Рішення № 139089511, 19.08.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 серпня 2026 рокусправа № 380/20769/25

м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Андрусів У.Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач; ФОП ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Львівській області (далі - відповідач 1; ГУ ДПС у Львівській області) та Державної податкової служби України (далі - відповідач 2; ДПС України), у якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління Державної податкової служби у Львівській області з питань реєстрації/відмови у реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових №13262989/2797823312 від 11.09.2025 про відмову в реєстрації податкової накладної № 51 від 31.07.2025 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну № 51 від 31.07.2025, складену ФОП ОСОБА_1 у Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного подання.

В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на те, що є платником податку на додану вартість, який на постійній основі здійснює діяльність з надання в оренду власного нерухомого майна (код ДКПП 68.20), та на факт постачання таких послуг за Договором оренди №2 від 01.04.2023, оформленого актом надання послуг №45 від 31.07.2025. 31.07.2025 склав і подав до реєстрації податкову накладну №51 на суму 105693,50 грн (у т.ч. ПДВ 17615,58 грн), реєстрацію якої зупинено квитанцією від 15.08.2025. Наголошує, що на пропозицію контролюючого органу він двічі надав вичерпний пакет первинних та інших документів на підтвердження реальності господарської операції - спочатку разом із повідомленням про подання пояснень від 04.09.2025 №2, а згодом, на виконання повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів №13255220/2797823312 від 09.09.2025, - листом-поясненням №2 від 10.09.2025 з пакетом документів, доставленим до ДПС, що підтверджується квитанцією від 10.09.2025 №9274685487. Стверджує, що, незважаючи на надання документів, рішенням Комісії регіонального рівня №13262989/2797823312 від 11.09.2025 йому відмовлено в реєстрації податкової накладної з підстав ненадання/часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів, що не відповідає дійсності та свідчить про формальний розгляд наданих документів. Вказує, що контролюючий орган не конкретизував вичерпного переліку документів, які необхідно надати, не надіслав жодних додаткових запитів щодо недостатності чи невідповідності документів, а оскаржуване рішення є невмотивованим та необґрунтованим, чим порушено вимоги пп.21.1.4 п.21.1 ст.21 Податкового кодексу України. Зазначає, що рішенням про результати розгляду скарги №37622/2797823312/2 від 25.09.2025 його скаргу залишено без задоволення, а рішення Комісії регіонального рівня - без змін. Вважаючи прийняте рішення протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Ухвалою судді від 21.10.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

24.11.2025 відповідачі подали до суду відзив на позовну заяву, у якому проти позову заперечили. Свою позицію мотивують тим, що реєстрацію податкової накладної зупинено правомірно у зв`язку з відповідністю відображеної в ній операції критерію ризиковості здійснення операцій, оскільки обсяг постачання товару/послуги за кодом 68.20 перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання та обсягу постачання такого товару/послуги. Наголошують, що обов`язок довести реальність господарської операції та підтвердити її належними первинними документами покладається виключно на платника податку, а сам платник, обізнаний зі змістом та особливостями документального оформлення операції, має визначити, які документи слід подати контролюючому органу, з огляду на що орган об`єктивно не може повідомити вичерпний їх перелік. Стверджують, що підставою для прийняття рішення про відмову №13262989/2797823312 від 11.09.2025 слугувало ненадання/часткове надання позивачем додаткових письмових пояснень та копій документів, зокрема первинних документів щодо постачання/придбання, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, а тому позивач не довів реальність здійснення господарської операції належним чином. На обґрунтування правомірності своєї позиції відповідачі покликаються на постанови Верховного Суду від 24.03.2025 у справі №140/32696/23 та від 31.03.2025 у справі №140/20330/23, у яких, за їх твердженням, сформовано нову судову практику з урахуванням змін, унесених наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2023 №19 до Порядку №520. Крім того, зазначають, що вимога про зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну є втручанням у дискреційні повноваження контролюючого органу та виходить за межі завдань адміністративного судочинства, а належним способом захисту є зобов`язання повторно розглянути питання про реєстрацію податкової накладної. Просять відмовити в задоволенні позову повністю.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на які сторони покликаються як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) є платником податку на додану вартість за загальною системою оподаткування та на постійній основі здійснює діяльність, пов`язану з наданням в оренду власного нерухомого майна, що відповідає коду ДКПП 68.20 «Послуги щодо оренди й експлуатування власної чи взятої у лізинг нерухомості». Нерухоме майно, яке передається в оренду, належить позивачу на праві власності, що підтверджується витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №239647595 від 04.01.2021, №294830341 від 17.01.2022 та №327564606 від 30.03.2023.

На підставі Договору оренди №2 від 01.04.2023, за яким позивач передає в оренду ТОВ «ТАЙЛ» (ЄДРПОУ 36621796) виробничо-складські приміщення загальною площею 2113,87 кв.м, розташовані за адресою: Львівська обл., Львівський р-н, м.Пустомити, вул. Гайдамацька, 17-А, позивач надав послуги з оренди нежитлового приміщення за липень 2025 року, що оформлено актом надання послуг №45 від 31.07.2025 на суму 105693,50 грн (у т.ч. ПДВ 17615,58 грн).

За наслідками зазначеної операції позивач склав та подав до реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №51 від 31.07.2025 на суму 105693,50 грн (у т.ч. ПДВ 17615,58 грн), якій присвоєно реєстраційний номер 9245708267.

Квитанцією від 15.08.2025 реєстрацію податкової накладної №51 від 31.07.2025 зупинено. Як зазначено у квитанції, відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України та Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165, реєстрацію податкової накладної зупинено з тих підстав, що обсяг постачання товару/послуги 68.20 перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій; додатково зазначено показник «D»=38,4172%, «Рпоточ»=10584,92, та запропоновано надати пояснення і копії документів, необхідні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

У відповідь на зупинення реєстрації позивач скерував до контролюючого органу повідомлення про подання пояснень та копій документів №2 від 04.09.2025, до якого додав пояснення щодо змісту господарської операції та копії документів на її підтвердження, зокрема податкову накладну, витяги з Державного реєстру речових прав, Договір оренди №2 від 01.04.2023, акт надання послуг №45 від 31.07.2025, платіжну інструкцію, банківські виписки та документи щодо оплати комунальних послуг. Подання документів підтверджується квитанцією від 04.09.2025 №9268064124.

09.09.2025 контролюючий орган скерував позивачу повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів №13255220/2797823312. На виконання цього повідомлення позивач надав лист-пояснення №2 від 10.09.2025 та пакет документів, що доставлені до ДПС, про що свідчить квитанція від 10.09.2025 №9274685487. Зазначені обставини відповідачами не заперечуються.

Рішенням Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Львівській області №13262989/2797823312 від 11.09.2025 відмовлено в реєстрації податкової накладної №51 від 31.07.2025. Підставою для прийняття рішення зазначено ненадання/часткове надання платником податку додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній, реєстрацію якої зупинено, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів.

Не погодившись із рішенням Комісії регіонального рівня, позивач 17.09.2025 подав до ГУ ДПС у Львівській області скаргу №2 на це рішення. Рішенням за результатами розгляду скарги №37622/2797823312/2 від 25.09.2025 скаргу залишено без задоволення, а рішення Комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної - без змін.

Не погодившись із рішенням про відмову в реєстрації податкової накладної, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Змістом спірних правовідносин є правомірність рішення Комісії ГУ ДПС у Львівській області №13262989/2797823312 від 11.09.2025 про відмову в реєстрації податкової накладної №51 від 31.07.2025 в Єдиному реєстрі податкових накладних та наявність підстав для зобов`язання відповідача вчинити дії, спрямовані на відновлення порушеного права позивача.

Надаючи правову оцінку цим правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд застосовує такі норми чинного законодавства та робить висновки по суті спору.

Частиною 2 ст.19 Конституції України унормовано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, повноваження контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків регулює Податковий кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI (далі - ПК України, Кодекс).

Відповідно до п.201.1 ст.201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з п.201.10 ст.201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних, є для покупця підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Пунктом 201.16 ст.201 ПК України встановлено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації, встановлених відповідно до п.74.2 ст.74 цього Кодексу.

Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (далі - Порядок №1165).

Відповідно до п.7 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Згідно з п.11 Порядку №1165 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування або відмову в такій реєстрації.

Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, визначено Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520 (далі - Порядок №520).

Пунктом 4 Порядку №520 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації.

Пунктом 5 Порядку №520 визначено орієнтовний перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, який може включати договори, первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, рахунки-фактури, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг), розрахункові документи та/або банківські виписки, документи щодо підтвердження відповідності продукції.

Відповідно до п.9 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до п.4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня. За наслідками такого розгляду, у разі коли поданих пояснень і документів недостатньо для підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, комісія регіонального рівня надсилає платнику податку повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, у якому зазначає конкретний перелік документів та інформації, які слід надати. Протягом п`яти робочих днів з дня, наступного за днем отримання повідомлення, платник податку має право подати додаткові пояснення та копії документів згідно зі змістом повідомлення.

Згідно з п.10, 11 Порядку №520 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, зокрема, у разі ненадання/часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні повідомлення, та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Аналіз наведених норм у їх системному зв`язку, з урахуванням змін, унесених наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2023 №19, дає підстави для висновку, що процедура вирішення питання про реєстрацію податкової накладної, реєстрацію якої зупинено, передбачає окремий етап взаємодії контролюючого органу та платника податку: якщо за результатами розгляду письмових пояснень і копій документів, поданих платником після зупинення реєстрації, комісія регіонального рівня доходить висновку про недостатність таких пояснень і документів, вона зобов`язана направити платнику повідомлення, у якому конкретизує перелік документів та інформації, які слід надати додатково. Лише в разі ненадання (часткового надання) платником податку документів у відповідь на таке повідомлення комісія регіонального рівня набуває підстав для прийняття рішення про відмову в реєстрації податкової накладної з відповідних підстав.

Питання застосування зазначених норм було предметом дослідження Верховного Суду. Так, у постанові від 24.03.2025 у справі №140/32696/23 Верховний Суд сформував висновок, згідно з яким, якщо за результатами розгляду письмових пояснень та копій документів, наданих платником податків унаслідок отримання квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, комісія регіонального рівня дійде висновку, що таких пояснень і документів недостатньо для підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, вона направляє платнику податків повідомлення, в якому зазначає конкретний перелік документів та інформації, які слід надати; законодавець передбачив, що саме у повідомленні про надання додаткових документів податковий орган повинен конкретизувати той перелік документів та інформації, які додатково слід надати платнику податків, а негативні наслідки у вигляді відмови в реєстрації настають унаслідок неподання (часткового подання) платником документів на виконання такого повідомлення. Аналогічного правового висновку Верховний Суд дійшов у постановах від 31.03.2025 у справі №140/20330/23 та від 29.07.2025 у справі №140/1998/24.

Разом з тим Верховний Суд у постановах від 20.01.2022 у справі №140/4162/21, від 07.12.2022 у справі №500/2237/20 та від 16.02.2023 у справі №380/7648/22 сформував правові висновки про те, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами; приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарської операції платника на предмет її реальності, оскільки при реєстрації податкової накладної фактично проводиться моніторинг операції лише за зовнішніми (формальними) критеріями. Суб`єкти владних повноважень, ухвалюючи рішення, якими обмежуються права платника податків, повинні уникати надмірного формалізму, а несприятливе для особи рішення має бути вмотивованим.

За змістом ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Застосовуючи наведені норми права та висновки Верховного Суду до встановлених обставин справи, суд керується таким.

Матеріалами справи підтверджено, що реєстрацію податкової накладної №51 від 31.07.2025 зупинено у зв`язку з відповідністю відображеної в ній операції п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, а не у зв`язку з відповідністю позивача критеріям ризиковості платника податку. Наведене узгоджується зі змістом квитанції про зупинення реєстрації від 15.08.2025 та не спростовано відповідачами, а тому доводи відзиву в частині зупинення реєстрації за критерієм ризиковості платника податку до уваги не беруться як такі, що не відповідають фактичним обставинам справи.

Судом установлено, що після зупинення реєстрації податкової накладної позивач скористався правом, передбаченим п.4 Порядку №520, та подав до контролюючого органу письмові пояснення і копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній, а саме повідомлення про подання пояснень №2 від 04.09.2025 з відповідним пакетом документів (квитанція від 04.09.2025 №9268064124).

У подальшому контролюючий орган, реалізуючи передбачений п.9 Порядку №520 етап процедури, надіслав позивачу повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів №13255220/2797823312 від 09.09.2025. На виконання цього повідомлення позивач у межах установленого строку подав лист-пояснення №2 від 10.09.2025 разом із пакетом документів, які доставлені до ДПС, що підтверджується квитанцією від 10.09.2025 №9274685487 і не заперечується відповідачами.

Таким чином, на відміну від обставин, установлених Верховним Судом у постановах від 24.03.2025 у справі №140/32696/23 та від 31.03.2025 у справі №140/20330/23, на які покликаються відповідачі, у цій справі позивач не проігнорував надіслане йому повідомлення про необхідність надання додаткових документів, а навпаки, скористався наданим п.9 Порядку №520 правом та надав контролюючому органу додаткові пояснення і копії документів. Отже, наведена відповідачами судова практика Верховного Суду стосується інших фактичних обставин - пасивної поведінки платника, який не відреагував на повідомлення контролюючого органу, - а тому не може бути застосована до спірних правовідносин, у яких платник податку виконав відповідний обов`язок.

Попри надання позивачем документів на виконання повідомлення, Комісія регіонального рівня рішенням №13262989/2797823312 від 11.09.2025 відмовила в реєстрації податкової накладної з підстав саме ненадання/часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів. Проте така підстава для відмови не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки матеріалами справи достеменно підтверджено надання позивачем додаткових пояснень і документів у відповідь на повідомлення №13255220/2797823312 від 09.09.2025.

Загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення контролюючим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів. Невиконання цих вимог призводить до протиправності відповідного акта. Оскаржуване рішення про відмову в реєстрації податкової накладної не містить відомостей про те, які саме конкретні документи не надано позивачем або надано з порушенням законодавства, і не містить оцінки документів, що фактично були подані платником податку як на виконання пропозиції, викладеної у квитанції про зупинення реєстрації, так і на виконання повідомлення про необхідність надання додаткових документів.

Суд ураховує, що зазначення контролюючим органом у рішенні лише загального формулювання про ненадання/часткове надання документів за наявності у матеріалах справи доказів фактичного подання платником податку пояснень і документів не є достатньою та обґрунтованою підставою для відмови в реєстрації податкової накладної. За таких обставин контролюючий орган мав надати оцінку поданим платником документам та вмотивувати, чому саме поданих документів недостатньо для реєстрації податкової накладної, чого зроблено не було. Наведене свідчить про формальний підхід контролюючого органу до розгляду наданих позивачем документів та про невмотивованість оскаржуваного рішення.

Такий підхід узгоджується з правовими висновками Верховного Суду щодо необхідності конкретизації підстав відмови та неприпустимості надмірного формалізму при прийнятті рішень, якими обмежуються права платників податків, викладеними, зокрема, у постановах від 07.12.2022 у справі №500/2237/20 та від 16.02.2023 у справі №380/7648/22, а також із наведеним вище висновком, сформульованим у постанові Верховного Суду від 24.03.2025 у справі №140/32696/23, за яким відмова в реєстрації є правомірною лише за умови невиконання платником податку вимог повідомлення про надання додаткових документів.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що рішення Комісії ГУ ДПС у Львівській області №13262989/2797823312 від 11.09.2025 про відмову в реєстрації податкової накладної №51 від 31.07.2025 прийняте необґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення, та без належного дослідження фактично поданих платником податку документів, а тому не відповідає критеріям, визначеним ч.2 ст.2 КАС України, у зв`язку із чим є протиправним та підлягає скасуванню. Відтак позовна вимога про визнання протиправним та скасування цього рішення є обґрунтованою і підлягає задоволенню.

Вирішуючи позовну вимогу про зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну №51 від 31.07.2025 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного подання, суд зазначає таке.

Відповідно до вимог п. 201.1, 201.10 статті 201 ПК України реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов`язків платника податків. У той же час наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, оскільки у випадку зупинення реєстрації податкової накладної механізм її подальшої реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних є іншим.

Згідно з нормами п. 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010 (далі - Порядок № 1246), у разі надходження до ДПС рішення суду про реєстрацію податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого). При цьому датою реєстрації вважається день, зазначений у такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Отже, реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних, реєстрацію яких попередньо було зупинено, є повноваженням ДПС України.

Як уже встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, надані позивачем документи складені з дотриманням вимог законодавства та були достатніми для реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних. Обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, судом не встановлено.

Відповідно до ч. 3 ст.245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Водночас суд враховує, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним і таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень. За таких обставин суд вважає, що в цьому випадку ефективним способом захисту порушених прав позивача буде зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №51 від 31.07.2025, що складена фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 , датою її подання на реєстрацію.

Висновки суду у цій справі узгоджуються із висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 02.04.2019 (справа № 822/1878/18) та від 18.07.2019 (справа № 1740/2004/18). Покладання на Державну податкову службу України обов`язку зареєструвати податкову накладну не вважатиметься втручанням у її дискреційні повноваження.

Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно із ч. 2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За подання цього позову позивач сплатив судовий збір у сумі 3028,00 грн. Оскільки позов задоволено, а вимога про зобов`язання вчинити дії задоволена шляхом обрання судом ефективного способу захисту, сплачений позивачем судовий збір у сумі 3028,00 грн підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 1 - Головного управління ДПС у Львівській області, рішення якого визнано протиправним.

Керуючись ст.2, 6, 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 255, 262, 295 КАС України, суд

у х в а л и в:

1. Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Львівській області з питань реєстрації/відмови у реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №13262989/2797823312 від 11.09.2025 про відмову в реєстрації податкової накладної №51 від 31.07.2025 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

3. Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №51 від 31.07.2025, що складена Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 , датою її подання на реєстрацію.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судовий збір у сумі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасники справи:

Позивач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач 1 - Головне управління ДПС у Львівській області (місцезнаходження: вул. Стрийська, 35, м. Львів, 79003; ЄДРПОУ 43968090).

Відповідач 2 - Державна податкова служба України (місцезнаходження: Львівська пл., 8, м. Київ, 04053; ЄДРПОУ 43005393).

СуддяАндрусів Уляна Богданівна