Рішення № 139089489, 18.08.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 серпня 2026 рокусправа № 380/23399/25

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Грень Н.М. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,

у с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, в якому просить:

- Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області щодо проведення індексації пенсії позивача ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1, 17, 1,11, 1,11; 1,14; 1,197; 1,0796 з 2024 року та у розмірі 1,115 з 01.03.2025 року;

- Зобов`язати відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Львівській області здійснити індексацію пенсії з 16.09. 2025 р. (первинний день звернення до відповідача) позивачу ОСОБА_1 шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 9118,81 грн. на коефіцієнти збільшення у розмірах 1, 17 з 01.03. 2019 р., 1, 11 з 01.03. 2020 р., 1,11 з 01.03.2021 р., 1,14 з 01.03.2022 р.; 1,197 з 01.03.2023 р., 1,0796 з 01.03. 2024 року та у розмірі 1,115 з 01.03.2025 року, у зв`язку з чим провести належний перерахунок та виплату пенсії, з урахуванням раніше виплачених сум та здійснити доплату (заборгованість) недоотриманих сум за зазначений період часу.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач є пенсіонером за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Позивач вважає, що при проведенні щорічної індексації пенсії відповідно до частини другої статті 42 Закону № 1058-IV пенсійний орган повинен був застосовувати показник середньої заробітної плати по Україні за 2018 2020 роки в розмірі 9118,81 грн та послідовно збільшувати його на коефіцієнти індексації, затверджені відповідними постановами Кабінету Міністрів України за 2019 2025 роки. Позивач вважає протиправною практику пенсійного органу щодо застосування при індексації базового показника середньої заробітної плати за 2014 2016 роки в розмірі 3764,40 грн, а також посилається на норми Конституції України та практику Верховного Суду щодо пріоритету закону над підзаконними нормативно-правовими актами. У зв`язку із чим вважає, що дії відповідача щодо нездійснення індексації пенсії у належний спосіб неправомірними та такими, що порушують його права та зумовило звернення до суду із цим позовом.

Ухвалою від 01.10.2025 суддя відкрив провадження в адміністративній справі за цим позовом, призначив розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідач позов не визнав, подав до суду відзив на позовну заяву(вх.№20916ел. від 10.1.22025) в якому проти позову заперечив. Позивач ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Львівській області та з 25.06.2014 року отримує пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV. Відповідно до Закону України від 03.10.2017 № 2148-VIII з 01.10.2017 пенсії всім пенсіонерам, призначені до цієї дати, були перераховані із застосуванням єдиного показника середньої заробітної плати за 2014 2016 роки 3764,40 грн. Починаючи з 2019 року, щороку з 1 березня проводилася індексація пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону № 1058-IV та Порядку № 124, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 № 124, шляхом множення базового показника 3764,40 грн на затверджені Кабінетом Міністрів України коефіцієнти:

з 01.03.2019: 3764,40 х1,17 = 4404,35 грн;

з 01.05.2020: 4404,35 х 1,11 = 4888,83 грн;

з 01.03.2021: 4888,83 х 1,11 = 5426,60 грн;

з 01.03.2022: $5426,60 х 1,14 = 6186,32 грн;

з 01.03.2023: 6186,32 х 1,197 = 7405,03 грн;

з 01.03.2024: 7405,03 х1,0796 = 7994,47 грн;

з 01.03.2025: 7994,47 х 1,115 = 8913,83 грн.

Показник середньої заробітної плати в Україні 9118,81 грн є показником за 2018 2020 роки, який застосовувався виключно для обчислення пенсій, що призначалися вперше у 2021 році згідно з ч. 2 ст. 40 Закону № 1058-IV. Оскільки пенсія позивача призначена ще у 2014 році, цей показник не може одночасно застосовуватися до її пенсії та ще й ретроспективно збільшуватися на всі коефіцієнти індексації за минулі роки (2019 2025 рр.), адже це призведе до подвійного нарахування індексації та спотворення формули розрахунку пенсії. Відповідач стверджує, що діяв виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, у зв`язку з чим просить у задоволенні позову відмовити повністю

Суд дослідив матеріали справи, всебічно і повно з`ясував усі фактичні обставини, об`єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті та встановив таке.

ОСОБА_1 (нар. 24.12.1957) перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та з 25 червня 2014 року одержує пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV.

Загальний страховий стаж позивача становить 47 років 11 місяців 05 днів (коефіцієнт страхового стажу 0,47917), індивідуальний коефіцієнт заробітної плати (після оптимізації) 1,47763.

З 01.10.2017 у зв`язку з набранням чинності Законом України від 03.10.2017 № 2148-VIII розмір пенсії позивача перераховано із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2014 2016 роки в розмірі 3764,40 грн.

У наступні роки пенсійним органом проведено перерахунки пенсії позивача у зв`язку з її щорічною індексацією відповідно до частини 2 статті 42 Закону № 1058-IV та Порядку № 124 із послідовним застосуванням встановлених коефіцієнтів збільшення: у 2019 році 1,17; у 2020 році 1,11; у 2021 році 1,11; у 2022 році 1,14; у 2023 році 1,197; у 2024 році 1,0796; з 01.03.2025 року 1,115, що призвело до встановлення показника середньої заробітної плати для обчислення її пенсії станом на 01.03.2025 у розмірі 8913,83 грн 3764,40 х 1,17 х 1,11 х 1,11 х 1,14 х 1,197 х1,0796 х 1,115).

З 01.03.2025 розмір пенсійної виплати позивача становить 6967,24 грн:

розмір пенсії за віком 8913,83 грн х 1,47763 х 0,47917 = 13171,34 грн х 0,47917) = 6311,31 грн;

доплата за 17 років понаднормового стажу (ст. 28 Закону № 1058-IV) = 182,58 грн;

підвищення (ч. 3 ст. 29 Закону № 1058-IV 7,5 %) = 473,35 грн.

Позивач неодноразово зверталася до відповідача із заявами (зокрема від 16.09.2025 та від 20.10.2025) щодо проведення перерахунку та індексації пенсії із застосуванням коефіцієнтів індексації до показника середньої заробітної плати в розмірі 9118,81 грн.

Листами ГУ ПФУ у Львівській області від 24.09.2025 № 913310113297 та від 03.11.2025 № 27129/П-1300-25 позивачу було відмовлено у задоволенні таких вимог з роз`ясненням порядку нарахування та проведеної індексації пенсії згідно з вимогами чинного законодавства.

Позивач вважає протиправною бездіяльність відповідача щодо не проведення їй індексації пенсії, відтак звернувся із цим позовом до суду.

При вирішенні спору по суті суд керується таким.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат для догляду, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 № 1282-XII (далі - Закон №1282-XII).

Відповідно до статті 1 Закону №1282-XII індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Згідно з приписів статті 2 Закону №1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема пенсії.

Обов`язковий характер індексації визначається статтею 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», у якій зазначається, що законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.

Державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (частина друга статті 19 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії»).

Згідно зі статтею 4 Закону №1282-XII індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України (частина друга статті 9 Закону №1282-XII).

У зв`язку із необхідністю вдосконалення пенсійного забезпечення громадян, визначення дати щорічної індексації пенсії та кола осіб, яким пенсії індексуються, 15 лютого 2022 року було прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення пенсійного законодавства» № 2040-ІХ, яким частину п`яту статті 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» було викладено в новій редакції.

Так, частиною п`ятою статті 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» в редакції Закону № 2040-ІХ визначено, що індексація пенсій проводиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців другого і третього частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначає Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).

Статтею 42 Закону №1058-IV врегульовано порядок і умови проведення індексації та перерахунок пенсій.

Так, відповідно до частини другої статті 42 Закону №1058-IV для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.

Відповідно до пункту 4 розділу XV Прикінцеві положення Закону №1058-IV, у разі якщо внаслідок перерахунку пенсії за нормами цього Закону її розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

З метою забезпечення ефективної реалізації права громадян на перерахунок їх пенсії Кабінетом Міністрів України 20 лютого 2019 року видано постанову №124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», якою, серед іншого, затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Порядок № 124).

Пунктом 4 Порядку №124 визначено, що коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, визначається за такою формулою:

(ЗСЦ+ЗСЗ )х 50%

К = ------------------------ + 1%,

100%

де ЗСЦ - показник зростання споживчих цін за попередній рік (у відсотках);

ЗСЗ - показник зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (у відсотках), що визначається за такою формулою:

ЗСЗ = Псзп (1): Псзп(2) х 100% - 100%,

де Псзп (1) - показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення; Псзп (2) - показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарні роки, що передують року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду України для фінансування виплати пенсій у солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування коефіцієнт щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, може бути збільшено, але він не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарних роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

Розмір коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, визначається щороку Кабінетом Міністрів України у межах бюджету Пенсійного фонду України. При цьому в разі відсутності даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, для визначення розміру коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, враховується наявна заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, з наступним перерахунком зазначеного коефіцієнта для підвищення пенсії відповідно до цього Порядку.

Перерахунок пенсій відповідно до цього Порядку проводиться щороку з 1 березня.

Згідно із пунктом 5 Порядку №124 у 2019 році перерахунок пенсій у зв`язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 01.10.2017 на коефіцієнт, визначений згідно із абзацом першим пункту 4 цього Порядку.

Кожен наступний перерахунок у зв`язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року №124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році» також передбачено, що перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим цією постановою, проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 1,17; у разі, коли розмір підвищення в результаті перерахунку пенсії, зазначеного у цьому пункті, не досягає 100 гривень, встановлюється доплата до пенсії у сумі, що не вистачає до зазначеного розміру, яка враховується під час подальших перерахунків пенсії.

Як свідчать матеріали справи, пенсія за віком призначена позивачу у 2014 році. З 01.10.2017 її розмір було осучаснено із застосуванням базового показника середньої заробітної плати 3764,40 грн.

Надалі відповідачем правомірно застосовувалися відповідні коефіцієнти збільшення цього показника згідно з постановами КМУ:

з 01.03.2019 коефіцієнт 1,17 (постанова КМУ № 124);

з 01.05.2020 коефіцієнт 1,11 (постанова КМУ № 251);

з 01.03.2021 коефіцієнт 1,11 (постанова КМУ № 127);

з 01.03.2022 коефіцієнт 1,14 (постанова КМУ № 118);

з 01.03.2023 коефіцієнт 1,197 (постанова КМУ № 168);

з 01.03.2024 коефіцієнт 1,0796 (постанова КМУ № 185);

з 01.03.2025 коефіцієнт 1,115 (постанова КМУ № 209).

У результаті зазначених щорічних перерахунків показник середньої заробітної плати для розрахунку пенсії позивача з 01.03.2025 склав:

3764,40 х 1,17 х1,11 х 1,11 х 1,14 х 1,197 х 1,0796 х 1,115 = 8913,83грн.

Щодо вимог позивача про застосування показника 9118,81 грн суд зазначає, що вказаний показник є середньою заробітною платою в Україні за три роки (2018, 2019, 2020), який застосовувався відповідно до частини 2 статті 40 Закону № 1058-IV для обчислення пенсій особам, яким пенсія призначалася вперше у 2021 році.

Судова практика Верховного Суду щодо застосування частини 2 статті 42 Закону № 1058-IV (зокрема постанова Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду) стосується випадків перерахунку пенсій особам, яким пенсії були призначені у 2020 2023 роках із застосуванням заробітної плати за відповідні три календарні роки перед зверненням, і які не отримували індексації показника їхньої заробітної плати через положення підзаконних актів, якими їм призначалася лише фіксована щомісячна доплата (100 135 грн).

Натомість пенсія позивачу призначена ще у 2014 році, а отже, її базовим показником є показник 3764,40 грн, до якого вже були послідовно застосовані абсолютно всі щорічні коефіцієнти індексації з 2019 по 2025 рік.

Вимога позивача взяти показник для новопризначених у 2021 році пенсій (9118,81 грн) і повторно помножити його на коефіцієнти індексації за всі минулі періоди, починаючи з 2019 року (1,17; 1,11; 1,11; 1,14; 1,197; 1,0796; 1,115), є нормативно та арифметично необґрунтованою і призводить до подвійного штучного завищення бази нарахування пенсії, що суперечить сутності та правовій природі індексації доходів і статті 42 Закону № 1058-IV.

За таких обставин Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області при проведенні індексації та перерахунку пенсії позивача діяло в межах повноважень, на підставі закону та у встановлений законом спосіб. Жодної протиправної бездіяльності чи порушення прав позивача пенсійним органом допущено не було.

Згідно з частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Позивачем не доведено протиправності дій чи бездіяльності відповідача.

З огляду на наведене, позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Відповідно до статті 139 КАС України у разі відмови в задоволенні позову судові витрати позивачу не відшкодовуються і покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 72-77, 90, 139, 243-246, 255, 293, 295, КАС України, суд -

у х в а л и в:

1.У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (адреса: вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, Львівська обл., Львівський р-н, 79016; ЄДРПОУ 13814885) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії - відмовити повністю.

2.Судові витрати розподілу не підлягають.

Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяГрень Наталія Михайлівна