Ухвала суду № 139089807, 19.08.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/19378/26

УХВАЛА

19 серпня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скупінської О.В., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Голови Одеської обласної державної адміністрації Начальника Одеської обласної державної адміністрації Кіпера Олега Олександровича (65032, м. Одеса, пр. Шевченка, 4, код ЄДРПОУ 00022585) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И В :

До Одеського окружного адміністративного суду 29.06.2026 надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Одеської обласної державної адміністрації Одеської обласної військової адміністрації в особі голови (начальника) Олега Олександровича Кіпера, в якій позивач просить суд:

1. Визнати бездіяльність Одеської обласної державної адміністрації, Одеської обласної військової адміністрації в особі голови (начальника) О. Кіпера щодо вилучення з Переліків-додатків до розпоряджень від 26.07.2024 року № 694/А-2024 в редакції розпорядження від 30.08.2024 № 830/A-2024 та № 695/A-2024 назву вулиці Коблевської (назва після перейменування вулиця Павла Зеленого), назву ОСОБА_2 (назва після перейменування Проспект Князя Ярослава Мудрого) та пам`ятник ОСОБА_3 на підставі Переліку осіб та подій, що не містять символіку російської імперської політики (Перелік № 2 Українського інституту національної пам`яті, опублікований 8.10.2025 року) та фахового висновку Українського інституту національної пам`яті « Валентин Глушко» від 22.10.2025 року протиправною та скасувати:

а) розпорядження голови начальника Одеської обласної державної адміністрації, Одеської обласної військової адміністрації О. Кіпера № 694/A-2024 від 26.07.2024 року « Про перейменування об`єктів топонімії у населених пунктах Одеської області» в редакції його розпорядження від 30.08.2024 № 830/A-2024 «Про внесення змін у додаток до розпорядження голови (начальника) Одеської обласної державної адміністрації від 26 липня 2024 року № 694/А-2024 в ЧАСТИНІ ВКАЗІВКИ у Переліку об`єктів топонімії у населених пунктах, назви яких містять символіку російської імперської політики, або присвячені особам/подіям, зазначеним у Законі Україні « Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії» та підлягають перейменуванню, ВУЛИЦІ КОБЛЕВСЬКОЇ (назва після перейменування вулиця Павла Зеленого) та ПРОСПЕКТА АКАДЕМІКА ГЛУШКА (назва після перейменування Проспект Князя Ярослава Мудрого);

6) розпорядження голови, начальника Одеської обласної державної адміністрації, Одеської обласної військової адміністрації О. Кіпера від 26.07.2024 № 695/А-2024 « Про демонтаж (вилучення з публічного простору пам`ятників, пам`ятних знаків, їх окремих елементів, що містять символіку російської імперської політики в Одеській області» В ЧАСТИНІ ВКАЗІВКИ у Переліку пам`ятників, пам`ятних знаків, їх окремих елементів, що містять символіку російської імперської політики або присвячені особам/подіям, зазначеним у Законі України « Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії» та підлягають демонтажу (перенесенню, вилученню) з публічного простору ПАМ`ЯТНИКА ГЛУШКУ В.П.- академіку, вченому в галузі космонавтики, двічі Герою Соціалістичної праці, місце знаходження м. Одеса, проспект Академіка Глушка (№ 2);

2. Зобов`язати Одеську обласну державну адміністрацію, Одеську обласну військову адміністрацію здійснити дії, у тому числі згідно з Порядком ведення словників Єдиних і Державних реєстрів і інформаційно-комунікаційних (автоматизованих), створення та забезпечення яких віднесено законодавством до компетенції Міністерства юстиції України для повернення назви «Вулиця Коблевська» (зараз вулиця Павла Зеленого) та назви «Проспект Академіка Глушка» (зараз «Проспект Князя Ярослава Мудрого»).

Відповідно до п.п. 3, 5, 6 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Ухвалою судді від 03.07.2026 постановлено позовну заяву залишити без руху встановивши 10-денний строк для усунення недоліків, шляхом надання до суду позовної заяви з вимогами, викладеними у відповідності до ч. 1 ст. 5 КАС України, шляхом визначення в ній, які саме протиправні, на його переконання, рішення, дії та бездіяльність, кожного з відповідачів призвели до порушення його прав та оскаржуються ним до суду.

08.07.2026 від позивачки на адресу суду надійшла заява (вх. №76740/26) про долучення в якості додатку позовної заяви в новій редакції, в якій в якості відповідача зазначено Голова Одеської обласної державної адміністрації Начальник Одеської обласної державної адміністрації Кіпер Олег Олександрович та відповідно позовні вимоги викладені наступним чином:

1. Визнати бездіяльність голови Одеської обласної державної адміністрації, начальника Одеської обласної військової адміністрації Кіпера Олега Олександровича щодо вилучення з Переліків - додатків до розпоряджень від 26.07.2024 року № 694/А-2024 в редакції розпорядження від 30.08.2024 № 830/A-2024 та № 695/А-2024 назви вулиці Коблевської (назва після перейменування вулиця Павла Зеленого), назви Проспекта Академіка Глушка (назва після перейменування Проспект Князя Ярослава Мудрого) та пам`ятник ОСОБА_3 на підставі Переліку осіб та подій, що не містять символіку російської імперської політики (Перелік № 2 Українського інституту національної пам`яті, опублікований 8.10.2025 року) та фахового висновку Українського інституту національної пам`яті «Валентин Глушко» від 22.10.2025 року ПРОТИПРАВНОЮ ТА СКАСУВАТИ:

а) розпорядження голови Одеської обласної державної адміністрації, начальника Одеської обласної військової адміністрації О. Кіпера № 694/А-2024 від 26.07.2024 року «Про перейменування об`єктів топонімії у населених пунктах Одеської області» в редакції його розпорядження від 30.08.2024 № 830/A-2024 «Про внесення змін у додаток до розпорядження голови (начальника) Одеської обласної державної адміністрації від 26 липня 2024 року № 694/А-2024 в ЧАСТИНІ ВКАЗІВКИ у Переліку об`єктів топонімії у населених пунктах, назви яких містять символіку російської імперської політики, або присвячені особам/подіям, зазначеним у Законі Україні «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії» та підлягають перейменуванню, ВУЛИЦІ КОБЛЕВСЬКОЇ (назва після перейменування вулиця Павла Зеленого) та ПРОСПЕКТА АКАДЕМІКА ГЛУШКА (назва після перейменування Проспект Князя Ярослава Мудрого);

б) розпорядження голови Одеської обласної державної адміністрації, начальника обласної військової адміністрації О. Кіпера від 26.07.2024 № 695/A 2024 « Про демонтаж (вилучення з публічного простору пам`ятників, пам`ятних знаків, їх окремих елементів, що містять символіку російської імперської політики в Одеській області» В ЧАСТИНІ ВКАЗІВКИ у Переліку пам`ятників, пам`ятних знаків, їх окремих елементів, що містять символіку російської імперської політики або присвячені особам/подіям, зазначеним у Законі України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії» та підлягають демонтажу (перенесенню, вилученню) з публічного простору ПАМ`ЯТНИКА ГЛУШКУ В.П.- академіку, вченому в галузі космонавтики, двічі Герою Соціалістичної праці, місце знаходження м. Одеса, проспект Академіка Глушка (№ 2);

2. Зобов`язати голову Одеської обласної державної адміністрації, начальника Одеської обласної військової адміністрації Кіпера Олега Олександровича здійснити дії, у тому числі згідно з Порядком ведення словників Єдиних і Державних реєстрів і інформаційно-комунікаційних (автоматизованих), створення та забезпечення яких віднесено законодавством до компетенції Міністерства юстиції України для повернення назви «Вулиця Коблевська» (зараз вулиця Павла Зеленого) та назви «Проспект Академіка Глушка» (зараз «Проспект Князя Ярослава Мудрого»).

В обгрунтування позовних вимог зазначила, що розпорядженням голови (начальника) Одеської обласної державної адміністрації, Одеської обласної військової адміністрації О. Кіпера від 26.07,2024 року № 694/А-2024 «Про перейменування об`єктів топонімії у населених пунктах Одеської області» були перейменовані об`єкти топонімії у населених пунктах, назви яких містять символіку російської імперської політики або присвячені особам/подіям, зазначеним у Законі України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики Україні і деколонізацію топонімії». В додатку цього розпорядження, який названий Переліком вищеозначених об`єктів топонімії вказано місто Одеса і у ньому в тому числі вулиця Коблевська (назва після перейменування вулиця Павла Зеленого) та проспект Академіка Глушка (назва після перейменування Проспект Князя Ярослава Мудрого). Також розпорядженням голови ( начальника) Одеської обласної державної адміністрації, Одеської обласної військової адміністрації О. Кіпера від 26.07.2024 року № 695/А-2024 «Про демонтаж (вилучення) з публічного простору пам`ятників, пам`ятних знаків, їх окремих елементів, що містять символіку російської імперської політики в Одеській області вирішено демонтувати (перенести, вилучити) з публічного простору пам`ятники, пам`ятні знаки, їх окремі елементи, що містять символіку російської імперської політики або присвячені особам/подіям, зазначеним в Законі України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії».

В додатку цього розпорядження, який названий Переліком вищеозначених пам`ятників, пам`ятних знаків, їх окремих елементів, вказаний пам`ятник Глушку В.П.- академіку, вченому в галузі космонавтики, двічі Герою Соціалістичної праці, місце знаходження м. Одеса, проспект Академіка Глушка. При цьому в Переліку вказано, що вказані в ньому пам`ятники, пам`ятні знаки, їх окремі елементи підлягають демонтажу (перенесенню, вилученню) з публічного простору. Крім того, пізніше відповідачем було винесено розпорядження від 30.08.2024 року № 830/A-2024 «Про внесення змін у додаток до розпорядження голови (начальника) Одеської обласної державної (військової) адміністрації від 26.07,2024 року № 694/А-2024. Цим розпорядженням були внесені зміни до Переліку об`єктів топонімії, які містять символіку російської імперської політики.

З огляду на викладене вище об`єкти (географічні об`єкти, назви юридичних осіб та об`єктів прав власності, пам`ятники та пам`ятні знаки), присвячені радянському інженерові, вченому в галузі ракетно-космічної техніки ОСОБА_3 (1908-1989) не містять обмежень, установлених Законом України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії», а отже, не належать до символіки російської імперської політики. Таким чином, Український інститут національної пам`яті, як центральний орган виконавчої влади, декларував, що і Томас Коблеі академік В.П. Глушко не являються символами російської імперської політики, як і об`єкти топонімії, які носять їх імена.

Ухвалою судді від 13.07.2026 постановлено прийняти до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 та відкрити провадження у адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Відповідно до ч.13 ст.171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Ухвалою суду від 13.07.2026 постановлено позовну заяву залишити без руху, встановивши 3-денний строк для усунення недоліків, шляхом надання до суду докази додаткової сплати судового збору у розмірі 1 426,40 грн.

15.07.2026 до суду надійшло дві заяви (вх. №79861/26) про долучення квитанції про сплату судового збору №1.757144771.1 від 15.07.2026 у сумі 1426,40 грн.

Згідно даних КП «Діловодство спеціалізованого суду» судовий збір за квитанцією №1.757144771.1 від 15.07.2026 у розмірі 1426,40 грн зараховано до спеціального фонду Державного бюджету України.

Ухвалою суду від 23.07.2026 постановлено продовжити розгляд справи №420/19378/26.

29.07.2026 від представника відповідача (вх. №ЕС/85846/26) надійшло клопотання в якому заявник просить суд залишити без розгляду на підставі частини третьої статті 123 та пункту 8 частини першої статті 240 КАС України позовні вимоги про скасування у спірній частині розпоряджень від 26.07.2024 № 694/А-2024, від 30.08.2024 № 830/А-2024 та від 26.07.2024 № 695/А-2024 у зв`язку з пропуском строку звернення до адміністративного суду; у задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 відмовити повністю.

У вказаному клопотанні зазначили, що відповідач визнає факт прийняття розпоряджень від 26.07.2024 №694/А-2024 і №695/ А-2024 та внесення змін до додатка до розпорядження №694/А-2024 розпорядженням від 30.08.2024 №830/А-2024. Відповідач визнає, що внаслідок розпорядження № 694/А-2024 вулицю Коблевську перейменовано на вулицю Павла Зеленого, а проспект Академіка Глушка на проспект Князя Ярослава Мудрого; пам`ятник В. П. Глушку включено до додатка до розпорядження № 695/А-2024. Відповідач визнає факт оприлюднення УІНП у 2025 році Переліку осіб та подій, що не містять символіки російської імперської політики, до якого включено Томаса (Фому) Кобле та фахового висновку від 22.10.2025 щодо ОСОБА_3 . Відповідач заперечує, що матеріали УІНП опубліковані після прийняття відповідних розпоряджень, автоматично свідчать про протиправність розпоряджень на момент їх прийняття або встановлюють обов`язок ухвалити саме те рішення, якого вимагає позивачка. Відповідач заперечує наявність протиправної бездіяльності, порушення індивідуальних прав позивачки, а також належність і ефективність заявленого нею способу судового захисту.

Щодо пропуску строку звернення зазначили, що з матеріалів, на які посилається сама позивачка, вбачається, що 18.08.2024 вона разом з іншими особами звернулася до голови Одеської обласної державної адміністрації із вимогою переглянути/скасувати розпорядження № 694/А-2024 та № 695/А-2024. Отже, не пізніше 18.08.2024 їй були відомі зміст розпоряджень, об`єкти, яких вони стосуються, та наслідки, з якими вона не погоджувалася. Листом Одеської обласної державної (військової) адміністрації від 18.09.2024 № Ко-1938-1.1-01/4534 позивачці та іншим заявникам було надано відповідь із викладенням підстав прийнятих рішень. Навіть, якщо обчислювати строк від дати цієї відповіді, він закінчився 18.03.2025. Якщо обчислювати його від 18.08.2024, строк закінчився 18.02.2025. Позов подано 29.06.2026, тобто більш ніж через рік після спливу кожного із зазначених строків.

05.08.2026 від позивачки надійшла відповідь на відзив (вх. №89201/26) зазначивши, що позовні вимоги виникли у зв`язку з відмовою відповідача у січні 2026 року враховувати та використовувати у своїй роботі роз`яснення та рекомендації Українського інституту національної пам`яті у вигляді Переліку №2. Оскільки звернулась до суду з позовними вимогами 29.06.2026 після отриманої у січні 2026 року відповіді відповідача від 13.01.2026 року №Ко-3521-1.1-09/115, відтак строк звернення до адміністративного суду не пропущений.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає за необхідне залишити без руху позовну заяву з огляду на наступне.

Згідно з частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частина третя статті 122 КАС України передбачає, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Стаття 264 КАС України визначає особливості провадження у справах щодо оскарження нормативно-правових актів органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування та інших суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до норм пункту 2 частини першої статті 264 КАС України правила цієї статті поширюються на розгляд адміністративних справ щодо: законності та відповідності правовим актам вищої юридичної сили нормативно-правових актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, інших суб`єктів владних повноважень.

Згідно частини третьої цієї статті нормативно-правові акти можуть бути оскаржені до адміністративного суду протягом всього строку їх чинності.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» на виконання Конституції України, законів України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, які відповідно до закону забезпечують нормативно-правове регулювання власних і делегованих повноважень, голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження, а керівники структурних підрозділів - накази.

Розпорядження голів місцевих державних адміністрацій, прийняті в межах їх компетенції, є обов`язковими для виконання на відповідній території всіма органами, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами та громадянами.

При цьому, згідно із пунктом 18 частини першої статті 4 КАС України нормативно-правовий акт - це акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який установлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування.

Індивідуальний акт - це акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті (рішенні) особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк (пункт 19 частини першої статті 4 КАС України).

За владно-регулятивною природою всі юридичні акти поділяються на правотворчі, правотлумачні (правоінтерпретаційні) та правозастосовні. Нормативно-правові акти належать до правотворчих, а індивідуальні - до правозастосовних.

Нормативно-правовий акт - це письмовий документ компетентного органу держави, уповноваженого нею органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта, в якому закріплено забезпечуване нею формально обов`язкове правило поведінки загального характеру. Такий акт приймається як шляхом безпосереднього волевиявлення народу, так і уповноваженим на це суб`єктом за встановленою процедурою, розрахований на невизначене коло осіб і на багаторазове застосування.

Натомість індивідуально-правові акти, як результати правозастосування, адресовані конкретним особам, тобто є формально обов`язковими для персоніфікованих (чітко визначених) суб`єктів; містять індивідуальні приписи, в яких зафіксовані суб`єктивні права та/чи обов`язки адресатів цих актів; розраховані на врегулювання лише конкретної життєвої ситуації, а тому їх юридична чинність (формальна обов`язковість) вичерпується одноразовою реалізацією. Крім того, такі акти не можуть мати зворотної дії в часі, а свій зовнішній прояв можуть отримувати не лише в письмовій (документальній), але й в усній (вербальній) або ж фізично-діяльнісній (конклюдентній) формах.

З огляду на викладене, нормативно-правовий акт містить загальнообов`язкові правила поведінки (норми права), тоді як акт застосування норм права (індивідуальний акт) - індивідуально-конкретні приписи, що є результатом застосування норм права; вимоги нормативно-правового акта стосуються всіх суб`єктів, які опиняються в нормативно регламентованій ситуації, а акт застосування норм права адресується конкретним суб`єктам і створює права та/чи обов`язки лише для цих суб`єктів; нормативно-правовий акт регулює певний вид суспільних відносин, а акт застосування норм права - конкретну життєву ситуацію; нормативно-правовий акт діє впродовж тривалого часу та не вичерпує своєї дії фактами його застосування, тоді як дія акта застосування норм права закінчується у зв`язку з припиненням конкретних правовідносин.

Такий правовий висновок сформований Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 05 лютого 2020 у справі № 9901/520/19.

Згідно з пунктом 6 статті 7 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 21.03.2023 № 3005-IX «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії» Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським, районним державним адміністраціям, Верховній Раді Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, військовим адміністраціям населеного пункту (населених пунктів), військово-цивільним адміністраціям населеного пункту (населених пунктів) у шестимісячний строк з дня набрання чинності цим Законом у встановленому законодавством порядку здійснити демонтаж (перенесення) з публічного простору пам`ятників, пам`ятних знаків, присвячених особам, які обіймали керівні посади в органах влади і управління, політичних організаціях, партіях, збройних формуваннях Російського царства (Московського царства), Російської імперії, Російської республіки, Російської держави, Російської Соціалістичної Федеративної Радянської Республіки, Російської Радянської Федеративної Соціалістичної Республіки, Союзу Радянських Соціалістичних Республік, Російської Федерації, територіальних утворень, адміністративно-територіальних одиниць, у тому числі невизнаних, що створювалися під час реалізації російської імперської політики на окупованих, анексованих чи в інший спосіб зайнятих Російським царством (Московським царством), Російською імперією, Російською республікою, Російською державою, Російською Соціалістичною Федеративною Радянською Республікою, Російською Радянською Федеративною Соціалістичною Республікою, Союзом Радянських Соціалістичних Республік, Російською Федерацією територіях, і брали участь або сприяли реалізації російської імперської політики, публічно, у тому числі в медіа, у літературних та інших мистецьких творах, підтримували, глорифікували або виправдовували російську імперську політику, закликали до русифікації чи українофобії (крім зображень, пам`ятників, пам`ятних знаків, написів, присвячених особам, пов`язаним із захистом політичних, економічних, культурних прав Українського народу, розвитком української національної державності, науки, культури), працівникам радянських органів державної безпеки всіх рівнів, або які містять символіку російської імперської політики, демонтаж (вилучення) з публічного простору окремих елементів пам`ятників, пам`ятних знаків, що містять символіку російської імперської політики, а також у встановленому законодавством порядку перейменувати райони у містах, сквери, бульвари, вулиці, провулки, узвози, проїзди, проспекти, площі, майдани, набережні, мости, інші об`єкти топонімії населених пунктів, а також інші географічні об`єкти, назви яких містять символіку російської імперської політики.

У разі якщо протягом строку, зазначеного в абзаці першому цього пункту, сільською, селищною, міською радою у встановленому цим Законом порядку не прийнято рішення про перейменування районів у містах, скверів, бульварів, вулиць, провулків, проїздів, проспектів, площ, майданів, набережних, мостів чи інших об`єктів топонімії населених пунктів, назви яких містять символіку російської імперської політики або присвячені особам/подіям, зазначеним в абзаці першому цього пункту, таке рішення у формі розпорядження приймається відповідним сільським, селищним, міським головою (особою, яка відповідно до законодавства здійснює його повноваження) у тримісячний строк, що обчислюється з моменту закінчення строку, встановленого абзацом першим цього пункту. Таке розпорядження приймається з дотриманням вимог, встановлених цим Законом, статтею 3 Закону України «Про присвоєння юридичним особам та об`єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій», з урахуванням пропозицій громадськості, науковців та висновків і рекомендацій Українського інституту національної пам`яті. Зазначені висновки і рекомендації додаються до проекту рішення, оприлюднюються на сайті відповідного органу місцевого самоврядування і надаються на запит відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації».

У разі якщо протягом строку, зазначеного в абзаці першому цього пункту, військовою адміністрацією населеного пункту (населених пунктів), військово-цивільною адміністрацією населеного пункту (населених пунктів), а також якщо протягом строку, зазначеного в абзаці другому цього пункту, сільським, селищним, міським головою (особою, яка відповідно до законодавства здійснює його повноваження) у встановленому цим Законом порядку не прийнято рішення у формі розпорядження про перейменування районів у містах, скверів, бульварів, вулиць, провулків, узвозів, проїздів, проспектів, площ, майданів, набережних, мостів чи інших об`єктів топонімії населених пунктів, назви яких містять символіку російської імперської політики або присвячені особам/подіям, зазначеним в абзаці першому цього пункту, таке перейменування здійснюється розпорядженням голови відповідної обласної державної адміністрації (особи, яка відповідно до законодавства здійснює його повноваження). Голова обласної державної адміністрації (особа, яка відповідно до законодавства здійснює його повноваження) зобов`язаний прийняти таке розпорядження у тримісячний строк, який обчислюється з моменту закінчення строку, визначеного абзацом другим цього пункту. Таке розпорядження приймається з дотриманням вимог, встановлених цим Законом, статтею 3 Закону України «Про присвоєння юридичним особам та об`єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій», з урахуванням пропозицій громадськості, науковців та висновків і рекомендацій Українського інституту національної пам`яті. Зазначені висновки і рекомендації додаються до рішення, оприлюднюються на сайті відповідної обласної адміністрації і надаються на запит відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації».

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перейменування об`єктів топоніміки, назви яких містять символіку комуністичного тоталітарного режиму, є обов`язковим для органу місцевого самоврядування у шестимісячний строк з дня набрання чинності цим Законом в установленому порядку. У разі якщо протягом зазначеного строку таке рішення не прийняте, воно у формі розпорядження приймається головою відповідної обласної державної адміністрації (або особи, яка відповідно до законодавства здійснює його повноваження) у тримісячний строк, що обчислюється з моменту закінчення строку, встановленого для органу місцевого самоврядування.

Оскільки Закон № 3005-ІХ набрав чинності 27 липня 2023 року, встановлений для сільської, селищної, міської ради шестимісячний строк для перейменування об`єктів топоніміки завершився 27 січня 2024 року, а кінцевим строком, наданим законом сільським, селищним, міським головам для перейменування, було 27 липня 2024 року.

Одеською обласною військовою адміністрацією прийнято розпорядження №694/А-2024 від 26.07.2024 Про перейменування об`єктів топонімії у населених пунктах Одеської області та розпорядження №695/А-2024 від 26.07.2024 Про демонтаж (вилучення) з публічного простору пам`ятників, пам`ятних знаків, їх окремих елементів, що містить символіку російської імперської політики в Одеській області.

З обставин цієї справи вбачається, що в строк до 27 січня 2024 року Одеська обласна військова адміністрація не прийняла рішення про перейменування вулиць, та провулків, демонтаж пам`ятників, пам`ятних знаків тощо, так само як і Одеський міський голова у строк до 26 квітня 2024 року не прийняв такого рішення. Відтак, голова Одеської ОДА мав обов`язок прийняти відповідне розпорядження до 27 липня 2024 року, що й було зроблено.

Верховний Суд зауважує, що обов`язок прийняти відповідне розпорядження про перейменування об`єктів топоніміки, покладений на голову обласної державної адміністрації у випадку недотримання строків прийняття таких рішень органами місцевого самоврядування, передбачених приписами абзацу 6 пункту 6 статті 7 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 3005-ІХ, що є імперативним та не встановлює свободу вибору дій. Чинним законодавством не допущено певну свободу розсуду у вирішенні питання прийняття чи неприйняття такого розпорядження.

Аналогічний висновок сформовано Верховним Судом у постановах від 20.12.2018 у справі № 808/2963/16, від 20.06.2019 у справі № 806/990/16.

Отже, оскаржуване розпорядження винесене на виконання Закону України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії», не містить нових правових норм.

Пунктом 2 вищевказаного розпорядження передбачено, що Головам (начальникам) районних державних (військових) адміністрацій спільно з сільськими, селищними, міськими головами забезпечити відповідно чинного законодавства України здійснення заходів, пов`язаних із перейменуванням об`єктів топонімії у населених пунктах Одеської області, зазначених у додатку до цього розпорядження.

Відтак зазначене розпорядження має оперативно-розпорядчий характер, передбачає конкретний припис, звернений до окремих суб`єктів - Голів (начальників) районних державних (військових) адміністрацій.

Аналогічний висновок сформовано Верховним Судом у постанові від 16.04.2024 у справі № 520/5001/21 (№ в ЄДРСР 118402412), що положення частини третьої статті 264 КАС України щодо можливості оскарження нормативно-правового акта протягом всього строку його дії в даному випадку застосуванню не підлягають. Натомість на спірні відносини поширюються загальні строки звернення до адміністративного суду, визначені положеннями статті 122 КАС України.

Однак заяви про поновлення строку звернення до суду та докази поважності причин його пропуску позивачем не подано.

Суд зазначає, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду. Нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.

Як наслідок, не звернення позивачем до суду із позовною заявою зумовлена власною пасивною поведінкою позивача та не може бути поважною підставою для поновлення строку звернення до суду з даним позовом.

При цьому, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулася з позовною заявою, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.

Втім, позивачем не наведено жодної поважної причини пропуску строку звернення до суду.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Згідно ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч.13 ст.171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

За таких обставин, суд доходить до висновку, що даний позов слід залишити без руху.

Виявлені недоліки позовної заяви повинні бути усунені шляхом надання до суду надання заяви/клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду з заявленими вимогами та доказами, з зазначенням обставин, які перешкоджали своєчасному зверненню до суду.

Керуючись ст.ст.160, 161, 169, 172 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Голови Одеської обласної державної адміністрації Начальника Одеської обласної державної адміністрації Кіпера Олега Олександровича про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії залишити без руху.

Встановити позивачу 5-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали.

У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута заявникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Олена СКУПІНСЬКА