Рішення № 139093887, 07.08.2026, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2026 року справа № 580/2394/26 м. Черкаси Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Паламаря П.Г.,

за участю:

секретаря судового засідання Трегулова Б.Л.,

представника позивача Мазуренко Т.С.,

представника відповідача Покотілової І.Ю.,

розглянувши у порядку загального позовного провадження в режимі відеоконференції адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Богодухівка до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ Богодухівка (19914, с. Богодухівка, вул. Шевченка, 30) звернулося до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Черкаській області (18002, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235) в якому просить визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення - рішення №22175/23-00-07-01-01 від 04.12.2025; №22176/23-00-07-01-01 від 04.12.2025; №22177/23-00-07-01-01 від 04.12.2025, №3054/23-00-07-01 від 19.02.2026, а також №22173/23-00-07-01-01 від 04.12.2025 в частині заниження ПДВ на суму 6 750 884,00 грн. по господарських операціях, і застосуванням штрафної (фінансової) санкції в сумі 675 088,00 грн.

30.03.2026 відкрито провадження за правилами загального позовного провадження.

14.05.2026 продовжено строк проведення підготовчого провадження.

09.07.2026 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.

Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає про протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, оскільки останні прийняті у зв`язку з неправильним застосуванням відповідачем вимог податкового законодавства. Вказано, що висновки акту перевірки не містить систематизованого викладу виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового законодавства, всіх суттєвих обставин фінансово-господарської діяльності платника податків, які стосуються фактів виявлених порушень податкового законодавства з посиланням на первинні документи, які підтверджують та доводять наявність вини платника податків.

В судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав повністю.

Представник відповідача в судових засіданнях щодо задоволення адміністративного позову заперечував, з підстав викладених у наданому відзиву на позовну заяву. Зокрема, зазначив, що під час проведення перевірки встановлено порушення позивачем правил ведення бухгалтерського та податкового обліку, що в свою чергу призвело до порушень приписів ПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю Богодухівка (код ЄДРПОУ 40415533) зареєстроване як юридична особа, перебуває на обліку в Головному управлінню ДПС у Черкаській області, як платник податків та є платником ПДВ.

На підставі наказу Головного управління ДПС у Черкаській області від 26.06.2025 №1654-п та направлень на перевірку, посадовими особами ГУ ДПС у Черкаській області проведена планова виїзна документальна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю «Богодухівка» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2019 по 30.06.2025 та правильності обчислення і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 11.04.2016 по 30.06.2025, відповідно до затвердженого плану перевірки.

За результатами перевірки Головним управлінням ДПС у Черкаській області складено акт від 29 жовтня 2025 року №16904/23-00-07-01-01/40415533, згідно висновків якого, з урахуванням заперечень на акт перевірки, які за результатами розгляду враховано частково, встановлено порушення:

-вимог п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 7 224 198 грн., т.ч. за квітень 2023 року на суму 1 553 318 грн., за травень 2023 року на суму 974 245 грн. та за червень 2023 року на суму 1 412 474 грн., за вересень 2023 року на суму 52 761 грн., жовтень 2023 року на суму 599 554 грн., за листопад 2023 року на суму 973 636 грн., за грудень 2023 року на суму 466 602 грн., за січень 2024 року на суму 109 388 грн., за березень 2024 року на суму 86 923 грн., за травень 2024 року на суму 339 920 грн., за червень 2024 року на суму 25 270 грн., за серпень 2024 року на суму 206 620 грн., за вересень 2024 року на суму 264 875 грн., за жовтень 2024 року на суму 16 556 грн., за січень 2025 року на суму 53 602 грн., за квітень 2025 року на суму 88 454 грн.;

-вимог п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від, пп. 5 п. 4, пп. 1 п. 5 розділу V, п.5, п. 6 розділу VI Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 29.01.2016 року №21, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 року за №159/28289, в результаті чого завищено від`ємне значення податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за червень 2025 року на суму 99348 грн.;

-вимог п. 201.1, 201.10 ст. 201, п. 89 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України, в результаті чого в Єдиному реєстрі податкових накладних не зареєстровано податкові накладні - з податком на додану вартість в сумі 2 438 131 грн.»;

-вимог п. 295.9.5 п. 295.9 ст. 295 Податкового кодексу України, занижено єдиний податок четвертої групи на загальну суму 105,03 грн., в тому числі: за 2024 рік на 105,03 грн.;

-вимог п. 269.1.2 п. 269.1 ст. 269, 270.1.2 п. 270.1 ст. 270, п. 288.1 ст. 288 Податкового кодексу України, занижено орендну плату за землю на загальну суму 64568,06 грн., в тому числі: за 2020 рік па 63252,99 грн., за 2024 рік на 1315,07 грн.;

-вимог п. 286.4 ст. 286 Податкового кодексу України, не подано податкову декларацію з плати за землю (орендна плата) за 2020 рік;

-вимог пп.266.2.1, п.266.2, пп.266.5.1, п.266.5., пп.266.3.3., п.266.3 ст.266 Податкового кодексу, занижено суму податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на загальну суму 63849,23 грн., в т.ч.: за 2019 рік на 40870,89 гри., за 2020 рік на 22978,34 грн.;

-вимог пп.266.7.5. п.266.7 ст.266 Податкового кодексу України, не подано контролюючому органу за місцезнаходженням об`єктів оподаткування декларацію податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2019 рік;

-вимог п.252.3 ст. 252 Податкового кодексу України, занижено рентну плату на загальну суму 646,10 грн., в тому числі: за 1 квартал 2019 року на 336,70 грн., за 2 квартал 2019 року на 309,40грн.;

-вимог п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 та 257.1, п.п. 257.3.1 п. 257.3 ст. 257 Податкового кодексу України, не подано податкові декларації з рентної плати за 1 квартал 2019 року, за 2 квартал 2019 року;

-вимог підпункту 49.18.2 пункту 49.18 ст.49 Податкового кодексу України в частині несвоєчасного подання податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (форма №4-ДФ), а саме: за І квартал 2022 року;

-вимог п.п. 164.2.20 п. 164.2, п. 164.5 ст. 164; п.п. 165.1.35 п. 165.1 ст. 165. п.п. 168.1.1 та 168.1.4 п. 168.1 ст. 168; абз. а) п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суму податкового зобов`язання по податку на доходи фізичних осіб в сумі 121666,71 грн., в тому числі за липень 2019 року в сумі 62886,32 грн. та за серпень 2019 року в сумі 58780,39 грн.;

-вимог підпункту 1.2 підпункту 1.3, підпункту 1.4 та підпункту 1.6 пункту 16 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу, в результаті чого занижено суму грошового зобов`язання по військовому збору на загальну суму на 8313,98 грн., в тому числі за липень 2019 року в сумі 4297,28 грн. та серпень 2019 року в сумі 4016,70 грн.;

-вимог п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України, абз. 1 п. 8.4 розд. VIII Порядку №1588, не подано 251 повідомлення та несвоєчасно подано 23 повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою №20-ОПП.

Головним управлінням ДПС у Черкаській області на підставі акта перевірки та висновку про результати розгляду заперечень, прийнято податкові повідомлення - рішення від 04.12.2025 №22173/23-00-07-01-01, №22175/23-00-07-01-01, №22176/23-00-07-01-01, №22177/23-00-07-01-01, №22178/23-00-07-01-01, №22179/23-00-07-01-01, №22180/23-00-07-01-01, №22181/23-00-07-01-01, №22182/23-00-07-01-01, №22183/23-00-07-01-01.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Богодухівка» не погоджуючись з винесеними податковими повідомленнями - рішеннями, звернулось з відповідною скаргою до Державної податкової служби України, за результатами розгляду якої рішення ДПС України про результати розгляду скарги від 18.02.2026 №4100/6/99-00-06-01-01-06 залишено без змін податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Черкаській області №22173/23-00-07-01-01 від 04.12.2025; №22175/23-00-07-01-01 від 04.12.2025; №22176/23-00-07-01-01 від 04.12.2025; №22177/23-00-07-01-01 від 04.12.2025 та збільшено податкове повідомлення-рішення №22177/23-00-07-01-01 від 04.12.2025 на суму штрафної санкції 2040,00 грн (ППР №3054/23-00-07-01-01 від 19.02.2026), а скаргу ТОВ «Богодухівка» без задоволення.

Головним управлінням ДПС у Черкаській області винесено податкове повідомлення-рішення №3054/23-00-07-01-01 від 19.02.2026.

Вважаючи податкові повідомлення рішення протиправними, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України (далі ПК України) для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ, який містить відомості про господарську операцію; фінансова звітність, що містить інформацію про фінансовий стан та результати діяльності підприємства.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства.

Частиною 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до частини 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Отже, документальному підтвердженню підлягає одна із вищезазначених подій, і якщо ця подія оформлена первинним документом, що містить усі обов`язкові реквізити, визначені частиною 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», зазначена обставина є належним доказом реальності господарської операції.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Щодо податкового повідомлення - рішення №22173/23-00-07-01-01 від 04.12.2025, згідно якого контролюючим органом визначено грошове зобов`язання з податку на додану вартість на суму 8017615,00 грн, у тому числі: 7224198,00грн - за основним податковим зобов`язаннямта 793417,00 грн - штрафні (фінансові) санкції, яке оскаржується частково в сумі 7425972 грн. у тому числі: 6750884,00грн - за основним податковим зобов`язанням та 675088,00 грн - штрафні (фінансові) санкції та податкового повідомлення рішення №22175/23-00-07-01-01 від 04.12.2025, згідно якого контролюючим органом зменшено від`ємне значення суми податку на додану вартість на суму 99348 грн.

В акті перевірки контролюючий орган дійшов висновку про заниження ТОВ «Богодухівка» податкових зобов`язань з ПДВ, зокрема у зв`язку з ненарахуванням податкових зобов`язань з ПДВ за окремими операціями з реалізації товарів (господарські операції з ТОВ «Агрофірма Малинівська»), безпідставним включенням сум ПДВ до складу податкового кредиту (господарські операції з ТОВ «Агрогрупа Деметра» та ТОВ «Агрофірма Малинівська») та завищенням податкового кредиту за результатами господарських операцій, реальність яких, на думку контролюючого органу, не підтверджена належними доказами (господарські операції з ТОВ «Гал Плюс» 473314 грн. за основним податковим зобов`язанням та 118329 грн. за штрафними санкціями (в цій частині ППР не оскаржується).

За даними перевірки, контролюючий орган дійшов висновку, що згідно даних бухгалтерського обліку ТОВ «Богодухівка», балансова вартість тварин, які передані на тимчасове утримання, становить 12190657,29 грн., а тому ТОВ «Богодухівка» передано ТОВ «Агрофірма Малинівська» 413 голів ВРХ вартістю 12190657,29 грн., в т.ч. в травні 2023 року 173 голови вартістю 5106498,09 грн., в червні 2023 року 240 голів вартістю 7084159,20 грн.

В акті перевірки зазначено, що ТОВ «Богодухівка» не декларувало податкові зобов`язання по реалізації ВРХ ТОВ «Агрофірма Малинівська», а тому в порушення п. 185.1 ст.185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу, ТОВ «Богодухівка» занижено податкові зобов`язання на загальну суму 2438131 грн., в тому числі за травень 2023 року на суму 1021299 грн. (5106498,09*0,2) та за червень 2023 року на суму 1416832 грн. (7084159,20*0,2). На підставі ч. 2 ст. 235 Цивільного кодексу, укладений ТОВ «Богодухівка» з ТОВ «Агрофірма Малинівська» договір про утримання тварин від 16.06.2023 року №16/06-23, розглядається перевіркою як договорів купівлі-продажу ВРХ. Таким чином ТОВ «Богодухівка» не правомірно включено до складу податкового кредиту відповідних звітних періодів податкові накладні виписані та зареєстровані від ТОВ «Агрофірма Малинівська» щодо документального придбання послуг утримання ВРХ. Враховуючи викладене, в порушення вимог п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, завищено податковий кредит на загальну суму 1175901 грн., в т.ч.: за грудень 2023 року на суму 467647 грн., за березень 2024 року на суму 116850 грн., за травень 2024 року на суму 350000 грн., за січень 2025 року на суму 53602 грн., за березень 2025 року на суму 151289 грн. та за квітень 2024 року на суму 36513 грн.

Як встановлено судом, 16.06.2023 між П(ПО)СП «Малинівське» (виконавець) та ТОВ «Богодухівка» було укладено договір №16/06-23 про тимчасове утримання тварин, відповідно до п. 1 якого, виконавець надає послуги по утриманню, догляду та обслуговуванню ВРХ за плату замовнику в нежитловому приміщенні, що знаходиться за адресою: телятник-комплексу будівель і споруд №3, будинок 11, площею 917,4 кв.м, розташоване за адресою: с/р Малинівська, Малинівського району Житомирської області. Послуги по утриманню будуть надаватися замовнику для утримання власної ВРХ.

Перевезення ВРХ було здійснено ФОП ОСОБА_1 на підставі договору №7/11/2022-01 від 07.11.2023, що підтверджується актами виконаних робіт №16 від 23.06.2023 та №17 від 27.06.2023, а також товарно-транспортними накладними (від 02.05.2023 перевезення ВРХ 101 голів вагою 31617; від 24.05.2025 перевезення ВРХ 72 голів вагою 18238; від 23.06.2023 перевезення ВРХ 72 голів вагою 34610; від 27.06.2023 перевезення ВРХ 56 голів вагою 27735; від 27.06.2023 перевезення ВРХ 56 голів вагою 27005; від 27.06.2023 перевезення ВРХ 56 голів вагою 27370).

Відповідно до платіжних інструкцій ТОВ «Богодухівка» на підставі виставлених ФОП ОСОБА_1 рахунків здійснило оплату послуг перевезення ВРХ в сумі 226800грн, а саме: №562 від 20.07.2023; №757 від 26.07.2023; №910 від 08.09.2023; №925 від 14.09.2023; №752 від 21.09.2023; №1154 від 23.11.2023; №1312 від 20.12.2023. Оплата послуг перевезення ВРХ також підтверджується карткою рахунку 631 за період 20.07.2023 - 31.12.2023.

Факт передачі ВРХ на утримання виконавцю підтверджується актами приймання-передачі наданих послуг: від 24.05.2023 відповідно до якого замовник передав, а виконавець прийняв на утримання ВРХ в кількості 72 голови; від 02.05.2023 відповідно до якого замовник передав, а виконавець прийняв на утримання ВРХ в кількості 101 голови; від 27.05.2023 відповідно до якого замовник передав, а виконавець прийняв на утримання ВРХ в кількості 168 голови; від 23.05.2023 відповідно до якого замовник передав, а виконавець прийняв на утримання ВРХ в кількості 72 голови.

Відповідно до додаткових угод до Договору №16/06-23 утримання тварин сторонами було узгоджено оплату за надані послуги, а саме: додаткова угода №1 від 26.12.2023 вартість послуг з утримання ВРХ за період з 27.06.2023 по 31.12.2023 становить 2 805 880,00 грн; додаткова угода №2 від 03.01.2024 фактом підтвердження наданих послуг виконавцем є акт надання послуг, який складається один раз на квартал. Ціна послуги за 1 квартал 701 099,71 грн в т.ч. ПДВ; додаткова угода №3 від 27.12.2024 вартість послуг з утримання ВРХ за період з 01.10.2024 по 31.03.2025 становить 907731,17 грн; додаткова угода №4 від 31.03.2025 вартість послуг з утримання ВРХ за період з 01.01.2025 по 31.12.2023 становить 2 805 880,00 грн; додаткова угода №5 від 30.04.2025 вартість послуг з утримання ВРХ за період з 01.04.2025 по 30.04.2025 становить 219080,68 грн.

На підставі актів приймання-передачі виконавцем були виставлені рахунки на оплату, а замовником сплачені послуги відповідно до зазначеного договору.

Отже, виконання господарської операції підтверджується сукупністю документів, а саме: актами приймання-передачі виконаних робіт; додатковими угодами до договору; платіжними документами, що підтверджують оплату послуг за договором.

Суд звернув увагу, що контролюючий орган, договір про тимчасове утримання тварин кваліфікував, як договір купівлі-продажу, при цьому мотивувавши відсутністю реальності отриманих послуг та не встановленням перевезення ВРХ і власне її передачі.

Крім того, у подальшому ТОВ «Богодухівка» на підставі укладених договорів купівлі-продажу здійснило реалізацію великої рогатої худоби (ВРХ), що підтверджується: договором купівлі - продажу ВРХ №02/01-24 від 02.01.2024, укладений між ТОВ «Богодухівка» та ТОВ «Е І М Красива земля» (видаткова накладна № 2 від 03.01.2024, товарно-транспортна накладна № 2 від 03.01.2023); договір купівлі-продажу ВРХ №2305-2024 від 22.05.2024, укладений між ТОВ «Богодухівка» та ТОВ «Е І М Красива земля» (видаткова накладна № 244 від 23.05.2024, ТТН № 738826 від 23.05.2024); договір поставки №27/05 від 27.05.2024, укладений між ТОВ «Богодухівка» та ТОВ «Глобинський м`ясокомбінат» (видаткова накладна № 253 від 27.05.2024); договір купівлі-продажу №ВРХ16/04-25 від 16.04.2025, укладений між ТОВ «Богодухівка» та ТОВ «Агрофірма Малинівська» (видаткові накладні № 22, 23, 30 від 16.04.2025 та № 31 від 01.05.2025).

Також, контролюючий орган в акті щодо взаємовідносини ТОВ «Богодухівка» та ТОВ «Агрогрупа Деметра» дійшов висновку, що за договорами купівлі-продажу регулюються правилами щодо надання поворотної фінансової допомоги, яке не підпадає під визначення об`єкту оподаткування відповідно до ст. 185 ПК України. Таким чином, ТОВ «Богодухівка» неправомірно включено до складу податкового кредиту за квітень, жовтень та листопад 2023 року податок на додану вартість на загальну суму 3236200 грн. згідно податкових накладних від 20.04.2023 №51, 52, 54, 55, 56, 57, від 30.10.2023 № 110, від 02.11.2023 №78, від 03.11.2023 № 75 та від 06.11.2023 № 76 та № 77, які були складені ТОВ «Агрогрупа Деметра» за операціями з надання поворотної фінансової допомоги ТОВ «Богодухівка». Враховуючи викладене, в порушення п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, ТОВ «Богодуїівка» завищено податковий кредит на загальну суму 3236200 грн., в тому числі за квітень 2023 року на суму 1554667 грн, за жовтень 2023 року на суму 616000 грн. та за листопад 2023 року на суму 1065533 грн.

Суд встановив, що між ТОВ «Богодухівка» (покупець) та ТОВ «Агрогрупа Деметра» (продавець) у 2023 році були укладені договори купівлі - продажу сільськогосподарської техніки, зокрема сівалок Horsch Maestro та сідлових тягачів DAF і MAN, а також напівпричепів MEGA:

-договір №18/04-23 від 18.04.2023, предмет договору дві сівалки Horsch Maestro 24SW, вартістю 9600000грн. кожна, згідно якого здійснена предоплата зі строком поставки до 31.05.2023;

-договір №27/10-1 від 27.10.2023, предмет договору два сідлові тягача DAF XF 480(вартістю 2640000 грн. кожний), два сідлові тягача MAN TGX 18.480 480 (вартістю 2064000 грн. кожний), згідно якого здійснена предоплата зі строком поставки до 31.05.2025;

-договір №27/10-2 від 27.10.2023, предмет договору - два напівпричепа MEGA №MNL (вартістю 2 592 000 грн. кожний), згідно якого здійснена предоплата зі строком поставки до 31.12.2025.

Згідно з умовами договорів, ТОВ «Богодухівка» здійснило попередню оплату (аванс), що підтверджується платіжними інструкціями та первинними бухгалтерськими документами. Податкові накладні на суму авансу були зареєстровані постачальником у ЄРПН у відповідності до вимог п. 198.1, 198.2 та п. 201.7 Податкового кодексу України.

В подальшому, відповідно до вимог ПК України ТОВ «Агрогрупа Деметра» зареєструвала розрахунки коригування на повернення коштів.

Підпунктами а, б пункту 185.1 статті 185 ПК України, передбачено, що об`єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.(п. 187.1 ст. 187 ПК України).

Згідно п. 188.1 ст. 188 ПК України, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів). При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни).

Відповідно до п. 198.1 ст.198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту згідно з п. 198.2. ст.198 ПК України вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

З наведених законодавчих положень Верховний Суд у постанові від 19.07.2019 у справі №823/128/16 дійшов висновку, що умовами реалізації права платника на податковий кредит, а також на зменшення оподатковуваного доходу на суму понесених витрат є фактичне придбання товарів (робіт, послуг) та наявність первинних документів (зокрема, податкових накладних), оформлених у відповідності з вимогами чинного законодавства. При цьому, наслідки в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах. Якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку.

Виходячи з наведеного, суд не погоджується з висновками акту перевірки в даній частині, оскільки господарські операції з ТОВ «Агрофірма Малинівська» та ТОВ «Агрогрупа Деметра» підтверджуються первинними документами. При чому, розрахунок за договорами підтверджується банківськими виписками, що власне і не заперечується відповідачем.

Згідно ст. ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

При цьому, відповідно до ст. 902 - 907 Цивільного кодексу України, оскільки за договором про надання послуг одна сторона зобов`язується надати послугу іншій стороні без переходу права власності, а тому укладений договір №16/06-23 утримання тварин, не має ознак купівлі-продажу.

Посилання на ст. 235 Цивільного кодексу України (удаваний правочин) є безпідставним, оскільки контролюючим органом не доведено відсутності намірів сторін приховати договір купівлі-продажу.

Первинні документи (акти, ТТН, довідки, договори) підтверджують саме факт передачі на тимчасове утримання, а не реалізацію ВРХ, відтак, відповідно до пп. 198.1 - 198.3 ПК України, суми ПДВ за цими послугами правомірно включено до податкового кредиту.

Застосування п. 198.6 ПК України контролюючим органом є помилковим з огляду також на реалізацію в подальшому ТОВ «Богодухівка» на підставі укладених договорів купівлі-продажу ВРХ, що підтверджується належними первинними документами.

Також є помилкові і висновки акту перевірки щодо господарських взаємовідносин з ТОВ «Агрогрупа Деметра» в силу п. 192.1 ст. 192 ПК України, яка визначає, що якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з п. 14.1.257 ПК України, поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов`язковою до повернення.

Статтею 1046 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом ст.1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Наявними в матеріалах справи документами не підтверджується факт перерахування позивачем на рахунок контрагента безвідсоткової поворотної фінансової допомоги, що узгоджується з договору, призначення платежу і т.д.

При цьому, суд погоджується з доводами представника позивача, що висновок податкового органу про надання поворотної фінансової допомоги є помилковим, а податковий кредит ТОВ «Богодухівка» сформований правомірно, оскільки операції підтверджуються належними первинними документами, відображають реальні господарські процеси та відповідають вимогам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», доказів протилежного не надано.

За умови подання платником ПДВ належним чином оформлених документів, які згідно з правовими нормами повинні бути виписані на господарські операції певного виду, та підтвердження суми ПДВ податковими накладними, зареєстрованими відповідно до вимог статті 201 ПК, задекларований податковий кредит вважається підтвердженим (правомірним), якщо контролюючий орган не доведе зворотне.

Щодо податкового повідомлення - рішення №22176/23-00-07-01-01 від 04.12.2025, згідно якого контролюючим органом до ТОВ «Богодухівка» застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1219065,50 грн. за порушення вимог податкового законодавства щодо реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Актом встановлено, що ТОВ «Богодухівка» реалізовано у травні та червні 2023 року ВРХ в адресу ТОВ "Агрофірма Малинівська" на суму 12190657,29 грн. Вказані господарські операції ТОВ «Богодухівка» не відобразило в бухгалтерському та податковому обліку, і як наслідок не виписано та не зареєстровано податкові накладні в адресу ТОВ "Агрофірма Малинівська" на суму ПДВ 2438131 грн. в результаті порушено вимог п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України.

Як вже встановлено судом, велика рогата худоба на адресу ТОВ «Агрофірма Малинівська» у травні-червні 2023 року, передана для утримання за договором №16/06-23 від 16.06.2023, а не з метою продажу. Право власності на ВРХ не передавалося, що підтверджується умовами договору, актами приймання-передачі та ТТН.

Таким чином, господарська операція не є постачанням товарів у розумінні п. 185.1 Податкового кодексу України, оскільки відсутній об`єкт оподаткування, а відповідно і не виникав обов`язок складати та реєструвати податкові накладні.

Відповідно до п. 201.7 ст. 201 ПК України, податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку/небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс). У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та враховується при визначенні загальних податкових зобов`язань.

Відповідно до абз. 14 - 16 п. 201.10 ст. 201 ПК України, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

За встановлених судом обставин, податкова накладна не складається і не реєструється, а у ТОВ «Богодухівка» не виникав обов`язок складати податкові накладні за товари/послуги, які не використовувались у негосподарських або звільнених операціях.

Щодо податкового повідомлення - рішення №22177/23-00-07-01- 01 від 04.12.2025 та №3054/23-00-07-01-01 від 19.02.2026, згідно якого контролюючим органом до ТОВ «Богодухівка» застосовано штрафні (фінансові) санкції за неподання та несвоєчасне подання повідомлень за формою № 20-ОПП.

В акті перевірки, контролюючий орган дійшов висновку про порушення платником податків обов`язку щодо повідомлення контролюючого органу про об`єкти оподаткування та об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, зокрема у зв`язку з: неподанням повідомлень про наявні об`єкти; несвоєчасним повідомленням про зміну їх стану; ненаданням інформації щодо значної кількості об`єктів, які перебували в оренді, експлуатації або щодо яких припинено використання.

Контролюючим органом за період з 01.01.2019 по 30.06.2025 встановлено, що ТОВ «Богодухівка» не подано 251 повідомлення та несвоєчасно подано 23 повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою №20-ОПП, в тому числі земельні ділянки - 115 шт., об`єкти нерухомості - 2 шт.

Згідно пункту 63.1 ст. 63 ПК України, облік платників податків ведеться з метою створення умов для здійснення контролюючими органами контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати податків, нарахованих фінансових санкцій, дотримання податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

У відповідності до положень п. 63.3 ст. 63 ПК України з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об`єктів оподаткування або об`єктів, які пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку). Об`єктами оподаткування і об`єктами, пов`язаними з оподаткуванням, є майно та дії, у зв`язку з у платника податків виникають обов`язки щодо сплати податків та зборів, об`єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідним розділом цього Кодексу. Платник податків зобов`язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об`єкти оподаткування і об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків. Заява про взяття на облік платника податків за неосновним місцем обліку подається у відповідний контролюючий орган протягом 10 робочих днів після створення відокремленого підрозділу, реєстрації рухомого чи нерухомого майна чи відкриття об`єкта чи підрозділу, через які провадиться діяльність або які підлягають оподаткуванню.

Таким чином, одним із способів податкового контролю є контроль за місцем розташування як платника податків, так і об`єктів, які пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність.

Для здійснення такого податкового контролю застосовується Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588 (Порядок №1588).

Згідно з пунктом 8.1 вказаного порядку платник податків зобов`язаний повідомляти про об`єкти оподаткування та об`єкти, пов`язані з оподаткуванням до контролюючих органів за основним місцем обліку.

Положеннями пункту 8.2 Порядку №1588 визначено, що об`єктами оподаткування і об`єктами, пов`язаними з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (далі - об`єкти оподаткування), є майно та дії, у зв`язку з якими у платника податків виникають обов`язки щодо сплати податків та зборів. Такі об`єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідними розділами Податкового кодексу України.

Повідомлення за формою №20-ОПП (додаток 10 до Порядку №1588) повинні подавати всі платники податків, зокрема, юридичні особи.

Основною метою запровадження форми №20-ОПП є отримання від платників податків інформації про всі наявні в них об`єкти майна, їх місцезнаходження, переміщення та стан, у якому вони фактично перебувають (використовуються, тимчасово не використовуються, не використовуються тощо).

Повідомлення про об`єкти оподаткування і об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою №20-ОПП, подається до органу доходів і зборів протягом 10 робочих днів з дати оформлення купівлі-продажу, оренди чи іншого документа на право володіння, користування або розпорядження об`єктом оподаткування.

Згідно з пунктом 8.4 Порядку №1588 повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за № 20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків. У повідомленні за формою № 20-ОПП надається інформація про всі об`єкти оподаткування, що є власними, орендованими або переданими в оренду.

Згідно п. 8.5 розділу VIII Порядку, у разі зміни відомостей про об`єкт оподаткування, а саме: зміна типу, найменування, місцезнаходження, виду права або стану об`єкта оподаткування, платник податків надає до контролюючого органу за основним місцем обліку повідомлення за формою N 20-ОПП з оновленою інформацією про об`єкт оподаткування, щодо якого відбулися зміни, в такому самому порядку та строки, як і при реєстрації, створенні чи відкритті об`єкта оподаткування. При цьому в разі зміни призначення об`єкта оподаткування або його перепрофілювання інформація щодо такого об`єкта оподаткування надається в повідомленні двома рядками, а саме: в одному рядку зазначається інформація про закриття об`єкта оподаткування, призначення якого змінюється, у другому - оновлена інформація про об`єкт оподаткування, який створено чи відкрито на основі закритого, при цьому ідентифікатор об`єкта оподаткування змінюється.

Згідно акту перевірки у перевіряємий період мало у використанні орендовані та власних об`єктів оподаткування, однак повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою №20-ОПП не подавав до контролюючого органу.

Дані обставини сторони не заперечували.

Згідно з пунктом 117.1 статті 117 ПК України, неподання у строки та у випадках, передбачених цим Кодексом, заяв або документів для взяття на облік у відповідному контролюючому органі, реєстрації змін місцезнаходження чи внесення інших змін до своїх облікових даних, неподання виправлених документів для взяття на облік чи внесення змін, подання з помилками чи у неповному обсязі, неподання відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського обліку та/або складення податкової звітності, відповідно до вимог встановлених цим кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу на самозайнятих осіб у розмірі 340 гривень, на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність, - 1020 гривень.

Згідно розрахунку до повідомлення-рішення, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції до позивача застосовано по кожному з наявних об`єкта оподаткування.

Однак, інформація про об`єкти оподаткування, такі як земельні ділянки, об`єкти нерухомості відображаються у відповідній податковій звітності платника податків (податкова декларація єдиного податку четвертої групи, відомості про наявність земельних ділянок, податкова декларація з плати за землю, податкова декларація з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки).

ТОВ «Богодухівка» як платник єдиного податку 4-ої групи по кожній земельній ділянці сільгосппризначення (як власній, так і орендованій) подають відповідну звітність (декларацію, а також відомості про земельні ділянки). По власним і орендованим ділянкам державної та комунальної власності подається декларація з плати за землю.

Також, ТОВ «Богодухівка» як власник нерухомого майна, відмінного від земельної ділянки, подає відповідну звітність (декларацію, а також розрахунок у частині об`єктів нежитлової нерухомості).

Внаслідок подання вказаної звітності контролюючий орган повідомлений про належні товариству земельні ділянки та об`єкти нерухомості.

Суд зазначає, що основною метою запровадження форми №20-ОПП є отримання від платників податків інформації про всі наявні в них об`єкти майна, які є об`єктами оподаткування і об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, а не сам факт не подання платником податків повідомлення за формою 20-ОПП.

У сукупності викладеного, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не обґрунтував обставини, на яких ґрунтуються його заперечення, а позивач довів ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

При цьому, допитаний у сувому засіданні свідок. довідів позовних вимог не спростував.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати зі сплати судового збору підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Тому, на користь позивача підлягають частковому стягненню підтверджені належними доказами судові витрати зі сплати судового збору.

Керуючись ст. ст. 2, 90, 139-143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Черкаській області №3054/23-00-07-01-01 від 19.02.2026.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Черкаській області №22175/23-00-07-01-01 від 04.12.2025.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Черкаській області №22177/23-00-07-01-01 від 04.12.2025.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Черкаській області №22176/23-00-07-01-01 від 04.12.2025.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Черкаській області №22173/23-00-07-01-01 від 04.12.2025 в частині заниження ПДВ на суму 6750884,00 грн. по господарських операціях, і застосуванням штрафної (фінансової) санкції в сумі 675 088,00 грн.

Стягнути з Головного управління ДПС в Черкаській області (код ЄДРПОУ 44131663) на користь ТОВ Богодухівка (код ЄДРПОУ 40415533) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 62032 (шістдесят дві тисячі тридцять дві) грн. 00 коп.

Копію рішення направити сторонам по справі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня підписання повного тексту рішення.

Суддя Петро ПАЛАМАР

Повний текст рішення виготовлено 17.08.2026