Ухвала суду № 139094990, 18.08.2026, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Слобідський районний суд міста Харкова

Номер провадження № 1-кс/641/1492/2026 Справа № 641/8119/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2026 року

Слобідський районний суд міста Харкова у складі слідчої судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції),

слідчого ОСОБА_4 ,

підозрюваного ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові клопотання старшого слідчого СВ ВП №2 ХРУП №1 Головного управління Національної поліції в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 , погодженого прокурором Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.02.2026 за № 62026170030003708 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, із базовою середньою освітою, одруженого, військовослужбовця військової служби за контрактом, який 10.09.2025 був умовно-достроково звільнений від відбування покарання для проходження військової служби за контрактом та з 11.09.2025 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 Збройних Сил України, на момент вчинення кримінального правопорушення обіймав посаду водія кулеметного взводу 1 штурмової спеціалізованої роти штурмового спеціалізованого батальйону (ШКВАЛ) військової частини НОМЕР_1 Збройних Сил України, у військовому званні «солдат», зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого, останній раз 19.06.2025 Слобідським районним судом м. Харкова за ч. 4 ст. 185 КК України до 5 років 3 місяців позбавлення волі, 10.09.2025 умовно-достроково звільнений від відбування покарання для проходження військової служби за контрактом,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,

установив:

18.08.2026 до суду надійшло клопотання старшого слідчого СВ ВП №2 ХРУП №1 Головного управління Національної поліції в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 , погоджене прокурором Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 .

В обґрунтування клопотання слідчий зазначає, що на підставі витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 268 від 11.09.2025 ОСОБА_5 , військовослужбовця військової служби за контрактом, зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 Збройних Сил України та призначено на посаду водія кулеметного взводу 1 штурмової спеціалізованої роти штурмового спеціалізованого батальйону « ІНФОРМАЦІЯ_2 » військової частини НОМЕР_1 Збройних Сил України. Солдат ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом, перебуваючи на посаді водія кулеметного взводу 1 штурмової спеціалізованої роти штурмового спеціалізованого батальйону (ШКВАЛ) військової частини НОМЕР_1 Збройних Сил України, 19.11.2025 приблизно о 20 годині 30 хвилин, під час проходження військової служби, діючи умисно, без дозволу командування та без поважних причин, в умовах воєнного стану самовільно залишив місце проходження військової служби місце тимчасового розташування підрозділу військової частини НОМЕР_1 ЗСУ поблизу АДРЕСА_2 , з метою тимчасового ухилення від виконання обов`язків військової служби, чим ухилився від виконання обов`язків військової служби. Доводячи свій злочинний умисел до кінця, солдат ОСОБА_5 у період з 19.11.2025 по 17.08.2026, в умовах воєнного стану, незаконно перебував поза місцем проходження військової служби та поза межами місця тимчасового розташування підрозділу військової частини НОМЕР_1 Збройних Сил України, проводив час на власний розсуд, не пов`язуючи його з виконанням обов`язків військової служби, без поважних причин ухиляючись від проходження військової служби. За час своєї відсутності на території військової частини НОМЕР_1 ЗСУ солдат ОСОБА_5 обов`язків за займаною посадою не виконував, до медичних закладів не звертався, до правоохоронних органів, органів державної влади чи органів місцевого самоврядування щодо своєї належності до військової служби, причин своєї відсутності або наміру повернутися не повідомляв. Зброю та закріплене за ним військове майно залишив у підрозділі, на телефонні дзвінки командування не відповідав, у пошукових заходах, організованих командуванням військової частини, участі не брав, у зв`язку з чим його місцезнаходження тривалий час залишалося невстановленим. 17.08.2026 після встановлення його місцезнаходження працівниками Національної поліції ОСОБА_5 був запрошений до слідчого відділення відділу поліції №2 Харківського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції в Харківській області для проведення необхідних процесуальних дій. 17.08.2026 старшим слідчим слідчого відділення відділу поліції №2 Харківського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції в Харківській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 Кримінального кодексу України, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Слідчий вказує на ризики, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховування від органу досудового розслідування чи суду. Ризик обґрунтований тяжкістю злочину, в якому підозрюється; можливість впливати на свідків які є його колишні співслужбовці, які проходили військову службу у військовій частині НОМЕР_1 ЗСУ та безпосередньо разом із підозрюваним брали участь у виконанні службових завдань. Такі дії, на думку слідчого, можуть полягати у вмовляннях, переконаннях або проханнях надавати показання на його користь чи змінювати вже надані свідчення; можливість вчинення іншого кримінального правопорушення або продовження кримінального правопорушення в якому він підозрюється.

З метою запобігання вказаним ризикам, слідчий просить застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 діб у межах строку досудового розслідування, без визначення застави. У разі, якщо суд не обере щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або визначить розмір застави та така застава буде внесена, - покласти на підозрюваного процесуальні обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України.

У судовому засіданні прокурор підтримала клопотання та просила його задовольнити.

Слідчий в судовому засіданні підтримала клопотання, просила його задовольнити.

Підозрюваний ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечував проти клопотання, просив обрати йому запобіжний захід не пов`язаний з позбавленням волі. Пояснив, що залишити самовільно частину погодився на пропозицію старшого групи, перед черговим виходом на позиції, щоб врятувати своє життя. Вказував на несправедливе відношення командирів бригади до нього, які постійно принижували, усі документи у підозрюваного були вилучені, власним мобільним телефоном дозволяли користуватися лише один раз на добу, грошове забезпечення виплачувалося не у повному обсязі або взагалі не виплачувалося, після осколкового поранення ніг ОСОБА_5 було надано тільки первинну медичну допомогу на місці та не направлено до шпиталю. Зазначив, що готовий повернутися на військову службу, проте не у свою бригаду.

Захисник у судовому засіданні заперечувала проти обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вказувала на відсутність ризиків, визначених ч.1 ст.177 КПК України, оскільки підозрюваний фактично не переховувався та весь це час перебував за місцем свого проживання разом з дружиною та малолітнім сином; не вчинив жодного іншого правопорушення протягом всього часу, не може ніяким чином впливати на свідків; має постійне місце проживання, де зареєстрований разом з сім`єю. Просила у разі обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити заставу у мінімальному розмірі.

Заслухавши учасників, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов такого.

Слідчим відділом відділу поліції №2 Харківського районного управління поліції № 1 ГУ Національної поліції в Харківській області за процесуального керівництва Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №62026170030003708, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.02.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 407 КК України, а саме: самовільне залишення місця служби військовослужбовцем тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану.

Згідно з ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно з ст. 178 КПК України крім наявності ризиків слідчий суддя на підставі наданих сторонами матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності інші обставини, що стосуються тяжкості покарання та вагомості доказів вчинення кримінального правопорушення, особи підозрюваного, тощо.

Кримінальне процесуальне законодавство України не містить визначення поняття «обґрунтована підозра», а тому, керуючись приписами ч. 5 ст. 9 КПК України, слідчий суддя при встановленні змісту вказаного поняття враховує практику Європейського суду з прав людини.

Так, з усталеної практики ЄСПЛ вбачається, що існування обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які змогли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому, факти, які дають підставу для підозри, не мають бути такого ж рівня, як і ті, що обґрунтовують засудження особи, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення ЄСПЛ у справах «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства», «Лабіта проти Італії», «Мюррей проти Сполученого Королівства», «Ільгар Маммадов проти Азейбарджану», «Нечипорук і Йонкало проти України»).

Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами, а саме: актом службового розслідування, проведеного за фактом самовільного залишення місця несення служби; протоколами допитів свідків у кримінальному провадженні; матеріалами досудового розслідування, які містять дані, що підтверджують факт вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 Кримінального кодексу України.

При цьому, на даній стадії кримінального провадження слідчий суддя не вирішує питання наявності в діянні особи складу кримінального правопорушення та винуватості особи у вчиненні такого правопорушення, питання допустимості доказів, які вирішуються судом при ухваленні вироку, відповідно до вимог ч. 1 ст. 368 КПК України, а лише встановлює наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, що може слугувати підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, на підставі поданих стороною обвинувачення до клопотання матеріалів.

З огляду на те, що кримінальне провадження перебуває на стадії досудового розслідування, слідчий суддя лише на підставі розумної та об`єктивної оцінки отриманих доказів визначає чи виправдовують вони в своїй сукупності факт проведення досудового розслідування та чи дозволяють встановити причетність особи до вчинення кримінального правопорушення, яка є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього заходу забезпечення кримінального провадження.

Слідчий суддя вважає, що надані стороною обвинувачення докази є об`єктивно достатніми для твердження про можливе вчинення ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення, а тому вважає підтвердженим факт наявності обґрунтованої підозри.

В ході судового розгляду встановлено та прокурором доведено наявність існування ризиків, визначених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме того, що з огляду на тяжкість санкції ч. 5 ст. 407 КК України, підозрюваний ОСОБА_5 може переховуватися від органу досудового розслідування або суду; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, оскільки він має повернутися до військової частини, в якій також служать свідки; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Слідчий суддя врахувала аргументи, які наводилися захисником - адвокатом ОСОБА_6 , проте в даному конкретному випадку слідчий суддя дійшла переконання, що ці аргументи не переважують вимог суспільного інтересу, який полягає у встановленні істини у справі, недопущенні перешкоджанню цьому, забезпеченні належної процесуальної поведінки підозрюваного і виконання процесуальних рішень по справі. Щодо наведених аргументів підозрюваного ОСОБА_5 суд зазначає, що наявність обставин, які вказували б на неправомірні дії безпосередніх командирів відносно підозрюваного ОСОБА_5 не находять підтвердження, оскільки підозрюваний підтвердив, що не звертався зі скаргами на дії командира до вищого органу чи командування, або на гарячу лінію Міноборони, або до правоохоронних органів. Отже, обставини, що підтверджують існування ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України на час розгляду клопотання стороною захисту не спростовані.

Відповідно до положень ч. 8 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених ст. 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто тримання під вартою.

Рішенням Другого сенату Конституційного Суду України від 24 червня 2026 року № 4-р(ІІ)/2026 у справі № 3-50/2025(102/25) було визнано неконституційною частину восьму статті 176 КПК України. При цьому, частина восьма статті 176 Кримінального процесуального кодексу України, визнана неконституційною, утрачає чинність через три місяці з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Отже, на день розгляду цього клопотання дана норма зберігає чинність.

Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя крім наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, також на виконання вимог ст. 178 КПК України на підставі наданих сторонами матеріалів враховує відомості про особу підозрюваного, вік та стан його здоров`я, майновий та сімейний стан, а саме те, що він має зареєстроване місце проживання, одружений, має малолітню дитину, офіційно не працевлаштований, раніше судимий та звільнений умовно -достроково звільнений від відбування покарання для проходження військової служби за контрактом, однак такі відомості не спростовують та не мінімізують наявних ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, запобігти яким в даному випадку може лише застосування такого виняткового запобіжного заходу як тримання під вартою.

Під час розгляду клопотання слідчим суддею вивчалась можливість застосування більш м`якого запобіжного заходу як особисте зобов`язання, проте враховуючи існуючі ризики переховування ОСОБА_5 органів досудового розслідування та суду з метою уникнення покарання за тяжкий злочин, застосування особистого зобов`язання є недоцільним.

Прокурор також обґрунтував неможливість застосування запобіжного заходу у вигляді особистої поруки, оскільки до сторони обвинувачення чи суду не надходили письмові звернення від осіб, які б поручилися за підозрюваного, взявши на себе зобов`язання забезпечити його належну процесуальну поведінку та доставку до суду на першу вимогу, як це передбачено ст. 194 КПК України. Крім того, від представників командування військової частини НОМЕР_1 ЗСУ, де проходив службу ОСОБА_5 , не також не надано письмові зобов`язання про поручительство та гарантування виконання ним покладених обов`язків, що унеможливлює застосування такого запобіжного заходу.

Суд враховує, що ОСОБА_5 раніше неодноразово судимий, та звільнений умовно -достроково від відбування покарання для проходження військової служби за контрактом, одружений, має малолітню дитину, має постійне місце проживання, однак зазначені обставини існували на час інкримінованих підозрюваному дій та вони не стали для нього стримуючим фактором для уникнення від вчинення дій.

Отже, обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому злочину на даному етапі розслідування, на думку слідчого судді, не дозволяє застосувати до підозрюваного інший, ніж тримання під вартою, запобіжний захід, отже клопотання сторони обвинувачення має бути задоволене.

Задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, беручи до уваги обставини справи, ставлення підозрюваного до інкримінованого йому кримінального правопорушення, враховуючи норму ч. 3 ст. 183 КПК України, відповідно до якої слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Пунктом 2 ч. 5 ст. 182 КПК України визначено, що розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається в межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Закон визначає сукупність обставин, а також критерії, якими повинен керуватися слідчий суддя, суд при визначенні у кожному конкретному випадку розміру застави. Такими обставинами є: 1) всі обставини кримінального правопорушення; 2) майновий та сімейний стан підозрюваного, обвинуваченого; 3) інші дані про його особу (наприклад, поведінка під час кримінального провадження); 4) ризики, передбачені в ст. 177 КПК, а критеріями - те, що розмір застави: а) достатньою мірою гарантуватиме виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та, водночас, б) не буде завідомо непомірним для нього. Це означає, що, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати за рішенням суду про звернення застави у дохід держави утримувала підозрюваного, обвинуваченого від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого - її внесення не призвело до втрати ним та його утриманцями засобів для гідного проживання людини.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442-1 Кримінального кодексу України.

Отже, з урахуванням майнового стану підозрюваного, враховуючи конкретні обставини інкримінованого кримінального правопорушення, тяжкості кримінального правопорушення, в якому він підозрюється, яке за своєю правовою кваліфікацією згідно зі ст. 12 КК України є тяжким злочином, вчиненим в умовах воєнного стану, слідчий суддя дійшов висновку про можливість визначити ОСОБА_5 заставу у вигляді 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто в сумі 99 840 гривень, оскільки застава в такому розмірі зможе запобігти ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України.

Такий розмір застави є прийнятним з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Так, зокрема у рішенні від 20.11.2010 у справі «Мангурас проти Іспанії» (заява № 12050/04) Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені пунктом 3 статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, покликані забезпечити явку обвинуваченого в судове засідання. Сума застави повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечити його безпеку.

Керуючись ст. 2, 7, 176, 177, 182, 183, 193-194, 196-198, 206, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,

постановив:

Клопотання старшого слідчого СВ ВП №2 ХРУП №1 Головного управління Національної поліції в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 , погодженого прокурором Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.02.2026 за № 62026170030003708 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 (шістдесят) днів до 16 жовтня 2026 року, але у межах досудового розслідування.

Взяття під варту ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , здійснити в залі суду.

Строк тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обраховувати з дати постановлення даної ухвали слідчим суддею, тобто з 18 серпня 2026 року.

Визначити підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розмір застави у вигляді 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, в сумі 99 840 (дев`яносто дев`ять тисяч вісімсот сорок) гривень 00 коп.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб`єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у визначеному розмірі на відповідний рахунок та надати документ, що це підтверджує суду, в якому здійснюється розгляд кримінального провадженні, а саме - на розрахунковий рахунок ТУ ДСА України в Харківській області (код одержувача: 26281249; банк одержувача: ДКСУ м. Київ; МФО одержувача: 820172; р/р. UA208201720355299002000006674, призначення платежу: застава згідно ухвали Слобідського районного суду м. Харкова від 18.08.2026, справа № 641/8119/26, н/п 1-кп/641/1492/2026).

Звільнити підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти після внесення застави на вказаний рахунок, відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України.

У разі внесення застави, відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов`язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за їх першою вимогою;

2 не відлучатися з місця проходження військової служби без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця служби чи роботи;

4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну (за наявності).

Підозрюваний, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки.

Виконання ухвали доручити начальнику Відділу поліції № 2 Харківського районного управління поліції № 1 ГУ Національної поліції в Харківській області.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Повний текст ухвали оголошено 19 серпня 2026 року об 16 год 40 хв.

Слідчий суддя ОСОБА_1