Рішення № 139095143, 18.08.2026, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/2332/26

Провадження № 2/645/2202/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

18 серпня 2026 року м. Харків

Немишлянський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Феленко Ю.В.,

за участі секретаря судових засідань Каратаєвої Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в приміщенні Немишлянського районного суду м.Харкова цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Харківської міської ради, третя особа Перша Харківська міська нотаріальна контора, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник, адвокат Міщенко О.В. звернулась до суду з позовом, яким просить визначити позивачу додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування позову представник позивача вказує, що у зв`язку з повномасштабним вторгненням рф на територію України, позивач, ОСОБА_1 , та її родина вимушені були виїхати до Німеччини. Разом із позивачем виїхала з України її мати, ОСОБА_2 , 1940 року народження. На той момент матері позивача було 82 роки.

Мати позивача, ОСОБА_2 не мала в Україні інших близьких родичів, окрім дочки, Так, чоловік ОСОБА_2 , - ОСОБА_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

ОСОБА_2 перед війною постійно проживала за адресою: АДРЕСА_1 у квартирі родичів, мала громадянство України та паспорт НОМЕР_1 , виданий Фрунзенським МВ ХМУ УМВС України в Харківській області, виданий 20.11.1998.

Після переїзду в Німеччину, у ОСОБА_2 виникли труднощі в адаптації, що призвели до глибокого психологічного стресу. У зв`язку з цим ОСОБА_2 вирішила виїхати до російської федерації у село Незнамово Бєлгородської області, в якому народилась. Через кілька місяців після переїзду ОСОБА_2 до російської федерації зв`язок з нею був втрачений, в останніх дзвінках ОСОБА_2 повідомляла доньку про погіршення свого стану здоров`я.

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 померла. Про смерть матері позивач дізналась через знайомих 01 серпня 2025 року, більше року після смерті.

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, до складу якої входить нерухоме майно, що складається з: 1/3 (одної третьої) частки трикімнатної квартири АДРЕСА_2 . Інші 2/3 (дві треті) частки квартири належать позивачу, ОСОБА_1 , на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом від 04.02.2022 року та Свідоцтва про право власності на житло від 06 березня 2003 року, виданого Органом приватизації житлового фонду підприємства «Теплокомунсервіс».

Після того, як позивач дізналася про смерть матері та відкриття спадщини, вона звернулась до Першої Харківської міської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, однак у видачі свідоцтва про прийняття спадщини їй було відмовлено з підстав пропуску строку для прийняття спадщини.

Представник позивача в судове засідання не прибув, надав заяву, в якій просив провести розгляд справи за відсутності сторони позивача. Позов підтримує в повному обсязі, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Представник відповідача, Харківської міської ради, у судове засідання не з`явився, про час та місце його проведення повідомлений належним чином шляхом отримання судових повісток через систему «Електронний суд». Причини неявки не повідомлені, відзиву не подано.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, суду причини неявки не повідомив. Матеріали справи містять заяву, в якій представник третьої особи просить провести розгляд справи без присутності третьої особи, рішення ухвалити на розсуд суду.

Ухвалою суду від 30.03.2026 даний позов прийнято до розгляду та відкрито провадження за правилами загального позовного провадження.

За клопотанням позивача витребувано копію спадкової справи 337/2025 щодо спадщини померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_2 .

Ухвалою від 02.07.2026 підготовче провадження у справі закрито, призначено судовий розгляд.

Згідно ч. 2 ст. 43 ЦПК України відповідач зобов`язаний добросовісно здійснювати процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки, що відповідно до принципу юридичної визначеності, як складової частини конституційного принципу верховенства права, зобов`язує відповідача самостійно цікавитися перебігом розгляду судом пред`явленого до нього позову. Тривала відсутність такого інтересу з боку відповідача свідчить про його небажання захищати свої процесуальні права.

Враховуючи, що відповідач належним чином повідомлений про час і місце судового розгляду справи, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідача та, зі згоди позивача, ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ч. 4 ст. 223, ст. 280 ЦПК України.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідність до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, судом не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до вимог ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Позивач, ОСОБА_1 , є донькою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого Палацом реєстрації новонароджених м.Харків 26.06.1979 (а.с.12).

29.09.2001 позивач уклала шлюб з ОСОБА_4 , зареєстрований Фрунзенським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, актовий запис 384, у зв`язку з чим позивач змінила прізвище з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_6 » (а.с.13).

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача, ОСОБА_2 , що вбачається з свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданого Управлінням ЗАЦС адміністрації Старооскольського міського округу Бєлгородської області, місце смерті с.Незнамово, Старооскольський район, Бєлгородська область, російська федерація (а.с.11).

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на 1/3 частину квартири АДРЕСА_2 .

Інші 2/3 частки квартири належать позивачу, ОСОБА_1 , на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом від 04.02.2022 року та Свідоцтва про право власності на житло від 06.03.2023, виданого Органом приватизації житлового фонду підприємства «Теплокомунсервіс» (а.с.15,16).

17.11.2025, після смерті матері, позивач звернулась до Першої Харківської міської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, на підставі чого державним нотаріусом Першої Харківської міської державної нотаріальної контори була заведена спадкова справа 337/2025 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 (а.с.37-67).

Проте постановою державного нотаріуса Першої Харківської міської державної нотаріальної контори від 17.11.2025 позивачу було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії у зв`язку з пропуском строку для прийняття спадщини та непроживання за однією адресою з спадкодавцем на час відкриття спадщини (а.с.67).

В позові ОСОБА_1 зазначає, що пропустила строк звернення до нотаріальної контори через те, що матір переїхала до російської федерації, де й померла, та з нею був втрачений звА`язок. Крім того були об`єктивні перешкоди в отриманні документів у підтвердження смерті матері через відсутність дипломатичних відносин з країною-агресором, відсутність транспортного сполучення, і взагалі відсутності інформації про смерть матері.

Відповідно до статей 1216, 1217ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Частинами першою, третьою статті 1268 ЦК України визначено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має особисто подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Згідно із частиною першою статті 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до частини першої статті 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Отже, прийняття спадщини є правом спадкоємця й залежить виключно від його власного волевиявлення. Для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій.

Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви або ці обставини суд визнав поважними.

Поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року №6-1320цс17, у постановах Верховного Суду від 01 квітня 2019 року у справі №643/3049/16-ц (провадження №61-39398св18), від 11 листопада 2020 року у справі №750/262/20 (провадження №61-14038св20), від 03 березня 2020 року у справі №145/148/20 (провадження №61-16153св20).

Відповідно до роз`яснень, даних у п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Вирішуючи питання поважності причин пропуску шестимісячного строку, визначеного ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Судом встановлено, що позивач на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем постійно не проживала, а також у визначений законом шестимісячний строк з часу відкриття спадщини не звернулась до нотаріуса із відповідною заявою про прийняття спадщини.

Оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна, у першу чергу, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду (постанови Верховного Суду від 11 липня 2022 року у справі № 650/48/20, від 27 квітня 2023 року у справі№750/13008/21, від 14 лютого 2024 року у справі № 754/3327/22).

Так, слід зазначити, що спадкодавець померла ІНФОРМАЦІЯ_1 на території держави агресора - російської федерації. Дипломатичні відносини з вказаною країною припинені, транспортне сполучення відсутнє, телефонний зв`язок обмежений, та вказані обставини існували у період з 01.06.2024 до 01.12.2024 (строк, протягом якого позивач мала подати заяву про прийняття спадщини).

У зв`язку з викладеним суд дійшов висновку про наявність у позивача поважних причин пропуску строку для прийняття спадщини, що пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. А тому позивачу слід визначити додатковий строк для подання нею заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Керуючись ст. ст. 5, 10-13, 76-82, 259, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, ст. ст.1216, 2117, 1261, 1268, 1269, 1270, 1272 Цивільного кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Харківської міської ради, третя особа Перша Харківська міська нотаріальна контора, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , додатковий строк в 2 (два) місяці з дня набрання законної сили даним судовим рішенням для подання нею заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті матері, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог ст. ст. 284-285 ЦПК України.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 , адреса листування: АДРЕСА_4 ;

представник позивача адвокат Міщенко Олена Віталіївна, РНОКПП НОМЕР_5 , адреса : АДРЕСА_4 , діє на підставі договору про надання правової допомоги, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 5408,

відповідач Харківська міська рада, ЄДРПОУ 04059243, адреса: 61003 м. Харків, м-н Конституції, 7;

третя особа - Перша Харківська міська державна нотаріальна контора, ЄДРПОУ 02894013, адреса: 61024 м. Харків, вул. Ярослава Мудрого, б. 26.

Суддя Ю.В. Феленко