Рішення № 139091508, 19.08.2026, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

19 серпня 2026 року м. Рівне№460/8334/26

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді О.Р. Греська, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "БЛАНКЕТА"

доРівненської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів,В С Т А Н О В И В:

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "БЛАНКЕТА" (далі по тексту позивач, ТОВ "БЛАНКЕТА") до Рівненської митниці (далі по тексту відповідач) про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 25.11.2025 №UA204040/2025/000003/2.

Позовна заява обґрунтована тим, що декларантом разом з митною декларацією подані до митного органу усі належні документи, які підтверджують митну вартість товару за основним методом визначення митної вартості (за ціною договору). Проте, митний орган надіслав декларанту повідомлення про необхідність надання додаткових документів із зазначенням про наявність у поданих документах розбіжностей та неточностей. Позивач вказує, що жодних розбіжностей у поданих до митного оформлення документах не було, а тому вимога митного органу про надання додаткових документів є необґрунтованою та безпідставною. У подальшому митним органом сформовані Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та Рішення про коригування митної вартості, відповідно до яких скориговано митну вартість товарів за другорядним резервним методом визначення митної вартості. Вважає, що відповідач безпідставно поставив під сумнів весь поданий пакет документів і необґрунтовано витребував додаткові документи, оскільки митним органом не доведено обставин, які б свідчили про існування у нього достатніх підстав для виникнення обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначення позивачем числового значення митної вартості імпортованих товарів. Позивач доводить, що такі рішення є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки до митного оформлення декларант надав усі без винятку належні документи щодо заявленої ціни товарів. Просив задовольнити позов повністю.

Ухвалою суду від 18.05.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі; розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін. Відповідачу встановлено строк на подання відзиву на позовну заяву.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнав. На обґрунтування заперечень зазначив, що подані позивачем до митного оформлення товару документи містили окремі неточності та митний орган володів інформацією щодо іншого цінового рівня товарів. Повідомлено, що оскільки декларантом не подано повного переліку додаткових документів, витребуваних відповідачем, то митний орган прийняв рішення про коригування митної вартості товарів за другорядним резервним методом визначення митної вартості товару. Вважає оскаржуване рішення, прийнятими на підставі, в межах повноважень та у спосіб визначені чинним законодавством, тобто правомірним та обґрунтованим. За таких обставин, просив відмовити позивачу у задоволенні позову у повному обсязі.

Ухвалою суду від 28.05.2026 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін.

Враховуючи те, що розгляд справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, то відповідно до ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши заяви по суті справи, повно і всебічно з`ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив таке.

10.12.2024 між ТОВ БЛАНКЕТА (покупець) і Xiamen Xintuotian Import & Export Co., Ltd. (продавець) укладено контракт №BQ/ХХТ001, згідно з умовами якого постачальник зобов`язується поставити покупцеві товари, точне найменування та асортимент яких визначено в рахунках-фактурах, а покупець зобов`язується прийняти і оплатити товари на умовах цього контракту. Відповідно до умов контракту найменування товарів, кількість та ціна за одиницю визначаються в рахунках-проформах або рахунках-фактурах, які постачальник надає покупцеві. Ціни на товари вказуються в доларах США в рахунку в рахунку-проформі або рахунку-фактурі до цього контракту. Умови оплати зазначаються в рахунку-проформі або рахунку-факту до цього контракту. Загальна вартість Контракту складається із суми всіх рахунків-проформ або рахунків-фактур. Вартість окремих поставок за цим Контрактом зазначається в рахунку-проформі або рахунку-фактурі, які є невід`ємною частиною контракту. Цей контракт виконується (товари поставляються та оплачуються відповідно) поетапно відповідно до рахунків-проформ або рахунків-фактур до контракту.

На виконання умов договору відповідно до інвойсу №XТТ42501 від 12.06.2025 позивач придбав у продавця товар (шампіньйони цілі мариновані) в кількості 3698 коробок вартістю 2,30 дол.США/коробка на загальну суму 8505,40 дол. США та згодом здійснив повну оплату вказаного товару, що підтверджується банківською свіфт-випискою від 19.08.2025.

З метою митного оформлення придбаного товару за вказаним вище контрактом та відповідно до інвойсу №XТТ42501 від 12.06.2025 декларантом позивача подано до митного оформлення митну декларацію МД №25UA204040004670U5 від 25.11.2025, якою заявлено до митного оформлення товари: товар №1 Консервовані гриби з доданням оцту чи оцтової кислоти в скляних банках: - Печериці мариновані цілі - 1848 упаковок, по 314мл (260г нетто*12 банок в упаковці). Чиста вага - 5765.76кг.

Разом з митною декларацією декларантом митному органу також подано такі документи: необоротна накладна №MEDUJL287417 від 27.06.2025; коносамент №KTLSHAF25060766 від 27.06.2025; інвойс №ХТТ42501 від 12.06.2025 (згідно якого здійснювалось митне оформлення); пакувальний лист до інвойсу №ХТТ42501 від 12.06.2025, сертифікат якості від 16.06.2025, сертифікат здоров`я №225N46030003786001 від 22.05.2025; сертифікат про відсутність ГМО; сертифікат походження №C257841793780176 від 23.06.2025; митна декларація країни відправлення №310420250549614844; накладна №05346 від 16.09.2025; свіфт від 19.08.2025 (оплата імпортованого товару); договір транспортного експедирування №1092025 від 13.03.2025; рахунок на оплату №225 від 03.11.2025; CMR №8886 від 06.10.2025.

Вартість товару заявлена декларантом за основним методом визначення митної вартості товарів за ціною контракту 4250,4 дол.США.

25.11.2025 Рівненською митницею прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №UA204040/2025/000003/2, згідно з яким здійснено коригування митної вартості товарів згідно з вищевказаною митною декларацією за резервним методом визначення митної вартості товарів.

У рішенні про коригування митної вартості зазначено, що підставою для коригування стали:

I. Митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за рівнем, визначеним декларантом, оскільки:

- відповідно до п. 6.4 Контракту від 10.12.2024 BQ/XXT001, Постачальник надає Покупцю перелік документів, серед яких зазначено прайс-лист, затверджений постачальником, однак до митного оформлення вищезазначений документ надано не було;

- в рахунку фактурі про надання транспортно-експедиційних послуг від 03.11.2025 №225 зазначена вартість транспортно-експедиційних послуг за маршрутом: Гданськ (Польща) - Ізов (Україна), однак згідно наданої міжнародної залізничної накладної від 16.09.2025 №05346 вантаж слідував зі станції Щебжешин (Польща). При цьому до МД не надано транспортних (перевізних) документів, на основі який здійснювалось відповідне транспортування за маршрутом Гданськ (Польща) - Щебжешин (Польща), що може свідчити про надання неповної інформації щодо транспортування товару, при цьому маршрут переміщення в графі 3 залізничної накладної від 16.09.2025 №065946 не кореспондується з маршрутом переміщення товару згідно з рахунком про транспортно-експедиційні послуги;

- також у графі з накладної УМВС від 16.09.2025 №05346 зазначено експедитора ТОВ «Медлог Україна», який не кореспондується з експедитором, з як імпортером укладено договір про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення у контеи?нерахекспортно-імпортних та транзитних вантажів від 13.03.2025 № 1092025 та яким виставлено рахунки про транспортно-експедиційні;

- в коносаменті від 01.07.2025 №MEDUJL287417 відомості про відправника та отримувача вантажу, що слідує в контейнері TGBU3535974 не кореспондується із відправником та отримувачем товару, зазначеним в митній декларації;

- подана до митного оформлення міжнародна залізнична накладна від 16.09.2025 № 05346 містить інформацію щодо товару : « 20019065, Маслины, консервированные укусом», що відрізняється кодом та назвою від задекларованого в поданій до митного оформлення МД;

- відповідно до пункту 1.3. договору транспортного експедирування № 1092025 від 13.03.2025 здійснюється на підставі яка стосуються Заявки. Заявка до митного оформлення не подавалася;

- в графі 28 накладної УМВСУ від 16.09.2025 №05346, зазначена декларація MRN, яка стосується товару, що декларується та не надана до митного оформлення;

- в копії експортної декларації країни відправлення від 27.06.2025 №310420250549614844 відсутні реквізити комерційних документів відповідно до якого здійснюється поставка, а також відмітки митної адміністрації країни відправлення.

Враховуючи вищезазначене, існує ризик не включення всіх необхідних транспортних витрат до митної вартості відповідно до частини 10 статті 58 Митного інформацією щодо митної вартості Митного за кодексу України.

ІІ. Відповідно до статті 64 Митного кодексу України, Рівненська митниця володіє інформацією щодо митної вартості товару за митною декларацією від 25.09.2025 №25UA209120014996U4 (товар Печериці мариновані. Країна виробництва CN, умови поставки FOB CN) на рівні 2,015 дол. США/кг.

ІІІ. Заявлена декларантом митна вартість може бути визнана митницею за умови надання додаткових документів згідно з переліком: спеціалізованою експертною організацією: 1) висновок про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованою експертною організацією; 2) виписку з бухгалтерської документації продавця; 3) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 4) Заявку до Договору про надання транспортно-експедиційних послуг № 1092025 від 13.03.2025; 5) банківські платіжні документи, що стосуються оплати рахунків на оплату надання транспортно-експедиційних послуг, за наявності; транспортні (перевізні) документи по всьому маршруту переміщення вантажу; 7) MRN 25PL321030NSS10TM7. У відповідності до частини 6 статті 53 Митного кодексу України, декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

IV. За результатом проведеної відповідно до положень частини 4 статті 57 Митного кодексу України процедури консультації з декларантом та у зв`язку із відсутністю у декларанта та митниці прийнятної до застосування (згідно положень глави 9. Митного кодексу України) інформації щодо вартості операцій щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (статі 59-61 Митного кодексу України), достовірної та документально підтвердженої інформації щодо ціни одиниці товару для обчислення митної вартості за методом на основі віднімання вартості (стаття 62 Митного кодексу України), інформації щодо складових вартості товарів наданої виробником для обчислення митної вартості за методом на основі додавання вартості (стаття 63 Митного кодексу України), що унеможливлює визначення митної вартості шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 Митного кодексу України, митну вартість товару скориговано із застосуванням інформації резервного щодо методу щодо визначення митної вартості митної вартості згідно положень статті 64 Митного кодексу України.

Митну вартість товару визначено на підставі аналогічного товару (за фізичними характеристиками, якістю, країною виробництва) митне оформлення якого здійснено за митною декларацією від 25.09.2025 №25UA209120014996U4 (товар - Печериці мариновані. Країна виробництва CN, умови поставки FOB CN), на рівні - 2,0158 дол. США/кг.

Числове значення митної вартості товару у валюті рахунку становить 11622,6190 дол. США, (2,0158 дол. США* 5765,76 кг), що з урахуванням курсу НБУ на день подання митної декларації до митного оформлення у національній валюті України становить 492465,4768 грн. (2,0158 дол. США *5765,76 кг * 42,37130000 грн/дол. США)..

Вважаючи рішення про коригування митної вартості товарів протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

За приписами частини першої статті 1 Митного кодексу України № 4495-VI від 13.03.2012 (далі - МК України), законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (стаття 49 МК України).

Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (частини перша, друга статті 51 МК України).

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (частина перша, друга статті 52 МК України).

Відповідно до частин 8 - 11 статті 52 МК України, у декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене. Відомості, зазначені у частині восьмій цієї статті, є відомостями, необхідними для митних цілей. Форма декларації митної вартості та правила її заповнення встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Заявлення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України в режимах, відмінних від режиму імпорту, здійснюється при декларуванні цих товарів шляхом заявлення в митній декларації відомостей про числове значення їх митної вартості та про документи, що його підтверджують.

У випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (частина перша статті 53 МК України).

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 МК України).

Відповідно до частини третьої статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митному органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митному органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію) (частина четверта статті 53 МК України).

Тобто, стаття 53 МК України містить опис двох підстав, за яких митний орган може зобов`язати декларанта надати додаткові документи:

1) у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

2) у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

Згідно з частиною п`ятою статті 53 МК України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

При цьому, положеннями частини 6 цієї статті передбачено, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Відповідно до частини першої статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частина друга статті 54 МК України).

Відповідно до частини п`ятої статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; обмінюватися інформацією, що стосується митної вартості товарів, в електронній формі у форматі міжнародних стандартів обміну електронною інформацією з митними органами іноземних держав із використанням інформаційних технологій, за умови дотримання вимог щодо її конфіденційності; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Згідно з частиною шостою статті 54 МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом митна вартість вважається визнаною автоматично (частина 7 статті 54 МК України).

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Про наявність обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості митний орган зобов`язаний доводити в суді, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає Митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Правові висновки аналогічного змісту неодноразово висловлювалися Верховним Судом, зокрема, у постановах від 24.03.2026 у справі № 520/458/25, від 26.06.2025 у справі № 520/13182/2020 які суд в силу вимог ч.5 ст.242 КАС України враховує при вирішенні цих спірних правовідносин.

Суд констатує, що доказів наявності у поданих до митного оформлення документах розбіжностей та неточностей відповідач не надав.

Щодо розбіжностей та неточностей, на думку відповідача, які зазначені у рішенні про корегування митної вартості товарів, суд зазначає таке.

На обґрунтування рішення про коригування митної вартості товару митний орган зазначає, що відповідно до п. 6.4 Контракту від 10.12.2024 BQ/XXT001, Постачальник надає Покупцю перелік документів, серед яких зазначено прайс-лист, затверджений постачальником, однак до митного оформлення вищезазначений документ надано не було.

На переконання суду, сам факт надання позивачем прайс-листів, не є підставою для визначення числового значення вартості товару і жодним чином не впливає на митну вартість товару, зокрема не свідчить про її заниження та не є підставою для коригування митної вартості.

Крім того, прайс-лист - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який безпосередньо адресований покупцю, та є лише пропозицією щодо вартості товару, а його конкретна ціна, порядок її сплати визначаються сторонами та обумовлюються відповідним інвойсом, відтак, суд дійшов висновку, що така неповнота чи обмеженість відомостей прайс-листа не є обґрунтованою підставою, як для витребування в декларанта додаткових документів, так і коригування з цієї причини митної вартості.

Разом з тим, прайс-лист не є тим обов`язковим документом, який підтверджує митну вартість товарів. Обов`язкове подання прайс-листа частиною 2 статті 53 МК України не передбачено. Аналогічна правова позиція наведена в постановах Верховного суду від 08.11.2019 у справі № 804/6217/15 та від 25.06.2020 у справі № П/811/687/16.

Стосовно доводів відповідача в частині ненадання всіх документів на підтвердження транспортних витрат, то матеріали справи свідчать, що декларантом до митного оформлення надано договір транспортного експедирування №1092025 від 13.03.2025, рахунок на оплату №225 від 03.11.2025.

Так, згідно з умовами даного договору експедитор зобов`язується за плату та за рахунок клієнта здійснити або організувати надання транспортно-експедиторських послуг, пов`язаних з організацією та забезпеченням перевезень експортно-імпортних та транзитних вантажів клієнта, а також додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу, в т.ч. надання митно-брокерських послуг. Крім того, до обов`язків експедитора, визначених цим договором, також належить здійснювати розрахунки з портами, транспортними організаціями за перевезення, перевалку, зберігання вантажів.

Поряд з цим, суд звертає увагу, що МК України не визначає виду доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів, та не вказує, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи, а тому вказані документи є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів. Надані позивачем до митного оформлення документи у сукупності надають можливість визначити розмір транспортних витрат та не мають суперечностей, тому висновки митного органу у цій частині є безпідставними.

Суд зауважує, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Умови, на яких повинна здійснитися оплата за товар, якщо вони безпосередньо не впливають на ціну товару, останньої не стосуються. У зв`язку з цим розбіжності щодо умов оплати товару у документах, доданих до митної декларації на підтвердження митної вартості не є тими розбіжностями (суперечностями), які є підставою для витребування контролюючим органом додаткових документів, якщо інші документи в сукупності не викликають сумнів в достовірності задекларованої митної вартості.

Висновки аналогічного змісту викладені у постановах Верховного Суду від 02.04.2024 у справі № 380/6459/20 та від 10.04.2024 у справі № 826/7085/16.

Щодо твердження митного органу, що подана до митного оформлення міжнародна залізнична накладна від 16.09.2025 № 05346 містить інформацію щодо товару : « 20019065, Маслины, консервированные укусом», що відрізняється кодом та назвою від задекларованого в поданій до митного оформлення МД; в копії експортної декларації країни відправлення від 27.06.2025 №310420250549614844 відсутні реквізити комерційних документів відповідно до якого здійснюється поставка, а також відмітки митної адміністрації країни відправлення; в графі 28 накладної УМВСУ від 16.09.2025 №05346, зазначена декларація MRN, яка стосується товару, що декларується та не надана до митного оформлення.

Так, суд відхиляє як безпідставні і такі, що не відповідають дійсності доводи відповідача щодо відсутності в копії експортної декларації країни відправлення реквізитів інвойсу, відповідно до якого здійснюється поставка, та відміток митниці відправлення, позаяк експортна декларація це митний документ, який складений, в даному випадку, постачальником товару і підтверджує експорт товарів. У вказаній експортній вантажній митній декларації зазначено найменування товару, його кількість, вага, номер інвойсу, дані про постачальника, про покупця, що в повній мірі співпадають з даними, зазначеними в митній декларації та поданих позивачем до митного оформлення документах.

Крім того, суд наголошує, що ні експортна декларація, ні накладна УМВС (зауваження щодо якої також зазначено в оскаржуваному рішенні), ні декларація MRN не є документами, які підтверджують митну вартість товарів, що передбачені частиною 2 статті 53 МК України, а тому не впливають на визначення митної вартості товару.

Суд наголошує, що вказані обставини не є підставою для визначення іншого числового значення вартості товару, не впливає на митну вартість товару, зокрема не свідчить про її заниження та не є підставою для коригування. При цьому, відповідачем не зазначено яким чином така неточність ставить під сумнів достовірність визначеної декларантом митної вартості товару.

Щодо зауважень митного органу, щодо ненадання заявки на виконання транспортно-експедиторських послуг, суд наголошує, що вказані обставини не є підставою для визначення іншого числового значення вартості товару, не впливає на митну вартість товару, зокрема не свідчить про її заниження та не є підставою для коригування. При цьому, відповідачем не зазначено яким чином така неточність ставить під сумнів достовірність визначеної декларантом митної вартості товару.

На обґрунтування спірного рішення відповідач також зазначає, що в коносаменті від 01.07.2025 №MEDUJL287417 відомості про відправника та отримувача вантажу, що слідує в контейнері TGBU3535974 не кореспондується із відправником та отримувачем товару, зазначеним в митній декларації.

Разом з тим, суд зазначає, що покликання відповідача на даний факт як на підставу коригування митної вартості товару є необґрунтованим, оскільки коносамент в даному випадку, не є документом який підтверджує числові значення митної вартості товару та не входить до обов`язкового переліку документів, які підтверджують митну вартість товару у відповідності до частини 2 статті 53 МК України. Коносамент (Bill of Lading) належить до транспортних документів, а до документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, серед інших, належить рахунок-фактура або акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору про надання транспортно-експедиційних послуг.

Таким чином, суд вважає підтвердженим матеріалами справи, що надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а отже у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

Щодо коригування митної вартості товарів на підставі митної декларації від 25.09.2025 №25UA209120014996U4, то посилання на володіння митним органом інформацією щодо іншого цінового рівня товарів не являється та не може являтися обґрунтованою правовою підставою для витребування у декларанта додаткових документів.

Суд наголошує, що саме по собі прирівняння митним органом цін схожих товарів, без врахування особливостей товарів, їх обсягів та умов постачання, які можуть бути різними, у зв`язку із чим це може впливати й на вартість (ціну) товару, не може вважатися обґрунтованим, адже формування ціни на товар здійснюється з урахуванням різних чинників, таких як ринкові ціни, обсяг партії, вартість і якість сировини, використаної на виготовлення товару, тощо.

Суд зазначає, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів та ініціювання повної її перевірки, але така інформація не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару, як не є підставою для коригування митної вартості також і відсутність у митних органів інформації щодо вартості операцій щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Відповідно, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митної декларації, яка була взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.

На підтвердження правомірності коригування митної вартості імпортованих позивачем товарів відповідач у своєму рішенні не наводить порівняння характеристик оцінюваних товарів та характеристик товарів, ціни яких взяті за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що свідчить про порушення останнім частини другої статті 55 Митного кодексу України щодо обґрунтованості прийнятого рішення.

Окрім того, що в оскаржуваному рішенні про коригування митний орган обмежився лише тим, що прирівняв ціни одного товару до інших, відповідач жодним чином не обґрунтував своє рішення (з огляду на дати поставки, кількість, асортимент та умови поставок).

Такі міркування узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 21.08.2018 у справі №804/1755/17, від 25.05.2021 у справі №520/10386/2020, від 13.01.2022 у справі №520/11061/2020 та від 29.04.2026 у справі №380/29337/23.

За наведеного спірне рішення відповідача не відповідає ні вимогам законності, ні вимогам обґрунтованості.

Крім того, суд зазначає, що наявність у митного органу інформації щодо іншого рівня товарів, заявлених до митного оформлення, є лише підставою для поглибленого вивчення документів, поданих декларантом до митного оформлення. Але не є самостійною правовою підставою для витребування у декларанта додаткових документів.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду у постановах від 21.10.2021 у справі №420/4820/19 та від 11.02.2026 у справі №560/2740/25 наявність у митного органу інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг не відповідає вартості заявленій позивачем, не може утворити підстав для відмови у визнанні заявленої митної вартості за основним методом.

Суд звертає увагу на те, що митний орган повинен (за наявності підстав) витребувати від декларанта лише ті документи, які дають можливість пересвідчитися у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості товару, а не усі документи, які визначені переліком статті 53 МК України.

Ненадання повного переліку документів може бути підставою для визначення митної вартості товару не за основним методом лише тоді, коли подані декларантом документи є недостатніми чи такими, що у своїх сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товару, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товару є непідтвердженими та чому з наданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого числового показника.

Вказане вище свідчить про те, що митний орган не мав жодних правових підстав для зобов`язання декларанта надавати додаткові документи.

Посилання в оскаржуваному рішенні на інші митні декларації, за якими здійснене митне оформлення товарів за іншими ціновими показниками, не може бути підставою для коригування митної вартості заявлених позивачем товарів.

Згідно з частиною першою статті 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до частини другої статті 57 МК України, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Частиною третьою статті 57 МК України передбачено, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина четверта статті 57 МК України).

Відповідно до частини п`ятої статті 57 МК України, у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

Кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (частина шоста статті 57 МК України).

Як встановлено судом, оскаржуване рішення №UA204150/2026/000019/2 не містить жодного опису неможливості застосування методів визначення митної вартості товарів почергово, а лише містить загальне формулювання щодо неможливості їх почергового використання.

За приписами частини першої статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Згідно з частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до частини третьої статті 58 МК України, у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4цього Кодексу або до суду.

При цьому, в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування митний орган зазначає докладну інформацію та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні (пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598).

Суд зазначає, що при зверненні до митного органу щодо оформлення товарів позивачем були надані усі належні документи, які підтверджують числові значення вартості товарів. Натомість відповідачем жодним чином не обґрунтовано наявність сумнівів у заявленій митній вартості товарів.

Положення статті 53 МК України не містять вимог щодо додаткового підтвердження ціни товару, вказаної у документах, які самі по собі вже підтверджують митну вартість товару.

Така позиція суду, узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 20.02.2018 у справі № 809/1884/16 та у постанові від 17.11.2022 у справі №807/221/18, які є обов`язковими для врахування судами в силу вимог частини п`ятої статті 242 КАС України.

Крім того, у постанові Верховного Суду від 30.10.2018 у справі № 826/25605/15 міститься правовий висновок про те, що ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на встановлені обставини справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що відповідач, приймаючи рішення про коригування митної вартості товарів від 25.09.2025 №25UA209120014996U4, діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, визначені чинним законодавством. Вказане рішення не відповідає критеріям правомірності, визначеним ч.2 ст.2 КАС України, необґрунтоване, безпідставне, а отже є протиправним і підлягає скасуванню.

Враховуючи положення статті 139 КАС України, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає стягненню сума судового збору, сплачена за подання цього позову.

Крім того, у позовній заяві позивач просив стягнути витрати, пов`язані із розглядом справи (перекладу долучених до позову документів), розмірі 2600 грн.

Вирішуючи це клопотання, суд виходить з такого.

Згідно з частиною першою статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до пункту 5 частини 3 статті 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

На підтвердження понесення вказаних витрат позивачем долучено рахунок на оплату №20 від 27.03.2026 та платіжну інструкцію №967 від 31.03.2026.

Судом встановлено, що на українську мову з іноземної перекладалися долучені до позову документи, які подавалися декларантом позивача до митного оформлення. Отже, з доказів, наявних у матеріалах справи вбачається, що переклад документів здійснено позивачем для належного розгляду справи з метою доведення своєї позиції, а понесені позивачем витрати безпосередньо пов`язані з розглядом цієї справи.

Аналогічного висновку з приводу необхідності стягнення на користь особи судових витрат пов`язаних з перекладом дійшов Верховний Суд у постанові від 31.03.2020 у справі №160/7049/19.

Крім того, суд враховує й те, що відповідачем не надано заперечень з приводу того, що такий переклад здійснювався з інших мотивів.

Таким чином, судові витрати щодо сплати судового збору та витрати пов`язані з підготовкою до розгляду справи підлягають присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Рівненської митниці.

Доказів понесення будь-яких інших судових витрат (в тому числі на правничу допомогу) станом на час прийняття судового рішення сторонами суду не надано та матеріали справи не містять.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "БЛАНКЕТА" до Рівненської митниці, - задовольнити повністю.

Визнати протиправними і скасувати рішення Рівненської митниці про коригування митної вартості товарів від 25.11.2025 №UA204040/2025/000003/2.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БЛАНКЕТА" за рахунок бюджетних асигнувань Рівненської митниці витрати по сплаті судового збору в сумі 3328 грн.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БЛАНКЕТА" за рахунок бюджетних асигнувань Рівненської митниці судові витрати, пов`язані з перекладом документів, в сумі 2600 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасники справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "БЛАНКЕТА" (вул. Іоанна Павла II, 13,м. Київ,01042. ЄДРПОУ/РНОКПП 45073943)

Відповідач - Рівненська митниця (вул. Соборна, буд. 104,м. Рівне,Рівненська обл.,33028. ЄДРПОУ/РНОКПП 43958370)

Повний текст рішення складений 19.08.2026.

Суддя Олег ГРЕСЬКО