Єдиний державний реєстр судових рішень
РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м У к р а ї н и
18 серпня 2026 року м. Рівне№460/12062/26
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Щербакова В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1 доВиконавчого комітету Рівненської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинення певних дій, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до суду з позовом до Виконавчого комітету Рівненської міської ради (далі по тексту відповідач), в якому просить суд:
-визнати протиправними дії Виконавчого комітету Рівненської міської ради щодо залишення без розгляду заяви ОСОБА_1 від 27 квітня 2026 року про встановлення факту здійснення особою постійного догляду.
-визнати протиправним та скасувати рішення Виконавчого комітету Рівненської міської ради, оформлене листом Департаменту соціальної та ветеранської політики Виконавчого комітету Рівненської міської ради від 04 червня 2026 року № Л-1979/26-5959/26, яким заяву ОСОБА_1 від 27 квітня 2026 року про встановлення факту здійснення особою постійного догляду залишено без розгляду.
-зобов`язати Виконавчий комітет Рівненської міської ради повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 27 квітня 2026 року про встановлення факту здійснення особою постійного догляду у порядку та спосіб, визначені пунктом 61 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №560 від 16 травня 2024 року, з урахуванням правової оцінки, наданої судом.
Згідно з позовною заявою вимоги ґрунтуються на тому, що позивач звернувся до відповідача із заявою та з відповідним пакетом документів про видачу акту про встановлення факту здійснення особою догляду (постійного догляду) за його тіткою ОСОБА_2 . Однак, листом Виконавчого комітету позивача повідомлено про залишення поданих матеріалів без розгляду у зв`язку з ненаданням документа, який би підтверджував потребу ОСОБА_3 (мати позивача, сестра ОСОБА_2 ) у постійному сторонньому догляді. Позивач наполягає, що відмова у видачі позивачу акту встановлення факту здійснення догляду залишена без розгляду відповідачем не в порядку та не у спосіб, що визначені чинним законодавством України, просить позовні вимоги задовольнити.
Ухвалою суду від 07.07.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі; розгляд справи вирішено провести за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що відповідно до Положення про Комісію організаційне забезпечення її діяльності покладено на Департамент соціальної та ветеранської політики Рівненської міської ради. Пунктом 4 розділу II Положення визначено, що розглядає заявки про встановлення факту здійснення постійного огляду здійснюється лише після подання особливою кількістю всіх документів, передбачених пунктами 9 та 14 додатка 5 до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 560. На виконання призначених та ветеранської політики Рівненської міської ради здійснено перевірку документів, вимогою Департаменту соціальної роботи ОСОБА_1 разом із заявою від 27.04.2026. Під час перевірки встановлено, що позивач не подав жодного документа, передбаченого Порядком про потребу в постійному догляді члена сім`ї другого ступеня споріднення, а також ОСОБА_3 , яка є матір`ю позивача та рідною сестрою особи, достовірно якої порушувалося питання про встановлення факту здійснення постійного догляду. Зокрема, до заяви не було додано: довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання пов`язаного функціонування особи, або висновку лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я про потребу в постійному догляді за формою, затвердженою МОЗ. Додатково зазначають, що Виконавчий комітет Рівненської міської ради не здійснював розгляду заявки ОСОБА_1 від 27.04.2026 про складання та видачу акта про встановлення факту здійснення особою постійного догляду (постійного догляду), не відповідність вимогам Порядку проведення призову громадян на військову частину провів перевірку поданих документів на службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560, та не брав участі у підготовці відповіді позивача від 04.06.2026. Оскільки Виконавчий комітет Рівненської міської ради не приймав оскаржуваного рішення, не здійснював відповідей та не допускав бездіяльності щодо позивача, відсутні правові підстави для покладання на нього обов`язків щодо скасування такого рішення або вчинення будь-яких дій. У задоволенні позовних вимог, просили суд відмовити повністю.
Позивач подав до суду відповідь на відзив, відповідно до якого зазначає, що сам по собі висновок відповідача про недостатність поданих документів не є правовою підставою для залишення заяви без розгляду, оскільки така підстава відсутня у пункті 61 Постанови №560. Відтак доводи відзиву не спростовують основного аргументу позову, а саме того, що оскаржувані дії були вчинені у спосіб, який не передбачений пунктом 61 Постанови Кабінету Міністрів України №560. За сукупності, просив суд позов задовольнити повністю.
Відповідно до частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Розглянувши матеріали справи та дослідивши докази, судом встановлено такі обставини.
Позивач ОСОБА_1 , є військовозобов`язаним та згідно даних копії наданого до позову витягу з Резерв+ від 24.02.2026 перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_1 .
27.04.2026 позивач звернувся засобами поштового зв`язку із письмовою заявою до Виконавчого комітету Рівненської міської ради, у якій посилаючись на пункт 61 зазначеного Порядку, просив встановити факт здійснення ним постійного догляду за тіткою ОСОБА_2 , з якою постійно проживає за однією адресою без реєстрації за адресою АДРЕСА_1 .
У заяві позивач зазначив, що здійснює постійний догляд за своєю тіткою - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (80 років), яка є особою з інвалідністю II групи довічно та відповідно до висновку ЛКК №92 про наявність порушень функцій організму потребує постійного стороннього догляду.
До зазначеної заяви додані документи, зокрема: що підтверджують родинні зв`язки; довідку до акта огляду МСЕК; висновок про потребу у постійному сторонньому догляді; документи про відсутність чоловіка та дітей у особи, яка потребує догляду; медичні документи щодо стану здоров`я матері позивача ОСОБА_3 ; інші документи, передбачені законодавством.
За результати розгляду заяви листом Виконавчого комітету від 27.04.2026 № Л-1979/26-5959/26 позивача повідомлено, що під підготовки матеріалів для виїзного засідання Комісії виявлено, що позивачем не подано жодного документа, передбаченого Порядком про потребу догляді члена сім`ї другого ступеня споріднення, а саме ОСОБА_3 . У зазначеному листі також вказано, що оскільки не подані всі документи, передбачені Порядком, заяву та надані документи Комісія залишає без розгляду.
Не погодившись з діями відповідача позивач звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною першою та другою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до статті 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби регламентовано Законом України Про військову службу і військовий обов`язок від 25.03.1992 №2232-ХІІ (далі - Закон №2232-ХІІ).
Відповідно до частин першої - третьої статті 1 Закону №2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Згідно з частиною дев`ятою статті 1 Закону №2232-ХІІ щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.
У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України Про правовий режим воєнного стану Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні, постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.
На момент виникнення спірних у цій справі відносин, як станом і на час розгляду цієї адміністративної справи, строк дії воєнного стану в Україні продовжено.
Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 Про загальну мобілізацію постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію (далі Указ № 69/2022).
Згідно пункту 4 Указу №69/2022 призов військовозобов`язаних, резервістів та залучення транспортних засобів для забезпечення потреб Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, інших військових формувань України здійснити в обсягах, визначених згідно з мобілізаційними планами.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів встановлює Закон України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію від 21.10.1993 № 3543-ХІІ (далі Закон №3543-ХІІ) в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин.
Статтею 1 Закону №3543-ХІІ визначено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Відповідно до частини 5 статті 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, забезпечують місцеві органи виконавчої влади та здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки або командири військових частин (військовозобов`язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов`язаних, резервістів розвідувальних органів України - відповідний підрозділ розвідувальних органів України, осіб, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначається Кабінетом Міністрів України.
У статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" наведені підстави відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та передбачені категорії військовозобов`язаних, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації.
Зокрема, згідно з пунктом 14 частиною 3 цієї не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані: члени сім`ї другого ступеня споріднення особи з інвалідністю I або II групи, зайняті постійним доглядом за нею (не більше одного та за умови відсутності членів сім`ї першого ступеня споріднення або якщо члени сім`ї першого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я). У разі відсутності членів сім`ї першого та другого ступеня споріднення норма цього пункту поширюється на членів сім`ї третього ступеня споріднення особи з інвалідністю I або II групи.
Згідно з частинами 7, 8 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" перевірка підстав щодо надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки.
Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації може оформлюватися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобов`язаний має право на одну з вищезазначених відстрочок. Порядок оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації за допомогою цього реєстру визначається Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі - Порядок № 560), яким врегульовано процедуру надання військовозобов`язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення.
Як визначено у пункті 58-1 абзацу 3-4 Порядку військовозобов`язані, зайняті постійним доглядом за членами сім`ї другого ступеня споріднення, які є особами з інвалідністю I або II групи, зазначеними у пункті 14 частини першої статті 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зазначають у заяві (додаток 4) про відсутність членів сім`ї першого ступеня споріднення особи, за якою вони здійснюють догляд. Військовозобов`язані, зайняті постійним доглядом за членами сім`ї третього ступеня споріднення, які є особами з інвалідністю I або II групи, зазначеними у пункті 14 частини першої статті 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зазначають у заяві (додаток 4) про відсутність членів сім`ї першого і другого ступеня споріднення особи, за якою вони здійснюють догляд.
Районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки або його відділ за місцем перебування на військовому обліку військовозобов`язаного, який відповідно до закону зобов`язаний утримувати осіб, зазначених у пункті 13 частини першої статті 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, або здійснює постійний догляд за особами, зазначеними у пунктах 9 і 14 частини першої статті 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, під час прийняття рішення про надання відстрочки від призову на військову службу за призовом під час мобілізації перевіряє перебування такого військовозобов`язаного на військовому обліку, родинні зв`язки військовозобов`язаного та особи, яку відповідно до законодавства зобов`язаний утримувати військовозобов`язаний або за якою здійснює постійний догляд, наявність інших осіб, місце проживання яких задекларовано/зареєстровано за адресою задекларованого/ зареєстрованого місця проживання військовозобов`язаного або особи, яка перебуває на утриманні або потребує постійного догляду, з використанням відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, Державного реєстру актів цивільного стану громадян, інших інформаційних систем, реєстрів та баз даних, у тому числі шляхом інформаційного обміну.
Згідно із пунктом 61 Порядку військовозобов`язані, які здійснюють постійний догляд за особами, зазначеними у пунктах 9 і 14 частини першої статті 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, та не отримують компенсації (допомоги, надбавки) на догляд за ними, для розгляду питання надання їм відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації звертаються за встановленням факту здійснення постійного догляду із заявою у довільній формі на ім`я керівника виконавчого органу сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її утворення) ради, районної у м. Києві військової адміністрації за адресою задекларованого/ зареєстрованого місця проживання особи, зазначеної у пунктах 9 і 14 частини першої статті 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, за якою здійснюється догляд. У заяві повинні бути зазначені такі відомості про військовозобов`язаного, який здійснює постійний догляд: прізвище, власне ім`я, по батькові (за наявності), адреса задекларованого/зареєстрованого місця проживання, контактні дані, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті); відомості про особу, за якою здійснюється постійний догляд (прізвище, власне ім`я, по батькові (за наявності), адреса зареєстрованого/задекларованого місця проживання, контактні дані, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті).
Військовозобов`язані, які здійснюють постійний догляд за особами, зазначеними у пунктах 9 і 14 частини першої статті 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, до заяви, зазначеної в абзаці першому цього пункту, додають документи, визначені у підпунктах 9 і 14 додатка 5 (крім акта про встановлення факту здійснення особою постійного догляду (додаток 8).
Районні, міські держадміністрації (військові адміністрації), виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад для розгляду документів щодо встановлення факту здійснення військовозобов`язаним постійного догляду за особами, зазначеними у пунктах 9 і 14 частини першої статті 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, утворюють постійно діючу комісію із встановлення факту здійснення особою постійного догляду.
Комісія із встановлення факту здійснення особою постійного догляду здійснює розгляд заяви протягом десяти календарних днів з дати її подання.
До складу комісії із встановлення факту здійснення особою постійного догляду можуть входити депутати місцевої ради, представники виконавчих органів місцевого самоврядування, громадських організацій загальною чисельністю не менше ніж п`ять осіб.
Під час своєї роботи комісія із встановлення факту здійснення особою постійного догляду:
відвідує місце проживання особи, за якою здійснюється постійний догляд, зазначене у заяві військовозобов`язаного, для встановлення факту здійснення постійного догляду;
перевіряє відомості щодо наявності/відсутності інших осіб, які здійснюють постійний догляд за особою, зазначеною в заяві, зокрема інформацію щодо наявних прийнятих структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, міських держадміністрацій (військових адміністрацій), виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад рішень про надання соціальних послуг з догляду за особою, за якою здійснює догляд військовозобов`язаний, за її задекларованим/зареєстрованим місцем проживання.
За результатами роботи комісія із встановлення факту здійснення особою постійного догляду складає та надає військовозобов`язаному акт про встановлення факту здійснення особою постійного догляду (додаток 8).
Рішенням Виконавчого комітету Рівненської міської ради № 54 від 18.06.2024 року було утворено комісію із встановлення факту здійснення особою постійного догляду, яка уповноважена на складання актів про встановлення факту здійснення особою постійного догляду, організаційне забезпечення діяльності якої уповноважено Департамент соціальної та ветеранської політики та затверджено Положення про неї.
Відповідно Положення про комісію із встановлення факту здійснення особою постійного догляду визначає розгляд заяв та встановлення факту здійснення постійного догляду військовозобов`язаними, які здійснюють догляд (постійний догляд) за особами, зазначеними у пунктах 9, 14 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», та не отримують компенсації (допомоги, надбавки) на догляд за ними, для розгляду питання надання їм відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, шляхом складання акта про встановлення факту здійснення особою постійного догляду комісією зі встановлення факту здійснення особою постійного догляду.
27.04.2026 року ОСОБА_1 звернувся до Виконавчого комітету Рівненської міської ради із заявою про видачу акта про встановлення факту здійснення постійного догляду за тіткою ОСОБА_2 .
Листом Виконавчого комітету Рівненської міської ради від 27.04.2026 № Л-1979/26-5959/26 позивача повідомлено, що під підготовки матеріалів для виїзного засідання Комісії виявлено, що позивачем не подано жодного документа, передбаченого Порядком про потребу догляді члена сім`ї другого ступеня споріднення, а саме ОСОБА_3 . У зазначеному листі також вказано, що у зв`язку із поданням неповного пакету документів, передбачених Порядком, заяву та надані документи Комісія залишає без розгляду.
Разом з тим, як встановлено судом під час розгляду справи, позивач подав до відповідача заяву з переліком документів необхідних для такого розгляду, в тому числі документи, що підтверджують похилий вік та незадовільний стан здоров`я матері позивача ОСОБА_3 .
Суд зазначає, що у даному випадку, хоча формально існують інші член сім`ї першого та другого ступеня споріднення (матір позивача), однак її неможливість здійснювати догляд за тіткою позивача через наявність у неї незадовільного стану здоров`я - є не лише об`єктивною підставою, що унеможливлює виконання такого обов`язку, а й фактичним підтвердженням відсутності іншої особи, спроможної забезпечити необхідний догляд.
При цьому, лист в якому повідомлено про залишення без розгляду, по своїй суті не містить відомостей про прийняття передбаченого Порядком рішення ні про встановлення факту, ні про відмову у його встановленні.
А відтак, заява позивача належним чином не розглянута, оскільки рішення за результатами її розгляду не прийнято.
Отже, комісія відповідача необґрунтовано відмовила позивачу у видачі акту про встановлення факту здійснення особою постійного догляду, тому дії відповідача належить визнати протиправними.
При цьому, питання видачі акта встановлення факту здійснення догляду є дискреційним повноваженням та виключною компетенцією уповноваженого органу - відповідача.
Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.
Отже, дискреційне право органу виконавчої влади і місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування обумовлене певною свободою в оцінюванні і діях, у виборі одного з варіантів рішень та правових наслідків.
Наділивши державні органи, органи місцевого самоврядування та осіб, уповноважених на виконання функцій держави дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному органу держави та особам уповноважених на виконання функцій держави певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення.
За таких обставин суд не може підміняти інший орган державної влади чи місцевого самоврядування та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу.
Враховуючи викладене, керуючись принципом верховенства права та з метою ефективного захисту порушених прав позивача суд дійшов висновку про необхідність відповідача повторно розглянути заяву та додані документи у відповідності та з дотриманням норм Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постанови Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560, щодо процедури встановлення факту здійснення особою постійного догляду.
Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, надавши оцінку наявним доказам суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню відповідно до наведених в рішенні підстав та у вищезазначений судом спосіб.
При цьому суд зауважує, що викладення судом резолютивної частини рішення в іншому формулюванні, ніж просить позивач, не впливає на зміст та обсяг для відновлення порушеного права позивача.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В И Р І Ш И В :
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Виконавчого комітету Рівненської міської ради, оформлене листом Департаменту соціальної та ветеранської політики Виконавчого комітету Рівненської міської ради від 04 червня 2026 року № Л-1979/26-5959/26, яким заяву ОСОБА_1 від 27 квітня 2026 року про встановлення факту здійснення особою постійного догляду залишено без розгляду.
Зобов`язати Виконавчий комітет Рівненської міської ради повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 27 квітня 2026 року про встановлення факту здійснення особою постійного догляду у порядку та спосіб, визначені пунктом 61 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №560 від 16 травня 2024 року, з урахуванням правової оцінки, наданої судом.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Виконавчого комітету Рівненської міської ради судовий збір у розмірі 1331,20 грн
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 18 серпня 2026 року
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 )
Відповідач: Виконавчий комітет Рівненської міської ради (вул. Соборна, буд. 12А,м. Рівне,Рівненська обл.,33028, код ЄДРПОУ 04057758)
Суддя В.В. Щербаков
Судове рішення № 139091405, Рівненський окружний адміністративний суд було прийнято 18.08.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 460/12062/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: