Рішення № 139091193, 19.08.2026, Петриківський районний суд Дніпропетровської області

ПЕТРИКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 175/8427/26

2/0187/776/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" серпня 2026 р.

Петриківський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Караул О.А., за участю секретаря судового засідання Джунь І.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова Компанія «Укрглобал-Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

до Дніпровського районного суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява ТОВ «Факторингова Компанія «Укрглобал-Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Судом зроблений запит до Єдиного державного демографічного реєстру стосовно перевірки місця реєстрації відповідача по справі. Згідно відповіді № 2780467 від 25.05.2026 року відповідач ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою судді Дніпровського районного суду Дніпропетровської області постановлено передати матеріали цивільної справи за позовом ТОВ «Факторингова Компанія «Укрглобал-Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості до Петриківського районного суду Дніпропетровської області за підсудністю.

Тож, 24.06.2026 до Петриківського районного суду Дніпропетровської області надійшла за підсудністю цивільна справа № 175/8427/26 за позовом ТОВ «Факторингова Компанія «Укрглобал-Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до укладеного Договору № 1231357 про надання споживчого кредиту від 12.01.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 12000 гривень, строком на 360 днів, шляхом переказу на його платіжну картку № НОМЕР_1 емітовану в АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 2,5% від суми кредиту за кожен день користування (912,5% річних).

Кредитний договір був укладений в електронному вигляді за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи Первісного кредитора. Кредитний договір підписаний Відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».

Кредитні кошти були перераховані Відповідачу 12.01.2024 року на платіжну карту НОМЕР_1 емітовану АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК».

29.07.2024 року між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ТОВ «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС», укладено договір факторингу № 29/07/2024 від 29.07.2024 року, відповідно до умов якого право вимоги за Договором №1231357 про надання споживчого кредиту від 12.01.2024 року перейшло до ТОВ «ФК «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС».

Відповідач не повернув своєчасно суму кредиту та нараховані відсотки для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, відповідно до умов Кредитного договору.

У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань заборгованість за Кредитним договором станом на 29.07.2024 року (дата переходу права вимоги до Позивача) становить 71700,00 гривень, яка складається з: 12000,00 грн. - заборгованість за кредитом; 59700,00 грн. - заборгованість за нарахованими процентами відповідно до п. 1.5. Кредитного договору за ставкою 2,5 % за кожен день користування кредитом (912,5% річних) за період з 12.01.2024 року по 29.07.2024 року (включно).

За наведеного позивач просить суд: стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за Договором N° 1231357 про надання споживчого кредиту від 12.01.2024 р. станом на 29.07.2024 року у розмірі 71700,00 гривень, що складається з: 12000,00 гривень - заборгованість за кредитом; 59700,00 гривень - заборгованість за нарахованими процентами відповідно до п. 1.5. Кредитного договору за ставкою 2,5% за кожен день користування кредитом (912,5% річних) за період з 12.01.2024 року по 29.07.2024 року (включно); а також судові витрати у розмірі 2422,40 грн. та 10000 грн. витрат на правову допомогу. Позивач просить витребувати докази у справі.

Ухвалою судді Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 30.06.2026 позовну заяву ТОВ «ФК «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви 5 (п`ять) днів від дня одержання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, шляхом надання суду: інформації про реквізити свого рахунку в банку чи небанківському надавачі платіжних послуг або інформацію про його відсутність та відповідно бажаний спосіб отримання грошових коштів у разі задоволення позову для отримання грошових коштів.

06.07.2026 до суду надано заяву про усунення недоліків та інформацію про реквізити рахунку в банку.

Ухвалою судді Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 07.07.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, визначено сторонам строки для подання заяв по суті справи, та витребувано докази у справі.

Витребувана інформація надійшла до суду 05.08.2026 р.

Судом вживались заходи для належного повідомлення відповідача про розгляд справи у порядку спрощеного провадження, зокрема за адресою зареєстрованого місця проживання відповідача було надіслано ухвалу про відкриття провадження у справі.

Згідно наявного поштового повідомлення про вручення, відповідач ОСОБА_1 , отримав зазначену ухвалу суду 19.07.2026, під підпис.

Враховуючи, що судом вчинено всі необхідні та достатні дії для повідомлення відповідача про судовий розгляд даної справи, наявні підстави вважати, що відповідач вважається таким, що повідомлений про судовий розгляд належним чином.

Відповідач правом на подання відзиву не скористався.

Згідно ч. 2 ст. 191 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Оскільки розгляд справи проводиться у відсутності сторін по справі, то відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється..

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у справі в їх сукупності, суд встановив такі обставини.

12.01.2024 між ТОВАРИСТВО 3 ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» № 1231357, який підписано відповідачем разом з паспортом споживчого кредиту за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором M640.

Відповідно до зазначеного договору погоджено наступні істотні умови: сума кредиту (загальний розмір) складає: 12 000,00 гривень. Тип кредиту кредит.Строк кредиту 360 днів.Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 10 днів.Тип процентної ставки фіксована.Стандартна процентна ставка становить 2.5% в день (п.1.2-1.5.1 договору).

Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (Графік платежів), Додаток №1 до Договору.

Відповідно до п.1.8 Договору орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення Договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 120000 грн.

Відповідно до п.2.1 договору Кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на рахунок Споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача № НОМЕР_2 . Дати надання кредиту: 12.01.2024 року.

Відповідно до п.5.1 договору сторони домовились, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, здійснюватимуться згідно Графіка платежів.

Згідно з п.5.3 договору 5.3. у випадку прострочення Клієнтом сплати кредиту та процентів відповідно до термінів встановлених в Графіку платежів, Товариство нараховує неустойку у вигляді пені в розмірі 0,2 % від суми заборгованості за кожний день прострочення з урахуванням обмежень встановленим чинним законодавством України.

Первісний кредитор свої зобов`язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу грошові кошти в сумі 12000,00 грн шляхом безготівкового перерахування коштів, що підтверджується довідкою ТОВ «Пейтек» № 20250211-552 від 11.02.2025, відповідно до якої ТОВ «Пейтек» є фінансовою установою, що має право на надання платіжних послуг. Відповідно до отриманої ліцензії від Національного банку України (рішення від 29.05.2023 № 21/990-РК), що переоформлена Національним банком України 24.05.2024 (витяг Національного банку України із Державного реєстру фінансових установ про внесення 24.05.2024 запису до Державного реєстру фінансових установ про переоформлення ліцензій), Товариство надає послуги з переказу коштів без відкриття рахунку. Між Товариством та ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» було укладено Договір про організацію переказу грошових коштів №03052022-1 від 2022-05-03. Відповідно до зазначеного Договору було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта від ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ»: 12.01.2024 15:00:14 на суму 12000.00 грн.Призначення платежу: зарахування на картку, маска картки НОМЕР_2 .

Відповідно до зазначеної довідки про перерахування коштів номер платіжного інструменту співпадає з номером платіжного засобу, зазначеним у кредитному договорі.

Крім того на виконання ухвали суду про витребування доказів АТ Райффайзен Банк» 05.08.2026 надав інформацію, в якій зазначено, що на ім`я ОСОБА_2 РНОКПП НОМЕР_3 в банку емітовано банківську карту № НОМЕР_1 . З виписки по рахунку вбачається зарахування коштів в сумі 12000,00 грн., 12.01.2024 року.

Відповідач, у свою чергу, умови кредитного договору не виконав, внаслідок чого виникла заборгованість, яка згідно з розрахунком первісного кредитора ТОВ «Селфі Кредит» становить 71700,00 грн., що складається із заборгованості за тілом кредиту в сумі 12000,00 грн., заборгованості за несплаченими процентами за користування кредитом в сумі 59700,00 грн.

29.07.2024 ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «Факторингова Компанія «Укрглобал-Фінанс» уклали Договір факторингу №29/07/24, у відповідності до умов якого ТОВ «Селфі Кредит» передає (відступає) ТОВ «Факторингова Компанія «Укрглобал-Фінанс» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «Факторингова Компанія «Укрглобал-Фінанс» приймає належні ТОВ «Селфі Кредит» права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.

Відповідно до витягу з реєстру боржників до Договору факторингу №29/07/24 від 29.07.2024, ТОВ «Факторингова Компанія «Укрглобал-Фінанс» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 71700,00 грн., що складається із заборгованості за тілом кредиту в сумі 12000,00 грн., заборгованості за несплаченими процентами за користування кредитом в сумі 59700,00 грн.

Щодо переходу права грошової вимоги за кредитним договором суд зазначає таке.

За приписами п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч.1 ст.513 ЦК України).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.514 ЦК України).

Порядок та умови переходу права грошової вимоги до фактора також врегульовано положеннями ст. 1077, 1078, 1082 ЦК України, за якими виконання боржником грошової вимоги факторові звільняє його від обов`язку перед первісним кредитором.

Можливість відступлення права вимоги за договором про споживчий кредит також прямо передбачена ст. 18 Закону України «Про споживче кредитування».

Позивач є фінансовою установою, що має право надавати послуги з факторингу, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 18 вказаного Закону.

Стосовно відсутності згоди боржника на заміну кредитора суд зазначає, що згідно зі ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Суд наголошує, що неповідомлення боржника про заміну кредитора не звільняє його від обов`язку виконання зобов`язання за кредитним договором. Відсутність доказів отримання боржником повідомлення про відступлення права вимоги може свідчити лише про прострочення кредитора або впливати на визначення розміру заборгованості у разі здійснення оплати первісному кредитору, проте не є підставою для відмови у задоволенні позову новому кредитору. Матеріали справи не містять доказів виконання відповідачем зобов`язання на користь первісного кредитора після укладення договору факторингу.

Враховуючи викладене, перехід права вимоги від ТОВ «Селфі Кредит» до ТОВ «Факторингова Компанія «Укрглобал-Фінанс» відбувся на підставі закону та договору, оформлений належним правочином і підтверджений документально, що свідчить про наявність у позивача права вимоги до відповідача про стягнення заборгованості.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд виходить із такого.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За змістом ч.ч.1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

В силу ч.1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч.1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Із положень ч.1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно - телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Згідно ч.1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною першою ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ч.1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст.610 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Згідно ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Положеннями ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Згідно ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).

Суду не надано доказів належного виконання відповідачем грошового зобов`язання за кредитним договором № 1231357 від 12.01.2024.

Отже, судом встановлено, що в порушення умов кредитного договору відповідач ухилився від взятих на себе зобов`язань, не погасив кредит та відсотки за користування ним, внаслідок чого згідно з наданим позивачем розрахунком його заборгованість перед позивачем становить: 71700,00 грн., з яких тіло кредиту в сумі 12000,00 грн., та процентами за користування кредитом в сумі 59700,00 грн.

У зв`язку з викладеним, суд вважає доведеним, не виконання відповідачем умов кредитного договору та наявність заборгованості за основною сумою боргу в розмірі 12000,00 грн.

Здійснивши перевірку правильності наданого позивачем розрахунку, зокрема нарахування процентів за користування кредитом, суд зазначає таке.

Згідно з ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 1%.

Відповідно до п. 17 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» (23.12.2023), установлено, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Отже, наведені норми, які регулюють питання споживчого кредитування, передбачають, що починаючи, з 24.12.2023 денна ставка має бути не більше 2,5%, з 23.04.2024 не більше 1,5%, а з 21.08.2024 не більше 1%. Незважаючи, на те, що розмір і порядок нарахування процентів за користування кредитом визначаються сторонами, вони повинні узгоджуватися із нормами законодавства.

Разом з тим, суд зауважує, що розрахунок процентів за користування кредитом здійснено первісним кредитором, виходячи із денної процентної ставки 2,50% в день за увесь період кредитування з 12.01.2024 по 29.07.2024 (200 днів).

Враховуючи викладене є всі підстави вважати, що розмір заборгованості по процентам визначений первісним кредитором, всього в розмірі 59700,00 грн., не відповідають чинним нормам Закону.

Тому, з урахуванням положень ч. 5 ст. 8 та п. 17 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 59700,00 грн процентів за користування кредитом підлягають частковому задоволенню в сумі 48240,00 грн, згідно з наступним розрахунком:

за період 12.01.2024 по 22.04.2024: 12000 грн х 2,50% х 102 днів = 30600,00 грн,

за період з 23.04.2024 по 29.07.2024: 12000 грн х 1,5% х 98 днів = 17640,00 грн,

30600,00 грн + 17640,00 грн =48240,00 грн.

Доказів на спростування наведеного чи власного контррозрахунку заборгованості відповідачем не надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Тому позовна вимога щодо стягнення з відповідача заборгованості за процентами за користування кредитом підлягає частковому задоволенню в сумі 48240,00 грн, згідно з розрахунком суду.

Отже, позов є частково обґрунтованим та таким, що підлягає частковому задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд зазначає, що відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на наведене, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені останнім та належним чином документально підтверджені витрати на сплату судового збору у сумі пропорційно задоволеній частині позовних вимог 84,02 % (60240,00 грн * 100 / 71700,00 грн), а саме у розмірі 2035,30 грн (2422,40 грн * 84,02%).

При вирішенні питання про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу суд виходить з наступного.

Зі змісту ст. 58 ЦПК України вбачається, що сторона, третя особа, а також особа, якій за законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Згідно ст. 15 ЦПК України представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Частиною четвертою статті 62 ЦПК України визначено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Статтею 137 ЦПК України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Витрати на правничу допомогу адвоката можуть включати в себе гонорар адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката.

Для того, щоб суд міг визначити розмір понесених витрат на правничу допомогу з метою їх подальшого розподілу, сторона по справі повинна подати детальний опис наданих робіт (послуг) та здійснених нею витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При відшкодуванні витрат на правничу допомогу розмір судових витрат встановлюється судом на підставі поданих доказів (договори, рахунки, акти виконаних робіт тощо). У такому випадку важливо, щоб договір про надання правничої допомоги був з прозорим ціноутворенням, аби суд міг об`єктивно оцінити вартість та обсяги роботи адвоката. Адвокат повинен також надати детальний опис виконаних робіт з наданням доказів (документального підтвердження) факту виконаних адвокатом робіт.

Розмір витрат на правничу допомогу адвоката встановлюється судом на підставі детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента у судовому процесі, сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження та ін.); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.

Отже, зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представником позивача суду надано: копію акт приймання передачі наданих послуг № 45 від 04.02.2025 до договору надання юридичних послуг 02/08/2024 від 02.08.2024; копію витягу з реєстру № 1 до акту приймання передачі наданих послуг; копія платіжної інструкції про сплату витрат на правову допомогу, відповідно до яких сума витрат склала 10000,00 грн.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, як зазначено в п. 95 Рішення у справі Баришевський проти України від 26.02.2015 року, п. 88 Рішення у справі Меріт проти України від 30.03.2004 року, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише в разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, однак, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині четвертій статті 137 ЦПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка зазначає про неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат. Для визначення суми відшкодування необхідно послуговуватися критеріями реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.

Враховуючи характер виконаних адвокатом робіт з надання правової допомоги у зв`язку із розглядом справи, з урахуванням принципів співмірності та розумності судових витрат, критерію реальності адвокатських витрат, а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної роботи, а саме того, що дана справа є типовою та юридично не складною, підготовка позову не потребує значного часу, справа розглянута без виклику сторін, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення судових витрат, понесених під час розгляду справи у розмірі 3000,00 грн., що підлягають задоволенню пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 2520,60 грн. (3000,00 грн *84,02%).

Враховуючи викладене, керуючись 509, 514, 525, 526, 530, 1048, 1054, 1055 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 258, 263-265, 274-279, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

ПозовТОВ «Факторингова Компанія «Укрглобал-Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Факторингова Компанія «Укрглобал-Фінанс» заборгованість за договором № 1231357 від 12.01.2024 про надання споживчого кредиту в розмірі 60240 (шістдесят тисяч двісті сорок) гривень 00 копійок, з яких 12000,00 грн. заборгованість за тілом кредиту та 48240,00 грн. заборгованість за несплаченими процентами за користування кредитом.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Факторингова Компанія «Укрглобал-Фінанс» судовий збір у розмірі 2035 (дві тисячі тридцять п`ять) гривень 30 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Факторингова Компанія «Укрглобал-Фінанс» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2520 (дві тисячі п`ятсот двадцять) гривень 60 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторингова Компанія «Укрглобал-Фінанс» (місто Київ, бульвар Вацлава Гавела, будинок 4, 03124, ЄДРПОУ 41915308, банківські реквізити: НОМЕР_4 в АТ «Сенс Банк» ).

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ).

Суддя О.А. Караул