Рішення № 139093534, 18.08.2026, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 333/1457/26

2/333/2453/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2026 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого - судді Ковальової Ю.В., секретар судового засідання Березовська Д.Д.,

розглянувши у відкритому засіданні в порядку спрощеного судового провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

за участі:

-представника відповідача- Кузнецової А.С.,

ВСТАНОВИВ:

І. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ.

ТОВ «Коллект Центр» звернулось до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитними договорами № 4261032 від 11.08.2021, № 100637102 від 03.09.2021 у розмірі 73 987,00 грн., а також судових витрат.

Обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що 11.08.2021 року між ТОВ «МІЛОАН» та відповідачкою укладено договір № 4261032, а 03.09.2021 договір № 100637102.

За умовами договору № 4261032 від 11.08.2021 року сума кредиту становить 5 000,00 грн; проценти за користування кредитом 1875,00 грн, які нараховуються за ставкою 1,25 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом; стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.

За умовами договору № 100637102 від 03.09.2021 року сума кредиту становить 4 000,00 грн; проценти за користування кредитом 12,00 грн, які нараховуються за ставкою 0,01 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом; стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.

29.11.2021 було укладено договір № 29-11-102 відповідно до якого ТОВ «МІЛОАН» відступило на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі і за договором № 4261032.

17.12.2021 було укладено договір № 17/12-2021-62 відповідно до якого ТОВ «МІЛОАН» відступило на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 100637102.

10.01.2023 було укладено договір № 10-01/2023 відповідно до якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договорами № 4261032 та № 100637102.

Таким чином, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом вимоги до відповідачки за договорами № 4261032 та № 100637102.

Загальний розмір заборгованості за договором № 4261032 від 11.08.2021 станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 44 175, 00 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 5 000,00 грн., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 38 625, 00 грн., заборгованість за комісіями 550,00 грн.

Загальний розмір заборгованості за договором № 100637102 від 03.09.2021 станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 29 812,00 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 4 000,00 грн., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 25 812,00 грн.

Оскільки відповідач всупереч умовам договорів не виконував свої зобов`язання з повернення кредитних коштів, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь відповідну заборгованість за вищевказаними договорами на загальну суму 73 987, 00 грн., з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 9 000,00 грн., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 64 437,00 грн., заборгованість за комісіями 550,00 грн. та понесені судові витрати у справі у вигляді судового збору у сумі 2662, 40 грн. та витрат на правничу допомогу у розмірі 25 000, 00 грн.

В процесі розгляду справи, 22.04.2026 року, представником позивача було подано заяву про уточнення розміру позовних вимог, а саме про їх зменшення в частині стягнення відсотків за користування кредитами, з урахуванням статусу відповідачки як військовослужбовця та проходження нею військової служби у відповідний період. Так представник позивача, просить суд стягнути з відповідачки заборгованість: 1) за договором № 4261032 від 11.08.2021 року у розмірі 22 425,00 грн., з яких: заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) 5 000,00 грн., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 16 875,00 грн., заборгованість за комісіями 550,00 грн.; 2) за договором №100637102 від 03.09.2021 року у розмірі 15 412,00 грн., з яких: заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) 4 000,00 грн., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 11 412,00 грн. З урахуванням наведеного просить стягнути заборгованість за укладеними договорами на загальну суму у розмірі 37 837,00 грн., з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 9 000.00 грн., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 28 287,00 грн., заборгованість за комісіями 550,00 грн.

ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.

Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 18.02.2026 року відкрито провадження по справі, ухвалено про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін.

16.04.2026 року судове засідання відкладено за клопотанням представника позивача у зв`язку з її зайнятістю в іншому судовому засіданні.

09.06.2026 року судове засідання не відбулося у зв`язку із знаходженням судді у нарадчій кімнаті по кримінальному провадженню №333/1228/23.

В судове засідання призначене на 03.08.2026 року представник позивача не з`явився, в позові просив розглянути справу за його відсутності. Представник відповідача позов визнала частково за обставинами, викладеними у відзиві на позов.

ІІІ. ЗАЯВИ (КЛОПОТАННЯ) УЧАСНИКІВ СПРАВИ.

14.04.2026 через підсистему «Електронний суд» від представника відповідачки адвоката Кузнецової А.С. надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначені заперечення на позовні вимоги. Сторона відповідача зазначає, що визнає позовні вимоги частково в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту у сумі 9 000, 00 грн., з яких: 5 000, 00грн. тіло кредиту за договором № 4261032 та 4 000, 00 грн. тіло кредиту за договором № 100637102 від 03.09.2021. Заборгованість за нарахованими процентами на загальну суму 64 437, 00 грн. не визнаються відповідачкою, оскільки вона має право на пільги передбачені ч. 15 ст. 14 ЗУ «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей». Так, позивачем заявлені до стягнення відсотки за користування кредитними коштами за періоди з 29.11.2021 по 23.02.2022 та з 17.12.2021 по 23.02.2022, однак 06 серпня 2021 року відповідачка уклала контракт про проходження військової служби у Збройних силах України та на підставі Наказу № 224 від 06.08.2021 була зарахована до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , де проходила військову службу до 28.02.2023 року. Крім того зазначає, що відповідно до довідки № 3114 від 31.12.2022 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із військовою агресією російської федерації проти України відповідачка в період з 30.11.2021 по 20.09.2022 та з 15.10.2022 по 22.12.2022 брала участь у таких заходах. Відповідно до довідки № 10183 від 04.10.2023 відповідачка брала участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із військовою агресією російської федерації проти України з 18.07.2022 по 27.07.2022. Також не погоджуються з розміром витрат на правничу допомогу у розмірі 25 000, 00 грн. вважаючи їх завищеними для даної категорії справ, а тому просять зменшити їх розмір до 4 000, 00 грн. У задоволенні позовних вимог в частині стягнення заборгованості за нарахованими відсотками за кредитними договорами просять відмовити.

22.04.2026 від представника позивача надійшла відповідь на відзив за змістом якої представник позивача зазначає, що договорами передбачені всі їх істотні умови: розмір кредиту, строки користування кредитом, строк дії договору, відсоткові ставки за користування кредитом, загальна вартість кредиту та всі інші платежі, пов`язані з виконанням даних договорів. Сплата комісії за пролонгацію строку кредитування та сплата та нарахування відсотків протягом пролонгованого строку є істотними умовами договорів, з якими відповідачка ознайомилась і погодилась під час їх укладення. Однак позивач частково погоджується з доводами сторони відповідача щодо списання відсотків та вважає, що такі підлягають до списання тільки після 30.11.2021 року, оскільки з наданих відповідачкою доказів вбачається, що період її безпосередньої участі у відповідних військових заходах був чітко визначений та охоплює періоди: з 30.11.2021 року по 20.09.2022 року та з 15.10.2022 року по 22.12.2022 року. Таким чином, лише зазначені періоди можуть розглядатися як такі, що дають підстави для застосування відповідних пільг, за умови їх належного правового врахування. Водночас вважають, що період нарахування відсотків за договором № 4261032 від 11.08.2021 року, а саме з 12.08.2021 року по 29.11.2021 року, а також за договором № 100637102 від 03.09.2021 року, а саме з 04.09.2021 року по 29.11.2021 року, є повністю правомірними, обґрунтованим та таким, що відповідає умовам укладених договорів і вимогам чинного законодавства. У зазначений час відповідач не перебувала у періоді безпосередньої участі у визначених законом заходах, що виключає можливість застосування до неї відповідних пільг у цей проміжок часу. Натомість проценти за обома договорами, нараховані після 30.11.2021 року, тобто з моменту початку підтвердженого періоду участі відповідачки у відповідних заходах, дійсно не підлягають стягненню, що позивачем визнається та враховується при формуванні позовних вимог. Такий підхід є узгодженим із принципами справедливості, добросовісності та розумності, а також свідчить про належне врахування позивачем спеціальних гарантій, встановлених законодавством для військовослужбовців. З урахуванням наведеного представником позивача було подано уточнену позовну заяву, про що наведено вище. Також представник позивача зазначає, що заявлені позивачем витрати на правову допомогу у розмірі 25 000, 00 грн. є обґрунтованими та співмірними із складністю справи. Просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі з урахуванням уточнених позовних вимог.

05.05.2026 року від представника відповідачки до суду надійшли письмові заперечення на відповідь на відзив в яких остання зазначила, що не погоджується з доводами представника позивача щодо правомірності нарахування частини відсотків за користування кредитами викладеними у відзиві на позов, посилаючись на те що, на її думку, позивач не вірно тлумачить та застосовує положення ч. 15 ст. 14 ЗУ «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей» для звільнення відповідачки від стягнення нарахованих відсотків за користування кредитом, виключаючи лише періоди участі відповідачки у заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із військовою агресією російської федерації проти України, які зазначені у відповідних довідках. Так зазначає, що закон не встановлює додаткових вимог щодо тривалості такої участі, достатнім є сам факт приймання участі у відповідних заходах хоча б один день. Саме тому, починаючи з моменту укладання кредитних договорів проценти за користування кредитом не підлягають нарахування на підставі ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а тому, як первісним так і новим кредитором були нараховані відсотки без належних на те правових підстав.

07.05.2026 від представника позивач надійшли письмові пояснення в яких зазначено, що позивач підтримує уточнені позовні вимоги та вважає посилання сторони відповідачки на невірне нарахування відсотків безпідставними та такими, що не ґрунтуються на вимогах закону, вважаючи, що списання відсотків за користування кредитами підлягають списанню тільки за конкретні періоди проходження відповідачкою військової служби, а не за весь час строку кредитування, як просить відповідачка.

ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН.

Судом встановлено, що 03.09.2021 року між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 100637102 (індивідуальна частина) в електронній формі, з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором «Z42405», тобто договір укладено у порядку Закону України «Про електронну комерцію». Відповідно до п. 1.1. цього договору кредитодавець зобов`язався на умовах, визначених цим договором, на строк, визначений п. 1.3. договору, надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі, визначеній у п. 1.2. договору (далі кредит), а позичальник зобов`язався повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом (далі плата) у встановлений п. 1.4 договору термін та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та строки/терміни, що визначені договором. Кредит надається з метою задоволення потреб позичальника не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю та виконанням обов`язків найманого працівника. Сума (загальний розмір) кредиту становить 4 000,00 грн. та надається строком на 30 днів з 03.09.2021 року (строк кредитування) до 03.10.2021 року (п. 1.2, 1.3, 1.4 договору). Комісія за надання кредиту 0,00 грн. Проценти за користування кредитом: 12,00 грн., які нараховуються за ставкою 0,01% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом (п. 1.5.2). Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом (п. 1.6). Відповідно до п. 2.1 договору кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок.

Пунктом 2.3.1.2 договору передбачено, що позичальник може збільшити строк кредитування на 1 (один) день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз, коли позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування позичальником у спосіб вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів.

Згідно з п. 4.2 договору у разі прострочення позичальником зобов`язань зі сплати заборгованості згідно з умовами цього договору, кредитодавець, починаючи з дня наступного за датою спливу строку кредитування, з урахуванням пролонгацій та оновлених графіків платежів, що складаються у зв`язку з продовженням строку кредитування (пролонгацією), має право (не обов`язок) нарахувати проценти за стандартною (базовою) ставкою, передбаченою п. 1.6 договору в якості процентів за порушення грошового зобов`язання, передбачених ст. 625 ЦК України. У випадку нарахування процентів, вважається, що ця умова договору встановлює інший розмір процентів в розумінні ч. 2 ст. 625 ЦК України, на рівні стандартної (базової) ставки, передбаченої п. 1.6 договору.

Аналогічні умови кредитування містяться і в Паспорті споживчого кредиту, що є додатком № 2 до вказаного Договору.

Згідно з довідкою про ідентифікацію, ОСОБА_1 була ідентифікована ТОВ «МІЛОАН».; одноразовий ідентифікатор «Z42405», дата відправки ідентифікатора позичальнику 03.09.2021, номер телефону, на який було відправлено ідентифікатор НОМЕР_2 . На виконання умов договору ТОВ «МІЛОАН» здійснило переказ коштів згідно з договором № 100637102 від 03.09.2021 року в розмірі 4 000,00 грн., що підтверджується копією квитанції ТОВ «ФК «Елаєнс» від 03.09.2021 року, банк екай: PUMB .

Також судом встановлено, що 11.08.2021 року між «МІЛОАН» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 4261032 (індивідуальна частина) в електронній формі, з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором «L25998», тобто договір укладено у порядку Закону України «Про електронну комерцію». За умовами вказаного договору: сума кредиту становить 5 000,00 грн. та надається строком на 30 днів з 11.08.2021 року (строк кредитування) до 10.09.2021 року; комісія за надання кредиту 550,00 грн., яка нараховується за ставкою 11, 00% від суми кредиту одноразово. Проценти за користування кредитом: 1875,00 грн., які нараховуються за ставкою 1,25% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом (п.п.1.2-1.4, п.п. 1.5.1 - 1.6). Вказані умови кредитування також зазначенні у Паспорті споживчого кредиту. Всі інші умови кредитування є ідентичними умовам кредитування зазначеним у договорі № 100637102 від 03.09.2021.

Згідно з довідкою про ідентифікацію, ОСОБА_1 була ідентифікована ТОВ «МІЛОАН».; одноразовий ідентифікатор «L25998», дата відправки ідентифікатора позичальнику 11.08.2021, номер телефону, на який було відправлено ідентифікатор +380677108480. На виконання умов договору ТОВ «МІЛОАН» здійснило переказ коштів згідно з договором № 4261032 від 11.08.2021 року в розмірі 5 000,00 грн., що підтверджується копією квитанції ТОВ «ФК «Елаєнс» від 11.08.2021 року, банк екай: Oschadbank.

Крім того, судом встановлено факт переходу права вимоги за спірними договорами до позивача. Зокрема, право вимоги за договором № 4261032 від 11.08.2021 первісно було відступлено ТОВ «Вердикт Капітал» на підставі договору факторингу № 29-11-102 від 29.11.2021 року, а право вимоги за договором № 100637102 від 03.09.2021 первісно було відступлено також ТОВ «Вердикт Капітал» на підставі договору факторингу № 17/12-2021-62 від 17.12.2021 року, а в подальшому право вимоги за зазначеними договорами перейшло до позивача ТОВ «Вердикт Капітал» на підставі договору факторингу від 10.01.2023 року. Надані договори факторингу та витяги з реєстрів прав вимоги підтверджують набуття позивачем статусу нового кредитора у вказаних зобов`язаннях.

Відповідно до копії розрахунку заборгованості ТОВ «Коллект Центр» наданої після уточнення позовних вимог, за кредитним договором № 100637102 від 03.09.2021 сума боргу за період з 03.09.2021 по 29.11.2021 року складає 15 412,00 грн., з яких: заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) 4 000,00 грн., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 11 412,00 грн.

Відповідно до копії розрахунку заборгованості ТОВ «Коллект Центр» наданої після уточнення позовних вимог, за кредитним договором № 4261032 від 11.08.2021 сума боргу за період з 11.08.2021 по 29.11.2021 року складає 22 425,00 грн., з яких: заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) 5 000,00 грн., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 16 875,00 грн., заборгованість за комісіями 550,00 грн.

ІV. МОТИВИ СУДУ ТА ЗАСТОСОВАНІ НОРМИ ПРАВА.

В статті 15 ЦК України зазначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з ч. 1, ч. 2 п. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини.

Згідно з ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Згідно з ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У ч. 2 ст. 638 ЦК України передбачено, що договір укладається шляхом пропозиції (оферти) однієї сторони укласти договір і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

У ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до вимог ст. 629 ЦК України, договір є обов 'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст.525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 («Позика»), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з абз.1 ч.1 ст.1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

У ч.1 ст.1050 ЦК України зазначено, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 ЦК України. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового звернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Наявні в матеріалах справи докази свідчать, що первісний кредитор свої зобов`язання перед відповідачкою виконав у повному обсязі, надав останній грошові кошти (кредити) на обумовлених сторонами умовах. Також з матеріалів справи вбачається, що позивач ТОВ «Коллект Центр» правомірно набув право вимоги до відповідачки за договорами № 4261032 від 11.08.2021 та № 100637102 від 03.09.2021.

У порушення зазначених норм закону та умов договору відповідачка зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконала, не повернула отримані у кредит кошти, а тому суд доходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення заборгованості за основною сумою боргу у розмірі 9 550, 00 грн. (5 000, 00 грн. - тіло кредиту; 550,00 грн.- заборгованість за комісіями за договором № 4261032 від 11.08.2021 та 4 000,00 грн. - тіло кредиту за договором № 100637102 від 03.09.2021).

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідачки відсотків за користування кредитами.

Як вбачається з наданих позивачкою доказів, вона 06.08.2021 уклала контракт про проходження військової служби у Збройних Силах України строком на три роки та на підставі Наказу № 224 від 06.08.2021 була зарахована до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , де проходила військову службу до 28.02.2023 року.

З довідки № 3114 від 31.12.2022 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із військовою агресією російської федерації проти України вбачається, що відповідачка дійсно в період з 30.11.2021 по 20.09.2022, з 15.10.2022 по 22.12.2022 брала участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України. Підстава: витяг з Наказу командира ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 18.12.2021р. №327; витяг з Наказу командира ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » від 05.10.2022р. №112; витяг з Наказу командира ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » від 22.10.2022р. №129; витяг з Наказу командира ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » від 31.12.2022р. №203.

Також, відповідно до довідки № 10183 від 04.10.2023 відповідачка у період з 18.07.2022 по 27.07.2022 брала участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в районі н.п. Вугледар Донецької області.

Згідно з ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.

З 18.03.2014 року в Україні діє особливий період, який розпочався з моменту оприлюднення Указу Президента України від 17.03.2014 року №303/2014 «Про часткову мобілізацію» і триває дотепер.

Отже, як встановлено судом, станом на час виникнення спірних правовідносин відповідачка була військовослужбовцем, неодноразово брала безпосередню участь в антитерористичній операції, а також заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією рф проти України та у зв`язку з цим має право на визначені ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» пільги, гарантії та компенсації, зокрема, право на звільнення від обов`язку сплачувати відсотки за користування кредитом.

Посилання сторони позивача на те, що відповідачка у конкретні періоди часу приймала участь у антитерористичних заходах та заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією рф проти України та у зв`язку з цим вона повинна сплатити відсотки за користування кредитом за ті періоди коли вони не приймала участь у таких заходах, суд не приймає до уваги, оскільки застосування приписів ч. 15 ст. 14 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» обумовлено самим фактом наявності статусу військовослужбовця у конкретної особи, яка несе відповідальність перед банківською установою, та тим, що вона брала участь у антитерористичній операції та інших заходах спрямованих на захист незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, їх застосування є обов`язком суду.

Враховуючи вищенаведене у сукупності, заявлена позивачем вимога про стягнення з відповідача заборгованості за відсотками є безпідставною і задоволенню не підлягає.

Отже, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме в частині стягнення заборгованості за основною сумою боргу та комісії, тоді як вимоги про стягнення відсотків за користування кредитом задоволенню не підлягають.

З огляду на зазначене з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума заборгованості у розмірі 9 550, 00 грн.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 та п. 2 ч. 5 ст. 265 ЦПК України під час ухвалення судового рішення суд вирішує питання про розподіл судових витрат. Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частинами 1, 2 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При подачі позову позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 2662,40 грн., оскільки позов задоволено на 25,24%, то стягненню з відповідача на користь позивача підлягає судовий збір в сумі 672,00 грн.

Позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу у розмірі 25 000, 00 грн.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою (п.1 ч.2 ст.137 ЦПК України).

Водночас зі змісту частини четвертої статті 137 ЦПК України слідує, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3 ст.137 ЦПК України).

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивачем до суду надано: копію договору про надання правничої допомоги № 01-07/2024 від 01.07.2024 року, копію заявки на надання допомоги № 934 від 01.12.2025 року, копію витягу з акту № 17 про надання юридичної допомоги від 31.12.2025 року з якого вбачається, що послуги адвоката становлять 25 000, 00 грн. з них: 4 000,00 грн. надання усної консультації (2 години); 18 000, 00 грн. - складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду (6 годин); 3 000, 00 грн. вивчення документації клієнта з посиланням на нормативно-правові акти та підготовкою аналітичної довідки щодо судової практики (1 година).

Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін .

Склад витрат, пов`язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Отже, враховуючи заяву відповідача про зменшення витрат, понесених пощзивачем на оплату правничої допомоги адвоката у відповідності до вимог ч. 6 ст.137 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача в розмірі 4000 грн., які суд визначає пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до висновків Верховного Суду у постанові від 19 січня 2023 року у справі №345/136

Керуючись ст.ст. 530, 536, 610-612, 625, 629, 1049, 1054 ЦК України, ст.ст.4, 10-13, 76, 81, 137, 141, 258, 263265, 272 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» заборгованість за кредитними договорами № 4261032 від 11.08.2021 та № 100637102 від 03.09.2021 у загальному розмірі 9 550 (дев`ять тисяч п`ятсот п`ятдесят) гривень 00 копійок (5 000, 00 грн. - тіло кредиту; 550,00 грн- заборгованість за комісіями за договором № 4261032 від 11.08.2021 та 4 000,00 грн. - тіло кредиту за договором № 100637102 від 03.09.2021).

В решті позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» витрати по сплаті судового збору в сумі 672 /шістсот сімдесят дві/ гривні 00 копійок та витрати на правничу допомогу у розмірі 4 000 (чотири тисячі) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 44276926, місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

СУДДЯ: Ю.В. Ковальова