна сума заборгованості, на момент подання позовної заяви за кредитним договором № 000200916263 від 19.09.2020 становить - 14 246,27 грн, зокрема: 3 598 грн - залишок заборгованості за тілом, 1 664,00 грн - залишок заборгованості за процентами за користування кредитом, 8 095,50 грн - залишок заборгованості по простроченим процентам за користування поза межами строку дії договору (нараховано новим кредитором за період 01.07.2021 по 28.09.2021), 888,77 грн - інфляційне збільшення (нараховано новим кредитором за період 14.10.2020 по 23.02.2022).

Отже, судом встановлено, що зміст спірних правовідносин, які виникли на даний час між позивачем ТОВ «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» та відповідачем ОСОБА_1 є відносини, які пов`язані із укладанням кредитного договору, отриманням на його виконання грошових коштів (кредиту) у розмірі та на умовах встановлених договором, а також їх поверненням та сплатою процентів за користування ними (кредитні правовідносини), на підставі права вимоги, що виникає у позивача внаслідок уступки права вимоги (договору факторингу).

Норми права, які застосовував суд, та мотиви їх застосування

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 1054 ЦК України також передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфу, які регулюють відносини позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає з суті кредитного договору.

Статтею 1050 ЦК України встановлено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 ЦК України. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо в зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

За змістом ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».

Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом, аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору, і таке виконання є належним. Тобто, факт неповідомлення боржника про уступку права вимоги новому кредитору за умови невиконання боржником грошового зобов`язання не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язань (постанова Верховного Суду від 06.02.2019 у справі № 361/2105/16-ц).

Мотивована оцінка аргументів, наведених учасниками справи щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, у зв`язку з чим учасники справи мають довести належними та допустимими доказами обставини, на які вони посилаються, а суд зобов`язаний надати належну оцінку цим доказам.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Суд за результатами оцінки доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, із врахуванням того, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, перевіривши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності для вирішення справи, дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Принцип диспозитивності цивільного судочинства передбачає, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно з вимогами ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги, надав копію договору, підписаного із використанням електронного підпису. Разом з тим, суд наголошує, що обставина оформлення та підписання електронного договору підтверджує погодження сторонами його умов, однак за відсутності доказів фактичного передання кредитодавцем грошових коштів не підтверджує виникнення у позичальника обов`язку з їх повернення за договором позики.

що факт підписання договору в електронній формі фіксує лише досягнення згоди щодо його умов, проте не є доказом виконання кредитодавцем обов`язку з передачі коштів. Доказами перерахування коштів у безготівковій формі на рахунок позичальника є платіжні інструкції, меморіальні ордери або виписки з банківського рахунку.

Згідно з умовами Пропозиції (оферти) та Заяви-формуляра від 19.09.2020, ТОВ «Фінансова компанія «Форза» за Договором про надання позики № 000200916263 зобов`язувалося надати відповідачу ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 3 598,00 грн шляхом їх перерахування на банківську картку № НОМЕР_1 .

З метою всебічного та об`єктивного з`ясування обставин справи, ухвалою суду від 06.05.2026 за клопотанням представника позивача було витребувано інформацію щодо руху коштів з рахунків ТОВ «ФК «Форза» на картку відповідача у АТ «Сенс Банк» та АТ КБ «ПриватБанк».

На виконання вимог ухвали суду, АТ «Сенс Банк» листом № 7421-БТ-32.3/2026 від 08.05.2026 повідомило, що банк не є емітентом картки № НОМЕР_1 , та зазначило, що дані щодо власника картки та транзакцій наявні у її емітента - АТ КБ «ПриватБанк».

Дослідивши надану АТ КБ «ПриватБанк» виписку за договором № б/н за період з 19.09.2020 по 20.09.2020 щодо руху коштів по картковому рахунку № НОМЕР_2 , емітованому на ім`я ОСОБА_1 , суд встановив наступне.

У день укладення договору 19.09.2020, на вказаний рахунок відповідача дійсно надходили грошові кошти. Зокрема, зафіксовано переказ від фізичної особи у розмірі 472,36 грн, а також дві операції з призначенням «Зарахування переказу» на суми 3 300,00 грн та 2 000,00 грн відповідно.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що жодна із сум зарахувань на картку відповідача не відповідає сумі кредиту, яка мала бути перерахована кредитодавцем згідно з умовами Договору позики № 000200916263, а саме - 3 598,00 грн. Крім того, у деталях відповідних банківських операцій по зарахуванню коштів відсутні будь-які ідентифікуючі дані, які б вказували на те, що відправником переказів виступало ТОВ «ФК «Форза».

За змістом абзацу 1 частини 1 статті 1046 Цивільного кодексу України договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Надані банківськими установами документи не підтверджують зарахування на рахунок відповідача грошових коштів у розмірі 3 598,00 грн саме від ТОВ «Фінансова компанія «Форза» на виконання Договору № 000200916263. Також, позивачем не доведено належними та допустимими доказами факт передачі відповідачу кредитних коштів.

Отже, суд, з`ясувавши фактичні обставини у справі, на які позивач посилається, як на підставу своїх вимог, дослідивши та оцінивши докази у справі, проаналізувавши норми матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, вважає, що позивачем належними та допустимими доказами не доведено факт порушення його права у вказаних правовідносинах із ОСОБА_1 , а саме не доведено обставину надання позичальнику кредитних коштів за вказаним кредитним договором та утворення заборгованості у нього перед первісним кредитором, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

Розподіл судових витрат у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частини 1, 2 ст. 141 ЦПК України визначають, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Зважаючи на відмову у задоволенні позовних вимог позивача, витрати, понесені позивачем, слід покласти на позивача.

Керуючись статтями 2, 12, 13, 76, 81, 89, 133, 141, 247, 258-259, 263-265, 280-282 ЦПК України, статтями 11, 202, 207, 526, 530, 625, 629, 1046, 1050, 1054, 1077, 512, 514, 516 ЦК України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити повністю у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Одеського апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складено 19.08.2026.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Артеміда-Ф», ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 42655697, місцезнаходження: 79013, м. Львів, вул. С. Бандери, буд. 87, оф. 54, тел. 380973333443

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 , тел. НОМЕР_4

Суддя

Подільського міськрайонного суду

Одеської області Андрій ДЗЮБИНСЬКИЙ