Ухвала суду № 139090659, 18.08.2026, Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області

Справа № 740/507/26

Провадження № 2-п/740/12/26

УХВАЛА

18 серпня 2026 року місто Ніжин

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі

головуючого судді Роздайбіди О.В.,

при секретарі Дьоміній Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 12 травня 2026 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (надалі ТОВ «Бізнес Позика») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

04.06.2026 відповідач ОСОБА_1 подав до суду заяву про перегляд заочного рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 12 травня 2026 року у вищевказаній справі, із його скасуванням та призначенням справи до розгляду за правилами загального або спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Заява обгрунтована тим, що відповідач ОСОБА_1 рішення суду, судових повісток, ухвал, позовної заяви з додатками не отримував, в зв`язку з чим був позбавлений можливості надати свої заперечення, позов не містить жодних належних доказів обґрунтування та пропорційності щодо нарахування штрафних санкцій та процентів, що підлягають зменшенню, та їх нарахування після закінчення строку кредитування.

Згідно із ч. 1 ст. 287 ЦПК України заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Згідно заяви від 18 серпня 2026 року відповідач ОСОБА_1 просить провести судовий розгляд за його відсутності, заяву задовольнити.

Інші заяви, клопотання сторін станом на 18 серпня 2026 року відсутні.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Перевіривши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

Згідно з матеріалами справи у січні 2026 року ТОВ «Бізнес Позика» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 , в якому просило стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором № 208540-КС-002 від 17.12.2024 у розмірі 54562,00 грн, яка складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту 18400,00 грн; суми прострочених платежів по процентах 22062,00 грн; суми заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦКУ 14100,00 грн; та судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

Ухвалою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 19 лютого 2025 року відкрито провадження справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, судове засідання призначено на 11-15 год 25 березня 2026 року.

Відповідач у судове засідання не з`явився, при цьому отримав копію ухвали суду про відкриття провадження в справі, про що свідчить рекомендоване повідомлення з відміткою про вручення поштового відправлення, а саме «вручено особисто» 05.03.2026, про що міститься підпис. не повідомив про причини неявки в судове засідання, будь-яких заяв по суті справи чи з процесуальних питань не подавав, заперечень проти позову або заяви про розгляд справи без його участі не надав, не подав відзиву на позов, в зв`язку з чим судове засідання було відкладено на 10-30 год 12 травня 2026 року, про дату, час та місце розгляду відповідач повідомлений шляхом розміщення оголошення про виклик на офіційному веб-сайті «Судової влади України».

З урахуванням положень ст. 128, 223, 280 ЦПК України суд визнав за можливе проводити розгляд справи за відсутності відповідача та ухвалити у справі заочне рішення.

Положеннями ст.288 ЦПК України встановлено, що заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи, тобто заочне рішення підлягає скасуванню лише за наявності двох підстав, визначених у даній статті, зокрема, якщо буде встановлено, що відповідач, який був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, не з`явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Заочним рішенням Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 12 травня 2026 року позов ТОВ «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Бізнес Позика» заборгованість за кредитним договором № 208540-КС-002 від 17.12.2024 в розмірі 40462 гривні 00 копійок та судовий збір в розмірі 1974 гривні 16 копійок, в іншій частині позовних вимог відмовити.

За змістом п. 1 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день вручення судової повістки під розписку.

Згідно з п. 99-1 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009, рекомендовані листи з позначкою «Судова повістка», адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату, а у разі його відсутності будь кому з повнолітніх членів його сім`ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата (будь-кого із повнолітніх членів його сім`ї) за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку інформує адресата за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка». Якщо протягом трьох робочих днів після інформування адресат не з`явився за одержанням рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка», працівник поштового зв`язку робить позначку «адресат відсутній за вказаною адресою», яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.

Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду України, викладеним у постанові від 25.04.2018 у справі № 800/547/17, направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним. При цьому отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника.

Положеннями ст. 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» визначено, що реєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією адресою. У разі якщо особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює реєстрацію місця проживання за однією з цих адрес за власним вибором. За адресою зареєстрованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.

Згідно із ч. 6 ст. 187 ЦПК України у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб`єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.

Під час судового розгляду судом враховано відповідь Управління Центр надання адміністративних послуг від 13.02.2026, згідно з якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Таку саму адресу місця реєстрації відповідача зазначив і позивач у позовній заяві.

За змістом ч. 3 ст. 223 ЦПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки; неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з`явилася особа, яку він представляє, або інший її представник; неявки в судове засідання учасника справи, якщо з`явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов`язковою.

Як вже зазначалося, відповідач отримав копію ухвали суду про відкриття провадження в справі, про що свідчить підпис на рекомендованому повідомленні з відміткою «вручено особисто», а також повідомлений шляхом розміщення оголошення про виклик на офіційному веб-сайті «Судової влади України». тобто був повідомлений належним чином про день, час та місце розгляду справи, про причини неявки не повідомив суд, жодних заяв/клопотань не подавав, а тому суд на підставі ч. 3 ст. 223 ЦПК України розглянув справу за його відсутності, і ухвалив у справі заочне рішення.

Сам по собі факт неприбуття відповідачки, яка з урахуванням положень чинного законодавства була належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, не надає підстав для скасування заочного рішення.

Крім того, слід зауважити, що позовна заява подана в електронному вигляді через систему «Елекронний суд», і до позовної заяви позивачем додано докази надсилання відповідачці копії позовної заяви з додатками (поштова квитанція, опис вкладення в цінний лист), що відповідає вимогам ч. 1 ст. 177, ч. 4 ст. 43 ЦПК України.

Згідно із ч. 1 ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.

За змістом ч. 4 ст. 43 ЦПК України у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи. Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.

За змістом ст. 285 ЦПК України у заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначено обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання та (або) неповідомлення їх суду, а також причин неподання відзиву, і докази про це; посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача.

Європейський суд з прав людини наголошує, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, що передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (рішення у справі «Рябих проти Росії» від 24 липня 2003 року, пункти 5152).

Заява про перегляд заочного рішення обґрунтована також з посиланням на незгоду із викладеними у рішенні обставинами, зокрема і щодо необґрунтованого та непропорційного нарахування штрафних санкцій та процентів, при цьому докази, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, як того вимагає ст.288 ЦПК України, відповідачем не зазначені і не подані, тобто відповідач не реалізував надане йому законом право на подання до суду доказів та доведення своєї позиції. Незгода із судовим рішенням з посиланням на відсутність доказів зі сторони позивача,-не є безумовною підставою для задоволення заяви про перегляд заочного рішення.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (п.81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі №129/1033/13-ц, провадження №14-400цс19).

Із врахуванням викладеного обставини для скасування заочного рішення відповідно до ч. 1 ст. 288 ЦПК України в судовому засіданні не встановлені, що є підставою для залишення заяви без задоволення згідно з п. 1 ч. 3 ст. 287 ЦПК України.

Посилання відповідача щодо незгоди із судовим рішенням не позбавляють права останньої на апеляційне оскарження рішення суду в порядку ст. 352 ЦПК України.

Керуючись ст. 2, 12, 13, 258 - 261, 283, 284, 287 - 288 ЦПК України, суд

постановив:

Заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 12 травня 2026 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (надалі ТОВ «Бізнес Позика») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишити без задоволення.

Роз`яснити учасникам справи, що у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О. В. Роздайбіда