Рішення № 139090070, 19.08.2026, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2026 року м. ПолтаваСправа № 440/9454/26

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Костенко Г.В. розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якій просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2025;

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 12.03.2026 року №916310165694 про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок та виплату пенсії по інвалідності ОСОБА_1 відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з урахуванням коефіцієнту заробітної плати 12,90503, у розмірі, що був встановлений станом на 01.01.2025 року, починаючи з 01.03.2025 року - з урахуванням раніше виплачених сум пенсії.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що оскаржуване рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 12.03.2026 №916310165694, яким відмовлено у перерахунку пенсії ОСОБА_1 , є протиправним, необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню в судовому порядку.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 20.07.2026 відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 263 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачам надати відзиви на позов.

Представником Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області надано до суду відзив на позов, в якому заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у відзиві, зазначивши, що у серпні 2025 пенсійну справу приведено у відповідність з 01.03.2025. Розрахунок пенсії здійснено відповідно до частини 3 статті 59 Закону, та постанови Кабінету Міністрів України №1210 від 23.11.2011р. «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (зі змінами) виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2021 року (6000,00 грн.) та середньої заробітної плати (доходу) середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2020 рік (10340,35 грн.), коефіцієнт заробітної плати складає: 6000 грн. х 5: 10340,35 грн,= 2,90126. Загальний розмір пенсії з 01.03.2025 склав 18134,77грн., в тому числі: - 18102,94грн, - основний розмір пенсії (8913,83грн. (показник середньої заробітної плати в Україні, який враховується при проведенні індексації пенсії з 01.03.2025) х.2,90126 (індивідуальний коефіцієнт заробітку визначений виходячи з п`ятикратного розміру заробітної плати) х 70% (відсоток втрати працездатності); - 50 грн. - цільова допомога особам інвалідністю внаслідок війни згідно Закону України «Про поліпшення матеріального становища учасників бойових дій та осіб з інвалідністю інвалідів війни»; - 944,40 грн. - підвищення особам з інвалідністю внаслідок війни; згідно Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (2361грн.х 40%); - 379.60 грн. - щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю, відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам. з інвалідністю 2 -групи; - 975,06 грн. - обмеження в індексації з 01.03.2023 згідно постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168; - 367,11грн. - обмеження в індексації з 01.03.2025 згідно постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209. Виплата пенсії в новому розмірі проводиться позивачу з 01.09.2025, переплату пенсії не утримували. Станом на поточну дату загальний розмір пенсійної виплати становить 18228,37 грн.

Представником Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області надано до суду відзив на позов, в якому заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у відзиві, зазначивши, що на виконання заходів щодо порядку опрацювання перерахунків пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, обчислених відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» без обмеження максимальним розміром на виконання листа Пенсійного фонду України від 24.03.2025 № 2800-0301-9/19804 та рішення Другого сенату Конституційного Суду України від 20.03.2024 № 2-Р (ІІ)/2024 проведено аналіз документів пенсійної справи Позивача. В ході контрольних заходів виявлено відсутність будь-якої довідки про заробітну плату, одержану у 1986 1990 роках. Будь-яких інших документів, підтверджуючих заробіток в зоні ЧАЕС також у справі відсутні. Звертаю увагу суду, що позивач також не надає ніяких підтверджуючих його заробіток в зоні ЧАЕС документів, ні оригіналів, ні хоча б копій. Розмір пенсії Позивача складав станом на 01.03.2025 року 23610,00 грн. Пенсійну справу приведено у відповідність з 01.03.2025 року у серпні, переплату пенсії не утримували, оскільки виникла не з вини пенсіонера. З вересня 2025 року розмір пенсії Позивача складає 18134,77 грн. З урахуванням відсутності документів про заробіток в зоні відчуження проведено розрахунок пенсії ОСОБА_1 виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази, судом встановлено наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , є учасником ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, особою з інвалідністю 2 групи, з 2007 року перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області та отримував пенсію як особа з інвалідністю 2 групи, захворювання пов`язане з виконанням обов`язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, в розмірі фактичних збитків згідно Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Основний розмір пенсії був розрахований відповідно до статті 54 Закону "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з урахуванням коефіцієнту заробітної плати по довідці про заробіток в зоні відчуження - 12,90503, що підтверджується листом Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області № 17680-16118/Л-02/8-1600/25 від 06.10.2025 року.

У зв`язку із початком Антитерористичної операції в Донецькій області позивач був змушений покинути своє постійне місце проживання, з 01.04.2015 року та по теперішній час проживаю в м. Кременчуці Полтавської області та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області.

Відповідно до листа Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області № 18773-18851/Л-02/8-1600/25 від 17.10.2025 року виплата пенсії позивачу з 01.04.2015 здійснюється по спрощеному порядку за матеріалами електронної пенсійної справи. Паперова пенсійна справа до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області не надходила.

Відповідно до частини 1 статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством.

Розмір пенсії ОСОБА_1 було визначено Головним управлінням в Донецькій області згідно довідки Центрального архіву Міністерства оборони України від 07.07.1993 року № 51/6303 та заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження не менше календарного місяця у 1986 - 1990 роках, а саме ОРИГІНАЛУ довідки, виданої ВАТ "Дебальцевський завод металургійного машинобудування", код ЄДРПОУ 00187381.

Відповідно до пункту 30 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою Правління ПФУ від 25.11.2005 № 22-1 (у редакції, що діяла на момент мого звернення до Пенсійного фонду) документи, необхідні для призначення пенсії, можуть бути подані як в оригіналах, так і копіях, засвідчених у нотаріальному порядку або адміністрацією підприємства, установи, організації, що подає документи заявника для призначення пенсії, чи органом, що призначає пенсію. Документи про стаж, вік та заробітну плату подаються тільки в оригіналах.

У зв`язку з викладеним оригінал зазначеної довідки у позивача відсутній, оскільки він був переданий до територіального органу Пенсійного фонду України під час звернення за призначенням пенсії. Копія довідки не збереглася, оскільки позивач обґрунтовано виходив з того, що подані документи будуть належним чином збережені органом Пенсійного фонду.

В подальшому Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області розмір пенсії ОСОБА_1 обраховувався і виплачувався з урахуванням заробітної плати в зоні відчуження, оригінал якої був поданий до органу Пенсійного фонду.

Проте у вересні 2025 року позивачу було виплачено пенсію у зменшеному розмірі, а саме 18134,77 грн.

05 вересня 2025 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області з проханням надати роз`яснення щодо причини зменшення розміру пенсії з 01.09.2025 року.

Не дочекавшись відповіді, 26 вересня 2025 року позивач повторно звернувся до Відповідача із заявою в якій просив надати детальне обґрунтуванням причин зміни (зменшення) розміру моєї пенсії із посиланням на конкретні положення чинного законодавства, законів, постанов Кабінету Міністрів України чи інші нормативно-правові акти, які стали підставою для здійснення перерахунку.

У відповідь на його звернення від 01.09.2025 року, листом № 17680-16118/Л-02/8- 1600/25 від 06.10.2025 року ОСОБА_1 повідомили, що з моменту його перебування на облік в Головну управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області виплата пенсії здійснювалась по спрощеному порядку за матеріалами електронної пенсійної справи, основний розмір розраховувався із заробітку в зоні відчуження та коефіцієнт становив 12,90503.

В подальшому з 01.09.2025 року проведено перерахунок пенсії позивача без урахування заробітної плати в зоні відчуження, оскільки за електронною пенсійною справою неможливо визначити правильність розрахунку по довідці про заробітну плату, оскільки вона відсутня.

У відповідь на звернення від 26.09.2025 року позивачу надано відповідь № 18773-18851/Л- 02/8-1600/25 від 17.10.2025 року в якій фактично розписано складові по новому розрахунку, але відповідей на поставлені питання лист не містив. У вересні 2025 року з 01.03.2025 року (саме таке формулювання наведено в листі № 18773-18851/Л-02/8-1600/25 від 17.10.2025 року) позивачу виплачено пенсію у зменшеному розмірі, а саме 18 134,77 грн.

Зазначене відбулося з порушенням пункту 4 розділу XV "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", яким передбачено, що у разі якщо внаслідок перерахунку пенсії її розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

Жодного рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо зменшення розміру пенсії позивач не отримував.

Не погоджуючись із діями Відповідача -1, ОСОБА_1 звернувся до Пенсійного фонду України зі скаргою від 16.12.2025 року, в якій просив провести перевірку законності дій посадових осіб Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області та зобов`язати уповноважених осіб Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області повторно розглянути його звернення від 26.09.2025 року.

У відповідь на подану скаргу від 16.12.2025 року ОСОБА_1 отримав два листи: відповідь Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області та відповідь Пенсійного фонду України.

Листом № 5850-84866/Л-03/8-2800/26 від 20.01.2026 року Пенсійний фонд України повідомив ОСОБА_1 , що Головному управлінню Пенсійного фонду України в Полтавській області доручено повторно розглянути йогою заяву від 26.09.2025 року та повідомити мене про результати розгляду даної заяви.

У відповіді Відповідача від 27.01.2026 року наведено більш розгорнуті пояснення порівняно з попередньою відповіддю. Водночас відповіді на поставлене питання щодо надання посилань на норми законодавства де передбачено проведення "контрольних заходів" та здійснення перерахунку у сторону зменшення розміру пенсії мені так і не надано.

04.03.2026 року ОСОБА_1 знову звернувся із заявою до Головного управління Пенсійного фонду в Полтавській області про проведення перерахунку пенсії із застосуванням заробітку одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986 - 1987 роках.

Заяву за принципом екстериторіальності розглянуло Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області та винесло рішення №916310165694 від 12.03.2026 року про відмову у проведенні перерахунку пенсії, оскільки заявником не надано довідку про заробітну плату в зоні відчуження.

Не погоджуючись з рішенням про відмову у перерахунку пенсії, позивач звернувся до суду з даним позовом.

По суті спірних правовідносин, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно з п.6 ч.1 ст.92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Відповідно до ст.1 Закону України від 28.02.1991 № 796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон № 796-XII) цей закон спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв`язання пов`язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв`язання пов`язаних з цим проблем медичного і соціального характеру.

Згідно зі ст.49 Закону № 796-XII пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: державної пенсії; додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Відповідно до ч.1 ст.54 Закону № 796-XII пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством.

Статтею 57 Закону № 796-XII визначено, що обчислення середньомісячного заробітку провадиться відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань (ч.5 ст. 54 Закону №796-ХІІ, чинної на час виникнення спірних правовідносин).

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" затверджено Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, який визначає механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до ст. 54, 57 і 57 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Пенсії за бажанням осіб можуть призначатися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків.

Таким чином, призначення пенсії та її розмір ставиться у залежність від заробітної плати, яка фактично отримана працівником у період роботи у зоні відчуження.

Згідно з ч.4 ст.15 Закону №796-ХІІ, видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами).

Відповідно до п.2 Постанови КМУ №1210 було постановлено Пенсійному фонду України забезпечити здійснення перерахунку пенсій, призначених особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, до набрання чинності цією постановою, за матеріалами пенсійних справ.

Постановою КМУ від 09.12.2021 №1307 було внесено зміни до постанов Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" і від 26.09.2012 № 886 "Про комісії з визначення даних про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках", яка набрала чинності з 1 січня 2022 року, крім п.п.6 та 8 п.1 змін, затверджених цією постановою, які набирають чинності з 1 грудня 2022 року, зокрема було постановлено Пенсійному фонду України забезпечити здійснення перерахунку пенсій, призначених особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, до набрання чинності цією постановою, за документами, що містяться в матеріалах пенсійних справ з 1 січня 2022 року, з 1 березня 2022 року і з 1 грудня 2022 року на найбільш вигідних умовах.

Зазначеною постановою було передбачено, що в разі, якщо розмір пенсії, обчислений відповідно до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з урахуванням змін, затверджених цією постановою, буде більшим від розміру пенсії, обчисленої відповідно до Законів України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", здійснюється автоматичне, без звернення особи, переведення на пенсію на умовах, передбачених Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", за документами, що містяться в матеріалах пенсійних справ, про що органи Пенсійного фонду України інформують зазначених осіб шляхом надсилання листа або смс-повідомлення на номер мобільного телефону операторів мобільного зв`язку.

В спірному рішенні ГУПФУ Одеській області від 12.03.2026 року №916310165694 "Про відмову в перерахунку пенсії" зазначено, що позивачу відмовлено в перерахунку пенсії і, оскільки в ході контрольних заходів виявлено відсутність будь-якої довідки про заробітну плату, одержану у 1986 1990 роках. Будь-яких інших документів, підтверджуючих заробіток в зоні ЧАЕС також у справі відсутні. Позивач також не надає ніяких підтверджуючих його заробіток в зоні ЧАЕС документів, ні оригіналів, ні хоча б копій.

Суд не погоджується з такими твердженнями пенсійного органу, з огляду на наступне.

Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань підприємство ВАТ Дебальцівський завод металургійного машинобудування (код ЄДРПОУ 00187381), яким мені була видана довідка про заробіток в зоні відчуження ПРИПИНЕНО, а звернутись до архівної установи, яка знаходиться на непідконтрольній українській владі території, неможливо я вжив заходів для пошуку та отримання хоча б копії зазначеної довідки про заробітну плату в зоні відчуження у територіальних органів Пенсійного фонду в Донецькій та Полтавській областях, які, згідно із пунктом 4.8 розділу IV Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою Правління ПФУ від 25.11.2005 № 22-1 є відповідальними за збереження документів, наявних в пенсійній справі.

З метою отримання копії зазначеної довідки та з`ясування обставин її зберігання в матеріалах пенсійної справи позивач скористався правничою допомогою адвоката, яким в його інтересах було направлено два адвокатські запити від 24.04.2026 року за № 01-35 та № 01-36 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області та Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, відповідно.

Адвокатські запити містили питання процесуального характеру, що передбачені Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" чинні на момент мого переведення, а саме порядку переведення пенсійної справи у зв`язку зі зміною місця проживання.

На адвокатський запит Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області надано відповідь від 05.05.2026 року № 0500-0202-8/48248, що паперова справа залишилась на території непідконтрольній українській владі. Будь-яку іншу інформацію надати неможливо.

Відповіді на адвокатський запит від Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області не надійшло. Разом з тим від Головного управління Пенсійного фонду в Полтавській області надійшов лист №1600-0202-8/38318 від 06.05.2026 року на звернення від 19.12.2025 року. Вказану відповідь було надано лише через майже п`ять місяців після звернення, що не відповідає вимогам статті 20 Закону України "Про звернення громадян", відповідно до якої звернення громадян підлягають розгляду та вирішенню у строк не більше одного місяця з дня їх надходження.

Обов`язок Пенсійного фонду України зберігати документи пенсійної справи затверджено пунктом 4.8 розділу IV Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою Правління ПФУ від 25.11.2005 №22-1.

Відповідно пункту 4.8 Порядку (в редакції що діяла на момент переведення моєї пенсійної справи з Донецької області) заява про призначення пенсії з усіма поданими документами та рішенням про призначення пенсії зберігаються в окремій пенсійній справі на кожного пенсіонера.

Пенсійні справи зберігаються в органах, що призначають пенсії, за місцем проживання (реєстрації) або за місцем перебування пенсіонерів.

У 2015 році порядок переведення пенсійної справи у зв`язку зі зміною місця проживання здійснювався виключно в паперовій формі через фізичну пересилку матеріали, оскільки на той час єдиної централізованої цифрової системи ПФУ з електронними справами ще не існувало, процедура регулювалася нормами Порядку № 22-1 у редакції 2015 року і відбувалася за таким алгоритмом:

- особисте звернення пенсіонера до територіального органу за новим місцем проживання, подання заяви про запит пенсійної справи,

- управління ПФУ за новим місцем протягом кількох днів надсилало офіційний паперовий запит до ПФУ за колишнім місцем проживання,

- орган ПФУ за старим місцем знімав пенсіонера з обліку, закривав відомості та відправляв паперову справу до нового управління через поштовий зв`язок (Укрпоппу) замовним відправленням.

- після фізичного отримання паперової справи нове управління ПФУ реєструвало її та продовжувало нарахування виплат.

Оскільки для громадян, які у 2015 році переселялися з тимчасово окупованих територій чи зони АТО, паперову справу фізично витребувати було неможливо, для них ПФУ за новим місцем відкривав дублікат справи на підставі електронних баз даних або за наявними у пенсіонера паперовими документами.

Отже обов`язок зберігання документів з пенсійної справи покладений на територіальні органи Пенсійного фонду України, а не на пенсіонера.

Жодним нормативно-правовим актом, Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", ні Постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року № 1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" не передбачено подання пенсійному органу та зберігання в пенсійній справі первинних документів, на підставі яких була нарахована заробітна плата за роботу в зоні відчуження.

Заробітна плата за роботу в зоні відчуження при ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в грудні 1986 році мені була нарахована ВАТ "Дебальцевський завод металургійного машинобудування".

Довідка по формі і змісту відповідала всім вимогам Наказу Міністерства соціальної політики № 536 від 03.09.2012 року, оскільки була прийнята Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області та неодноразово застосовувалась органами Пенсійного фонду при перерахунках моєї пенсії по інвалідності.

Після набуття чинності постанови КМУ від 22.09.2004 року №1240 Пенсійний фонд України листом від 15.10.2004 року №9860/03 доручив управлінням пенсійного фонду України на місцях з 01.01.2005 року провести перерахунок пенсій працівникам підприємств (установ, організацій) військовозобов`язаних запасу, які в 1986-1990 роках були призвані на спеціальні військові збори для виконання робіт з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

При цьому основними документами при призначенні пенсій таким особам визначені довідки Міністерства оборони України, які повинні підтверджувати час, місце і тривалість робочого дня, підприємств, установ та організацій про заробітну плату. Оскільки зазначений лист Пенсійного фонду України від 15.10.2004 року №9860/03 відсутній у Позивача та не перебуває у відкритому доступі, вважаю за необхідне просити суд витребувати його у Пенсійного фонду України.

Копію довідки Центрального архіву Міністерства оборони України від 07.07.1993 року № 51/6303 Позивачем було подано до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області..

Отже чинним законодавством не передбачено одностороннього перерахунку пенсії у бік зменшення розміру пенсії.

Виходячи із викладеного, є всі підстави вважати дії Відповідача щодо перерахунку пенсії позивача без урахування заробітку, отриманого в зоні відчуження, протиправними.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до частини 1 статті 44 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі Закон №1058) призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.

Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання в електронній або паперовій формі заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.

Згідно з частиною 4 статті 45 Закону №1058 перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п`ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа; у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, - з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа.

Статтею 15 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (далі Закон №1788) передбачено, що умови, норми та порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом Української РСР "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" або надається право на одержання пенсій на підставах, передбачених цим Законом.

Закон України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі Закон №796) визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення.

Пунктом 13 Прикінцевих положень закону №1058 визначено, що у разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до законів України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про прокуратуру" та цього Закону, призначається одна пенсія за вибором особи.

Статтею 9 Закону №796 визначено, що особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, є: 1) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків; 2) потерпілі від Чорнобильської катастрофи - громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи; 3) громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації інших ядерних аварій та їх наслідків, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт; 4) громадяни, які постраждали від радіоактивного опромінення внаслідок будь-якої аварії, порушення правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушення правил зберігання і захоронення радіоактивних речовин, що сталося не з вини потерпілих.

Відповідно до статті 10 Закону №796 учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов`язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.

Частиною 1, 2 статті 54 Закону №796 встановлено, що пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством.

Отже, особи, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та є інвалідами 2 групи по захворюванню, що пов`язане з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС мають право на пенсію по інвалідності та можуть призначатись за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986 1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків.

Я, ОСОБА_1 , отримував пенсію як особа з інвалідністю ІІ групи відповідно до Закону №796.

Всі необхідні документи, в тому числі довідка про заробіток в зоні відчуження, мною подавались до територіального органу Пенсійного фонду України в Донецькій області.

Жодних зауважень до документів не було, що підтверджується тим, що позивачу було призначено пенсію у розмірі відшкодування збитків, з урахуванням заробітної плати за/ грудень 1986 року, яку я отримував у встановленому розмірі до вересня 2025 року.

Відповідно до пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» при прийманні документів орган, що призначає пенсію:

1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;

2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;

3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

Цей алгоритм ще раз підтверджує, що жодних зауважень до довідки про заробітну плату в зоні відчуження у Пенсійного фонду не було.

Пенсію було призначено і виплата продовжувалась з урахуванням коефіцієнту заробітної плати по довідці про заробіток в зоні відчуження - 12,90503 до вересня 2025 року.

Отже, в матеріалах справи містяться достатні докази призначення позивачу пенсії по інвалідності (в розмірі відшкодування збитків) ІІ групи (каліцтво/захворювання пов`язане з ліквідацією аварії на ЧАЕC) відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Разом з тим, суд звертає увагу, що органи Пенсійного фонду не повинні ігнорувати власні рішення, що були прийняті раніше, скасовувати їх, вносити до них зміни, якщо відповідно до цих рішень виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб`єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є "гарантією стабільності суспільних відносин" між органами Пенсійного фонду і громадянами, породжує у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в Рішенні Конституційного Суду України від 16.04.2009 № 7-рп/2009.

Відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

У п. 70, 71 рішення по справі "Рисовський проти України" від 20.10.2011 (заява № 29979/04, набуло статусу остаточного 20.01.2012) Європейський суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб.

Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

Принцип належного урядування, як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити минулу помилку не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків.

Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (див., серед інших джерел, mutatis mutandis, зазначене вище рішення у справі Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки (Pincova and Pine v. the Czech Republic), n. 58, а також рішення у справі Ґаші проти Хорватії (Gashi v. Croatia), заява № 32457/05, п. 40, від 13.12.2007, та у справі Трґо проти Хорватії (Trgo v. Croatia), заява № 35298/04, п. 67, від 11.06.2009).

Зважаючи на такі рекомендації, адміністративний суд у даній справі також не може погодитися з позбавленням позивача права на зменшення пенсії, розмір якої раніше був визначений органом Пенсійного фонду, оскільки таке не відповідає принципу "належного урядування".

Окрім того, Європейський суд з прав людини у п.52, 56 рішення від 14.10.2010 у справі Щокін проти України зазначив, що тлумачення й застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Однак суд зобов`язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції з погляду тлумачення їх у практиці Європейського суду з прав людини. На думку Європейського суду з прав людини, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості й точності, які передбачали можливість різного тлумачення, порушує вимогу якості закону, передбачену Конвенцією, і не забезпечує адекватного захисту від свавільного втручання публічних органів державної влади в майнові права заявника.

Отже, в разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Особи, які приймали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, але з вини організації в складі якої особа виконувала роботу в зоні відчуження, не було збережено первинні документи, які підтверджують період роботи в зоні відчуження, мають право на призначення/перерахунок пенсії виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків.

При цьому суд зазначає, що на працівника, не можна покладати відповідальність за відсутність на підприємстві в складі якого особа виконувала роботу в зоні відчуження, первинних документів, які підтверджують період роботи в зоні відчуження. Відсутність первинних документів не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо призначення/перерахунку пенсії виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків на підставі cт. 54 Закону № 796-ХІІ.

Відтак, відсутність первинних документів не може бути підставою для відмови у нарахуванні пенсії виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1987 році. Відповідальність за відсутність первинних документів докладається на власника підприємства, а не працівника (пенсіонера).

За таких підстав, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №916310165694 від 12.03.2026 "Про відмову в перерахунку пенсії" є протиправним та підлягає скасуванню.

Рішенням Конституційного Суду України від 20.03.2024 № 2-р(II)/2024 (справа № 3-123/2023(229/23)) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), припис ст.2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи від 08.07.2011 № 3668-VI зі змінами, що поширює свою дію на Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-XII зі змінами, припис першого речення ч.3 ст.67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-XII зі змінами.

Також зазначено, що припис ст. 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 № 3668-VI зі змінами, що поширює свою дію на Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796-XII зі змінами, припис першого речення ч.3 ст.67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796-XII зі змінами, визнані неконституційними, утрачають чинність із дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Рішення Конституційного Суду України є обов`язковим, остаточним та таким, що не може бути оскаржено.

Судом встановлено, що згідно розрахунку пенсії, при призначенні пенсії по інвалідності позивачу застосовано індивідуальний коефіцієнт для обчислення пенсії 12,90503.

Разом з тим, згідно розрахунку пенсії здійснено відповідно до частини 3 статті 59 Закону, та постанови Кабінету Міністрів України №1210 від 23.11.2011р. «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (зі змінами) виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2021 року (6000,00 грн.) та середньої заробітної плати (доходу) середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2020 рік (10340,35 грн.), коефіцієнт заробітної плати складає: 6000 грн. х 5: 10340,35 грн,= 2,90126. Загальний розмір пенсії з 01.03.2025 склав 18134,77грн., в тому числі: - 18102,94грн, - основний розмір пенсії (8913,83грн. (показник середньої заробітної плати в Україні, який враховується при проведенні індексації пенсії з 01.03.2025) х.2,90126 (індивідуальний коефіцієнт заробітку визначений виходячи з п`ятикратного розміру заробітної плати) х 70% (відсоток втрати працездатності); - 50 грн. - цільова допомога особам інвалідністю внаслідок війни згідно Закону України «Про поліпшення матеріального становища учасників бойових дій та осіб з інвалідністю інвалідів війни»; - 944,40 грн. - підвищення особам з інвалідністю внаслідок війни; згідно Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (2361грн.х 40%); 379.60 грн. - щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю, відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам. з інвалідністю 2 -групи; - 975,06 грн. - обмеження в індексації з 01.03.2023 згідно постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168; - 367,11грн. - обмеження в індексації з 01.03.2025 згідно постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209. Станом на поточну дату загальний розмір пенсійної виплати становить 18228,37 грн.

В той час, як станом на 28.02.2025 позивачу було визначено пенсію з урахуванням її обмеження максимальним розміром на рівні десяти прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність 23610 грн. Структура місячної пенсійної виплати позивача складалась наступним чином: - 72218,22грн, - основний розмір пенсії (7994,47грн, (показник середньої заробітної плати в Україні, який враховується при проведенні індексації пенсії з.01.03.2024) х 12,90503 (індивідуальний коефіцієнт заробітку, визначеного за грудень 1986 за даними електронної пенсійної справи) х 70% (відсоток втрати працездатності); - 50 грн, - цільова допомога особам з інвалідністю внаслідок війни згідно Закону України «Про поліпшення матеріального становища учасників бойових дій та осіб з інвалідністю інвалідів війни»; - 944,40 грн. - підвищення особам з інвалідністю внаслідок війни згідно Закону, України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту (2361грн. Х 40%); - 379,60 грн. - щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю, відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок «Чорнобильської катастрофи» особам з інвалідністю 2 групи; - 9509,23 грн. - обмеження в індексації з 01.03.2023 згідно постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168; - 3824,73грн. - обмеження в індексації з 01.03.2024 згідно постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185; - 60258,26 грн.- розмір пенсії з надбавками; - 23610 грн., - максимальний розмір пенсії.

За таких підстав, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог шляхом зобов`язання пенсійного органу здійснити перерахунок пенсії здійснити перерахунок та виплату пенсії по інвалідності ОСОБА_1 відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з урахуванням коефіцієнту заробітної плати 12,90503, у розмірі, що був встановлений станом на 01.01.2025 року, починаючи з 01.03.2025 року - з урахуванням раніше виплачених сум пенсії.

З приводу визначення пенсійного органу, на який покладається обов`язок здійснення перерахунку пенсії позивача, слід зазначити наступне.

Відповідно до пунктів 4.1-4.3 розділу ІV постанови правління ПФУ Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 1058 від 25.11.2005 року № 22-1, заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію.

При прийманні документів працівник сервісного центру реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта.

Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.

Згідно пункту 4.10 постанови правління ПФУ № 22-1, після призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший вид електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем фактичного проживання особи, за місцезнаходженням установи виконання покарань, де відбуває покарання засуджений до позбавлення (обмеження) волі, для здійснення виплати пенсії.

Зважаючи, що заяву про перерахунок пенсії розглядало Головне управління ПФУ в Одеській області, перерахунок пенсії не здійснено, відповідно, не передано електронну пенсійну справу до ПФУ за місцем фактичного проживання позивача, тобто, до Головного управління ПФУ в Полтавській області, суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління ПФУ в Одеській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з застосуванням індивідуального коефіцієнта заробітної плати 12,90503 з урахуванням раніше виплачених сум пенсії, з урахуванням висновків суду.

Таким чином, позовні вимоги в цій частині, пред`явлені ГУ ПФУ в Полтавській області, не підлягають задоволенню.

Отже, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Розподіл судових витрат відповідно до положень статті 139 КАС України не здійснюється, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору.

Керуючись ст. ст. 2, 6-10, 13, 14, 77, 139, 205, 242-246, 250, 255, 257-263, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Гоголя, 34, м. Полтава, код ЄДРПОУ 13967927), Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м.Одеса, Одеська область, код ЄДРПОУ 20987385) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2025.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 12.03.2026 №916310165694 про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 ;

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату пенсії по інвалідності ОСОБА_1 відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з урахуванням коефіцієнту заробітної плати 12,90503, у розмірі, що був встановлений станом на 01.01.2025 року, починаючи з 01.03.2025 року - з урахуванням раніше виплачених сум пенсії.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Головуючий суддя Г.В. Костенко