Ухвала суду № 139091101, 18.08.2026, Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області

справа № 179/1566/18

провадження № 4-с/179/12/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2026 року с-ще Магдалинівка

Суддя Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області Кравченко О.Ю., перевіривши матеріали скарги ОСОБА_1 на дії та бездіяльність Самарівського відділу Державної виконавчої служби у Самарівському районі Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України щодо використання та неусунення недостовірних ідентифікаційних відомостей у виконавчих провадженнях,

ВСТАНОВИВ:

13 серпня 2026 року до Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області через підсистему «Електронний суд» надійшла скарга ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Погорілий Володимир Олександрович, на дії та бездіяльність Державної виконавчої служби у Самарівському районі Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України щодо використання та неусунення недостовірних ідентифікаційних відомостей у виконавчих провадженнях.

В обґрунтування скарги представник заявниці посилається на те, що ОСОБА_2 є спадкоємцем після смерті ОСОБА_3 .

Під час оформлення спадкових прав було встановлено наявність у Єдиному реєстрі боржників відомостей, пов`язаних із РНОКПП НОМЕР_1 , який належав ОСОБА_3 , що створює перешкоди для належного оформлення спадщини та безпосередньо зачіпає права і законні інтереси скаржника.

З метою встановлення підстав виникнення зазначених відомостей представником скаржника було направлено адвокатський запит до Самарівського відділу державної виконавчої служби у Самарівському районі Дніпропетровської області.

У відповідь на зазначене звернення Самарівським відділом державної виконавчої служби надано офіційну відповідь від 24.06.2026 року №96959, зі змісту якої встановлено обставини, що мають істотне значення для вирішення цього питання.

Органом державної виконавчої служби повідомлено, що у виконавчих провадженнях №57868353 та № 57868497 боржником була ОСОБА_4 , а не ОСОБА_3 . Водночас у відповіді ДВС зазначено, що у виконавчому листі № 179/1566/18, виданому Магдалинівським районним судом Дніпропетровської області 13.11.2018 року, щодо боржника ОСОБА_4 було зазначено РНОКПП НОМЕР_1 , який фактично належав ОСОБА_3 .

Таким чином, з офіційної відповіді органу ДВС одночасно вбачається, що: боржником у виконавчих провадженнях №57868353 та №57868497 була інша особа ОСОБА_4 ; ОСОБА_3 боржником у зазначених виконавчих провадженнях не була; водночас у виконавчому документі, на підставі якого здійснювалося примусове виконання, щодо іншого боржника був зазначений РНОКПП НОМЕР_1 , який належав ОСОБА_3 . Отже, наявна очевидна невідповідність між особою боржника та використаними для її ідентифікації відомостями.

Незважаючи на встановлення зазначеної невідповідності та звернення представника скаржника до органу державної виконавчої служби, наслідки використання РНОКПП ОСОБА_3 у виконавчих провадженнях щодо іншої особи не усунуті, що продовжує створювати негативні правові наслідки для скаржника при оформленні спадкових прав.

На підставі викладених обставин представник скаржника просить суд:

1. Визнати неправомірною бездіяльність Самарівського відділу державної виконавчої служби у Самарівському районі Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України щодо невжиття належних заходів для усунення наслідків використання РНОКПП ОСОБА_3 НОМЕР_1 у виконавчих провадженнях №57868353 та №57868497 після встановлення того, що ОСОБА_3 боржником у зазначених виконавчих провадженнях не була.

2. Зобов`язати Самарівський відділ державної виконавчої служби у Самарівському районі Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України в межах наданих законом повноважень вжити заходів щодо усунення неправильного зв`язку РНОКПП ОСОБА_3 НОМЕР_1 з виконавчими провадженнями №57868353 та №57868497, виправлення відповідних відомостей в Автоматизованій системі виконавчого провадження та Єдиному реєстрі боржників та усунення наслідків помилкової ідентифікації ОСОБА_3 як боржника.

Перевіривши скаргу та додані до неї матеріали, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст.447-1 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Відповідно до чч.1, 2 ст.74 Закону України «Про виконавче провадження», рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Суд зазначає, що після надходження на виконання виконавчого документу державний виконавець починає діяти як публічна посадова особа органу державної влади, реалізовує надані йому законом специфічні владні повноваження з виконання, зокрема, судового рішення.

Відповідно до положень ч.2 ст.19 Конституції України, ч.1, п.1 ч.2 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець повинен здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом, повинен вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Такі приписи не обмежують його повноважень на здійснення виконавчих дій, але водночас зобов`язують використовувати свої правомочності таким чином, щоб не порушувати права чи законні інтереси, зокрема, фізичних осіб.

Як вбачається зі змісту скарги, ОСОБА_1 не є стороною у виконавчих провадженнях №57868353 та №57868497.

Частина 1 ст.287 КАС України визначає, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Оскільки Цивільним процесуальним кодексом України не врегульовано порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця особами, які не є сторонами такого виконавчого провадження, то відповідно до ч.1 ст.287 КАС України такі спори відносяться до юрисдикції адміністративних судів та підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Подібний правовий висновок викладено, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі №815/2255/16, від 27 березня 2019 року у справі №823/359/18, від 05 червня 2019 року у справі №917/2267/14, від 03 липня 2019 року у справі №826/14603/17 та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 13 травня 2020 року у справі №320/6459/19.

Отже, відповідно до приписів ст.74 Закону України «Про виконавче провадження» та ч.1 ст.287 КАС України, рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця можуть бути оскаржені особами, які не є сторонами такого виконавчого провадження, до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Враховуючи викладене, подана ОСОБА_1 скарга не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а тому у відкритті провадження за цією скаргою слід відмовити та роз`яснити скаржнику її право на звернення з позовом до відповідного адміністративного суду за правилами, встановленими КАС України.

Керуючись ст.ст.186, 260, 261, 447-1 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

У відкритті провадження за скаргою ОСОБА_1 на дії та бездіяльність Державної виконавчої служби у Самарівському районі Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України щодо використання та неусунення недостовірних ідентифікаційних відомостей у виконавчих провадженнях - відмовити.

Роз`яснити заявниці її право на звернення з позовом до відповідного адміністративного суду за правилами, встановленими КАС України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвалу суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя О.Ю.Кравченко